Демографічний стан

емографічні таблиці – це ймовірнісні моделі демографічних процесів, пов'язаних зі зміною демографічного стану людей в часі. Демографічні таблиці представляють собою метод упорядкування статистичних даних про рух населення, точного розрахунку показників інтенсивності демографічних процесів. На основі демографічних таблиць розраховують такі широко відомі демографічні показники, як середня тривалість життя, середнє число дітей народжених жінкою на протязі життя, ймовірність взяття шлюбу та його припинення, ймовірність овдовіння та багато інших. Крім того, показники демографічних таблиць є важливішими параметрами більш складних демографічних моделей, призначених для прогнозу.

У процесі розвитку населення змінюється його чисельність, статево-віковий, сімейний, соціально-економічний склад. Ці зміни можна розглядати як утворення нових демографічних станів.

Демографічний стан людини у широкому розумінні – це наявність суттєвих демографічних і соціально-економічних ознак, які виникли разом з життям або сформувалися протягом життя, згідно з якими людина належить до певної групи ровесників або сучасників, яким властивий цей демографічний стан.

Прикладом типових, широко досліджуваних демографічних станів можуть бути перебування у:

а) стані життя;

б) межах однорідного віку (дітородного, працездатного тощо);

в) певній сімейній ролі (дитина, дружина чи чоловік, дід чи бабуся) чи шлюбному стані (у шлюбі, не в шлюбі);

г) стані дітності, бездітності;

д) стані численних і різноманітних соціальних ролей.

Демографічні стани мають властивості безповторності, незворотності та черговості.

Безповторність означає, що один і той же стан не може відбутися вдруге. Так, лише один раз у житті можливо вступити у перший (другий, третій) шлюб, народити першу (другу, третю) дитину і, врешті-решт, померти людина може лише раз у житті.

Незворотність проявляється в тому, що втрачений демографічний стан, пов'язаний з природним рухом населення, є минулим етапом у житті людини і ніколи не може настати знову.

Черговість демографічних станів строго втримується лише у природному русі населення. Неможливо народити другу дитину, не народивши першої, почати шлюбне житті зразу з другого шлюбу, пережити розлучення, не перебуваючи у шлюбі та ін.

Визначення кількісних характеристик закономірностей входу в певний стан, тривалості перебування в ньому, виходу або переходу в інший стан – важливіше завдання демографічної статистики. Головним методом його рішення – є метод демографічних таблиць.

Зараз за допомогою демографічних таблиць вивчаються закономірності, пов'язані з природним рухом населення – смертністю, народжуваністю, взяттям та припиненням шлюбів.

Завдання точного передбачення індивідуальної події не може бути вирішеною. Тому постає інше завдання – визначити та кількісно виміряти характерну, типову закономірність настання події, що вимірюється.

Множина окремих вихідних станів, об'єднаних спільними рисами мають сталу середню типову характеристику настання події, що вивчається, яку можна відобразити і виміряти за допомогою математичного поняття ймовірності настання очікуваної події.

Математичною моделлю ймовірності демографічних станів слугує формула:

,

де: А_і – число подій в і-й групі; S_і – вихідна чисельність і-ої групи, для якої визначається ймовірність події.

Ймовірність настання подій, що вивчаються, є основними показниками демографічних таблиць, на підставі яких групується та розгортається система інших показників.