Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



ДОДАТОК В. Внесок вчених німецької школи в розвиток обліку




Читайте также:
  1. Додаток
  2. ДОДАТОК 1
  3. Додаток 1.
  4. Додаток 1. Таблиці ASCII-кодів Windows та DOS
  5. Додаток 2
  6. Додаток 2
  7. Додаток 2
  8. Додаток 4
  9. ДОДАТОК А
  10. Додаток А

Внесок вчених німецької школи в розвиток обліку

Видатні Внесок у розвиток обліку

вчені

Іоган Основні наукові праці: «Рахівництво і баланс», «Техніка

Фрідріх Шер банківської справи», «Вчення про торгівлю», «Калькуляція і

(1846-1924) статистика в господарстві споживчих товариств». Дав

математичний опис бухгалтерської процедури, виходячи з

формальної теорії двох рядів рахунків. Вважав, що облік

починається з балансу, з якого випливають рахунки, а записи за

синтетичними рахунками мають більшу переконливість, ніж

записи за аналітичними рахунками. Йому належать перші спроби

аналізу балансу, зокрема, оборотності засобів, знаходження

точки беззбитковості, розробка правил калькуляції, нарахування

витратомісткості. Рекомендував карткові форми рахівництва. В

основу балансу покладав рівняння капіталу: А-П=К. Баланс

трактував як засіб для розкриття стадій кругообігу капіталу

(балансова теорія). Розробив перший найбільш повний план

рахунків, який грунтується на ідеї балансового групування.

Ейген Основні наукові праці: «Рахункові плани», „Динамічний баланс”.

Шмаленбах Творець теорії динамічного балансу, основою якого є

(1873-1955) відображення руху капіталу на різних фазах відтворення.

Запропонував єдиний план рахунків, який відображав стадії

кругообігу засобів, внесених до підприємства, і який поєднував

виробничу й торгівельну бухгалтерію. Запропонував постулат:

„різниця між сальдо рахунків власних засобів і основних засобів

дорівнює різниці між сальдо рахунків оборотних засобів і

кредиторської заборгованості”.

Генріх Запропонував теорію статичного балансу, відповідно до якої

Нікліш баланс дає точне обчислення вартості майна, яке знаходиться у

(1876-1946) властності підприємства. Це майно повинно бути представлене

за ціною можливої реалізації на дату складання балансу, і тільки

в тому випадку баланс відображатиме реальний фінансовий стан

підприємства. Основна задача балансу – захист інтересів

кредиторів. Розглядав прибуток підприємства як наслідок

використання не тільки власного, але й залученого капіталу.

Фрідріх Вважав кінцевою метою рахівництва опис його економічного

Ляйтнер стану шляхом встановлення величини і складових частин



(… - …) капіталу і боргів, а також шляхом виведення результатів від

діяльності господарства. Методи оцінки поділяв на абсолютні

(поточні і продажні) та відносні. Висунув теорію трьох рядів

рахунків. Відзначав умовність розташування дебету і кредиту.


119 Продовж. додатка В

Видатні Внесок у розвиток обліку

вчені

Болдуін Основні праці: «Методика коммерческой арифметики» та
Пенндорф «Фабрична бухгалтерія у зв’язку з калькуляцією і статистикою»
(... - ...) (1928). Облік розмежував на два самостійні цикли: промислова і
торговельна бухгалтерія. Ввів суттєві зміни до форми „Журнал-
Головна”, а саме – рахунок «Різні рахунки» для збирання тих
рахунків, які рідко зустрічались. Для обліку амортизації
рекомендував застосовувати два способи: прямий (Д-т
«Прибутки та збитки», К-т «Основні засоби») і непрямий (Д-т
«Витрати», К-т «Амортизація»).
Альберт Основні праці: «Фабричная бухгалтерия» та «Фабричное
Кальмес преприятие». Розробив теорію калькуляції та промислового
(... - ...) обліку, яка входила у протиріччя з італійськими авторами.
Стверджував, що вся суть бухгалтерії зводиться до нарахування
собівартості, складає одну з характерних рис промислового
рахівництва. Об’єктом обліку вважав господарську діяльність
підприємства в цілому. Виробництво чітко розділяв на основне і
допоміжне. Витрати комерційного відділу не включав до
собівартості, а загальні витрати - це частина собівартості
основної продукції.
Г. Хольцер Запропонував концепцію «квантифікаційного» балансу.
(... - ...) Визначив сутність балансу як знаряддя нарахування вартості.
Рахунки поділяв на два ряди: майна і капіталу, звідси випливає
подвійний запис. Стверджував, що результат не має
самостійного значення, тобто рахунок „Збитки і прибутки” може
бути тільки субрахунком до рахунку „Капітал”.
Вальтер Основна праця - «Основи балансоведення» (1925 р.).
Ле-Кутр Запропонував теорію тотального балансу. Підкреслив значення
(... - ...) балансу для різних осіб: керівника, власника, кредиторів,
товариства в цілому, тобто баланс потрібно будувати і розуміти з
точки зору його адресата. Вважав, що в німецькому плані
рахунків велика увага приділяється управлінському обліку, але
майже не береться до уваги фінансовий.
Йосип Був прихильником теорії камеральної бухгалтерії. Вважав



Шротт рахівництво наукою про систематичний запис і контроль (...- ...) господарських операцій. Бачив мету обліку в попередженні і викритті шкоди, нанесеної господарству його керівником. Застосовував теорію двох рахунків та математичні методи для опису бухгалтерської процедури.


120


Дата добавления: 2015-01-01; просмотров: 19; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.025 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты