Пояснення до термінів. Абсолютизмом (від лат. absolute – необмежений, безумовний) називається абсолютна необмежена монархія

Абсолютизмом (від лат. absolute – необмежений, безумовний) називається абсолютна необмежена монархія, самодержавна влада. Це форма правління, за котрої верховна влада повністю належить одній особі – монархові.

Конкордат – договір між Папою Римським, як головою Римсько-католицької церкви, та яким-небудь головою держави.

Курфюрсти – князі найбільших німецьких князівств.

Ордонанс –королівський закон Франції.

Рецепція – запозичення однією державою розвинутішого права іншої держави.

Статути – правові акти англійського парламенту, затверджені королем.

Талья – назва основного податку у Франції.

Питання та завдання для самоконтролю

1. Назвіть загальні причини виникнення абсолютизму в монархіях Західної Європи?

2. Хто такі « дворяни шпаги» та «дворяни мантії» у Франції?

3. Які реформи запровадив кардинал Ришельє?

4. Як можна охарактеризувати політичний режим Прусії у ХVІІІ ст.?

5. Чому англійський абсолютизм характеризується як незавершений?

6. Чому за своїм політичним режимом Пруська монархія характеризувалася, як «військово-поліцейська держава»?

7. Злочини і покарання у праві середньовічних держав Західної Європи?

8. В чому основні особливості англійської форми судочинства?

9. Які риси були властиві для права феодальної земельної власності?

10. Назвіть джерела права періоду абсолютизму?

Додаткова література до теми:

1. Батыр К.И. История феодального государства во Франции. – М., 1994.

2. Берман Г. Западная традиция права: эпоха формирования. – М., 1994.

3. Виноградов П. Исследования по социальной истории Англии в средние века. – М., 1987.

4. Галанза П.Н. Феодальное государство и право Германии. – М., 1963.

5. Графский В.Г. Всеобщая история права и государства. – М., 2001.

6. Дейвіс Н. Європа. Історія / Пер. з англ. – К., 2006.

7. Кудрявцев П.Н. Лекции. Сочинения: Избранное. – М., 1991.

8. Молов В.Н. Абсолютистская бюрократия и французское общество. – М., 1991.

9. Петрушевский Д.М. Очерки по истории английского государства и общества в средние века. – М., 1990.

10. Сборник документов по всеобщей истории государства и права / Сост. К.Е.Ливанцева. – Л., 1987.

11. Титов Ю. Проблемы истории абсолютизма. – М., 1983.

12. Тищик Б. Й. Історія держави і права зарубіжних країн (Середні віки та ранній новий час): Навч. посібн. – Львів, 2006.

13. Тогоева О.И. Пытка как состязание: преступник и судья перед лицом толпы (Франция ХІV век) // Право в средневековом мире. – Вып 2-3. – СПб., 2001.

14. Хрестоматия по всеобщей иcтopии государства и права / Под ред. 3.М. Черниловский. – М., 1973.

15. Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран (Древность и Средние века) / под ред. В.А.Томсинова. – М., 1999.

16. Хрестоматия по истории средних веков / Под ред. С.Д. Сказкина. –Т. 1-2. – М., 1961-1963.

17. Эльфонд И.Я. Право и судопроизводство Франции XVI в. // Право в средневековом мире. – Вып 2-3. – СПб., 2001.

Примірні питання до І контрольного модуля

І рівень (15 балів)

1. Розподіл суспільства на авлумів та мушкенумів характерниі для:

1) Давній Рим;

2) Давні Афіни;

3) Давній Вавилон;

4) Давня Спарта;

5) Давня Індія.

2. Ордалії це:

1) приведення судового приговору до виконання;

2) судові тортури;

3) Суд Божий – спосіб судового доказу;

4) відмова від прийняття судового позиву;

5) спосіб подання позиву у суд.

3. Остракізм це:

1) засіб політичної боротьби у Римської республіці;

2) процедура голосування народних трибунів;

3) засіб захисту від тиранії в Афінській державі;

4) процедура зміни царей в Спартанській державі;

5) формальна процедура зміни диктаторів.

4. Герусія – це орган в Давньої Спарті:

1) з 5 ефорів для спостереження за царем;

2) з 9 архонтів для обмеження влади царя;

3) з 28 геронтів та 2 царів;

4) з 5 трибунів для зняття диктатора;

5) з 2 консулів для призначення диктатора.

5. Закони ХІІ таблиць – кодифікація права в :

1) Афінській державі;

2) Римської республіці;

3) Римський імперії;

4) Давньому Вавилоні;

5) Спартанській державі.

6. Суспільний устрій Давньої Індії характеризується:

1) наявністю майнових станів;

2) наявністю чотирьохкастової системи;

3) наявністю трьохкастової системи;

4) наявністю вільних людей і рабів;

5) наявністю класової системи.

7. Хто був засновником Франкської держави:

1) Олександр Македонський;

2) Карл Великий;

3) Хлодвіг;

4) Карл Мартелл;

5) Оттон І.