Критерії оцінки ефективності уроку

Урок вважається ефективним якщо (за В. Корнєєвим ) :

· упродовж всіх його етапів розумова діяльність учнів була активною (враховуючи психологічні особливості уваги учнів цього можна домогтись раціональним поєднанням на уроці різних методів і прийомів, в тому числі інтерактивних і проблемного навчання) ;

· була забезпечена єдність раціонального та емоційного навчання (критерій важливий з огляду на значний вплив емоцій і почуттів на пізнавальний процес);

· пізнавальна діяльність учнів була вмотивована;

· на всіх етапах уроку була організована самостійна діяльність учнів;

· були створені умови для самоконтролю учнів у процесі їх діяльності;

· урок досягнув своєї основної мети.

ПОЗАКЛАСНА РОБОТА З ГЕОГРАФІЇ ---ЧИТАЙТЕ В ПОСІБНИКУ , ДИВІТЬСЯ СХЕМУ В КАБІНЕТІ, ФАНТАЗУЙТЕ

КОНКРЕТНА МЕТОДИКА

Змістовий модуль 6. Методика вивчення курсу «Загальна географія» 6 клас

Лекція 10: Методика викладання курсу «Загальна географія»

План

1. Навчально-методичний комплекс з курсу

2. Психологічні особливості шестикласників

3. Методичні особливості вивчення курсу

а) формування понять;

б) вивчення причинно-наслідкових зв’язків

в) встановлення закономірностей

г) запам’ятовування фактів

д) формування умінь

2. Психологи звертають увагу на більш високу ефективність позитивної внутрішньої мотивації учнів порівняно із зовнішньою. Вона особливо важлива під час розв'язання складних творчих задач, наприклад під час проведення рольових ігор.

Важливим стимулом для учнів шостого класу є оцінка. Для них характерні мотиви, пов'язані з прагненням з допомогою високих оцінок завоювати певне положення в класі.

Шестикласник перебуває на початку підліткового віку. Для цього віку характерно конкретно-образне і формально-логічне мислення. У цей період тільки починається формування елементів теоретичного мислення, розвиток таких складних операцій, як класифікація, аналіз, узагальнення, рефлексія (процес самопізнання суб'єктом внутрішніх психічних актів і станів).

Шестикласникові ще важко абстрагуватися від конкретних зв'язків, що подані йому в безпосередньому досвіді, та побудувати власні шляхи розв'язання проблеми. Саме у віці 11—12 років починає розвиватися інтелектуальна сфера школяра, що характеризується формуванням здатності до абстрактного мислення на рівні формальних операцій, розширенням часової перспективи. У той час як дітям молодшого віку зручніше мати справу з конкретними емпіричними фактами, підлітки поступово виявляють схильність ставитись до усього як до одного з варіантів можливого. У підлітка формується здатність абстрагувати розумові операції від об'єктів, над якими здійснюються ці операції. Підлітковий вік характеризується наявністю низки соціально-психологічних новоутворень особистості, що виявляються в потребі усвідомити себе як особистість, бажанні скласти про себе певне уявлення в очах оточуючих.

Підліткам притаманна значна потреба у спілкуванні з однолітками, а головним мотивом поведінки стає прагнення знайти своє місце серед них. Тому, організовуючи роботу із шестикласниками, слід ураховувати, що на їхню поведінку поступово все більший вплив матимуть судження однокласників. Втратити авторитет в очах однокласників – це найбільша трагедія для підлітка. Потрібно враховувати й те, що поступово зростатимуть вимоги до діяльності й особистості вчителя. Для підлітків він перестає бути беззаперечним авторитетом, що характерно для молодших школярів.

Для шестикласників характерний природний інтерес до географії, їм властива романтика, їм подобаються походи, подорожі, дослідження, їм цікава інформація про особливості природи різних частин Землі. Розвитку інтересу до географії також сприяє наявність різноманітної інформації про географічні об'єкти та явища, про дослідників нашої планети, яку школярі одержують із книг, телепередач, науково-популярних фільмів. Географія може з успіхом використовувати ці переваги та закріпити за собою місце одного і найбільш улюблених шкільних предметів. Для цього необхідно, щоб у шостому класі використовувалися захоплюючі та різноманітні форми навчальної діяльності, у тому числі різноманітні ігри, яскраві описи, цікаві розповіді.

3. «Загальна географія» є початковим курсом географії, підґрунтям системи природничо-географічної освіти. Він містить відомості про географічні подорожі та дослідження Землі, топографічний план та особливості зображення земної кулі на глобусі й карті, про сфери Землі (літо-, гідро-, атмо-, біосферу та географічну оболонку), про методи їх дослідження, планетарні закономірності, про основні компоненти природного комплексу та взаємозв'язки між ними, про кількість і рух населення земної кулі, його расовий склад, положення України та окремих держав на політичній карті світу. «Загальна географія» здійснює перехід від пропедевтичного курсу «Природознавство» до систематичних курсів географії і водночас стає основою для їх подальшого вивчення. У шостому класі закладаються основні знання і формуються численні вміння, від яких залежить результат географічної освіти в наступних класах.

Центральне місце в курсі «Загальна географія» посідають розділ II «Земля на карті та плані» та розділ III «Географічна оболонка та її складові». Під час їх вивчення шестикласники знайомляться з процесами, що протікають в оболонках земної кулі; у них формуються знання про причинно-наслідкові зв'язки, що визначають особливості компонентів природи та природних комплексів; формуються уявлення про взаємозв'язки й закономірності, які існують у природі.

А) Під час вивчення «Загальної географії» учні опановують найбільший,порівняно з іншими курсами фізичної географії, запас географічних понять, що надалі відіграють найважливішу роль у формуванні географічного мислення. Поняття – це основна одиниця знань, що являє собою узагальнене відбиття дійсності в мисленні. Здатність оперувати поняттями допомагає осмисленню навколишнього світу, можливості орієнтуватися в ньому. Тому необхідна спеціальна робота, спрямована на їх добір, формування і подальше використання школярами. Щоб полегшити вчителеві добір понять, частина з них у програмі із «Загальної географії» супроводжуються терміном «поняття», наприклад: не просто літосфера, а поняття «літосфера». До таких понять належать поняття «літосфера», «земна кора», «літосферна плита», «гори», «рівнина», «погода», «клімат», «повітряна маса», «океан», «море», «затока», «протоки», «водна маса», «океанічна течія», «річка», «озеро», «болото», «льодовик», «підземні води», «біосфера», «ґрунт», «рослинність», «тваринний світ», «географічна оболонка», «природний комплекс», «географічний пояс», природна зона», «природні багатства», «навколишнє середовище».

У системі понять розрізняють головні та підпорядковані. Важливо сформувати в учнів ієрархію понять. Це можна робити у вигляді структурних простих схем, які упродовж вивчення теми висять поруч з картою. Схеми треба також малювати паралельно з учнями. Так, поняття «гідросфера» є головним щодо понять «океан», «води суходолу», «води атмосфери»; поняття «гори» та «рівнини» є підпорядкованими щодо поняття «рельєф» і головними щодо понять «низовини», «височини», «високі гори», «середні гори» тощо. (Схема)

У засвоєнні найважливіших понять велику роль відіграють визначення. Вони розкривають найбільш загальні ознаки предметів і явищ, відносини між ними. Курс «Загальна географія» — це єдина система знань про природу Землі, закономірності складу, будови й розвитку її оболонок. Тому визначення в ньому пов'язані між собою як за географічним змістом, так і логічно. Розглянемо визначення та взаємозв'язки між ними на прикладі найважливіших понять курсу «Загальна географія» — «географічна оболонка», «атмосфера», «гідросфера», «літосфера», «біосфера».

Географічна оболонка — найбільший природний комплекс Землі, де стикаються та взаємодіють атмосфера, гідросфера, літосфера та біосфера. Далі під цим визначенням записуємо визначення усіх складових.

Найважливіша особливість полягає в тому, що поняття не можуть бути засвоєні тільки шляхом заучування їхніх визначень. Визначення краще сприймається, якщо проілюструвати його з допомогою засобів наочності або зробити його об'єктом спеціального спостереження і вивчення на місцевості. З огляду на обмежені можливості абстрагувальної діяльності учнів шостого класу, найбільш доцільно використовувати безпосередні спостереження і на їх основі здійснювати порівняння, робити висновки. Можливо працювати по такій схемі:

Спостереження об'єкта (наприклад лісу)

Зіставлення досліджуваного об'єкта з іншими об'єктами з метою виявлення відмітних рис, істотних ознак і таких ознак, що варіюють (наприклад ліс і луг)