ДОДАТОК А. Внесок вчених італійської школи в розвиток обліку Видатні Внесок у розвиток обліку

Внесок вчених італійської школи в розвиток обліку
Видатні Внесок у розвиток обліку

вчені

Ф. Марчі Розвинув юридичний аспект обліку. Широко використовував
(1822- персоніфікацію в обліку. Вважав, що за кожним рахунком стоїть
1871) людина. Сформулював правило подвійного запису: „Той, хто

отримує цінність, або стає боржником, - дебетується, той, хто
видає цінність, або стає позикодавцем, - кредитується”.
Дж. Основна праця – „Перший досвід логісмографії” (1873 р.). Зміст

Чербоні логісмографії – в послідовній персоналізації рахунків, мета – в
(1827- контролі діяльності агентів і кореспондентів господарства,
1917) предмет – права і зобов’язання фізичних і юридичних осіб, метод

– реєстрація. Стверджував, що бухгалтерський облік – наука
адміністративних функцій і адміністративних дій. Створив вчення
про синтетичне об’єднання та аналітичний поділ рахунків.
Ф. Вілла Поєднав юридичні та економічні цілі обліку. Стверджував, що
(1801- бухгалтерський облік – комплекс економіко-адміністративних
1884) понять, які пропонуються до ведення рахунків і книг. Його мета –

контроль організації господарства і майна. Вважав об’єктом
обліку не правові відносини, а матеріальні або грошові цінності, у
зв’язку з якими виникають ці відносини. Предметом обліку
вважав договір. Написав працю „Рахівництво в його застосуванні
до приватних і суспільних господарств” (1840 р.). Пропонував
способи застосування камерального рахівництва для обліку будь-
яких матеріальних благ.
Дж. Россі Автор шахової форми рахівництва (1889 р.), яка дозволяла
(1845- фіксувати факти господарського життя в матрицях. Розклав
1921) шаховий баланс на окремі картки. Розвивав вчення про

бухгалтерський баланс (статмологію). Прирівнював підприємство
до живого організму, де клітинки складають його сутність.
Ф. Беста Вважав предметом обліку цінності. Стверджував, що об’єктом
(1845- обліку є цінність матеріальних благ, тому рахунки повинні бути
1923) інструментом, за допомогою якого було б можливим відмітити усі

зміни господарських цінностей. Ототожнював бухгалтерський
облік з господарським контролем. Автор багатьох праць, зокрема:
„Теория текущих счетов” (1882 р.), „Курс счетоведения” (1882-
1883 рр.), „Торговое счетоводство” (1884 р.), „Бухгалтерия” (1922
р.) та ін.
В. Прихильник економічного напрямку, очолював Венеціанську

Альфієрі школу обліку. Критикував логісмологію, розглядав проблеми
(1863- обліку кошторису, ґрунтуючись при цьому на принципі, що
1930) кошторис є вираженням „передбачення економічної діяльності”.

116