Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Завдання роботи. 1. З’ясувати сучасні підходи до визначення й характеристики технології навчання (сутність, структура




Читайте также:
  1. III. Мета, стратегічні напрями та основні завдання Національної стратегії
  2. VI. Методичні вказівки до виконання курсової роботи.
  3. Вимоги до оформлення індивідуального завдання та курсової роботи.
  4. Вказівки до виконання завдання
  5. Вказівки до виконання завдання
  6. Вказівки до виконання завдання
  7. Вказівки до виконання завдання
  8. Вказівки до виконання завдання
  9. Вказівки до виконання завдання
  10. Вказівки до виконання завдання

1. З’ясувати сучасні підходи до визначення й характеристики технології навчання (сутність, структура, вимоги, види).

2.Сформувати поняття про сучасні педагогічні технології навчання у ВНЗ (сутність, мета, особливості).

3. Здійснити порівняльний аналіз традиційного та модульного навчання у ВНЗ.

4. Визначити проблеми навчання у ВНЗ та шляхи їх усунення.

5.Вчити магістрантів аналізувати, структурувати і фіксувати інформацію, встановлювати внутріпредметні зв’язки, активно слухати.

Основні поняття. Педагогічна технологія, традиційне навчання модульне навчання, інтерактивне навчання, дистанційне навчання, проблеми навчання у ВНЗ.

Список літератури.

Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи : Методичний посібник для студентів магістратури. – К. : Центр навчальної літератури. – 316 с.

Лекції з педагогіки вищої школи : Навчальний посібник / За ред. В.І. Лозової. – Харікв : «ОВС», 2006. – 496 с.

Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: Учеб. пособие для студентов пед. вузов и системы повышения квалификации пед. кадров / Е.С. Полат, М.Ю. Бухаркина, М.В. Моисеева, А Е. Петров; Под ред. Е.С. Полат. – М. : Издательский центр «Академия», 2003. – 272 с.

Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи : навч. посіб. – К. : Академвидав, 2010. – 456 с.

Хрестоматія з педагогіки вищої школи : Навчальний посібник / Укладачі : В.І. Лозова, А.В. Троцко, О.М. Іонова, С.Т. Золотухіна. За заг. ред. В.І. Лозової. – Х. : Віровець А. П. “Апостроф”, 2011. – 408 с.

1. Загальна характеристика педагогічних технологій.

Мистецтво засновано на інтуїції, технологія на науці.В.П. Беспалько.

На рубежі тисячоліть в Україні створюється нова система вищої освіти, орієнтована на входження у світовий освітній простір. Цей процес супроводжується суттєвими змінами у педагогічній теорії та практиці навчально-виховного процесу ВНЗ.Відбувається заміна освітньої парадигми, пропонується повий зміст, інші підходи, інший педагогічний менталітет. За цих умов викладачеві необхідно орієнтуватися у широкому спектрі сучас­них інноваційних технологій, ідей і шкіл. Сьогодні бути педагогі­чно грамотним фахівцем неможливо без оволодіння освітніми тех­нологіями.

Останнім часом поняття «педагогічна технологія» дедалі більше поширюється в науці й освіті. Його варіанти «педагогічна технологія», «технологія навчання», «освітні технології», «техно­логії в навчанні», «технології в освіті» - широко використовують­ся в психолого-педагогічній палітрі і мають багато формулювань, залежно від того, як автори уявляють структуру і компонента осв­ітнього процессу.



Етимологія слова «технологія» означає «знання обробки мате­ріалу» (techne-мистецтво, ремесло, наука+logos поняття, вчен­ня). Технологія включає також і мистецтво володіння процесом, завдяки чому персоналізується. Технологічний процес завжди передбачає певну послідовність операцій з використанням необхі­дних засобів (матеріалів, інструментів) і умов. У процесуальному розумінні технологія відповідає на питання: «Як зробити (з чого і якими способами)? »Поняття «педагогічна технологія» відоме з 20-х років XX ст., зустрічається у працях А.Ухтомського, С.Шацького, В.Бехтєрє-ва, І.Павлова. Вже тоді воно трактувалося по-різному. В одному разі - як сукупність прийомів і засобів, спрямованих на чітку й ефективну організацію навчальних занять, що нагадує виробни­чу технологію; в іншому як уміння оперувати навчальним і ла­бораторним обладнанням, використовувати наочні посібники. У подальші роки сутність поняття досліджували Т.Ільїна, С.Шаповаленко, Л.Прессман, Д.Чернілєвський, О.Філатов, І.Лернер, В.Беспалько, М.Кларін, В.Бухвалов, М.Сибірська, Б.Горячов, В.Гузєєв, А.Кушнір, В.Монахов, Г.Селєвко, М.Чошанов, В.Євдо-кимов, І.Прокопенко, В.Паламарчук, С.Сисоєва, О.Пєхота, Т.На-зарова та ін. У зарубіжній педагогічній теорії та практиці пробле­ми педагогічних технологій представлено в дослідженнях таких вчених як М.Кларк, Ф.Персиваль. Г.Веллінгтон, П.Мітчел, М.Вульман, С.Сполдїнг, С.Ведемейер, Р.Томаста ін.



Теоретичні й практичні аспекти інноваційних педагогічних тех­нологій організації навчально-виховного процесу у вищих навчаль­них закладах розглядались в дослідженнях О.Гохберг, О.Євдокимова, І.Козловської, А.Слободенюка, інноваційні технології професійної підготовки майбутніх учителів розкриті в роботах І.Богданової.З розвитком навчальної техніки і комп'ютеризації навчання «технологія кавчання» і «педагогічна технологія» стали усвідом­люватись системою засобів, методів організації і управління на­вчально-виховним процесом. На кінець 70-х - початок 80-х років відокремились два складника педагогічної технології: використан­ня системного знання для вирішення практичних задач і викори­стання в навчальному процесі технологічних засобів (М.Кларк, Д.Фінн, Т.Сікамото).На відміну від поняття «технології в освіті», що відповідало поняттю «технічні засоби навчання» під педагогічною техноло­гією почали розуміти сукупність засобів і методів педагогічного процесу.У документах Асоціації з педагогічних технологій США підкрес­лювалось; «педагогічна технологія є комплексним інтегральним процесом (люди, ідеї, засоби і способи організації діяльності) для аналізу проблем планування всіх аспектів засвоєння знань». З цього часу відбувається осмислення педагогічного процесу з різни -ми деталізаціями поняття «педагогічні технології»Тому є сенс говорити про те, що воно отримало еволюційний розвиток у науці. Щоправда, сьогодні розуміється не так однознач­но, як на початку XX століття.Найбільш цілісним є підхід до визначення поняття «педагогічні технології» у Т.Назарової. Як стверджує автор, воно розвивалося адекватно до розвитку педагогічної науки, У зв'язку з цим транс­формувалось у нові поняття; освітні технології, педагогічні техно­логії, технології навчання. Що це - те саме поняття, але під іншою назвою? Т.Назарова зробила опис кожного, з'ясувала відмінності між ними, довела, що на кожному з них діє відповідна ієрархія цілей, завдань, змісту



Освітні технології відбивають загальну стратегію розвитку ос­віти, єдиного освітнього простору, їх призначення - прогнозуван­ня розвитку освіти, його конкретне проектування і планування, передбачення результатів, а також визначення відповідних освітнім цілям стандартів. Прикладами освітніх технологій можуть бути концепції осві­ти, освітні системи. На сучасному етапі - це гуманістична концеп­ція освіти.


Рис. 6.1. Ієрархія і взаємозв'язок понять «технологія» в педагогіці.

Якщо освітні технології відбивають стратегію освіти, то педа­гогічні втілюють тактику її реалізації (за Т.Назаровою) у навчаль­но-виховному процесі шляхом впровадження моделей останнього і тотожних йому моделей управління цим процесом. Наприклад, модель особистісно орієнтованого розвивального навчання, мо-дульно-розвивального навчання, проблемного навчання та інші.

Отже, можна зробити висновок, що педагогічна технологія відображає модель навчально-виховного і управлінського процесів освітнього закладу і об'єднує в собі зміст, форми і засоби кожного з них.

Навчальна технологія - поняття близьке, але не тотожне по­няттю педагогічна технологія. Воно підбиває шлях освоєння кон­кретного навчального матеріалу (поняття) в межах відповідного навчального предмета, теми, питання. Потребує спеціальної організації навчального змісту, адекватних йому форм і методів навчання. Але можливі й такі варіанти: до форм навчання доби­раються зміст і методи навчання або до методів - форми і структу­рується зміст навчання. Наприклад, це можуть бути предметне на­вчання, ігрова технологія, технологія проблемного навчання (на рівні методу), інформаційні технології, технологія використання опорних схем, конспектів, класично лекційне навчання, навчан­ня за допомогою аудіовізуальних технічних засобів чи книжки, система «консультант», система «репетитор» (індивідуальне), ди­станційне навчання, комп'ютерне навчання та ін.Педагогічна техніка відбиває рівень майстерності педагога. Від того, як і яки­ми прийомами навчання й виховання він володіє, залежить ступінь розвитку суб'єктів навчання (виховання).Це означає, що поняття педагогічна техніка, безумовно, по­в'язане з поняттями навчальна (виховна) технологія, педагогіч­на технологія, освітня технологія. Змістовий взаємозв'язок розглянутих понять можна показати схематично (Рис.6.2.).

1. Освітні технології.

2. Педагогічні технології.

3. Технології навчання (виховання, управління).

4.Педагогічна техніка.
Рис. 6.2. Змістовий взаємозв'язок понять педагогічної технології.

Наукові пошуки в напрямку оптимізації та вдосконалення організації навчально-виховного процесу на різних рівнях освіти, в тому числі й вищої освіти, свідчать про суттєву трансформацію терміну «педагогічна технологія» -від «технології в освіті» до «тех­нологічної освіти», а потім до «педагогічної технології».Ґрунтовний аналіз літературних джерел дозволив нарахувати деяким авторам понад 300 визначень « педагогічна технологія». Близькими до нашого розуміння є визначення: Педагогічна технологія - це продумана у всіх деталях модель педагогічної діяльності з проектування, організації та проведен­ню навчального процесу з безумовним забезпеченням комфортних умов для учнів та вчителя (В.М. Монахов).

Педагогічна технологія - це системний метод створення, зас­тосування і визначення усього процесу викладання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів в їх взаємодії, що ста­вить своїм завданням оптимізацію форм навчання (ЮНЕСКО).

Педагогічна технологія означає системну сукупність і поря­док функціонування всіх особистісних, інструментальних і мето­дологічних засобів, що використовуються для досягнення педаго­гічної мети (М.В.Кларін).

У сучасній науці педагогічна технологія розглядається як чітке наукове проектування і відтворення гарантуючих успіх педагогіч­них дій.

Процес технологізації педагогічної діяльності продов­жується, і педагогічних технологій з кожним роком стає дедалі більше. Кожна педагогічна технологія, що засто­совується в процесі навчання або виховання, набуває своєї специфіки.

Як вже зазначалося, кожна технологія певною мірою спрямована на реалізацію наукових ідей, теорій на прак­тиці. Кожна діяльність може бути або технологією, або мистецтвом. Мистецтво засноване на інтуїції, техноло­гія — на науці: "З мистецтва все починається, техноло­гією закінчується, для того, щоб все почалося спочатку" — стверджує В.Безпалько. Отже, поки технологія не ство­рена, панує індивідуальна майстерність педагога, але рано чи пізно вона поступиться місцем колективній твор­чості, концентрованим вираженням якої і є педагогічна технологія.

Технологія пов'язана з навчальним процесом — діяль­ністю вчителя і учня, її структурою, засобами, методами і формами. Вона виступає як сукупність науково обґрунтова­них способів організації педагогічної діяльності, здійснення яких приводить до оптимального розв'язання поставлених задач. Технологія втілює в собі певну концепцію побудови системи навчання.

Мова йде про те, щоб перетворити навчання у своєрідний технологічний процес з гарантованим результатом. Установ­ка педагогічної технології: розв'язання навчальних задач по­винно бути керованим процесом і забезпечувати гарантовані результати. В основу такого підходу покладена ідея повного управління процесом засвоєння знань.

Педагогічна технологія не механічний, раз і назавж­ди заданий процес з певним результатом, а структура, постійно доповнювана різноманітністю підходів та відно­шень. Незважаючи на те, що будь-яка педагогічна тех­нологія стандартна, її розробка та вдосконалення завж­ди є творчим процесом. У спрощеному розумінні педаго­гічна технологія — це стандарт нестандартних рішень і дій. Тому педагогічна майстерність і педагогічна техно­логія не суперечать, а доповнюють, збагачують одна одну, маючи спільну мету — досягнення гарантованого позитивного результату.

Структура педагогічної технології:

· Концептуальна частина (короткий опис ідей, гіпо­тез, принципів, які допомагають її розумінню).

Будь-яка педагогічна технологія спирається на пев­ну наукову концепцію, що включає філософське, психо­логічне, дидактичне та соціально-педагогічне обґрунту­вання досягнення освітніх цілей. Концептуальна частина розглядається з позиції інноваційності, альтернативності, гуманізму, демократизму, сучасності.

· Змістовна частина (цілі навчання, обсяг і характер змісту освіти).

Змістовна частина в рамках технології розглядаєть­ся з позицій сучасних теорій загальної середньої освіти, принципів системності, ідей розвивального навчання і со­ціального замовлення. В єдності і взаємозв'язку із змістовною частиною пе­ребувають процесуальні компоненти освітньої системи.

· Процесуальна частина — технологічний процес (ор­ганізація навчального процесу, способи пізнавальної діяль­ності учнів, методи і форми роботи вчителя, діагностика навчального процесу).

В процесуальній характеристиці визначається доцільність окремих елементів, комплексність усіх методичних засобів, адекватність змісту освіти і контингенту учнів. Передба­чається можливість використання (відтворення, повторен­ня) педагогічної технології в інших однотипних закладах освіти іншими вчителями.

· Програмно-методичне забезпечення(навчальні пла­ни і програми, навчальні і методичні посібники, засоби навчання і діагностики).

Вимоги до пед.технологій

· Концептуальність. Кожна педагогічна технологія повинна спиратися на певну наукову концепцію.

· Системність, тобто визна­чатися взаємозв'язком її час­тин, цілісністю.

· Керованість, що передба­чає діагностичне цілепокладання, планування, проектування процесу навчання, поетапну діагностику, варіювання засобів і ме­тодів, з метою корекції результатів.

· Ефективністьза результатами і оптимальними витратами, гарантованість досягнень певного стандарту навчання.

· Відтворюваність, тобто можливість застосування (повторення, відтворення) педагогічної технології в інших однотипних умовах.

Види пед. технологій

— загальнопедагогічні (загальнодидактичної) технології (макротехнології), яка синонімічна певній педагогічній системі, що передбачає визначення цілей, змісту, засобів, методів, форм на­вчання, алгоритму діяльності суб'єктів процесу. Наприклад: тех­нологія сучасного традиційного навчання, технологія педагогіки співробітництва, технологія проблемного навчання тощо;

— мікротехнології, тобто як сукупність методів, засобів ре­алізації змісту навчання в рамках конкретного предмета (методи­ка викладання предметів). Наприклад: система поетапного навчан­ня фізиці (М.М. Палтишев);

— локальні технології, що визначають вирішення окремих дидактичних завдань (формування понять, технологія самостійної роботи та ін.).

2. Інновації в системі вищої педагогічної освіти.

Нині погляди українських педагогів усе частіше спрямову­ються до технології модульного навчання, яке останнім часом впроваджується в навчально виховну практику вищої школи як передовий педагогічний досвід і як експериментальна психолого­дидактична система.

Модульно-розвивальне навчання сприяє становленню особис­тості не тільки завдяки змісту, методам, формам організації, а й через свою сутнісну багатовимірність, логіку буття з огляду на спе­цифічну форму психосоціального зростання індивідуальності. Унікальність його полягає в тому, що всі сторони, аспекти, ком­поненти педагогічно керованого навчального процесу стимулюють, реально прискорюють численні процеси розвитку, які ієрархічно подані в загальній картині психосоціального розвитку кожного студента.

Нині можна виділити декілька підходів до створення модуль­ної системи залежно від географії та змістовно-структурних особ­ливостей іноваційно-освітнього досвіду: американська та німець­ка моделі, литовська модель, українська.

Щодо модульного навчання для вищої школи, то найцікавіши­ми є підходи К.Я.Вазіної та А.М.Алексюка.

У табл. 6.1. надано порівняльну характеристику традиційного та модульного навчання у ВНЗ.

Таблиця 6.1.

Порівняльна характеристика традиційного та модульного навчання у ВНЗ.

Традиційне навчання Модульне навчання
Завдання
Здебільшого завдання не формулюються як діяльнісні. Студент розуміє їх з навчального матеріалу і контролю. Завдання формулюються в діяльнісному аспекті і пред’являються студентам перед початком навчання.
Діяльність у процесі навчання
Орієнтація і діяльність викладача який передає знання групі студентів; тому сутністно домінує діяльність викладання всупереч діяльності учіння Модулі дають змогу поєднувати різноманітні навчальну і викладацьку діяльність. Переважає навчальна діяльність студентів, індивідуалізоване учіння, що передбачає досягнення обов'яз­кового результату навчання.
Роль викладача
Викладач виконує роль постачальннка інформації.     Викладач виконує роль діагноста, консультанта, мотиватора і постачальника інформації.
Метод навчання
Спостерігається тенденція до використання викладачами одного- двох методів, таких як лекції, письмові завдання, практичні роботи, при цьому ігнорується багатство інших методів. Для реалізації завдань навчання використовуються різноманітні методи з метою оптимізащі процесу засвоєння змісту конкретної теми.
Участь студента
Здебільшого роль студента є пасивною, тобто зводиться до читання тексту або слухання викладача. Модуль забезпечує активну участь студента, який засвоює інформацію в ході діяльності, в активній роботі з навчальним матеріалом.
Темп учіння
Студент вимушений пройти курс "чітко визначенням кроком". Усі проходять навчання в одному темні; одночасно розпочинають і закінчують Його. Кожний студент може навчатися у власному темпі. Він може засвоювати окремі частини модуля, якщо зуміє довести, що виконав поставлені перед ним завдання. Студент може також за власним бажанням повторювати певну частину модуля стільки разів, скільки йому потрібно.
Засвоєння знань
Більшість студентів знає про все, Реально важко сподіватися, що студенти зможуть засвоїти все найкращим чином. Студенти, які повільно засвоюють матеріал, досягають частини дидактичних завдань. їм не вистачає часу для засвоєння всього матеріалу за відповідний час. Одержавши додатковий час, вони здатні засвоїти більшу частину змісту.
Організація повторень
Часто повторюють саме ті теми, яким з тих чи інших причин симпатизує викладач. Іноді він вимагає повторити матеріал курсу в цілому. Повторення студентами матеріалу залежить від результатів засвоєння. Повторення доцільне тоді, коли студент поверхово оволодів матеріалом
Закріплення знань
За традиційного навчання студентів знання закріплюються і використовуються найчастіше на етапі комплексного контролю екзаменів Невеликий обсяг модуля забезпечує невідкладний контроль знань і корекцію рівня їх засвоєння
Контроль
Контрольні завдання здебільшого ставляться під кінець навчального курсу. Студент часто не знає, як готуватися до такого контролю. Контрольні завдання у переважній більшості покликані з'ясувати бальну оцінку, а не здійснити повноцінний зворотній зв'язок, тобто не визначити рівень засвоєння. Студентам не лише визначаються завдання, а й критерії оцінювання їх досягнень. Контрольні завдання покликані поліпшити рівень особистого засвоєння знань кожним.

Чим активніші студенти, тим рівноправнішими учасниками навчального процесу у вищій школі вони себе вважають, тим кращі їх результати. Реалії сьогодення потребують, щоб навчання у ВНЗ було інтерактивним. Суть інтерактивного навчання полягає у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх студентів.

Інтерактивне(лат. Inter - між і actio - дія) навчання - співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де викладач і студент є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання.

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих і педагогічних ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв'язання проблем, вироблення спільної стратегії подолання складних ситуацій тощо. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, конструктивного творчого мислення; виробленню цінностей; створенню атмосфери співпраці, взаємодії; дає змогу майбутньому педагогу розвивати свої здібності, оскільки е своєрідним "перерозподілом активності" від викладача до студента.

Новою формою здобуття освіти, новим видом взаємодії між викладачами і студентами є також дистанційне навчання.

Дистанційне(лат. distantia - відстань) навчання - навчання за територіальної роз'єднаності викладача і студента, за якого всі чи переважна частина навчальних процедур здійснюються з використанням сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій.

За дистанційного навчання студент має змогу сам здобувати необхідні йому знання за допомогою інформаційних ресурсів: баз даних і знань; комп'ютерних, у т. ч. мультимедійних, навчальних і контролювальних систем; відео- і аудіозаписів, електронних бібліотек і, безперечно, традиційних посібників і підручників. Крім того, дистанційне навчання передбачає велику кількість завдань, розрахованих на самостійне опрацювання з можливістю отримання щоденних консультацій.

Взаємодія з віддаленими співрозмовниками розвиває у студентів універсальні вміння дистанційної діяльності, які не формуються за традиційного навчання (уміння користуватися електронною поштою, участь у телеконференціях, форумах тощо).

Висновок. Використання різних форм і видів навчання сприяє формуванню високоосвічених, компетентних, мобільних, самоорганізованих, конкурентоспроможних фахівців, готових входити в глобалізований світ, відкрите інформаційне товариство.


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 53; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.025 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты