Показники використання робочого часу

За даними балансу робочого часу можливо розрахувати показники використання фондів часу:

1. Коефіцієнт використання максимально-можливого фонду робочого часу (М.М.Ф.):

Де: Ф.Ф. – відпрацьований час у межах урочного часу.

Даний показник використовується для аналізу використання робочого часу на підприємстві та його окремих підрозділах, а також часу на підприємствах галузі.

2. Коефіцієнт використання табельного фонду часу (Т.Ф.): .

Коефіцієнт використання табельного фонду часу доцільно використовувати з метою співставлення рівнів використання робочого часу при міжгалузевих співставленнях. Використання для цього коефіцієнта використання максимально-можливого фонду часу є недоцільним, тому що тривалість щорічних відпусток для працівників, що зайняті у різних галузях, дуже відрізняється.

3. Коефіцієнт використання календарного фонду (К.Ф.): .

Даний коефіцієнт використовується як для аналізу та співставлення міри використання робочого часу на рівні підприємств, галузей і економіки у цілому, так і при міжнародних співставленнях використання робочого часу. Пояснюється це наступним. Тривалість щорічних відпусток і кількість святкових днів у тих чи інших державах суттєво відрізняється (наприклад, тривалість максимально-можливого фонду часу у розрахунку на одного працівника, що працює за наймом у Японії, перевищує цю ж саму тривалість у розрахунку на одного працівника у Швеції більш ніж на 20%). Тому використання максимально-можливого фонду і табельного фонду призводять до значних викривлень.

З метою оцінки використання робочого часу розраховуються також такі показники:

1. Коефіцієнт використання робочого періоду:

Де: - середня фактична тривалість робочого періоду;

- тривалість робочого періоду за планом згідно з режимом роботи підприємства.

=

2. Коефіцієнт використання робочого дня:

Де: - середня фактична тривалість робочого дня;

- тривалість робочого дня за планом.

Треба мати на увазі той факт, що за даними обліку відпрацьованого часу можна отримати дві характеристики середньої фактичної тривалості робочого дня: повної і урочної.

Середня фактична тривалість робочого дня (повна):

=

Середня фактична тривалість робочого дня (урочна):

=

При аналізі ступеню використання робочого дня використовується саме середня фактична тривалість робочого дня у межах зміни , тобто урочна.

3. Інтегральний показник використання робочого часу:

За допомогою інтегрального показника використання робочого часу розраховується питома вага загальних втрат робочого часу , одна частина яких це цілодобові втрати робочого часу, а друга – внутрішньозмінні.