Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Методичні особливості навчально-організаційних етапів уроку




Читайте также:
  1. Amp; Методичні вказівки
  2. Amp; Методичні вказівки
  3. Amp; Методичні вказівки
  4. Amp; Методичні вказівки
  5. Amp; Методичні вказівки
  6. Amp; Методичні вказівки
  7. Amp; Методичні вказівки
  8. VI. Методичні вказівки до виконання курсової роботи.
  9. Бюджетне вирівнювання та його особливості
  10. Види листів та їхні особливості

Організація класу до уроку(взаємне привітання вчителя і учнів, перевірка відсутніх, перевірка робочих місць, організація уваги). Організація учнів до уроку не має забирати багато часу (1-2 хв.), але повинна характеризуватися певним динамізмом, давати учням заряд психічної енергії і працездатності. Сконцентрувати увагу учнів після перерви можна поставивши несподіване запитання, яке має опосередковане чи безпосереднє відношення до теми уроку, увімкнувши фрагмент відеофільму чи аудіо запису, розгорнувши плакат з епіграфом уроку тощо.

Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація.Оголошуючи учням мету і завдання уроку вчитель тим самим залучає їх до свідомої активної пізнавальної діяльності, налаштовує на самоконтроль і самооцінку цієї діяльності з огляду на досягнення кінцевого результату. Проте цього недостатньо. Для активного включення у навчальну в роботу, учням необхідно усвідомити заради чого вони будуть вчитися – тобто мотив своєї діяльності. При цьому слід пам’ятати, що вчитель не може формувати мотивів, він може тільки вплинути на формування в учнів мотиваторів (інтересів, схильностей, моральних норм, життєвих принципів). Мотив— складне психічне утворення, яке повинен створити сам суб’єкт учіння –учень.

Провідні мотиви навчання залежать від віку учня. Конкретні прийоми, які використовуються вчителями для мотивації навчальної діяльності деякі дидакти об'єднують у три групи: ті, що стимулюють обов’язок та відповідальність учнів, ті , що формують пізнавальний інтерес (ефективні у 5-9 класах), ті, що створюють навчальні проблемні ситуації з наголошенням на практичному та суспільному значенні отриманих знань у подальшому житті (найкраще «працюють» у 10-12 кл.).

Перевірка засвоєних знань, умінь і навичок.Головною метою цього етапу є контроль і корегування результатів учіння школярів. Контроль спрямований на визначення рівня засвоєння знань та умінь.

Види контролю: попередній , що проводиться на початку вивчення теми для з’ясування рівня підготовки учнів до сприймання нового матеріалу ( усне опитування, географічний диктант, кросворд і т. ін.); поточний контроль проводиться на початку уроку для виявлення рівня засвоєння попереднього матеріалу або наприкінці уроку для з’ясування ефективності роботи учнів під час уроку (усне опитування, робота з картою, тестовий контроль, виконання пізнавальних завдань і т. ін.); тематичний контроль проводиться під час вивчення невеликої теми або підтеми (усне опитування, географічний диктант, творчі роботи, робота з картою, тестовий контроль, географічні цікавинки і т. ін.); підсумковий контроль — здійснюється наприкінці вивчення великої теми, розділу, курсу для систематизації знань учнів, перевірки вмінь застосовувати їх на практиці (усне опитування, тестовий контроль і ін. ).



Форми перевірки знань, умінь і навичок можуть бути такими : усна, письмова; індивідуальна, групова і фронтальна; ущільнена (поєднання усної індивідуальної і письмової групової ). Виставлені оцінки вимагають об’єктивності і мотивації.

Вивчення нового матеріалу на уроці.Мета етапу – засвоєння фактів та понять. Методика етапу «Формування і засвоєння нових знань, умінь і навичок» розкрита вище, у темах «Формування географічних знань» і «Формування географічних вмінь і навичок».

Закріплення пройденого на уроці.Для міцного засвоєння знань цей етап є необхідним. Повторення фундаментальних понять може проходити в активних, у т.ч. ігрових формах.



Узагальнення і систематизація засвоєних знань.Дидактична ціль етапу – це узагальнення і систематизація результатів попереднього етапу процесу навчання. Узагальнення є розумовим об’єднанням об’єктів і явищ за істотними ознаками. У дидактиці розрізняють кілька його видів: первинне узагальнення, яке здійснюється під час сприймання та усвідомлення сприйнятого змісту, в результаті чого формується уявлення; поняттєве узагальнення, яке відбувається у процесі осмислення суті сприйнятих об’єктів і призводить до утворення окремих понять; міжпоняттєве узагальнення, яке полягає у визначенні загальних та істотних ознак і властивостей понять, що формуються в процесі переходу від менш загальних до більш загальних понять у систему, в розкритті зв’язків і відносин між елементами цієї системи, в розташуванні їх у певному порядку та раціональній послідовності.

Узагальнення будь-якого рівня тісно пов’язане з систематизацією. Систематизація – це розумова діяльність, у процесі якої знання про об’єкти і явища навколишнього світу організовуються в системи-моделі (наприклад схема будови гідросфери чи промисловості), які відображають системи реально існуючі – природні чи антропогенні. Систематизація здійснюється на основі відтворення (актуалізації) знань у необхідній послідовності. Актуалізуються знання двома шляхами: якщо матеріал складний і виникають труднощі під час його засвоєння, то перевага надається розв’язанню репродуктивних навчально-пізнавальних задач (репродуктивному відтворенню ), яке сприяє закріпленню засвоєних знань; якщо ж матеріал добре засвоєний, то актуалізація відбувається через розв’язання навчально-пізнавальних задач, тобто через застосування знань.



Наприклад, для систематизації знань з циркуляції води у Світовому океані учням достатньо схематично відтворити напрями найбільших течій, пов’язуючи їх з дією основних чинників. Для систематизації знань про зональні ПТК на території материків, можна дати завдання зробити порівняльну характеристику конкретної зони у Північній Америці та Євразії.

Наслідки систематизації матеріалізуються у вигляді заповнення текстових таблиць, виконання схематичних малюнків, побудови образно – символічних схем, складання планів з участю учнів тощо.

Застосування засвоєних знань, умінь і навичок.Засвоєння і застосування – два компоненти процесу оволодіння знаннями та уміннями, які взаємодіють між собою, змінюючи взаємне підпорядкування. Так, у процесі засвоєння нового поняття «карта» з теми «Способи зображення Землі» учні опираються на раніше засвоєні поняття «масштаб», «умовні знаки», «план». Якби учні не застосували поняття «масштаб», то вони б не засвоїли поняття «карта», яка відрізняється від плану більшою генералізацією ознак території, а також пов’язаним з цим процесом способом позначень. Таким чином, через застосування умінь і знань, відбувається глибше і міцніше засвоєння нових, які стають оперативними, дієвими.

Розрізняють два види застосування знань, умінь і навичок: перший – з метою їх осмислення і запам’ятовування (найпростіший прийом—відтворення істотних ознак чи повторення дефініцій у ході бесіди), другий вид – з метою оволодіння ними. Це відбувається шляхом розв’язання задач, виконання різних пізнавальних завдань.

Застосування знань і вмінь на уроках географії може бути теоретичним і практичним.

Теоретичне вимагає завдань для пояснення фактів, явищ, зв’язків у природі. А практичне – завдань, спрямованих на зміну або перетворення природних та антропогенних об’єктів. Такого роду завдання містять деякі підручники (наприклад соціогеографічні практикуми в підручнику з соціально-економічної географії України автора В.І. Садкіної.

Організація домашньої роботи.Домашня робота – це вид позаурочної навчально-пізнавальної діяльності школярів, яка є логічним продовженням уроку. Навчальними цілями домашньої роботи є закріплення засвоєних знань і умінь через їх повторне усвідомлення та осмислення (досягається через такі види завдань як робота з підручником, картами, таблицями, побудова графіків, заповнення контурних карт, складання характеристик об’єктів тощо), розширення, поглиблення і конкретизація засвоєних знань (робота з додатковою літературою, перегляд відео-та кінопродукції, самостійне спостереження, робота над проектом тощо).

Управління домашньою роботою здійснюється учителем через: а) побудову домашніх завдань; б) підготовку учнів до їх виконання (пояснення завдань, інструктаж); в) перевірку результатів домашньої роботи та їх оцінювання.

За способом організації навчально-пізнавальної діяльності учнів домашні завдання можуть бути індивідуальні, групові, фронтальні.

Задаються вони як під час здійснення всіх етапів процесу навчання, так і на спеціальному етапі в кінці уроку. Однією з умов виконання домашніх завдань учнями є їх своєчасна перевірка та оцінювання вчителем. Оцінку слід мотивувати для того, щоб учень усвідомив досягнуті результати, причини помилок і критерії оцінювання своєї роботи.

Підсумок уроку.На цьому етапі вчитель акцентує увагу на результатах оволодіння змістом теми уроку, та оцінює діяльність класу й окремих учнів. Поруч з традиційними підсумковими бесідами за запитаннями – «Яку тему вивчали на уроці? Про що вивчали? Які завдання виконували?» тощо, сучасна методика пропонує чимало цікавих прийомів, у т.ч. ігрових, які дають можливість учням свідомо і критично підвести підсумок власної роботи та опосередковано оцінити роботу вчителя. Наприклад, на вчительському столі може упродовж уроку стояти чотири коробки з написами «Феєрверк» (в цю коробку учні вкинуть в кінці уроку записані на шматку паперу факти, які викликали найбільше зацікавлення, чимось вразили), «М’ясорубка” (сюди вкладуть записані такі поняття чи факти, над осмисленням яких ще треба працювати), «Корзина для сміття» (ця коробка покликана ідентифікувати непотрібну з учнівської позиції інформацію, якої ще доволі багато в шкільній географії, або яку вчителю слід подавати в іншій, цікавішій формі), «Валіза» (в неї учні покладуть потрібні, з їхньої точки зору, знання та вміння для життя). Звісно, така форма підведення підсумків уроку забере чимало часу, але вона привчає учнів до осмисленої праці на уроці.


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 29; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.01 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты