Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Процес формування вмінь містить три етапи.




· Розкриття значення уміння та ознайомлення з його змістом,

· Оволодіння уміннями у практичні й діяльності

· Застосування умінь в нових умовах

На першому етапі важливо мотивувати, на другому використовуються практичні роботи, а також проблемні і творчі завдання. Уміння вважається засвоєним, якщо учень: знає сферу його застосування; розуміє, які джерела географічних знань знадобляться йому, і знає, як ними користуватися; знає зміст і послідовність дій для виконання певної роботи; може скористатися своїми вміннями як у навчальній, так і практичній діяльності.

Спосіб діяльності виражає і термін «прийом навчальної роботи». Його ознакою вважається наявність переліку послідовних дій, які учні повинні усвідомити і засвоїти. Велика частина географічних прийомів містить у собі як практичні, так і інтелектуальні дії, тому учні одночасно засвоюють не тільки прийоми навчальної роботи, але й прийоми розумової діяльності. Наприклад, прийом опису рівнини передбачає такі дії: знайти рівнину на карті, встановити, з якими географічними об'єктами вона межує, з допомогою масштабу визначити її довжину, з допомогою шкали висот визначити переважні висоти, знайти райони з максимальною і мінімальною абсолютною висотою, порівняти з подібними формами рельєфу й оцінити її основні характеристики.

Практичні роботи становлять частину змісту предмета, у них подаються методи дослідження, властиві науці, основи якої вивчаються в школі. Для географії найважливішими методами є картографічний, порівняльно-географічний, опис і спостереження.

Аналіз практики роботи школи показує, що організація і проведення програмних практичних робіт викликає значні труднощі, особливо в учителів-початківців. Найбільш типовими є такі помилки: неправильно вибирається час для їх проведення; недостатньо враховується рівень підготовки класу й окремих учнів, їхні індивідуальні можливості; не дотримується внутрішня логіка проведення роботи, наприклад не ставиться мета, не робиться висновок. Іноді практичні роботи про водяться формально, у вигляді бесіди, коли лише пояснюються окремі елементи її виконання і результати. Нерідко учням пропонується виконати роботу без інструктажу. У результаті практична робота не дає необхідної віддачі, навчальні цілі залишаються не досягнутими, а іноді це навіть гальмує навчальний процес, у той час як програмні практичні роботи мають бути його гармонійною частиною. Почасти таке положення можна пояснити нестачею відповідної навчальної і методичної літератури. На нашу думку, «Зошити для практичних робіт» значною мірою допомагають учителю ефективно виконати вимоги програми.

 

Змістовий модуль 7. Методика вивчення курсу «Географія материків і океанів» (7 клас)

Лекція 11-12. Методика вивчення курсу «Географія материків і океанів»

Студент має знати:

значення курсу в системі шкільної географічної освіти; організаційно-методичні особливості вивчення курсу, які випливають з психолого-вікових властивостей семикласників, мети та змісту курсу; структуру курсу та основні завдання кожного розділу; навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення курсу; методичні моделі його вивчення.

Уміти:

аналізувати ефективність запропонованих моделей вивчення курсу, викладених в методичній літературі; розробляти власні методичні схеми вивчення тем курсу; володіти прийомами навчальної гри та інтерактивних форм роботи з семикласниками; розробляти уроки з нестандартною структурою; володіти навиками роботи з мультимедійним підручником з курсу та електронним атласом.

 

План

9. Мета і значення курсу в системі середньої географічної освіти

10. Структура курсу та основні завдання розділів

11. Навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення

12. Психологічно-вікові особливості семикласників

13. Методичні особливості вивчення курсу:

а) поєднання традиційних прийомів і сучасних технологічних засобів (мультимедійного підручника, електронного атласу, DVD-фільмів) для формування в семикласників географічних уявлень і понять;

б) застосування ОІС і картосхем для засвоєння понять, закономірностей і фактичної інформації;

в) технологія застосування електронних карт;

г) застосування навчальних ігор на різних етапах уроку;

ґ) прийоми вивчення номенклатури;

Мета і значення курсу в системі середньої географічної освіти.«Курс географія материків і океанів» ставить за мету формування в учнів знань про різноманітність територіальних і аквальних комплексів нашої планети, розуміння причин цієї різноманітності як результату взаємодії багатьох чинників, просторове розміщення найхарактерніших і найцікавіших географічних об’єктів на її поверхні, виховання інтересу до постійного пізнання Землі та любові до нашого спільного Дому, формування геопросторової та екологічної компетентностей.

Вивчення географії у 7 класі спрямоване на формування й розвиток в учнів географічної культури, яка є неодмінною складовою загальної культури людини, привчає до глобального мислення і конкретних дій в окремо взятому куточку планети.

В шкільній географії курс логічно продовжує формувати загальноземлезнавчі знання, отримані в 6-му класі, водночас конкретизуючи їх на регіональному рівні – на прикладі океанів і материків, природних зон. З іншого боку, курс «Географія материків і океанів» розкриваючи взаємозв’язки між основними компонентами природи у межах великих ПТК, формує базу для вивчення географії своєї Батьківщини, яка є частиною цих ПТК, а також економічної і соціальної географії світу, яка тісно пов’язана з природними особливостями нашої планети.

Цей курс має великий гуманістичний потенціал, остільки виявляє філософію людського буття в різних природно-історичних умовах, вказує на взаємозв’язки між природою, господарською діяльністю і культурою населення планети та є першою сходинкою до країнознавчого пізнання світу.

«Географії материків і океанів» притаманний найпотужніший з усіх курсів шкільної географії пізнавально-емоційний потенціал, адже під час його вивчення юні мешканці планети Земля мають можливість розвивати притаманну людині схильність до мандрівок, відкриттів, захоплення величністю і красою світу.

Велике практичне значення цього курсу, який розвиває набуті і формує нові навики роботи з картами, атласом, контурними картами.

Структура курсу та основні завдання розділів.Курс «Географія материків і океанів» вивчається упродовж 70 годин (2 години на тиждень). Він складається зі Вступу і 3-ох розділів. За останнє десятиліття структура курсу зазнала помітних змін: сучасний її варіант не містить теоретичного розділу про загальні географічні закономірності Землі, які тепер вивчають у курсі «Загальна географія». Але у Вступній частині курсу (6 год.) передбачено актуалізацію засвоєних у 6-му класі знань про закономірності розвитку географічної оболонки та здобування нових у формі практичної роботи. Робота з тематичними картами з метою виявлення географічних взаємозв’язків між будовою земної кори і рельєфом, особливостей розміщення і характеристики кліматичних та географічних поясів здійснюється упродовж перших чотирьох практичних робіт, кожна з яких займає цілий урок. Перед цим, на другому уроці, учні знайомляться з географічними картами, в тому числі тематичними, якими вони будуть користуватись упродовж вивчення курсу. Така структура вступного розділу дає можливість сформувати в учнів уміння не тільки працювати з картами, але й самостійно здобувати знання на підставі їх зіставлення.

З іншого боку, такі теми, які раніше розглядались у цьому розділі – «Кліматотвірні чинники», «Загальна циркуляція атмосфери», «Циркуляція вод Світового океану» є доволі складними для сприйняття і покладатись на їх цілковите засвоєння в шостому класі не варто, тому на тлі виконання практичних робіт вчителеві доведеться організувати не тільки повторення, але й пояснення цих тем.

Ще однією відмінністю сучасної структури курсу«Географія материків і океанів» є передування вивчення океанів материкам. Така послідовність оправдана з позиції логіки пізнання об’єктів – природні властивості океанів не настільки диференційовані, як на материках, де останні обумовлені різноманітністю рельєфу та властивістю підстилаючої поверхні. Тому семикласники знайомляться спочатку з простішими аквальними комплексами океанів а потім переходять до складніших ПТК материків. Розділ «Океани» вивчають 9 годин. Його завдання – виробити уміння характеризувати природні комплекси за певним планом, навчитись порівнювати природні особливості різних океанів та пояснювати їх причини, знати історію дослідження океанів, назву і місцезнаходження найбільших елементів берегової лінії та морів як складових частин океану.

Другий розділ, найбільший за тривалістю вивчення – 42 години, присвячений материкам. Послідовність вивчення материків традиційна: першим вивчаємо Африку, як «класичний» материк, на якому семикласники відпрацьовують послідовність характеристики материків –від їхнього фізико-географічного положення до політичної організації, етнокультурних особливостей та екологічних проблем. Користуючись тематичними картами учні вчаться їх зіставляти для отримання конкретних знань про природні компоненти материка.

В темі «Австралія» семикласники повторюють, закріплюють і розвивають вище перераховані знання та уміння і вчаться порівнювати материки, шукати причини їх особливостей. Під час вивчення Південної Америкиучні вдосконалюють такі географічні уміння, як визначення фізико-географічного положення (ФГП) материка і порівняння його з ФГП інших вивчених материків, опису типів клімату та порівняння з аналогічними на інших континентах, аналізу кліматичних діаграм, складання характеристики річки, опису природної зони, а також вперше знайомляться з такими поняттями як «висотна поясність», «помірна зона степів», «помірний кліматичний пояс» і причинами їх формування, яких не було на попередньо вивчених материках.

На тлі попередніх південних материків Антарктиду учні вивчають як унікальний материк, тому основне їхнє навчальне завдання – збагнути причини особливості природи, відкриття і освоєння материка. На прикладі Антарктиди вчитель має можливість показати глобальні масштаби впливу людської діяльності на природу планети, яка проявляє себе навіть на цьому незаселеному материку, над яким утворились озонові пройми.

Вивчення північних материків розпочинається з Північної Америки,на прикладі якої учні вперше познайомляться з такими чинниками формування природи материків як четвертинне зледеніння, з’ясують причини порушення на її території широтного поширення зональних природних комплексів, яке вони спостерігали на південних материках. Під час вивчення цього материка – п’ятого у послідовності, учні вдосконалюють вміння характеризувати географічне положення і природні компоненти материка, працюючи з різними джерелами інформації, в тому числі з картографічними.

Ознайомлення з материками завершується темою «Євразія», яка розглядає найбільший і найскладніший за природними особливостями материк. Тому на його прикладі завершується формування в учнів багатьох системних понять: геолого-геоморфологічних, кліматологічних, гідрологічних, узагальнюється і систематизується раніше вивчений матеріал. З нових понять цієї теми учні знайомляться з таким як «багаторічна мерзлота». Найважливішими дидактичними завданнями цього розділу є поглиблення роботи з тематичними картами і підручником, яка набуває характеру дослідження, використання місцевого матеріалу для деталізації природи материка Євразії, на якому ми живемо, а з іншого боку – «проектування» на Україну його загальних фізико-географічних особливостей для розуміння специфіки природи нашої країни.

Завершується вивчення материків і океанів розділом «Земля – наш спільний дім», який розкриває основні проблеми взаємодії людини і природи та глобальні екологічні наслідки, які виникли в результаті цих взаємин. Основне завдання цього розділу – довести необхідність вироблення культури поведінки в просторі в кожного жителя планети, а також об’єднання зусиль на всіх рівнях для подолання екологічної кризи.

Навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення курсу.Основними компонентами навчально-методичного комплексу для цього курсу є підручник, географічний атлас, набір контурних карт, настінні шкільні карти, глобус. Це мінімум дидактичних засобів для учнів, необхідних для вивчення географії материків і океанів.

На сьогоднішній день в школах України Міністерством освіти й науки рекомендовано використовувати підручники таких авторів: В.Ю. Пестушко, Г.Ш. Уварова «Географія материків і океанів» 7 клас, видавництва «Генеза», який став призером Всеукраїнського конкурсу підручників 2007 року, О.М. Топузов, О.Ф. Надтока, Т.Г. Назаренко, Л.П. Вішнікіна «Географія материків і океанів» видавництва «Шкільний світ», 2008 р. Окрім цікавого тексту – основного і додаткового, ці підручники мають багатий методичний апарат, зокрема апарат організації засвоєння знань, ілюстративний, орієнтування. Праця з ними ефективна як на уроці, так і в домашніх умовах.

Другим важливим компонентом навчально-методичного комплексу для учнів є географічний атлас, без якого неможливо здобути якісні знання, незважаючи на те, що чимало картосхем є і в підручнику. Робота із загальногеографічними, тематичними і комплексними картами атласу в рамках практичних робіт та в процесі пізнання особливостей природних умов материків і океанів, є необхідною складовою вивчення курсу. Атласи з курсу «Географія материків і океанів», які крім карт містять малюнки, космічні знімки, кліматичні діаграми тощо представлені Інститутом передових технологій. Окрім традиційних атласів на сучасному уроці географії бажано використовувати електронні атласи, які урізноманітнюють процес роботи з картами, роблять його динамічним, технологічно цікавішим, тим самим активізуючи пізнавальну діяльність учнів.

Фронтальні форми вивчення материків і океанів неможливі без застосування настінних шкільних карт,які дають уявлення про просторове розміщення об’єктів та про поширення основних природних компонентів і явищ. Останнім часом в Україні видано цілу низку настінних шкільних карт, яківикористовують для вивчення курсу: фізичну, тектонічну, кліматичну, кліматичних поясів і областей, ґрунтів, географічних поясів і природних зон, густоти населення, народів світу, політичну. Окрім Антарктиди для кожного материка створені настінні карти: фізична, тектонічна, кліматична, природних зон, політична.

Для вивчення курсу «Географія материків і океанів» поруч з картами необхідним засобом наочності є глобус, який дає можливість сформувати в учнів правильне уявлення про конфігурацію і співвідношення площ материків і океанів, здійснювати вимірювання віддалей у високих широтах без спотворень, змоделювати своє положення у будь-якій точці Землі, дати відчуття присутності на території, яку вивчаєш, сформувати уміння орієнтувати глобус.

Традиційні засоби навчання ефективно доповнюють сучасні,серед яких Педагогічний програмний засіб «Географія материків і океанів, 7 клас», розроблений відповідно до навчальної програми. Кожен урок розкриває конкретну тему згідно навчальної програми та містить засоби для пояснення необхідної теми: малюнки, світлини, анімації, дикторський супровід, аудіо- та відеофрагменти тощо. Для перевірки знань передбачені контрольні запитання, завдання, тести.

Не можливо уявити сучасний урок географії і без застосування відеофільмів, які в найкращий спосіб ілюструють природні і культурні особливості нашої планети, роблять уроки емоційно-насиченими, сприяють глибшому запам’ятовуванню навчальної інформації.

Методичний комплекс для вчителя з даного курсу складається з Програми та календарного планування, інструктивно-методичних матеріалів щодо вивчення курсу, які виходять напередодні нового навчального року, методичних посібників і дидактичних матеріалів, публікацій в науково-методичних журналах «Географія» (Харків,…), «Географія. Краєзнавство. Туризм» (Київ,…), «Географія та основи економіки в школі» (Київ,…).

Психологічно-вікові особливостісемикласників необхідно враховувати під час вибору форм і методів роботи.До них належить:

· Ствердження власного авторитету

· Вчитель перестає бути абсолютним авторитетом

· Критичне сприйняття

· Романтичне сприйняття

Особливості мотивації навчання в цьому віці:

· Мотивує якість організації навчання

· Розуміння, а не запам’ятовування матеріалу( якщо в дитини інтелект–це функція пам’яті, то у підлітка навпаки – пам’ятаю, бо розумію)

· Інтерес до географії

Особливості мислення:

· Формується творче мислення

· Можливий дедуктивний підхід до викладання


Поделиться:

Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 174; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты