Види електронних мереж

Підприємство може використовувати декілька видів електронних мереж За принципами побудови комп'ютерні мережі поділяються на локальні, регіональні та глобальні.

Якщо на підприємстві використовуються декілька комп'ютерів, вони об'єднуються між собою в мережу і можуть використовувати її для передачі інформації між підрозділами підприємства. В цьому випадку виникає локальна інформаційна мережа комп'ютерів або інших засобів, об'єднаних в єдине ціле. Локальними обчислювальними мережами (ЛОМ) називають мережі, які об'єднують комп'ютери розташовані недалеко один від одного, з'єднані в мережу за допомогою високошвидкісних адаптерів (високошвидкісних цифрових ліній зв'язку - швидкість передачі даних 10-1000 Мбіт/с). Бази даних у цій мережі існують в централізованому або розподіленому вигляді в пам'яті кількох або багатьох комп'ютерів. Якщо необхідно зібрати певну частину інформації в одному місці, то в локальній мережі спеціально з цією метою виділяється один комп'ютер, призначений для централізованого інформаційного обслуговування, який називається "сервером". Тоді інші комп'ютери, підключені до мережі, отримують назву "клієнти", а побудована мережа - "клієнт-сервер". На великому підприємстві таких інформаційних систем типу "клієнт-сервер" може бути декілька.

Різноманітність ЛОМ дозволяє класифікувати їх за різними критеріями (рис. 2.13 Ілюстративного курсу). (Класифікація локальних обчислювальних мереж).

Комплекс технічних засобів обчислювальної мережі включає комп'ютери і системи зв'язку. Комп'ютери можуть бути одного гину (гомогенні) або різних типів (гетерогенні), але при об'єднанні в мережу вони повинні характеризуватись модульністю побудови, універсальністю функціонування, технічною сумісністю. За кількістю комп'ютерів, охоплених мережею, розрізняють малі, середні та великі обчислювальні мережі.

Взаємне розташування складових вузлів мережі та ліній зв'язку характеризують топологічну структуру мережі, тобто конфігурацію фізичних з'єднань і компонентів (файловий сервер, робочі станції). Тип топології визначає продуктивність і надійність мережі в експлуатації, впливає на швидкість обміну інформацією, витрати на програмно-технічні засоби, ефективність функціонування. Розрізняють наступні види топологій: "зірка", "кільце", "загальна шина", деревовидна, кільце з керуючим комп'ютером, розімкнене кільце, повнозв'язкова, багатоканальна тощо. Найбільш розповсюдженими є "зірка", "загальна шина" та "кільце", характеристики яких наведено в таблиці 1.6.

Таблиця 1.6.

Характеристика топологій обчислювальних мереж

Концепція топології мережі у вигляді зірки прийшла зі сфери великих комп'ютерів, в якій вся інформація між двома периферійними робочими місцями проходить через центральний вузол (головну машину) обчислювальної мережі. Продуктивність всієї мережі залежить від потужності центрального вузла файлового серверу. Вихід його з ладу призводить до загальної зупинки функціонування мережі.

При кільцевій топології робочі станції комунікаційне пов'язані одна з одною колом, по якому регулярно циркулюють повідомлення. Робоча станція посилає на певну кінцеву адресу інформацію, заздалегідь отримавши з кільця запит. Основна проблема полягає в тому, що кожна робоча станція повинна активно брати участь в пересиланні інформації, і у разі виходу з ладу хоча б однієї з них вся мережа паралізується.

При шинній топології передача інформації виконується у формі комунікаційного шляху, доступного для всіх робочих станцій, до якого вони повинні бути підключені (можливий контакт будь-якої зі станцій з іншою). Робочі станції в будь-який час без зупинки роботи всієї обчислювальної мережі можуть бути підключені до неї або відключені, причому її функціонування не залежить від стану окремої станції.

На одному рівні з трьома перерахованими вище топологіями обчислювальних мереж на практиці застосовується ще і комбінована.

За технологією обробки інформації розрізняють одно-, двох- і багаторівневі обчислювальні мережі. Наявність декількох рівнів дозволяє говорити про N-рівневу розподілену обробку інформації. Однорівнева обробка передбачає створення ЛОМ зіркової топології розподільного типу, що охоплює всю діяльність підприємства. Таке проектування мережі є раціональним для середніх і дрібних підприємств, що мають обмежений обсяг вхідної інформації. При дворівневій обробці доцільне проектування ЛОМ розподільного типу з шинно-зірковою (або зірковою) топологією.

Регіональні (територіальні) мережі організовуються на регіональному або державному рівні й призначені для надання в режимі реального часу інформаційно-обчислювальних ресурсів абонентам, значно віддаленим один від одного. В Україні послуги телекомунікаційних (регіональних) мереж надають інформаційні мережі: комп'ютерні технології (зовнішньоекономічна корпорація, інформатизація, комерційна та кон'юнктурна інформація), "СВІТ" (Система віртуальних інформаційних технологій), "Ділова інформація", що підтримують різноманітні бази даних, значна частина яких може використовуватись в маркетинговій діяльності.

Якщо потрібно об'єднати комп'ютери або локальні мережі, розташовані на значній відстані один від одного (в різних містах або на різних континентах), то для поєднання використовують модеми та низько швидкісні аналогові лінії зв'язку. Такі мережі прийнято називати глобальними. Глобальні мережі важливі для багатьох підприємств, оскільки вони допомагають подолати роздробленість багатьох офісів. З'єднавши всі офіси глобальною мережею, підприємство значно знижує ризик повторного виникнення помилок, що відбулись в одній філії чи представництві, або в інших її частинах.

Для сучасних комп'ютерних мереж характерно:

- об'єднання багатьох достатньо віддалених один від одного комп'ютерів і окремих обчислювальних систем в єдину розподілену систему обробки даних;

- використання засобів прийому-передачі даних і каналів зв'язку для організації обміну інформацією в процесі взаємодії засобів обчислювальної техніки;

- наявність широкого спектру периферійного устаткування, що використовується у вигляді абонентських пунктів і терміналів користувачів, що підключаються до вузлів мережі передачі даних;

- використання уніфікованих способів сполучення технічних засобів і каналів зв'язку, що полегшують процедуру нарощення та заміну устаткування;

- наявність операційної системи, що забезпечує надійне ефективне використання технічних і програмних засобів у процесі вирішення завдань користувачів обчислювальної мережі.