Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Соціально-економічна сутність та класифікація доходів бюджету




Читайте также:
  1. Акти первинного права: класифікація та значення для європейської інтеграції.
  2. Бухгалтерські проведення з обліку доходів бюджетів.
  3. Бюджетна система та бюджетна класифікація
  4. Бюджетне фінансування, його сутність, форми і методи
  5. Бюджетні трансферти, їх класифікація та характеристика
  6. Видатки бюджету на вищі органи державного управління, органи місцевої влади та місцевого самоврядування
  7. Видатки бюджету на громадський порядок, безпеку та судову владу
  8. Видатки бюджету на загальну освіту
  9. Видатки бюджету на зовнішньополітичну діяльність
  10. Видатки бюджету на науку та інновації

Відповідно до Бюджетного кодексу України доходи бюджету це – податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, плату за адміністративні послуги, власні надходження бюджетних установ). Одночасно надходження до бюджету у ньому трактуються як доходи бюджету, повернення кредитів до бюджету, кошти від державних (місцевих) запозичень, кошти від приватизації державного майна, повернення бюджетних коштів з депозитів, надходження внаслідок продажу цінних паперів. Таким чином, у Кодексі поняття доходів розкривається за допомогою надходжень, а надходження – за допомогою доходів.

Дослідження сутності доходів бюджету доцільно здійснювати з використанням тих же підходів, що й сутність бюджету держави. Як об’єктивна економічна категорія бюджет держави відображає такі економічні (грошові) відносини, які пов’язані з розподілом і перерозподілом ВВП з метою формування та використання основного централізованого фонду грошових коштів держави. Отже, бюджетні відносини охоплюють з одного боку – процес формування централізованого фонду грошових коштів держави, а з іншого – процес використання коштів цього фонду. У першому випадку – бюджетні відносини виступають у вигляді доходів, а у другому – у вигляді видатків.

У процесі аналізу сутності доходів бюджету, їхньої ролі у розподільчих процесах доцільно опиратися на наукову методологію з використанням діалектичних підходів до оцінки механізмів розподілу і перерозподілу ВВП за допомогою бюджетних відносин.

Розподільчі процеси, пов’язані з доходами бюджету, характеризуються розмаїттям та взаємозв’язками. Вони охоплюють різноманітні відносини з приводу формування і наповнення основного централізованого фонду грошових коштів держави. Ці відносини функціонують на усіх стадіях розподілу, включаючи первинний розподіл та перерозподіл. Під час первинного розподілу ВВП держава за допомогою бюджетних відносин отримує податки на споживання (податок на додану вартість, акцизний збір, мито), а також дивіденди або частину прибутку від результатів діяльності підприємств з часткою державної власності. На стадії перерозподілу до бюджету спрямовуються всі інші види доходів, незалежно від етапу перерозподілу. Оскільки розподільчі процеси є безперервними, формування основного централізованого фонду грошових коштів держави ніколи не зупиняється, хоча у статистичному та обліковому плані обмежується термінами бюджетного року.



При формуванні основного централізованого фонду грошових коштів, держава вступає у відносини з:

— підприємствами, організаціями, установами усіх форм власності з приводу сплати податків, зборів, відрахувань та інших платежів;

— фізичними особами: громадянами країни та особами без громадянства з приводу сплати податкових і неподаткових платежів;

— юридичними, фізичними особами, іноземними державами, міждержавними об’єднаннями з приводу одержання державних позик і фінансової допомоги;

— органами місцевого самоврядування з приводу передачі до Державного бюджету України та місцевих бюджетів частини коштів з інших місцевих бюджетів;

— іншими суб’єктами відповідно до чинного законодавства.

Сукупність цих грошових відносин складає зміст доходів бюджету як об’єктивного економічного поняття.

Даючи характеристику сутності доходів бюджету доцільно розкрити їхні взаємозв’язки та відмінні риси від доходів суспільства, державних доходів і доходів держави. Такий зв’язок відображений на рис. 7.1.



Рис. 7.1. Взаємозв’язок доходів бюджету з доходами суспільства

Так, доходи суспільства включають державні доходи, доходи суб’єктів господарювання недержавної (приватної, акціонерної, спільної, колективної тощо) форми власності і доходи домогосподарств. Найважливішою відмінністю між ними є форма власності. Державні доходи, які розповсюджуються на державну форму власності, враховуючи рівень централізації, діляться на дві групи: доходи держави (централізовані) і доходи суб’єктів господарювання державної форми власності (децентралізовані). До доходів держави включають доходи бюджетів, Пенсійного фонду України, фондів державного соціального страхування тощо. Таким чином, доходи бюджету охоплюють тільки ту частину доходів суспільства, яка пов’язана з формування основного централізованого фонду грошових коштів – бюджету держави.

Таким чином, під доходами бюджетів можна вважати об’єктивне економічне явище, яке пов’язане із сукупністю економічних відносин з приводу розподілу і перерозподілу ВВП із метою формування основного централізованого фонду грошових коштів держави. За своєю сутністю доходи бюджету, з одного боку є результатом розподільчих процесів, а з іншого – об’єктом дальшого розподілу коштів централізованого грошового фонду на окремі цільові фонди відповідно до функцій держави. Отже, обсяг доходів бюджету безпосередньо залежить від обсягу функцій та повноважень держави в особі органів державної влади, державного управління та місцевого самоврядування, визначених Конституцією та законами України, а також обсягу ВВП і рівня його централізації.



У зв’язку з цим доходи бюджету доцільно трактувати як цілісну єдину систему специфічних фінансових відносин, які функціонують в умовах розподілу і перерозподілу ВВП з метою формування основного централізованого фонду грошових коштів держави для здійснення видатків на виконання конституційних повноважень. Функціонально призначення доходів треба розглядати у контексті формування, розподілу та використання бюджетного фонду і функціонування відповідних відносин на усіх стадіях суспільного відтворення у процесі виконання зобов’язань держави. При цьому сутність і роль доходів бюджету оцінюватиметься, розглядаючи мобілізацію, розподіл, використання та відтворення державних фінансових ресурсів як єдиний, нерозривний суспільно-економічний процес – формування доходів бюджету. Тому для формулювання моделі фінансової стабільності можна використовувати форму: „зобов’язання – доходи – суспільні блага – видатки” як вихідну основу у побудові стратегії збалансованого розвитку зобов’язань і доходів бюджетів.

Будучи об’єктивним економічним поняттям, за відповідних умов доходи набувають матеріального вираження. Так, якщо бюджет держави розглядати за змістом як централізований фонд грошових коштів держави, тоді доходи бюджету за змістом будуть виступати у вигляді конкретного обсягу бюджетних коштів, нагромадженому у загальному та спеціальному фондах. Розглядаючи бюджет держави за формою як основний фінансовий план держави, доходи бюджету набирають конкретних видів та обсягів за кожним видом і відображаються відповідно у дохідній частині цього плану. Тому за формою доходами бюджету вважають суму бюджетних коштів, мобілізовану державою у вигляді податкових і неподаткових надходжень, доходів від операцій з капіталом, цільових фондів та міжбюджетних трансфертів в обсягах, необхідних їй для виконання своїх конституційних повноважень і функцій.

При дослідженні бюджету за його організаційною побудовою доходи бюджету виступають у вигляді власних, закріплених, регулюючих доходів і міжбюджетних трансфертів. У правовому відношенні процес формування доходів регулюється чинними законами і нормативними актами. Саме завдяки законодавчому і нормативному забезпеченню доходи бюджету із невидимих економічних відносин перетворюються у конкретні форми і види, а саме: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, цільові фонди, міжбюджетні трансферти.

Отже, доходи бюджету – це частка централізованих ресурсів держави, які потрібні для виконання нею відповідних функцій. Вони виражають економічні відносини, що виникають у процесі формування основного централізованого фонду грошових коштів і надходять у розпорядження органів державної влади, управління та місцевого самоврядування.

Перехід України до ринкових умов господарювання вимагає використання економічних методів керівництва суспільним виробництвом, а ефективність форм мобілізації частки доходу суб’єктів господарювання до бюджету обумовила докорінну зміну системи доходних надходжень – вона стала будуватись на основі податкових надходжень. Взаємовідносини між юридичними та фізичними особами були переведені на правові засади, які регулюються законом.

Раціонально побудована система доходів бюджету повинна розв’язувати три найважливіші взаємопов’язані завдання: фіскальні, регулюючі та стимулюючі. У зв’язку з цим процес формування дохідної частини бюджету має базуватись на таких наукових принципах: політичного підходу та політичної доцільності; соціальної справедливості; рівнонапруженості; економічної ефективності; поєднання гнучкості і стабільності; демократичності; обов’язковості; відповідності доходів обсягам функцій та конституційних повноважень держави; поділу доходів на податкові, неподаткові, доходи від операцій з капіталом, цільові фонди, міжбюджетні трансферти; поділу доходів на власні, закріплені і регулюючі; єдності; повноти; реальності; наукової обґрунтованості; планомірності; системності; гласності; матеріальної зацікавленості; матеріальної відповідальності; бюджетного контролю.

В Україні, згідно із законодавством, склалась відповідна система доходів державного і місцевих бюджетів, класифікація яких здійснюється за такими ознаками:

— щодо змісту: доходи загального фонду і доходи спеціального фонду бюджету;

— щодо груп: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, цільові фонди, міжбюджетні трансферти;

— щодо видів: податки, платежі, збори, відрахування, дивіденди, надходження, доходи від власності, адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного характеру, доходи від державного і конфіскованого майна, власні надходження бюджетних установ, надходження від продажу основного капіталу, землі, нематеріальних активів, офіційні трансферти тощо;

— щодо відношення до бюджетної системи: доходи, які поступають у державний бюджет, доходи, які поступають у місцеві бюджети, змішані доходи, надходження до державних цільових фондів;

— щодо організаційної побудови та результатів розподілу між ланками бюджетної системи: власні, закріплені, регулюючі;

— щодо повноти зарахування до бюджетів: доходи, які зараховуються повністю і доходи, які зараховуються частково;

— щодо методів залучення: доходи, які залучаються податковим методом, неподатковим методом та методом міжбюджетних трансфертів;

— щодо джерел: доходи, джерелами яких є ціна, собівартість, прибуток, дохід;

— щодо періодичності зарахування: систематичні доходи, разові доходи;

— щодо об’єкта справляння: доходи, об’єктом справляння яких є додана вартість, доходи, прибуток, майно, земля, природні ресурси, послуги тощо;

— щодо суб’єктів справляння: доходи від юридичних осіб, доходи від фізичних осіб;

— щодо громадянства суб’єктів: доходи які сплачуються резидентами і нерезидентами.


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 111; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.02 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты