Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Відношення „контроль - вплив" як елемент багатовимірної моделі владного спілкування.




Читайте также:
  1. Lt;question>Нарықтың қандай 2 түрі шеңбер айналым моделіне енгізілген?
  2. OSI моделінің жалпы сипаттамасы
  3. Аналіз адитивної та мультиплікативної моделі тимчасового ряду.
  4. Аналіз багатофакторної лінійної моделі регресії
  5. Взаємодія в роботі станцій та ділянок, що до них прилягають та елементів станцій між собою
  6. Вибір слова у мові професійного спілкування. Використання термінів у науковому та офіційно-діловому стилі
  7. ВИДИ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ. ВИМОГИ ДО ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ.
  8. Вимірювання величини виробничого потенціалу підприємства на базі поелементного підходу
  9. Випадкова складова економетричної моделі
  10. Відношення еквівалентності та порядку, їх властивості. Впорядковані множини. Зв'язок відношення еквівалентності з розбиттям множини на класи, що попарно не перетинаються.

Почнемо з опозиції „контроль – вплив” як проекції владного спілкування, пов’язаної зі способами розподілу ресурсів суспільства. До основних з них, регулювання та розподіл яких і постає його реальним об’єктом, відносяться ті матеріальні предмети і духовні блага, котрі спроможні: 1) задовольняти потреби та інтереси людей, уявляючи собою певну цінність у соціальних відносинах; 2) підвищувати потенціал і силу впливу агентів влади, дозволяючи їм . посідати певну позицію, місце в ній. Першочергова значущість ресурсів як підвалин влади відображена в теорії соціального обміну. Згідно з нею, в її основі знаходяться дефіцитність і нерівномірний розподіл останніх. Люди, котрі не мають ресурсів, отримують їх в обмін на виконання розпоряджень їх власників, попадаючи в залежність від них і підкорюючись їм, але разом з тим прагнучи до перерозподілу. При цьому керуючі володіють організаційним контролем над загальнодержавними ресурсами і адміністративним апаратом, а керовані – лише своїми приватними ресурсами та потенціалом мобілізації громадян з боку партій і рухів, які поряд з регульованим розподілом „зверху” постійно ведуть боротьбу за той або інший їх перерозподіл і посилення соціального контролю над ними „знизу”.

Ресурси можна класифікувати за сферами життєдіяльності: економічні, соціальні, культурні, але варто подивитися на них ширше, починаючи з природних. Зовні останні не мають прямого відношення до влади, однак спроможні суттєво впливати на її здійснення. Досить у цьому аспекті порівняти між собою Японію і Норвегію з одного боку і Російську Федерацію – з іншошо. Обділена ними Японія змогла успішно переорієнтуватися на інші, насамперед інформаційні ресурси, а багата Норвегія – вдало використовувати їх задля суспільного блага, поєднуючи з іншими. В той же час, зо оцінками багатьох науковців проблемою Росії стало „ресурсне прокляття”, коли великі запаси нафти і газу, прибутки від продажу яких розподіляються вкрай нерівномірно, відбивають у владоможців бажання розвивати неприродні ресурси. Тут навіть політично традиціоналістська Саудівська Аравія виглядає краще.

Економічні ресурси як матеріальні цінності та їх еквівалент – гроші не – менш важливі. Скажімо, ті ж газ і нафту необхідно транспортувати через трубопроводи, підтримуючи існуючі у належному вигляді та створюючи за потреби нові. Крім того, на самопочуття громадян істотно впливає стан інфраструктури: промислових споруд і техніки, сервісних і офісних приміщень, закладів торгівлі, житлового фонду, доріг і їх обслуговування тощо. Показовою у цьому сенсі є ситуація в Україні, де економіко-ресурсна зношеність наближається до 80%.



Соціальні ресурси – можливість підвищення чи пониження соціального статусу, покращення або погіршення місця в соціальній стратифікації. Співпадаючи з економічними (за прибутком і багатством), вони також включають посаду, престиж, освіту, соціальне забезпечення, медичне обслуговування тощо. Показовою в сенсі цих ресурсів є ситуація в пострадянських країнах, де владно-правляча група фактично перетворилася на закриту касту з непропорційно широкою порівняно з рештою суспільства доступністю благ, їх кількістю та якістю, встановлюваними нею самою. Наочний факт – видатки на елітну лікарню „Феофанія”, співставні з витратами на утримання решти вітчизняних медичних закладів.

Культурно – інформаційні ресурси: знання та інформація, а також засоби їх отримання і поширення (школи, вищі навчальні заклади, науково-дослідницькі установи, засоби масової інформації та комунікації тощо). Їх значущість, особливо в розвинутих країнах, постійно зростає, прикладом чого є амбітне завдання впровадження загальної вищої освіти в Японії та Південній Кореї.



Примусові (силові) ресурси – зброя, інститути фізичного примусу і спеціально підготовлені для цього люди – традиційно вважаються найбільш ефективним джерелом влади, оскільки їх використання може позбавити людей вищих цінностей: життя, свободи і майна. можливість Здійснюване ними фізичне насильство одних стосовно інших останнім часом поступається символічному, носіями якого постають насамперед заклади освіти і ЗМК. Як наслідок, „гарячі”: війни змінюються холодними інформаційними, примус – маніпулюванням тощо.

Різні ресурси влади зазвичай використовуються її агентами в комплексі. Особливо це властиво для держави, яка більшою чи меншою мірою володіє усіма їх різновидами.

Специфічним ресурсом влади є сама людина як демографічний ресурс – універсальний і багатофункціональний виробник інших ресурсів. Однак у такій якості вона постає лише в одному зі своїх чисельних вимірів – тоді, коли її використовують як засіб реалізації чужої волі.

Наостанок зазначимо, що в будь якому соціумі носії влади намагаються встановити контроль (почасти монопольний) над розподілом ресурсів. При цьому навіть самі багаті суспільства залишаються ресурсно обмеженими, а отже неспроможними в ситуації наявності безлічі інтересів задовольнити всіх. Як наслідок, повсюдно спостерігаються прояви невдоволення існуючою ситуацією з прагненням окремих груп і спільнот до перерозподілу на власну користь. А отже контроль з боку одних завжди супроводжується впливом з боку інших.

 


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 18; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.02 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты