Основні види міжнародних операцій. Форми міжнародних розрахунків

Міжнародні операції обіймають усі послуги, на які існує попит з боку клієнтів, що беруть участь у міжнародній торгівлі, інвестиційній діяльності, туризмі та ін.

До основних функцій банків, що здійснюють міжнародні операції, відносять:

- міжнародні розрахункові операції;

- міжбанківські валютні операції на міжнародному валютному ринку;

- кредитування міжнародної торгівлі і послуг;

- обслуговування міжнародного руху капіталів і кредитів.

Міжнародні розрахунки – це регулювання платежів за грошовими зобов’язаннями та вимогами, що виникають між юридичними та фізичними особами різних країн на підставі економічних, політичних, науково-технічних, культурних та інших відносин.

Комерційні банки здійснюють міжнародні розрахунки за дорученням своїх клієнтів, які є учасниками зовнішньоекономічної діяльності, безготівковим шляхом із застосуванням таких форм: документарний акредитив, інкасо, банківський переказ, чек.

Документарний акредитив – угода, за якою банк-емітент, що діє за дорученням і відповідно до інструкцій клієнта-заявника на виставлення акредитива, повинен здійснити платіж постачальникові чи третій особі, або оплатити, акцептувати чи облікувати переказні векселі (трати), виписані бенефіціаром, або доручити іншому банкові здійснення таких платежів чи оплату, акцепт чи облік таких трат, за умови дотримання термінів і умов акредитива.

Інкасо – доручення експортера (кредитора) своєму банку отримати від імпортера (платника, боржника) безпосередньо або через інший банк відповідну суму або підтвердження того, що ця сума буде сплачена у встановлені строки.

Визначають два види інкасо:

- чисте інкасо, тобто проведення розрахунків виключно за фінансовими документами.

- документарне інкасо – інкасо фінансових документів, що супроводжуються товарними документами, або інкасо тільки товарних документів. Тобто це доручення експортера банкові одержати від імпортера суму коштів, належних за контрактом, взамін за товарні документи і перерахувати її експортерові.

Під фінансовими документами розуміють переказні та прості векселі, чеки, платіжні розписки або інші документи, що використовуються для отримання платежу грошима.

До комерційних документів відносяться контракти, рахунки-фактури, відвантажувальні документи (авіа-, залізничні та автодорожні накладні, коносаменти (транспортування кораблем), документи, що підтверджують право власності на вантаж (акти приймання - передачі).

Чек – паперовий розрахунковий документ установленої форми, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження чекодавця платнику про сплату чекодержателю зазначеної в ньому суми коштів протягом встановленого строку.

Розрізняють такі види чеків: іменний та ордерний.

Іменний – виписаний на користь певної особи. Такий чек не може бути переданий за допомогою звичайного індосаменту. Тут передача здійснюється цесією, тобто шляхом передаточного напису з зазначенням: „не наказу”, завіреним у нотаріальному порядку.

Ордерний чек - це чек , виписаний на користь певної особи або за наказом. Передається такий чек за допомогою індосаменту з записом „наказу” або без нього.

Чек на пред’явника виписується пред’явнику і може бути переданий другій особі як з індосаментом, так і без нього.

Крім того чеки поділяють на банківські та фірмові.

Банківський чек – це чек виписаний банком на свій банк – кореспондент. Чекодавцем є банк боржника, а на чеку немає назви фірми – чекодавця.

Фірмовий чек – це чек виписаний фірмою на одержувача.

Банківський міжнародний переказ застосовується в оплату авансу за контрактом експортеру, тобто ще до початку відвантаження ним товару.

Існує декілька заходів захисту імпортера від ризику неповернення (втрати) авансу: банківська гарантія на повернення авансу, документарний (умовний) переказ.

Фірма – експортер звертається в один з банків своєї країни (банк-гарант) з проханням видати гарантію на повернення авансу на користь імпортера. Банк гарантує імпортеру повернення переведеного авансу в разі не поставки товару.

Документарний (умовний) переказ – переказ авансу з умовою, що банк експортера (бенефіціара) здійснюють фактичну виплату авансу за його рахунок лише проти надання транспортного (відвантажувального) документа.

Банківський переказ – це доручення банку своєму банку-кореспонденту виплатити певну суму грошей за розпорядженням і за рахунок переказодавця іноземному отримувачу (бенефіціару) із зазначенням способу відшкодування банка-платника виплаченої ним суми.