Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



ДОДАТОК Б. Внесок вчених французької школи в розвиток обліку




Читайте также:
  1. Додаток
  2. ДОДАТОК 1
  3. Додаток 1.
  4. Додаток 1. Таблиці ASCII-кодів Windows та DOS
  5. Додаток 2
  6. Додаток 2
  7. Додаток 2
  8. Додаток 4
  9. ДОДАТОК А
  10. Додаток А

Внесок вчених французької школи в розвиток обліку

Видатні Внесок у розвиток обліку

вчені

Пьєр Перший вказав на важливість та значення облікового мистецтва

Жозефа для рахівництва, як засобу наукового спостереження дійсного

Прудон життя підприємств. У 1888 р. в журналі «Счетоводство» № 16

(1809 – була надрукована стаття «Прудон о счетоводстве», де

1865) наводилися слова, що «бухгалтерія є політичною економією, а

рахівництво – наука і вона повністю заслуговує цю назву».

Вказував на аналітичні функції бухгалтера – «тільки він один

може сказати, який прибуток дасть та чи інша машина».

Адольф Створили суто економічний напрям спочатку у французькій, а

Гільбо потім і в світовій бухгалтерській літературі. Запропонували

(1819-1895) визначення: «Рахунковедення як додаток математики до

і вивчення економічних кількостей є наукою про рахунки, що

Ежен Пьєр відносяться до творів праці і до перетворень капіталу” а також

Леоте доктрина 3-х функцій обліку: 1) рахівничої, яка пов’язана з

(... - ...) класифікацією об’єктів; 2) соціальної, яка поєднує класові

інтереси; 3) економічної, яка дозволяє за допомогою облікової

інформації здійснювати управління господарськими процесами.

Стверджували, що баланс є наслідком подвійного запису, який

заданий рахунками. Пропонували всі цінності оцінювати за

собівартістю, ввели терміни „уніграфічна” та „диграфічна”

системи обліку. Підкреслювали народногосподарське значення

рахівництва і вимагали щорічного складання Балансу

народного багатства та загального рахівництва народного

господарства. Основна праця - «Общие руководящие начала

счетоводства» (1924 р.)

Жан Батіст Вважав, що облік - це частина політекономії, тому облік - суто

Дюмарше економічна, а не юридична наука. Предмет обліку - оцінка.

(1874 – Тільки оцінка (вартість) притаманна всім об’єктам, поза

1946) оцінкою немає обліку. Зазначав, що факти господарського

життя викликають в балансі чотири види змін (активні і пасивні

пермутації та компенсаційні та результатні модифікації).

Сформулював нове положення: «Рахунок, зміни якого входять

до балансу з позитивним знаком, - дебетується; рахунок, зміни

якого входять до балансу з від’ємним знаком, - кредитується».



У 1944 р. створив міжнародний герб бухгалтерів, який

складається з 3-х фігур: сонце - бухгалтерський облік освітлює

господарську діяльність; ваги – баланс; крива Бернуллі -

символ того, що облік, одного разу виникнувши, буде існувати

вічно, та девіз: «Наука, довіра, незалежність».


117 Продовж. додатка Б

Видатні Внесок у розвиток обліку

вчені

Жан Густав Розглядав облік як прикладну економіку, що відображає Курсель- господарські процеси і виступає як метод управління ними. Сенель „Рахівництво – це складова частина управління окремим (1813 – підприємством.”

1892) Уперше створив вчення про широку й вузьку амортизацію.

Широка амортизація передбачала поширення її сфери

практично на весь актив, кожна стаття служила підставою для

формування амортизаційного фонду, на кожну статтю

встановлювалась спеціальна норма. А вузька амортизація була

пов’язана лише з основними засобами, які обліковувались на

рахунках Споруд (нерухомості) і Машин (устаткування).

Основна праця - «Курс бухгалтерського обліку» (1878 р.)

Леон Сей Займав видатні пости в державній ієрархії,- міністра фінансів,



(1826 – президента сенату, академіка, жодного дня не працював у

1896) бухгалтерії, але наполягав на максимально детальному

обчисленні калькуляції собівартості. Говорив, що «будь-який

прибуток є предметом оцінки, і, діючи досить чесно, можна або

легко знайти його там, де його взагалі немає, або ж обчислити

його в сумах, які значно відрізняються одна від одної».

Всю історію обліку поділяв на 4 етапи: 1) мнемонічний, який

розпадався на 2 періоди – усний, коли так званий бухгалтер

повинен був все зберігати в пам’яті, і символічний

(дописемний), коли записи робились зарубками на бирках,

вузлами на мотузках тощо (в обох випадках вже був рахунок,

але не було письма); 2) уніграфічний – проста бухгалтерія; 3)

диграфічний – подвійна бухгалтерія; 4) логісмографічний.

Рене Засновник французької форми рахівництва. На його думку,

Делапорт предметом обліку був рух майна в часі й просторі. Для нього

(... – 1942) «бухгалтерія – наука рахунків, яка застосовується для

реєстрації, групування й класифікації циклів будь-яких

господарських операцій із метою отримання інформації,

необхідної для будь-якої науки, що використовує дані».

Вважав за необхідне пов’язати амортизацію з терміном роботи

обладнання. Трактував бухгалтерію як комплекс

управлінських функцій: 1) статистичні; 2) економічні; 3)

фінансові; 4) юридичні; 5) бюджетні; 6) управлінські; 7)

контрольні; 8) історичні; 9) реєстраційні; 10) сигналізаційні;

11) порівняльні (аналітичні).


118


Дата добавления: 2015-01-01; просмотров: 16; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.014 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты