Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Джерела та методи формування доходів бюджету




Читайте также:
  1. Amp; Методичні вказівки
  2. Amp; Методичні вказівки
  3. Amp; Методичні вказівки
  4. Amp; Методичні вказівки
  5. Amp; Методичні вказівки
  6. Amp; Методичні вказівки
  7. Amp; Методичні вказівки
  8. B. Искусственная вентиляция легких. Методики проведения искусственной вентиляции легких
  9. I. ОРГАНИЗАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКИЙ РАЗДЕЛ
  10. II. Примеры проективных методик

Формування доходів бюджету відбувається в умовах функціонування розподільчих процесів та розширеного відтворення. Держава, враховуючи об’єктивні умови, внутрішні та зовнішні джерела, розробляє і використовує відповідний механізм формування основного централізованого фонду грошових коштів держави, який включає різноманітні форми, методи та інструменти наповнення дохідної бази бюджету.

Особливості застосування цього механізму, його окремих форм, методів та інструментів мобілізації грошових коштів до бюджету залежать від обсягів національного багатства і ВВП країни, умов і методів господарювання, змісту та обсягу функцій держави, завдань, які вирішує суспільство на кожному конкретно взятому етапі свого розвитку, стану економіки, рівня добробуту громадян країни ті інших чинників.

Механізму формування доходів властива внутрішня єдність і одночасно специфічні особливості застосування. Внутрішня єдність обумовлена кінцевою метою цього процесу – наповнення бюджетного фонду у конкретно визначені терміни та у необхідному обсязі, а також обов’язковістю сплати податків та податкових платежів.

Доходи бюджету формуються у процесі функціонування та динамічного розвитку економічних відносин на другій стадії розширеного суспільного відтворення – розподілі, і саме через розподіл впливають на інші стадії, зокрема, виробництво, обмін і споживання. Формування доходів бюджету є прерогативою держави, тому забезпечуються відповідними державними органами на основі фінансового права.

Форми і методи механізму наповнення дохідної частини бюджету повинні враховувати умови та специфіку дії об’єктивних економічних законів і закономірностей розвитку суспільства, особливості впливу різних чинників, форм і методів організації та здійснення державного регулювання макроекономічних процесів, наявність економічних інтересів різних суспільних груп.

Структуру методів і джерел формування доходів бюджету та взаємозв’язок між ними відображено на рис. 7.2.

Фінансова теорія і практика розрізняють сім основних методів формування доходів бюджету держави:

— продуктивна діяльність (підприємницька, державні послуги);

— від майна і майнових прав;

— від державних угідь;

— податковий;

— трансфертний;



— позиковий;

— емісійний.

У процесі використання методу формування доходів від продуктивної діяльності (підприємницька, державні послуги) до бюджету мобілізуються такі види доходів, як частина прибутку державних підприємств, державне мито, компенсаційні доходи.

 

Рис. 7.2. Методи та джерела формування доходів бюджету

За допомогою методу формування доходів від майна і майнових прав забезпечується наповнення бюджету постійними надходженнями від здавання в оренду державного майна і корпоративних прав держави, а також разові надходження, зокрема, від реалізації державного і прирівняного до нього майна.

Метод формування доходів від державних угідь дає можливість забезпечити мобілізацію до бюджету платежів за ресурси та концесій.

Використовуючи податковий метод держава наповнює бюджет податками та податковими платежами, які складають ¾ доходів бюджету.

Необхідність збалансування бюджетів в умовах міжбюджетних відносин обумовила використання трансфертного методу формування доходів бюджету, за рахунок якого мобілізуються до централізованого фонду грошових коштів держави трансферти від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій, трансферти від органів державного управління та трансферти з іншої часини бюджету.



Специфічним є позиковий метод формування доходів, який дає можливість наповнити державну казну за допомогою внутрішніх та зовнішніх позик, які, на відміну від усіх інших видів доходів, є лише тимчасовими надходженнями. Методологія розвинутих країн світу передбачає включення позик не до доходів бюджету, а до джерел його фінансування, а саме, до покриття дефіциту бюджету.

Останній емісійний метод наповнення дохідної частини бюджету полягає у додатковому залученні емісійних грошей (додатково випущених в обіг) для покриття державних видатків у зв’язку з недостатнім обсягом мобілізованих усіма попередніми методами доходів. Такий метод має великі недоліки, оскільки спричиняється до інфляції. Тому його використовують дуже рідко і в особливих умовах. Бюджетним Кодексом України застосування емісійного методу заборонено.

Серед усіх методів формування доходів бюджету найважливішим вважають податковий. Податки, збори та обов’язкові платежі є основною формою участі держави у розподілі і перерозподілі ВВП з метою залучення його частки до основного централізованого фонду грошових коштів держави.

Мобілізація податкових надходжень передбачає активну участь держави у розподільчих процесах, здійснення постійного контролю за грошовими потоками в державі з метою оптимального задоволення економічних інтересів держави та усіх суб’єктів розподільчих відносин, оскільки податкові платежі забезпечують найбільшу частку надходжень бюджету.

Сучасна держава за допомогою оподаткування юридичних і фізичних осіб вилучає у своє розпорядження необхідну для неї частку ВВП. Зважаючи на те, що податки відображають матеріальну (видиму) частину економічних відносин, які виникають між державою і юридичними та фізичними особами з приводу примусового відчуження нею частини заново створеної вартості у грошовій формі, частка податків у ВВП характеризує їх кількісну і якісну визначеність, роль держави у забезпеченні суспільного відтворення.



Підсумовуючи, зазначимо, що усі методи формування доходів бюджету, незважаючи на відмінності, тісно пов’язані між собою, взаємозумовлені і взаємно доповнюють один одного. У конкретних умовах держава може успішно маневрувати цими об’єктами для вирішення поточних і стратегічних завдань, виходячи із економічної ситуації, яка склалася на той чи інший момент.

Успішне вирішення питань формування доходів бюджету залежить від пошуку відповідних джерел. Фінансова наука і практика виділяє дві групи таких джерел:

— внутрішні;

— зовнішні.

До внутрішніх джерел відносять:

— національне багатство;

— ВВП;

— емісія грошей.

За рахунок національного багатства забезпечують мобілізацію:

— методом формування доходів від майна і майнових прав: разових надходжень, зокрема, виручки від реалізації державного і прирівняного до нього майна;

— методом формування доходів від державних угідь: платежів за ресурси, концесій.

— ВВП є джерелом надходжень:

— методом формування доходів від продуктивної діяльності (підприємницької, державних послуг); частки прибутку державних підприємств, державного мита, компенсаційних доходів;

— методом формування доходів від майна і майнових прав: постійних (від здавання в оренду і корпоративних прав держави) надходжень;

— податковим методом формування доходів: забезпечується мобілізація усіх податкових надходжень;

— трансфертним методом формування доходів: мобілізуються офіційні трансферти від органів державного управління, трансферти з іншої частини бюджету;

— позиковим методом формування доходів: мобілізуються внутрішні позики.

Емісія грошей як джерела надходжень бюджету дає можливість сформувати у ньому емісійний доход.

Зовнішні джерела наповнення доходів бюджету використовуються у процесі мобілізації:

— податковим методом: податків від зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб’єктів відносин;

— позиковим методом: зовнішніх позик;

— трансфертним методом: офіційних трансфертів від урядів зарубіжних країн та міжнародних організацій.

Конкретними джерелами доходів бюджету вважають:

— виручку від реалізації продукції та надання послуг (для податків на споживання, що містяться у ціні товару: податок на додану вартість, акцизний податок, мито);

— прибуток або капітал (для податку на прибуток тощо);

— валові витрати та собівартість продукції і послуг (для ресурсних платежів тощо);

— доходи фізичних осіб (для податку з доходів фізичних осіб тощо).

Основним джерелом формування доходів бюджету є ВВП. На стадії первинного розподілу ВВП держава, будучи учасником матеріального виробництва, одержує податки на споживання, які включаються у ціну товарів та послуг (ПДВ, акцизний збір, мито).

У процесі перерозподілу ВВП мобілізуються усі інші види доходів. У цілому дохідна база бюджету безпосередньо залежить від обсягів ВВП. Тому найважливішим напрямом збільшення обсягів доходу бюджету є його динамічне зростання.

 


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 247; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.011 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты