Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Підготовка вчителя до уроку




Численні вимоги до сучасного уроку, багатогранні критерії його ефективності, вимагають від учителя ретельної підготовки до нього. Робота з підготовки до уроків розпочинається зі складання календарно-тематичного планування. Складаючи цей план, учитель опирається на Програму, в якій зафіксовано базовий освітній стандарт та вимоги до рівня підготовки школярів з предмету. Вчитель може скористатись календарно-тематичним плануванням, складеним методистами чи авторами підручників, яке друкують українські методичні журнали «Географія», «Географія. Краєзнавство. Туризм.», «Географія та основи економіки в школі». Видають таке планування і окремими брошурами. Кожний учитель вносить до них свої поправки, виходячи з конкретних умов роботи школи та своєї методичної майстерності.

Необхідність тематичного планування визначається принципом системної побудови уроків, остільки уроки-одинаки не забезпечують формування системи знань. В тематичному плані, який можна назвати стратегічною моделлю навчального процесу, вчитель встановлює тісний зв’язок між уроками через логіку формування понять, причинно-наслідкових зв’язків, планує організацію самостійної навчальної діяльності школярів, передбачаючи на кожен урок різні види навчальної роботи, методи і засоби навчання, практичні роботи.

Тематичний план розглядає одиничний урок як частину цілісної системи уроків з теми, розділу, курсу, але при цьому надає йому індивідуальності за змістом, формою діяльності школярів, рівнем засвоєння основних компонентів змісту освіти. Опираючись на тематичне планування вчитель готується до кожного уроку зокрема.

В сучасній педагогіці, яка характеризується технологічністю підходів до усіх складових процесу навчання, підготовка вчителя до уроку відзначається науково обґрунтованою послідовністю і системністю. Сучасний вчитель проектує урок, тобто розробляє систему взаємодії учителя та учнів, яка дозволяє досягти конкретної, чітко сформульованої мети навчально-виховного процесу.

Методисти пропонують проектувати урок упродовж трьох послідовних етапів:

 

Моделювання
 
Створення проекту уроку
 
Конструювання

 

Моделювання уроку передбачає створення його концепції, «версії». Для цього необхідно:

1. чітко визначити місце уроку в змістовному і методичному аспектах в межах теми, розділу, курсу (наприклад, залежно від місця в темі може буде урок вивчення нового матеріалу, або формування умінь чи узагальнення знань; якщо тематичний зміст передбачає формування базових понять, то модель уроку буде іншою, ніж з теми, де переважає фактична інформація; якщо даний компонент природи чи господарства вже вивчався на інших територіях, то доцільно будувати модель уроку на порівнянні тощо.);

2. сформулювати загальну мету вивчення цієї теми. Мета уроку—це попередньо запланований результат навчання, розвитку та виховання учнів. Вона дає відповідь на запитання—«Який внесок у розвиток особистості зробить урок? Які знання повинні бути засвоєні і стати базою для розвитку учнів? Які вміння необхідно сформувати на уроці? Остільки усі ці питання тісно пов’язані між собою, то в педагогічній літературі загальну мету уроку називають ще «триєдиною метою». Найбільше труднощів у студентів- практикантів і в молодих вчителів викликає формулювання мети. Відомий автор російських підручників з методики навчання географії —д.п.н. І. Душина рекомендує ставити мету уроку під кутом зору навчальної діяльності школярів, остільки таке її формулювання найбільше відповідає характеру сучасного уроку. Наприклад: «навчити учнів вирішувати прості завдання на визначення місцевого часу», «навчити складати за картами атласу і матеріалом підручника географічні характеристики окремих територій», «створити на уроці умови для оволодіння вмінням встановлювати причинно-наслідкові зв’язки тощо.

Завдання формування теоретичних знань найбільш доцільно представити так: ввести поняття, розширити обсяг, поглибити, закріпити, конкретизувати та закріпити істотні ознаки поняття, застосувати поняття з метою отримання нових знань.

Мету щодо формування умінь і досвіду творчої діяльності можна розкрити у таких формулюваннях: розкрити послідовність дій, забезпечити засвоєння уміння аналізувати, вдосконалювати уміння визначати (географічне положення, географічні координати тощо), розкрити світоглядну ідею розвитку географічних процесів і явищ у просторі і часі, сприяти розвитку творчого мислення під час вирішення навчальної проблеми, розвивати пізнавальний інтерес, навчити визначати причину і наслідок, висувати гіпотезу тощо.

Емоційно-ціннісну сторону основної мети уроку можна виразити так: викликати захоплення, обурення, повагу, патріотичні почуття., звернути увагу на цінність, важливість, необхідність, показати перевагу, доцільність, перспективність; сприяти формуванню переконань; ознайомити з позицією тощо.

3. відібрати з методичної літератури і власного досвіду такі педагогічні ідеї, які забезпечать досягнення поставленої мети;

4. визначити тип і загальну форму проведення уроку. Для цього потрібно скористатись типологією уроків, або обґрунтувати доцільність структури і форм проведення «нестандартного» уроку;

5. визначити необхідні засоби навчання, сформувати перелік інформаційних джерел.

Створення проекту уроку передбачає структурування навчального процесу відповідно до поставленої мети і запис цієї структури на папері. На цьому етапі необхідно конкретизувати головну мету уроку, визначивши міні - завдання та способи їх реалізації. Наприклад, загальною метою є введення поняття «клімат», а конкретні завдання випливають зі схеми формування понять (див. параграф «Методика формування понять»), які ми можемо сформулювати так: 1) мотивувати вивчення нового поняття; 2) сформувати уявлення; 3) виділити істотні ознаки поняття; 4) узагальнити істотні ознаки і дати словесне визначення поняттю «клімат»; 5) ввести його в систему уже відомих понять з теми «Атмосфера»; 6) забезпечити практичне застосування сформованого поняття.

Поділ головної мети на складові-завдання нерозривно пов’язаний з логікою змісту навчальної інформації або іншими словами з її смисловими етапами. Таким чином, проектування уроку—це розподіл навчального матеріалу на логічно пов’язані смислові етапи, постановка пізнавальних завдань до них і визначення методів, прийомів і форм реалізації цих конкретних цілей.

Послідовність смислових етапів та їх пізнавальні завдання можуть визначатись, окрім вище зазначеної схеми формування понять, також загальноприйнятими в географії схемами вивчення компонентів природних комплексів, цілісних ПТК, галузей народного господарства, району, країни, а ще — послідовністю порівняння географічних об’єктів, логікою вирішення проблеми тощо, але основним чинником у виділенні смислових блоків і постановці відповідних пізнавальних завдань має бути активізація пізнавальної діяльності учнів.

Найбільш оптимальною формою проектування уроку для вчителя–початківця є звичайна таблиця, яка містить усі три структурні компоненти проекту:

Смислові етапи уроку Пізнавальні завдання Методи і засоби навчання
     

 

Вміння правильно ставити пізнавальні завдання на кожному етапі уроку є своєрідним індикатором фахової і педагогічної зрілості вчителя, адже саме вони визначають методи і форми роботи на уроці, забезпечують його технологічність(результативність на кожному етапі), а в кінцевому підсумку – досягнення основної мети. Водночас, нечітке уявлення цілей кожного з етапів уроку робить заняття спонтанним і малоефективним.

Завершує процес проектування уроку створення його конструктора —записаної на папері послідовності дій всіх учасників навчального процесу, який може мати різні форми: плану уроку, конспекту уроку, сценарію тощо. Базою для його написання є складений проект уроку, до якого необхідно ще додати опис діяльності вчителя і учнів у рамках тих прийомів та форм роботи, які запроектовані, а також вказати рівні пізнавальної діяльності учнів, тривалість кожного етапу уроку.

Студенти географічного факультету ЛНУ імені Івана Франка багато років пишуть конспекти у вигляді таблиці, яка включає такі елементи (див. практичний розділ посібника):

 

Організаційні та смислові етапи Тривалість (хв.) Пізнавальні завдання Діяльність учителя Діяльність учнів/рівні
         

 

Така форма конспекту уроку, яку ще в середині 90-их рр. ХХ ст. запропонувала російський педагог І.Душина, зручна тим, що дає змогу відобразити найголовнішу складову навчального процесу — організацію діяльності учнів на різних етапах уроку.

 


Поделиться:

Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 271; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.011 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты