Ознаки сучасного уроку географії

Модернізація уроку, як основної форми навчання, пов’язана з поступовим переходом від когнітивно орієнтованої до особистісно орієнтованої парадигми освіти, яка викликана розвитком людського суспільства, поглибленням його гуманітарних і духовних засад. Відмінності між цими парадигмами закладені насамперед у головних цілях і цінностях. Когнітивна ставить за мету підготовку школяра до життя і праці, тому основні її цінності – нормативність (відповідність стандарту), керованість (слухняність, дисциплінованість), однорідність (однаковість). Особистісно орієнтована парадигма вбачає своїм головним завданням забезпечення умов для самовизначення і самореалізації особистості, тому головними її цінностями є особистість і особистісна гідність кожного, свобода (вільний вибір і відповідальність за нього), творчість та індивідуальність. Через принципові відмінності в цілях так само кардинально різняться стратегії їх досягнення: в першому випадку освіта активно втручається в життя дитини, «формуючи» її, друга – забезпечує допомогу, підтримку і повагу.

Трансформація освітніх парадигм передбачає зміну в таких ключових ознаках, як головна дійова сила процесу навчання (замість викладання—активності вчителя, основною дієвою силою стає навчання—активність самих учнів), спосіб пізнання (замість знань у готовій формі—пізнання на власному досвіді, відповіді на власні питання, пізнання самого себе, відкриття світу в собі й через себе), роль учасників освітнього процесу (учитель, наділений ролями організатора, судді, контролера перебирає на себе нову роль — фасилітатора, (помічника, консультанта), учитель і учень співпрацюють, забезпечуючи особистісне зростання кожного. В рамках нової парадигми готовність до педагогічної праці забезпечується не стільки володінням знаннями і методиками, стільки особистісною зрілістю), критерії оцінювання (якщо в традиційній парадигмі оцінюється повнота відтворення заданих знань та умінь, то в особистісно орієнтованому навчанні критерієм оцінювання стають зусилля учня, прикладені для досягнення мети, якість його власного освітнього продукту).

У зв’язку зі зміною парадигми освіти, її спрямованістю на формування і розвиток ключових і предметних компетентностей, запровадження в навчальний процесс інформаційно-комунікаційних технологій основними ознаками сучасного уроку є:

· Моніторинг навчального процессу (запровадження комплексу процедур спостереження, поточного оцінювання та на їх основі коригування освітнього процесу);

· Інформаційно-комунікаційні технології;

· Спрямованість на соціалізацію учнів;

· Компетентнісний підхід;

· Особистісно-орієнтовані педагогічні технології;

· Інтерактивні методики навчання;

· Учитель-фасилітатор.

Як проявляють себе ці ознаки на уроці географії? Насамперед у постановці мети, яка спрямована на формування особистості учня в опорі на використання всіх компонентів змісту освіти: знань, вмінь, досвіду творчої діяльності та досвіду емоційного ставлення до тих цінностей, які втілені в матеріалі, що вивчається.

Отже, мета сучасного уроку — це система цінностей, які треба сформувати у школярів. З-поміж них — соціальна активність, інтелектуальні й творчі здібності, любов до своєї місцевості, свого регіону, своєї країни, вміння осмислювати події, навколишню дійсність на різних рівнях, застосовувати географічні знання та вміння у повсякденному житті, приймати самостійні рішення.

Наприклад, до уроку на тему «Система розселення і розвиток поселень» у 9-му класі можна поставити такі цілі:

· конкретизувати та закріпити істотні ознаки понять «місто», «село»; ввести поняття «урбанізація», «агломерація», «система розселення»;

· з’ясувати вплив природно-географічних та суспільно-історичних чинників на особливості системи розселення в Україні;

· розкрити роль сільської місцевості у формуванні та збереженні української етнічної культури;

· показати провідну роль міст у розвитку системи розселення;

· сприяти засвоєнню ідеї перспективності проживання в сільській місцевості у контексті розвитку органічного землеробства, інноваційних форм зайнятості, здорового способу життя;

· продовжити розвиток умінь аналізувати карти, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, створювати картограми (густоти населення, рівня урбанізації), а також навчити розрізняти міста за людністю і функціями,;

· викликати інтерес до природно-культурних та господарських особливостей власного поселення, його функцій і перспектив розвитку;

· розвивати любов до своєї малої Батьківщини та прагнення окультурення життєвого простору власними зусиллями.

У зв’язку зі зміщенням акцентів з авторитарного викладання до комфортного навчання, яке враховує інтереси дитини, а не погляди авторів програм, доведення мети до відома учнів не може мати форми «ви повинні» (знати, вміти, усвідомити, розвинути тощо). Мету необхідно ставити учням в заохочувальній, позитивній формі, викликаючи інтерес і проектуючи її на життєві потреби та перспективи школяра. Наприклад, мета вищевказаної теми уроку може звучати для учнів так: «Головні завдання сьогоднішнього уроку — 1) з’ясувати суттєві ознаки українських сіл і міст і визначити в якому з їхніх типів живемо ми; 2) виявити причини переважання в одних регіонах України сіл, а в інших міст; 3) дізнатись, що таке «урбанізація» і який вплив вона має на наше життя; 4) збагнути, завдяки чому окремі поселення пов’язані між собою і складають єдину систему розселення; 5) обдумати проблему, чому в Україні, яка має найсприятливіші в Європі умови для сільського господарства, зникають села; 6) навчитись визначати функції міст і їхню людність за картою; 7) знаходити на карті найбільші міста України; 8) замислитись над тим, що ми можемо зробити, щоб наше поселення милувало око і приносило нам більше радості.

Зміна ролі вчителя на сучасному уроці географії проявляється в тому, що вчитель організовує самостійну пізнавальну діяльність учнів з джерелами географічної інформації (підручник, довідник, атлас, робочий зошит, практикум, матеріали ЗМІ тощо), ставить навчальні проблемні завдання і допомагає школярам визначити шляхи і засоби їх вирішення, консультує у рамках виконання індивідуальних і колективних творчих робіт.

Співпрацяміж учителем та учнями проявляється у зміні стилю спілкування, а в деяких випадках — в передачі окремих функцій учителя учням. Наприклад, школярі можуть запропонувати іншу логіку розгляду будь-якої теми, взяти на себе перевірку знань та вмінь, консультувати менш успішних товаришів.

Сучасний урок відзначається інакшою логікою побудови процесу навчаннята іншим, ніж на традиційному уроці, розподілом часу. Відбувається злиття окремих етапів уроку, найпродуктивніший час на його початку відводять на вивчення нового матеріалу. При цьому нове вивчають на підставі вже відомих знань та вмінь у процесі вирішення навчальних завдань, побудованих на змісті нового матеріалу. Під час вирішення цих завдань здійснюють і перевірку раніше засвоєного, і осмислення та закріплення нового. Отже, основна навчальна частина уроку припадає тепер на його початок.

На традиційному уроці переважають фронтальні та індивідуальні види навчальної діяльності учнів, які мало сприяють вихованню навиків роботи в команді. Сучасний урок спрямований на розвиток особи школяра в умовах колективної навчальної діяльності з урахуванням індивідуальних особливостей кожного. У разі колективної (командної роботи) за істотної співпраці школярів з учителем і між собою розвиваються такі важливі якості особи, як відповідальність за власний внесок у спільну справу, активна особиста позиція, уміння співпрацювати з іншими, толерантність і культура спілкування.

Сучасний урок географії змінює просторову прописку—його можна провести не тільки в класі, але й біля школи, на місцевості («зелений урок»), на спеціально обладнаній екологічній стежці, в бібліотеці, він тісно пов’язаний з навчальними та позаурочними екскурсіями. Цей урок має міжпредметний характер,його зміст інтегрований із суміжними предметами (біологією, хімією, фізикою, історією, економікою) і може проводитись кількома учителями одночасно.

Форми організації сучасного уроку можуть бути різними, а його макроструктура не така стабільна, як на традиційному уроці, етапи якого визначені дидактичною метою. Його можна проводити у формі навчальної гри, лекції, конференції, уявної подорожі, диспуту, заліку, конференції, театралізованого дійства тощо.

Істотними ознаками сучасного уроку географії є: тісний зв’язок з подіями сучасності; реалізація краєзнавчого принципу навчання; чітка екологічна спрямованість; використання навчального матеріалу з метою економічної освіти школярів. Особливу увагу на уроці приділяють розвитку здібностей учнів до самостійних дій, постановки пізнавальних завдань, вирішення навчальних проблем, розвитку мовної діяльності школярів, навчання їх діалогу, ведення дискусій.

Головний показник уроку — оптимальна організація навчальної праці школярів з врахуванням їхніх інтересів, що має сприяти особистому розвитку учнів, правильній поведінці в природі, активній позиції в суспільстві.