Англо-американська школа 1 страница

Зверніть увагу, що в кінці XIX ст. починає формуватися англо-американська бухгалтерська школа. Ця школа стояла на позиціях позитивізму, який зосереджував увагу на описі явищ і фактів у процесі спостереження. Відомими позитивістами того часу були Г. Спенсер і Д.С. Мілль.

Крім того, дана школа застосовувала біхевіористичний і психологічний підходи в обліку. Предметом обліку була поведінка адміністраторів. Баланс розглядала як рівність засобів із кредиторською заборгованістю й капіталом.

При вивченні цієї теми зверніть увагу на те, що великим досягненням американських вчених було створення таких систем обліку витрат, як: „стандарт-кост” (Г. Емерсон, Ч. Гаррісон) „директ-костинг” (Дж. Кларк, Дж. Харріс), „центри відповідальності” (Дж. Хіггінс), „диференційна система” (Р. Каплан, Р. Купер), що з часом дозволило сформулювати спеціальну галузь бухгалтерії – управлінський облік (Р. Антоні). Отже, значною особливістю англо-американської бухгалтерії було те, що в організації обліку мав місце його розподіл на фінансовий і управлінський, причому фінансовий облік, в свою чергу, протиставлявся податковому.

Крім того, американські вчені розробили положення щодо професійної етики бухгалтерів (Р.Х. Монтгомері). У сучасній англо-американській школі виділяють дві течії: інституалістську й персоналістичу. Детально розгляньте їх принципові відмінності. Основні представники інституалістської школи: А. Літтлтон, Д.О. Мей, Ф. Пікслей, Л. Робінсон. Відомі представники персоналістичної школи - Дж. Каннінг, Р. Монтгомері, В.Е.Патон, Г. Свіней, Г. Хетфілд. Внесок англо-американських вчених у розвиток обліку представлений у додатку Г.

Російська школа

Слід звернути увагу на те, що російська школа була сформована в першій половині XIX ст. Її засновником був Карл Іванович Арнольд. На перших етапах свого становлення дана бухгалтерська школа розвивалася за

55 ідеями німецької школи. Пізніше в російській школі стали розрізняти два

напрямки - Московську та Санкт-Петербурзьку.

Московську школу очолював М.С. Лунський. Яскравими

представниками цієї школи були Г.А. Бахчисарайцев, Ф.І. Бельмер, Р.Я.

Вейцман, О.М. Галаган. У цілому ця школа розвивалась в руслі ідей

класичної німецької школи. Для вчених цієї школи характерним було те, що

вони:

- пропонували вивчати облік від балансу до рахунків;

- покладали баланс в основі обліку;

- визначали рахунки елементами балансу;

- стверджували, що закон подвійності є наслідком закону балансу;

- наголошували на незалежності інвентарю від плану рахунків;

- стверджували, що баланс є перетвореним інвентарем;

- пропонували відображати в балансі тільки майно, що знаходиться у власності підприємства;

- поділяли рахунки на балансові та позабалансові;

- пропонували оцінювати активи за собівартістю;

- розглядали амортизацію як знос, величину раніше понесених витрат, що списується у визначеній сумі на витрати даного звітного періоду;

- виступали проти резервування сумнівної дебіторської заборгованості. Санкт-Петербурзьку школу очолював Є.Є. Сіверс. Детально розгляньте

його внесок у розвиток обліку. Представниками цієї школи були також М.О. Блатов, А. М Вольф, Л.І. Гомберг, П.І. Рейнбот, І.Р. Ніколаєв, О.І. Гуляєв, П.І. Савічев. У цілому ця школа розвивалась в руслі ідей італійської та французької шкіл. Багато уваги приділяла обліковим теоріям. Наприклад, А.М. Вольф уперше виклав обмінну теорію, пізніше її розвинув Є.Є. Сіверс, а в подальшому обмінна теорія була основою досліджень О.М. Блатова. За даною теорією подвійний запис виступає природним наслідком обміну, який покладено в основу діяльності підприємств. Л.І. Гомберг запропонував логічну теорію, в основі якої покладено економологію.

56 Для вчених цієї школи характерним було те, що вони:

- пропонували вивчати облік від рахунку до балансу;

- покладали первинні документи в основі обліку;

- стверджували, що баланс є наслідком системи рахунків;

- вважали, що баланс опирається тільки на рахунки й пов’язаний з інвентарем;

- наголошували на тому, що в основі закону подвійного запису лежить обмін діяльністю між учасниками господарського процесу;

- пропонували відображати в балансі не тільки майно, що знаходиться у власності підприємства, але й у його тимчасовому володінні;

- вимагали відображати всі активи тільки на балансових рахунках;

- пропонували оцінювати активи за поточними ринковими цінами;

- розглядали амортизацію як фінансовий фонд, який дозволяє відновити парк основних засобів;

- висунули ідею резервування сумнівної дебіторської заборгованості.

Українська бухгалтерська школа

При вивченні цієї теми зверніть увагу на те, що формування та розвиток української бухгалтерської школи відбувалось в нерозривному зв’язку з такими відомими світовими обліковими школами, як: італійська, французька, німецька та англо-американська. Але найбільший вплив на формування української школи здійснила російська школа.

У радянський період українська бухгалтерська школа розвивалась поряд із московською та ленінградською бухгалтерськими науковими школами. Видатними вченими, що вплинули на розвиток обліку в цей період були такі: М.Х. Жебрак, І.А. Басманов, В.Ф. Палій, В.Б. Івашкевич, М.С. Помазков, О.С. Наринський, П.С. Безруких, С.О. Щенков, А.Ш. Маргуліс та ін.

За незначний період часу в радянській Україні сформувалась національна бухгалтерська школа, яку започаткував професор П.П. Німчинов. Яскравими представниками цієї школи, які створювали науку про

57 бухгалтерський облік, були такі: І.В. Малишев, Ю.Я. Литвин, І.І. Каракоз,

А.М. Кузьмінський, В.І. Самборський, О.А. Шпіг, О.С. Бородкін.

Зверніть увагу на те, що тільки з набуттям Україною незалежності (1991 р.) розвиток української наукової школи став на самостійний шлях. Сьогодні видатними її представниками є М.Я. Дем'яненко, П.Т. Саблук, М.Г. Чумаченко, М.Т. Білуха, Ф.Ф. Бутинець, Б.І. Валуєв, А.М. Герасимович, В.Г. Горєлкін, З.В. Гуцайлюк, І.П. Житна, Г.Г. Кірейцев, Л.М. Крамаровський, Б.С. Кругляк, М.В. Кужельний, В.Г. Лінник, Б.М. Литвин, Н.М. Малюга, Є.В. Мних, Ю.І. Осадчий, М.С. Пушкар, В.С. Рудницький, В.В. Сопко, Л.К. Сук, Б.Ф. Усач, В.Г. Швець, В.О. Шевчук та інш.

Слід також зазначити, що сьогодні українська наукова бухгалтерська думка представлена регіональними науковими школами:

- Київська школа (засновником є проф. П.П. Німчинов, основний
напрям школи - розвиток теоретико-методологічних аспектів обліку і
контролю, аналізу та аудиту);

- Житомирська школа (засновником є проф. Ф.Ф. Бутинець, основний
напрям школи - дослідження проблем теорії та методології господарського
контролю);

- Луганська школа (засновником є проф. І.П. Житна, основним
напрямом школи є дослідження проблем економічного аналізу та актуальних
економічних проблем використання виробничого потенціалу);

- Львівська школа (започаткував проф. Є.В. Мних, основний напрям школи - дослідження проблем теорії, методології та практики економічного аналізу, удосконалення обліку та аудиту в Україні);

- Одеська школа (започаткував проф. В.Ф. Палій, основним напрямом є вивчення проблем обліку, аналізу, аудиту інвестицій і основних фондів у АПК);

- Тернопільська школа (започаткував проф. Ю.Я. Литвин, основний напрям школи - дослідження проблем обліку, аналізу та аудиту, підготовки висококваліфікованих наукових кадрів);

58 - Харківська школа (засновником є Микола Федорович фон Дітмар,

основний напрям школи - дослідження проблем обліку та контролю в АПК,

у торгівлі та громадському харчуванні).

4.2. Термінологічний словник

Агент -уповноважений представник підприємства, який виконує доручення.

Біхевіоризм -прийом, відповідно до якого метою обліку є вироблення способів впливу на поведінку бухгалтерів, а через них на на інших осіб, зайнятих господарською діяльністю.

Біхевіористична (поведінкова) теорія –теорія, що спирається на психологічні й соціологічні аспекти.

Директ-костинг- система обліку витрат, згідно з якою в складі собівартості необхідно враховувати лише прямі (змінні) виробничі витрати, при чому така система може бути використана як для фактичних, так і для нормативних витрат.

Диференційна система -напрям у калькулюванні собівартості, суть якого полягає в ідентифікації та зборі інформації про витрати за всіма видами діяльності, які відносяться до повного технологічного процесу: проектування, виробництво, маркетинг, реалізація, експлуатаційне обслуговування.

Економологія- учення про відкриття та ведення рахунків, що пояснює подвійний запис, виходячи з логічного закону причинно-наслідкового зв’язку: запис за кредитом – це причина, за дебетом – наслідок.

Етична теорія –теорія, в основу якої покладено істинність та правдивість інформації.

Макрооблік -вид обліку економічного напрямку, метою якого є визначення всього народного багатства країни.

Облік за центрами відповідальності -облік із метою контролю за технологічними процесами й діяльністю осіб, зайнятих у них.

59 Облікова теорія -наукові основи бухгалтерського обліку

(рахунковедення); послідовність міркувань, що у своїй сукупності пояснює

та принципово обґрунтовує метод подвійного запису та принципи організації

й ведення обліку.

Податкова теорія –теорія, що полягає в прийнятті підприємством або фірмою позиції податкових органів у вирішенні облікових питань.

Правова теорія –теорія, що спирається на перехід права власності на товар під час продажу.

Стандарт-кост -система обліку витрат, яка відповідає двом правилам: 1) усі витрати повинні бути вказані в зіставленні зі стандартами (нормативами); 2) збільшення й зменшення при порівнянні дійсних витрат зі стандартами повинно бути розмежовано за причинами.

Теорія- сукупність взаємопов’язаних принципів (концепцій), визначень і суджень, що формують систему уявлень про явища, яка дозволяє ці явища пояснювати та попереджувати.

Теорія двох рядів рахунків- теорія обліку, відповідно до якої в подвійній системі обліку виділялись два ряди рахунків: майнові та рахунки чистого капіталу. Майнові рахунки на дебетовій стороні містять відомості про збільшення, а на кредитовій стороні – про зменшення складових частин майна. Рахунки чистого капіталу, навпаки, на дебетовій стороні містять дані про зменшення, а на кредитовій – про збільшення чистого капіталу.

Теорія одного ряду рахунків -теорія обліку відповідно до якої всі рахунки належать до одного ряду, у якому однаково відображають зміни на дебетовій стороні статті зі знаком (+), а на кредитовій – зі знаком (-).

Теорія трьох рядів рахунків -теорія обліку, відповідно до якої в основі обліку лежить рівність між активною майновою масою господарства (актив) і правами третіх осіб (пасив) та власника даного господарства (капітал), які розповсюджуються на цю майнову масу. Така рівність визначається рівнянням А=П+К, яке одночасно є вираженням балансу господарства.

60 Управлінський облік -система обробки та підготовки інформації про

діяльність підприємства для внутрішніх користувачів із метою управління

підприємством.

Школа бухгалтерського обліку -територіальні об’єднання вчених

бухгалтерії, які дотримувались відповідних напрямків і теорій у межах

певних країн.

4.3. Теми рефератів

1. Розвиток балансових теорій (абсолютного, динамічного й номінального балансу) в історії обліку.

2. Теорії аналітичного характеру (мінова, логічна), їх значення в обліку.

3. Історія розвитку бухгалтерського обліку й контролю в Росії в період
громадянської війни.

4. Розвиток російської радянської школи обліку в соціалістичному
суспільстві.

5. Особливості розвитку російської школи обліку в період непу й після грошової реформи.

6. Розвиток обліку в період Великої Вітчизняної війни (1941-1945) і в повоєнний час (1945-1991 рр.).

7. Сучасні напрямки розвитку російської та української бухгалтерських шкіл.

8. Вплив західних світових бухгалтерських шкіл на формування української школи обліку.

4.4. Контрольні питання

1. У чому сутність облікових теорій та їх функцій?

2. Пояснити класифікацію облікових теорій за Я.В. Соколовим і М.С. Помазковим.

3. Охарактеризуйте теорії аналітичного характеру: мінову теорію й логічну теорію.

4. Які сучасні юридичні та економічні теорії ви знаєте?

5. Які характерні особливості італійської школи бухгалтерського обліку?

6. У чому полягає внесок представників французької класичної школи в

розвиток обліку?

7. Навести аргументи, що вказують на вплив німецької школи на розвиток бухгалтерського обліку в інших країнах.

8. Вказати, у чому полягає внесок вчених англо-американської школи в розвиток бухгалтерського обліку.

9. У чому полягають відмінності між Московською та Санкт-Петербузькою школами?

10. Назвати представників української школи бухгалтерського обліку, в чому
полягає їх внесок у розвиток обліку.

4.5. Тестові завдання для перевірки знань

1. Сучасний юридичний напрям облікових теорій представлений такими
теоріями:

а) податкова, правова, біхевіористична, етична;

б) правова, психологічна, етична, логічна;

в) податкова, правова, біхевіористична, мінова;

г) мінова, філософська, одного ряду рахунків, двох рядів рахунків.

2. Учення про відкриття та ведення рахунків („економологія”), що
пояснювало подвійний запис, виходячи з логічного закону причинно-
наслідкового зв’язку: запис по кредиту – це причина, по дебету – наслідок,
запропонував:

а) М.С. Лунський; в) А.М. Вольф;

б) Л.І. Гомберг; г) Є.Є. Сіверс.

3.Теорія обліку, відповідно до якої по всіх рахунках однаково відображають зміни на дебетовій стороні статті зі знаком (+), а на кредитовій – зі знаком (-), отримала назву:

а) теорія трьох рядів рахунків;

б) теорія одного ряду рахунків;

в) теорія двох рядів рахунків.

4. Професор М.С. Помазков всі облікові теорії поділяв на:

а) економічні, юридичні, філософські;

б) персоналістичні й матеріалістичні;

в) теорії одного ряду рахунків, двох рядів рахунків, трьох рядів
рахунків;

г) теологічні, метафізичні, позитивні.

5. Представники якої школи спробувати поєднати юридичні та економічні
аспекти обліку:

а) венеціанської; б) тосканської; в) ломбардської; г) туринської.

6. Основний напрямок німецької школи:

а) економічний; б) юридичний; в) процедурний; г) статистичний.

7. Які дві альтернативні течії - школи сьогодні виділяють в англомовній
обліковій думці:

а) інституалістська та позитивістська;

б) інституалістська та персоналістична;

в) позитивістська та персоналістична;

г) персоналістична та матеріалістична.

8. В якій школі бухгалтерського обліку найпоширенішим напрямком
розвитку обліку був позитивізм:

а) німецька; в) італійська;

б) французька; г) англо-американська.

9. Представники якої з течій російської школи вимагали відображення всіх
активів тільки на балансових рахунках:

а) Московської;

б) Саратовської;

г) Санкт-Петербурзької.

10. Назвіть вченого англо-американської школи, який був засновником
системи „стандарт-кост”:

а) Ч. Кларк; в) Ч. Гаррісон;

б) Р. Антоні; г) Д.О. Мей.

11. Представниками московської школи були:

а) А.М.Вольф; Є.Є. Сіверс; М.А. Блатов;

б) М.С. Лунський, Г. Бахчисарайцев, Ф.І. Бельмар;

в) П.П. Німчинов, Г.Г. Кірейцев, Ю.І. Осадчий.

12. Автором балансової теорії, відповідно до якої бухгалтерський баланс є
наслідком подвійного запису, є:

а) О.М. Галаган; в) Е. Шмаленбах;

б) М.С. Лунський; г) І.Ф.Шер.

13. Яка школа розглядала баланс, як рівність прав і обов’язків
господарюючих суб’єктів:

а) німецька; в) французька;

б) італійська; г) англо-американська.

14. До основних представників Санкт-Петербурзької школи належать:

а) А.М. Вольф, Є.Є. Сіверс, М.А. Блатов, Л.І.Гомберг;

б) М.С. Лунський, Г. Бахчисарайцев, Ф.І. Бельмер, Р.Я. Вейцман;

в) Л.І.Гомберг, І.Р. Ніколаєв, М.С. Лунський, Р.Я. Вейцман.

15. Однією з основних відмінностей німецької школи від італійської та
французької є:

а) вивчення бухгалтерського обліку від балансу до рахунків;

б) трактування бухгалтерії як частини юриспруденції;

в) визначення метою бухгалтерського обліку управління ресурсами.

16. Біхевіористичний підхід в американському трактуванні бухгалтерського
обліку в XX ст. полягав у тому, що:

а) обліковий процес розглядали як процес поведінки бухгалтерів;

б) мета обліку полягала в калькулюванні собівартості продукції;

в) основним завданням обліку вважалося складання фінансової
звітності;

г) мета обліку полягала в забезпеченні інформацією процесу
управління.

17. Засновником Московської школи бухгалтерського обліку був:

а) М.С. Лунський; в) К.І. Арнольд;

64
б) Є.Є. Сіверс; г) Л.І. Гомберг.

18. Українську бухгалтерську школу започаткував:

а) П.П. Німчинов; в) Ю.Я. Литвин;

б) І.В. Малишев; г) Ф.Ф. Бутинець.

19. До представників української школи бухгалтерського обліку належать:

а) Ф.Ф. Бутинець, М.В. Кужельний, Я.В. Соколов, М.Т. Білуха;

б) В.Ф. Палій, Ф.Ф. Бутинець, М.С. Пушкар, О.С. Бородкін,

в) Я.В. Соколов, Т.М. Малькова, І.В. Малишев, Н.М. Малюга.

20. Створення систем обліку витрат: „стандарт-кост”, „директ-костинг”,
„центри відповідальності”, „диференційна система” було досягненням:

а) російської школи; в) німецької школи;

б) англо-американської школи; г) французької школи.

Література

2-9, 20, 25, 27, 32, 43-45, 48-50.

ТЕМА 5. РОЗВИТОК ОБЛІКУ В КРАЇНАХ СВІТУ В XX-XXI СТ. ТА НАЦІОНАЛЬНІ СИСТЕМИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

5.1. Методичні вказівки Англомовні країни

Вивчаючи розвиток обліку в англомовних країнах в XX ст., слід з’ясувати, що в цей час вплив англомовних країн на світову облікову думку значно збільшився завдяки стрімкій експансії англо-американської школи. У США характерними особливостями обліку були: - визнання загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку;

- розвиток законодавчих норм, що регулюють діяльність та облік
корпорацій;

- введення стандартів бухгалтерського обліку.

Зверніть увагу на те, що на початку XX ст. діяльність вчених з обліку була пов’язана з розробкою принципів бухгалтерського обліку. Перші

65 спроби введення принципів бухгалтерського обліку належать таким

спеціалістам, як В.Е. Патон, Сандерс, Г.Р. Хетфілд, Мор, А.Ч. Літтлтон.

Наприклад, В.Е. Патон запропонував одинадцять бухгалтерських постулатів:

1) самостійно господарюючого суб'єкта; 2) функціонуючого підприємства й

безперервності; 3) рівності сукупної вартості майна загальній вартості

капіталу; 4) бухгалтерського балансу як засобу відображення фінансового

стану підприємства; 5) постійної грошової одиниці виміру; 6) витрат як

вихідної оцінки; 7) витрат як оцінки продукції; 8) нарахування; 9)

пріоритетності вирахування збитків із накопиченого прибутку; 10) прибутку

як джерела виплат акціонерам; 11) ФІФО як методу оцінки матеріальних

запасів.

Сандерс, Хетфілд і Мор запропонували наступні групи принципів: загальні, звіту про прибутки й збитки, балансу, консолідованого балансу, коментарів і додатків.

Пізніше дослідження стали набувати колективного характеру. В основу таких досліджень було покладено емпіричний підхід. Зверніть увагу на те, що в 1936 р. Американською бухгалтерською Асоціацією було опубліковане Тимчасове положення про принципи бухгалтерського обліку, у якому розглядалися питання визначення витрат, вартостей, оцінки прибутку, розподілу капіталу і його приросту. Не дивлячись на те, що Тимчасове положення піддали критиці, усе ж таки воно поклало початок процесу обговорення принципів обліку та їх подальшому вдосконаленню.

При вивченні цієї теми зверніть увагу на те, що в цей період також відмічається вдосконалення організаційно-правової структури обліку. На відміну від Великобританії, де організаційно-правова структура бухгалтерського обліку була представлена обмеженим законодавством про компанії, США зробили основний внесок в організаційну та методологічну перебудову системи обліку - із загальної системи бухгалтерського обліку було виділено управлінський облік. Із цього часу бухгалтерський облік набуває оперативності та аналітичності. Крім того, значну увагу бухгалтери

66 стали приділяти обліку витрат на виробництво, обліку фактичного обсягу

виробництва, оцінці виконання виробничих програм не лише всього

підприємства, а і його підрозділів.

Слід також зазначити, що в США в цей період виникає необхідність у розробці ідей облікової політики. Це пов’язано з тим, що саме в США облік найменш регулюється державними органами. У подальшому це суттєво змінило статус бухгалтера.

Зверніть увагу, що в США багато уваги приділялося створенню професійних організацій. Так, у 1917 р. створюється Американський інститут присяжних бухгалтерів, який і сьогодні є провідною професійною недержавною організацією США. Також створюється Інститут управлінського обліку (1972), який надавав спеціальну освіту для фахівців з управлінського обліку.

Характеризуючи сучасні економіко-правові основи системи обліку в США слід відмітити, що сьогодні ведення бухгалтерського обліку ґрунтується на законі про цінні папери й фондові біржи, однак регулювання фінансового обліку здійснюється „Загальноприйнятими принципами бухгалтерського обліку”.

У Великобританії в XX ст. рівень професійної освіти також підвищується. Поширюється діяльність таких бухгалтерських організацій, як: Інститут корпоративних бухгалтерів Шотландії (1854), Інститут корпоративних бухгалтерів Англії та Уельсу (1870), Корпоративний інститут державних фінансів і бухгалтерського обліку (1891), Корпоративна асоціація дипломованих бухгалтерів (1919), Корпоративний інститут бухгалтерів з управлінського обліку (1970). [13]

Особливістю сучасного обліку у Великобританії є те, що державне регулювання зведено до мінімуму, а розвиток методології бухгалтерського обліку здійснюється незалежними професійними бухгалтерськими організаціями. Загальні вимоги до системи обліку відображені в Законі про компанії.

Німеччина

При вивченні цієї теми зверніть увагу на те, що в Німеччині в цей час актуальними питання обліку були:

- співіснування двох видів балансу: податкового й комерційного;

- вивчення руху економічних вартостей та їх впливу на фінансові
результати (В. Томс);

- дискусії щодо найбільш раціональних форм обліку, введення карткових форм В. Бах, А. Шимер (1914) і відмова від Журналу як регістру (Макс Шенвандт (1925));

- питання щодо раціональних способів побудови номенклатури витрат на виробництво й вибору методів розподілу непрямих витрат: бухгалтерського (О.Р. Шнутгаузен), математично-статистичного (Д.Р. Лонгман і М. Шиф, К. Руммель, А. Вольтер) і планового.

У цей період фінансова діяльність підприємств Німеччини підлягала жорсткому зовнішньому контролю, який проводився з боку фінансових органів і господарських контролерів, а також державному регулюванню. Слід також відмітити, що значна увага приділялася професійній практичній підготовці бухгалтерів і аудиторів. З’являється Інститут кваліфікованих аудиторів (1932 р.). Поширюється діяльність професійних податкових консультантів.

У другій пол. XX ст. у Німеччині почали впроваджувати міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, що давали значно краще уявлення про фінансовий стан, ніж німецькі правила.

Сьогодні ведення бухгалтерського обліку ґрунтується на Комерційному та Торговому кодексах, законі про податок на корпорації, законі про баланси.

Франція

Зверніть увагу, що у Франції в першій половині XX ст. набув широкого розповсюдження не тільки традиційний для Франції економічний, але й юридичний напрямки розвитку обліку. Видатними представниками юридичного напрямку були Л. Батардон, А. Бомон, А. Лефевр, Р. Лефор,

68 Ж. Мейєр, Р. Саватьє, Л. Совегрен, Ж. Фламмінк, Г. Фор. Вони вважали,

що сутність обліку в праві, а предметом права є люди та їх господарська

діяльність (Р. Лефор, А. Бомон); стверджували, що кожний рахунок – це

„спостережувальне гніздо” за одним або декількома господарюючими

суб’єктами (Г. Фор). Прихильниками економічного напрямку були: Ш.

Пангло, Ж. Б. Дюмарше, Ж. Бурнисьєн, Р. Делапорт. Вони виводили облік з

поняття капіталу (Ш. Пангло); стверджували, що предметом обліку є оцінка і

вартість (Ж. Б. Дюмарше, Ж. Бурнисьєн), виводили облік із господарських

операцій або фактів господарського життя (Рене Делапорт).

Слід з’ясувати, що в другій половині XX в обліку досліджувалися також такі питання: теорія можливого запасу для використанні облікових даних при розрахунку статистичних відхилень (Марсель Марі, 1945); класифікація інформації на торговельну, промислову й фінансову (Жерар Лерой, 1957); класифікація економічних потоків агентом (Ж. Мейєр, 1962).

У цей період французькі вчені розробляли принципи обліку, на яких ґрунтувалася організація обліку у Франції. До таких принципів слід віднести такі: механізацію обліку, економію часу, скорочення термінів, безпечність (само­контроль, ревізія), чіткість.

Також слід зазначити, що велика увага приділяється контролю за діяльністю державних підприємств. Внутрішній контроль забезпечували фінансові контролери підприємств, адміністрації, державні бухгалтери та Генеральна інспекція фінансів, а зовнішній - Облікова палата та її регіональні підрозділи.

У другій половині XX - початку XXI ст. зростає роль професійної підготовки бухгалтерів. Були створені такі професійні організації, як: Орден експертів-бухгалтерів (1942), Асоціація керівників бухгалтерських фірм (1992) та ін.

Сучасний бухгалтерський облік во Франції жорстко контролюється державою. Крім того, облік регламентується на державному рівні торговим кодексом, законом про виробничо-торгові компанії (1966), законом про

69 національні компанії (1970) та податковим законодавством. Методологія

обліку має яскраво виражений національний характер, але відповідає

міжнародним стандартам у консолідованій звітності.

Росія

Вивчаючи дане питання, детально розгляньте історичні етапи розвитку обліку в Росії у XX ст., які висвітлюються в економічній літературі в працях Я.В. Соколова [48-50], В.А. Маздорова [28], Ф.Ф. Бутинця [5], М.С. Пушкаря [44-45]. Зверніть увагу на найбільш ґрунтовну періодизацію обліку в Росії, яку запропонував Я.В. Соколов [48]:

1917 – 1918 рр.- адаптація традиційних методів обліку до нової системи
рахівництва;

1918 – 1921 рр. - розвал старої системи й форм бухгалтерського обліку;
1921 - 1929 рр. - реставрація традиційної системи обліку;

1929 - 1953 рр. - деформація принципів бухгалтерського обліку;

1953 - 1984 рр. - удосконалення виробничого обліку, аналіз його організаційних структур і поширення механізованої обробки економічної інформації;

1984 - 1991 рр. - перебудова соціально-економічних відносин та спроба відродження класичних принципів бухгалтерського обліку.

Починаючи з 1991 р. відбувається перехід від соціалізму (1917- 1991 рр.) до ринкової економіки. Цей період характеризується використанням і змішуванням старих форм та методів обліку з новими, що були характерні для західних країн, а також зі значним осмисленням завдань обліку. Серед видатних вчених цього періоду слід назвати: В.Ф. Палія, Я.В. Соколова, Т.М. Малькову, В.В. Ковальова, С.О. Стукова, С.М. Бичкову та ін.

Зверніть увагу на те, що в кінці 1990-х – на початку 2000-х рр. у галузі бухгалтерського обліку й звітності в Російській Федерації відбулися значні зміни, зумовлені Програмою реформування бухгалтерського обліку, затвердженою постановою Уряду Російської Федерації від 6 березня 1998 р. № 283. [13] Зміни в системі бухгалтерського обліку й звітності були

70 направлені на забезпечення зацікавлених користувачів необхідною

інформацією про фінансовий стан і фінансові результати діяльності

господарюючих суб'єктів. Як основний інструмент реформування обліку й

звітності були взяті Міжнародні стандарти фінансової звітності.

Серед основних проблем, що гальмують сучасний розвиток російського обліку й аудиту, слід назвати незавершеність реформування, непослідовність проведення гармонізації національного бухгалтерського обліку із МСФЗ, а також переважання фіскальних інтересів при підготовці бухгалтерської звітності. Тільки своєчасне вирішення вказаних проблем може забезпечити значний прогрес бухгалтерського обліку й аудиту в Росії.