Фінансові результати обстежених хлібопекарських підприємств

Найбільш прибутковими були підприємства Херсонської (21,4 млн грн), Кіровоградської (17,7 млн грн), Дніпропетровської (15,6 млн грн) областей та м. Києва (15,9 млн грн), найменш прибутковими – Харківської (0,19 млн грн), Чернігівської (0,25 млн грн) областей та АР Крим (0,27 млн грн).

У 2012 р. в середньому обстежені підприємства України були не рентабельними. Водночас на 2014 р. підприємства прогнозують рівень рентабельності на рівні 2,9 %.

У І півріччі 2013 р. прибуток становив 77,3 млн грн, збиток – 55,3 млн грн, фінансовий результат – 22 млн грн. Найбільш прибуткові – підприємства Одеської області – 20,7 млн грн, найменш прибуткові – Чернігівської (0,199 млн грн). Рівень рентабельності – 0,7 %. За прогнозом 2014 р., прибуток підприємств становитиме 174,8 млн грн, що на 43,5 % більше порівняно з 2012 р. Водночас підприємства прогнозують збитки у сумі 4,3 млн грн. Прибутки понад 20 млн грн., за прогнозом, матимуть підприємства чотирьох областей: Кіровоградської, Одеської, Дніпропетровської та Херсонської. Зазначимо, що прибуток не може розглядатися як єдиний і універсальний показник ефективності виробництва. Підвищення економічної ефективності хлібопекарського виробництва потребує не тільки покращення результатів фінансово-господарської діяльності підприємства, а й раціоналізації використання виробничих ресурсів (підвищення фондовіддачі основних засобів та оборотності оборотних засобів підприємства); зміцнення конкурентної позиції підприємства за рахунок впровадження маркетингових стратегій, розроблених на основі ринкових досліджень (продуктові інновації, цінова політика, удосконалення збутової системи, створення та управління торговою маркою, реклама); удосконалення ассортименту продукції та підвищення споживчої цінності хлібних виробів, надання їм властивостей функціонального продукту шляхом використання нетрадиційної сировини і біологічно активних добавок; формування організаційно-економічних засад перетворення системи управління підприємством та створення гнучкої системи стратегічного планування, яка забезпечить досягнення довгострокових цілей підприємства в умовах нестабільного зовнішнього середовища бізнесу; виваженої кадрової політики, спрямованої на забезпечення виробництва кваліфікованими фахівцями, створення нових робочих місць і, безумовно, мотивації до праці шляхом підвищення заробітної плати.