ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2

Тема: Дослідження функціональної стійкості вестибулярного аналізатора до обертових навантажень

Мета роботи: ознайомитись з методикою оцінки функціональної стійкості вестибулярного аналізатора.

Обладнання та матеріали: обертальне крісло, мішені, крейда або маркер, мірна стрічка.

Об’єкт дослідження: Людина.

Для визначення точності рухів можуть бути використані набори мішеней, поміщених на штативі. Мішені повинні бути розміщені таким чином, щоб при ударі по них великим пальцем стопи або руки вони просувались всередину, що дозволяє оцінювати (в см) рух по відхиленню їх від центру. Центральна мішень пофарбована в темний колір і є метою.

Для врахування величини рухових змін при ходінні після обертання в кріслі слід крейдою намалювати на підлозі лінію, з тим щоб можна було б відмітити відхилення від заданого напрямку при ходінні, виражаючи їх в сантиметрах.

Хід роботи

Завдання 1. Дослідження на точність рухів руками, ногами при ударі по цілі. Сядьте в крісло, опустіть голову і закрийте очі. Експериментатор 5 разів за 10с обертає крісло. Відразу після його зупинки повторіть рухові завдання: попадання пальцями обох рук та носками ніг в центр мішені.

Завдання 2. Дослідження на точність ходіння по намальованій на підлозі лінії. Послідовність дій піддослідного як у п. 1. Після зупинки крісла потрібно якомога рівніше пройти по намальованій на підлозі прямій лінії.

В обох завданнях оцініть відмінності у рухових реакціях піддослідного до і після обертання. Чим більше виражені відмінності, тим, відповідно, менш стійкий до обертових навантажень вестибулярний аналізатор.

ЗАВДАННЯ:

1. Охарактеризуйте величину рухових відхилень після обертового навантаження кожного студента групи, складіть таблицю, у якій внести дані про рухові відхилення (в сантиметрах), зробіть їх порівняльний аналіз.

2.Зробіть висновки про значення стійкості вестибулярного аналізатора до обертових навантажень.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Гора Е.П. Экологическая физиология человека. В 2-х кн. Кн. 1. Общий курс экологической физиологии человека. — М.: Инфра-М, 1999. - 244 с.

2. Матюхин В.А., Разумов А.Н. Экологическая физиология человека и восстановительная медицина / Под ред. И.Н. Денисова. – М.: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 1999. – 336 с.

3. Физиология человека. В 3-х томах. Т. 3. Пер. с англ. / Под ред. Р. Шмидта и Г. Тевса. – М.: Мир, 1996. – С. 711—722.

4. Агаджанян Н.А., Тель Л.З., Циркин В.И., Чеснокова С.А.

Физиология человека. – М.: Медицинская книга, 2001.

5. Меерсон Ф.З. Основные закономерности индивидуальной адаптации // Физиология адаптационных процессов. – М.: Наука, 1986. – С. 10-76.