Лабораторна робота № 3

Тема: Зміни вегетативних реакцій при подразненні вестибулярного аналізатора.

Мета роботи:виявлення реакції серцево-судинної системи на подразнення вестибулярної сенсорної системи обертання.

Обладнання і матеріали:крісло Барані, секундомір, тонометр, фонендоскоп.

Об’єкт дослідження: людина.

Центр вестибулярного аналізатора пов’язаний чисельними зв’язками з центрами серцево-судинної, дихальної та травної систем. Подразнення вестибулярного аналізатора супроводжується змінами в роботі вегетативних систем організму (змінюються тиск крові, частота серцевих скорочень, виникає нудота та ін.).

Хід роботи

Перед початком експерименту у піддослідного, який сидить у кріслі Барані, визначте величину систолічного та діастолічного кров'яного тиску та частоту пульсу.

Проведіть обертання крісла зі швидкістю обертання 1 оберт на 2 секунди. Перший раз обертання триває 10 секунд. Надалі (у кожній наступній пробі) обертання збільшуйте, додаючи кожен раз по 10 секунд, до появи у піддослідного неприємних відчуттів.

Інтервал між обертами повинен складати 5 хвилин.

Після кожного обертання у піддослідного визначаємо частоту пульсу та кров'яний тиск. Визначте тривалість обертання, при якому вперше з'явились зміни величин тиску крові та частоти пульсу у порівнянні з їх значеннями у стані спокою.

Відмітьте різницю у інтенсивності змін величин кров'яного тиску та частоти пульсу при різній тривалості обертання.

Отримані результати занесіть у таблицю.

ЗАВДАННЯ:

1. Проаналізуйте показники, що зафіксовані у таблиці.

2. Охарактеризуйте реактивність серцево-судинної системи на тривалість обертових навантажень. На основі цього проаналізуйте адаптаційні можливості кожного студента, що брав участь у дослідженнях.

3. Зробіть висновки.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Гора Е.П. Экологическая физиология человека. В 2-х кн. Кн. 1. Общий курс экологической физиологии человека. — М.: Инфра-М, 1999. - 244 с.

2. Матюхин В.А., Разумов А.Н. Экологическая физиология человека и восстановительная медицина / Под ред. И.Н. Денисова. – М.: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 1999. – 336 с.

3. Агаджанян Н.А., Тель Л.З., Циркин В.И., Чеснокова С.А. Физиология человека. – М.: Медицинская книга, 2001.

4. Меерсон Ф.З. Основные закономерности индивидуальной адаптации // Физиология адаптационных процессов. – М.: Наука, 1986. – С. 10-76.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4