Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Застереження до загального визначення літературної майстерності журналіста




Читайте также:
  1. Визначення абсолютної та відносної вологості повітря
  2. Визначення бюджету просування
  3. Визначення вартості землевпорядних робіт під час паювання земель за спрощеною процедурою
  4. Визначення відстаней до небесних світил
  5. Визначення відстані LMN з використанням числового масштабу.
  6. Визначення геологічних показників результатів ГРР
  7. Визначення добутку на множині цілих невід’ємних чисел, його існування та єдиність. Операція множення та її основні властивості (закони).
  8. Визначення логіки як науки
  9. Визначення локальної мережі
  10. ВИзначення матриці S

Часто вживаючи слово "журналістика", "журналістський текст", "літературна праця журналіста", не завжди задумуємося, що ці поняття багатозначні, що з їхньою допомогою ми об'єднуємо неоднозначні явища. Спробуємо знайти спільний знаменник.

Коли читаєш думки деяких досвідчених журналістів про саму сутність журналістського фаху, відбуваються цілком природні психологічні зміни акцентів. Людина, яка успішно працює у бізнесовій пресі, мимоволі здригається при самих словах "журналістська творчість". Добрий репортер вважає, що врятувати сучасну журналістику може лише підготовка нового покоління репортерів. Самобутній публіцист, вихований на кращих радянських традиціях, і слухати не хоче про якусь там об'єктивно викладену подієву інформацію. І кожен з них має певну рацію, бо він добре знає зсередини лише "свою" журналістику. До іншої в нього немає діла. Але ж вона об'єктивно єдина, ця журналістика. І мусить виконувати водночас різні властиві їй функції.[4]

Хто не бачить необхідності в тому, щоб мас-медіа подавали щоденно оперативну і різнобарвну хронікально-новинну інформацію, той не усвідомлює найпершого обов'язку журналіста; хто зводить усю сутність ЗМІ лише до фіксації та повідомлення новин, той загалом не розуміє глибокої сутності журналізму.

Поняття журналістської майстерності навіть на індивідуальному рівні складне і суперечливе. Журналістика - динамічний і складний процес. Вона зазнає постійних змін. Журналістика багатолика як у плані різних потоків інформації, так і різних видів комунікації. Одна річ радіо, інша - потужне інформаційне агентство. Газетна журналістика відрізняється від журнальної, а разом вони дуже неподібні до незборимо проникаючого у людське життя телебачення. А тут іще не до кінця збагненна комп'ютерна інформація.

Те, що може чудово прозвучати на радіо, виглядатиме блідо на газетній полосі. Навіть блискуче, але велике за обсягом філософське есе неприродно виглядатиме на сторінках масової популярної газети. Оперативна інформація про подію позбавлена сенсу в аналітичному тижневику "Україна" чи розважальному "Натали". Сьогодні мало хто захоче слухати з екрана телебачення читання навіть найважливішого закону. Погляди публіциста на майстерність і професіоналізм у своїй справі не збігатимуться з поглядами репортера, речника журналістики факту.



Тому дуже важко, навіть ризиковано давати загальну, універсальну "формулу майстерності". І все ж ми спробуємо запропонувати робоче визначення тих складових частин фахових ознак, які тою чи іншою мірою мають бути притаманні сучасній журналістиці, а їх відсутність заважає здобуттю українською журналістикою належного авторитету.

Літературна майстерність у журналістиці -це вміння оперативно інформувати, відгукуватись на актуальні питання, глибоко і компетентно проникати в суть суспільних подій і явиш, правдиво узагальнюючи їх з певних групових, державних, загальнолюдських інтересів, сміливо, аргументовано, цікаво і переконливо втілювати власні думки і думки співрозмовників у стислій і досконалій формі, домагаючись певних духовних і практичних результатів.

Поняття, як видно, не просто складне, а багатокомпонентне. У понятті "журналістська майстерність" нашаровуються різні ознаки професійних рис працівника ЗМІ від морально-громадянських(мужність, сміливість), психологічних (оперативність, відчуття актуальності), освіченість (знання, компетенція) до суто літературних (уміння цікаво, стисло, образно викладати думку), а на телебаченні ще й певні зовнішні дані (голос, зовнішній вигляд). Зрештою, високий професіоналізм журналіста охоплює ще й глибинніші людські якості, особливу внутрішню енергетику, яка дає змогу йому впливати на інших людей, підпорядковувати їх своїй духовній владі. Ця внутрішня духовна сила завжди була притаманна видатним політикам, ораторам. Потрібна вона і журналістам, особливо телевізійним. Це дуже складна проблема, бо радіо- чи телеведучий повинен бути ще й непересічною особистістю.



Пропонуючи загальне визначення літературної майстерності журналіста, необхідно зробити два суттєвих застереження. Перше стосується того, що загальні вимоги професіоналізму по-різному реалізуються у тому чи іншому потоці журналістської інформації. Бо мистецтво репортера - це одне, мистецтво аналітика - інше, а ще по-іншому виявляється талант художника-публіциста. У кожного своє покликання, своя партія у загальній партитурі газети, радіо- чи телевізійній програмі. Звичайно, у редакційній практиці, особливо в умовах невеликого колективу, нема вузької жанрової, як і тематичної спеціалізації. Кожен журналіст повинен вміти написати замітку, репортаж, огляд, а у разі потреби й політичний портрет, оперативний звіт із прес-конференції, зробити добірку новин тощо. Однак це не означає, що універсалізм журналістської праці спроможний нівелювати специфічні особливості кожного із названих видів літературної праці в журналістиці, а тим більше схильність того чи іншого журналіста до певного виду літературної праці. Зрештою, працівники редакції завжди групуються за певними її підрозділами.



Цілком зрозуміло, що кожен з умовного поділу потоків інформації потребує своєрідних здібностей, зокрема, репортерська робота – особливого динамізму, оперативності, вміння шукати цікаву інформацію, тримати руку на пульсі дня. Сьогодні це головний вид журналістської праці. Оперативна інформація становить левову частку журналістської продукції. В інформаційних агентствах вона є головною. Нею зайнята переважна більшість працівників мас-медіа.

Новини є основою оперативних аналітичних жанрів журналістики. Але у цьому випадку на першому плані не стільки їх повідомлення, скільки тлумачення, осмислення. Потрібен аналітичний склад розуму, здатність зіставляти, робити певні висновки, узагальнення. У журналістській аналітиці важлива не тільки новизна фактів, але й новизна, оригінальність думки. Не випадково аудиторія, як свідчать соціологічні опитування і загалом журналістська практика, ознайомившись з тими чи іншими новинами, здебільшого прагне їх компетентного тлумачення. Зрозуміло, не оціночного нав'язливого, банального, тенденційного, як це нерідко буває. А це вже залежить від оригінальності, незаангажованості коментатора, оглядача. З метою пояснення тенденцій дня він нерідко звертається за допомогою до фахівців, знавців тієї чи іншої сфери життя.

Особливого таланту вимагає художньо-публіцистичне осмислення сучасності. Тут важлива здатність до образного бачення подій і людей, узагальнення їх у суто індивідуальний спосіб. Цей різновид журналістської праці слушно вважається найскладнішим. І може саме тому найменше поширений у пресі, на телебаченні та радіо. Не кожен журналіст, навіть здібний, має час і здатний написати солідне есе, нарис, фейлетон, памфлет. До такої роботи, зазвичай, залучаються письменники, філософи, політологи, які художньо-публіцистично осмислюють соціальні процеси. На відміну від оперативного інформування і коментування, яке нерідко вмирає разом із випуском номера газети чи виходом в ефір передачі, талановито написані художньо-публіцистичні твори переживають час, не втрачають свого літературного значення, публікуються у збірниках, книгах.

Друге застереження стосується співвідношення індивідуальної та колективної майстерності. Досі ми вели мову про літературну вправність журналіста на рівні окремої особистості. З таких особистостей повинна складатись будь-яка редакція. І чим більше в ній журналістів талановитих і різних, тим ліпший виробничий колектив професіоналів. Однак це вже не просто сукупність талановитих солістів. Повинен бути ансамбль. Він неможливий без солістів. Кожен з них виконує свою сольну партію. Проте, на відміну від художньої літератури, успіх якої визначають окремі талановиті й неповторні майстри слова, успіх періодичного видання, радіо, телебачення залежить від колективу редакції, від її редактора-диригента.

Отже, ми маємо підстави стверджувати як про майстерність журналіста, так і про майстерність, професіоналізм редакційного колективу, однодумців, згуртованих єдиною метою. Досвід світової журналістики свідчить, що успіх тієї чи іншої газети, радіо- чи телепрограми визначається тим, наскільки вдало підібраний, добре зорганізований ансамбль редакції від диригента і солістів до рядових хористів.

 


Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 38; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.009 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты