Вивчення рідної та іноземної мов. Твір К.Д.Ушинського “Рідне слово”.

Проблема якісного навчання і збереження здоров’я учня стала ключовою для наукових досліджень одного з найвідоміших педагогів XIX століття К. Д. Ушинського. Мало кому відомо, що К. Д. Ушинський більшість своїх науково- методичних рекомендацій та підручників писав не тільки для шкільних, а й для домашніх вчителів. У методичному поясненні для "батьків і вчителів", які навчатимуть за підручником "Рідне слово", вчений пише: "...я мав на увазі не тільки школу, але й сім’ю. У нас більше, аніж де-небудь, поширене домашнє початкове навчання і, дай Боже, щоб воно розповсюджувалось і покращувалось. Оглянувши багато закордонних шкіл для малолітніх дітей, я виніс з цього огляду повне переконання, що початкове виховання й навчання дітей, в усякому разі, до 8-літнього і навіть до 10-літнього віку, більш на місці у сім’ї, аніж у школі і що сама школа для малолітніх дітей тоді тільки й хороша, коли вона повністю пройнята сімейним характером і буде більше схожа на сім’ю, аніж на школу". Педагог неодноразово, підкреслює, що бажано, якби кожну дитину до 8 чи 10-літнього віку виховували і навчали гувернер або мати і що кожна освічена жінка може сама навчати дитину, поки тій виповниться 10 років.

У цій праці, у розділі "Про час початку навчання", педагог пояснює, що, розпочинаючи навчання дитини, слід мати на увазі, що дитина незалежно від навчання розвивається з кожним днем і розвивається так швидко, що 2 місяці в житті шестилітнього малюка приносять більше змін у його душі й організмі, аніж потім рік в період від 10 до 15 років.

Визначити оптимальний час початку регулярного, наближеного до шкільного, навчання досить складно. Проте, за переконанням вченого, краще розпочати навчання трохи пізніше, аніж дещо раніше, хоча і те й інше має негативні наслідки.

Якщо розпочати навчати дитину раніше, аніж вона буде до цього готова, чи навчати її якогось предмета, зміст якого не може бути усвідомленим у цьому віці, то вчитель неминуче зустрінеться з такою перепоною, яку здатний подолати тільки час. Що наполегливіше дорослий боротиметься з цією перепоною, то більше це шкодитиме учневі. Вченого непокоїть, що дорослі часто вимагають від дитини неможливого - щоб вона піднялася над власним розвитком, забуваючи, що органічний розвиток відбувається у певний період. Найгіршим педагог вважає те, що, дочасно зустрічаючись з надмірними вимогами у навчанні й непереборними для її віку труднощами, дитина може втратити віру у власні сили, і невпевненість так вкорениться, що надовго уповільнить успішне навчання. К. Д. Ушинський твердить, що не одна талановита і вразлива дитина перетворилася на тупу й ледачу саме тому, що в неї підірвали впевненість у її силах. Тому він радить кожному наставникові, який помітив, що якась нова справа, не зважаючи на щирі зусилля учня, йому не дається, відразу припинити невдалу спробу й відкласти це заняття на якийсь час. Порада ніби спеціально призначена для сучасних честолюбних батьків, які з 3-4 років намагаються віддати дітей у різноманітні "школи".

К. Д. Ушинський розробив методики для початкового навчання дітей з більшості предметів. Його підручники з російської мови та читання регулярно перевидавалися. Проте, на наш погляд, найбільш актуальними для початку XXI століття є дослідження вченим питань вивчення іноземної мови та навчання малювання.

У статті "Рідне слово" К. Д. Ушинський аналізує вплив вивчення іноземних мов на процес оволодіння дитини рідною мовою. Він зазначає, що коли заради чистоти вимови дитину змушують змалку спілкуватися іноземною мовою, наслідки бувають здебільшого негативні. Вчений оприлюднює результати своїх спостережень і пояснює, що люди, які вивчили з самого раннього дитинства кілька іноземних мов, часто не здатні з користю застосувати свої знання, тому що опанування іноземними мовами відбувалося за рахунок вивчення рідної мови, становлення вимови і знання іноземних слів досягалось за рахунок розвитку мислення.

К. Д. Ушинський переконаний, що тільки рідна мова сприяє духовному формуванню дитини. Відповідно, він обстоює думки:

1. Вивчення іноземних мов не повинне розпочинатися раніше, аніж стане помітним, що "рідна мова пустила глибоке коріння в духовну природу дитини".

2. З дітьми з низькими розумовими здібностями не вивчати жодну іноземну мову взагалі, бо вона остаточно пригнітить і без того слабку здатність мислити.

3. Іноземні мови потрібно вивчати одну за одною, а не одночасно. Тільки після досягнення порівняно вільного володіння першою, слід підключати вивчення другої іноземної мови.

4. Вивчення іноземної мови повинне проводитись, за можливістю, швидко, тому що у цьому випадку необхідні безперервні вправляння й повторювання, які попереджають забування.

5. Що більше практикується дитина у вивченні іноземної мови, то більше часу слід відводити на вивчання з нею рідної. Тільки такий підхід нейтралізує шкоду, якої завдають розвитку мислення посилені заняття іноземною мовою.

Позиція видатного педагога щодо вивчення іноземних мов, безумовно, змусила б замислитись сучасних батьків та гувернерів, які чи не головною своєю місією вважають "озброєння" дитини знанням кількох іноземних мов, які змушують малюка вивчати мало не від народження.

Найкращим відпочинком, вправою для вироблення точності руки й ока називає К. Д. Ушинський малювання. Оптимальним способом навчити малювати, на його думку, є малювання "за сіткою" (малюнок 1). Методика дозволяє кожній дитині досягти успіху в зображенні фігурок, які вона навряд чи змогла б намалювати без "сітки". На другому етапі вчений радить паралельно з малюванням за сіткою підключити вправляння у малюванні без сітки. Наші дослідження показали, що малювання за сіткою дійсно ефективне і дозволяє швидко навчити малювати навіть тих дітей, які до того не могли опанувати на достатньому рівні цей вид діяльності.

Загальний зміст та особливості організації домашнього навчання в Російській Імперії були представлені ще на початку XIX століття в концепції Ястребцева "Про систему наук, пристойних у наш час дітям, призначених до найосвіченішої верстви суспільства" (друга частина концепції).

У своїй концепції Ястребцев висловлює цікаву думку: "Потреби фізичні тим нестерпніші, що довше не задовольняються. Розумові, навпаки, що довше не задовольняються, то більше послаблюються, так що можуть, зрештою, зникнути взагалі". Вчений робить висновок, що найкраща спадщина, яку можуть дати батьки своїм дітям, - це освіченість і працьовитість.

Система навчання, за Ястребцевим, повинна мати такі відомості: 1)"сумісні з організмом учня" (мається на увазі ті, які відповідають віковим особливостям дитини); 2) сумісні з можливими у цьому віці затратами часу; 3) тільки найкорисніші.

"Найкорисніші" науки Ястребцев поділяє на кілька груп. До першої групи він відносить науки, які сприяють вправлянню душевних і тілесних сил людини. Велика помилка, на думку Ястребцева, вчити дітей того, до чого у них немає здібностей, бо навчання тільки розкриває й удосконалює здібності, але не створює їх. Він переконаний у тому, що природа наділила кожну людину здібністю до якоїсь корисної діяльності, а справа батьків і домашніх наставників

- зрозуміти до якої і розвинути цю здібність. Учений застерігає, що навчання й виховання дитини необхідно здійснювати професійно, тому що надто тривалі чи надто складні вправляння в якомусь виді діяльності, навіть у такому, до якого дитина має схильність, здатні посіяти у вихованця відразу до цієї діяльності, до навчання в цілому, а іноді й до спілкування з дорослими.

До другої групи віднесені "найкорисніші науки стосовно батьківщини". Це історія та науки, "необхідні для економічного й духовного поступу батьківщини".

Третя група - "найкорисніші науки стосовно людства". Вибір цих наук автор рекомендує узгоджувати з вимогами часу.

Четверта група - "найкорисніші науки стосовно них самих чи допоміжні". Маються на увазі ті науки й загальнонавчальні вміння, які становлять основу для засвоєння усіх наук, наприклад: вміння свідомо й швидко читати, грамотно й логічно викладати на письмі власні думки, знання арифметики тощо.

За переконанням Ястребцева, система навчання в дитячому віці повинна відповідати наступним шести умовам: 1) щоб відомості, які викладаються дітям, не виходили за межі їхнього розуміння; 2) щоб можна було розпочинати планомірний, цілеспрямований розвиток та навчання (на доступному рівні) з наймолодшого віку, але так, щоб всебічний ранній розвиток не переобтяжував дитину і не позбавляв здоров’я; 3) щоб навчальні заняття, розвиваючи розумові здібності дитини, сприяли, наскільки можливо, і розвиткові "тілесних сил" (мається на увазі обов’язковість регулярних фізичних вправ: гімнастики, плавання, фізичної праці, пов’язаної із практичним застосуванням набутих знань); 4) щоб навчальна інформація відповідала "духові часу", тобто містила найновіші відомості, здобуті в усіх галузях наук, запропонованих дитині для вивчення; 5) вивчення з дітьми навчального матеріалу повинне підготувати їх до подальшого засвоєння наук; 6) усі знання, які здобуває учень, повинні слугувати процвітанню його вітчизни, тому для представників різних соціальних верств освіта повинна бути різною.

Концепція Ястребцева цікава з позицій сьогодення своєю психологічною основою і практичною спрямованістю. Заслуговує уваги також патріотизм у педагогічній позиції автора.