Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Лабораторна робота № 8




Читайте также:
  1. IV. Практична робота
  2. V. ПРАКТИЧНА РОБОТА
  3. WORK. APPLYING FOR A JOB. РОБОТА. ЗВЕРНЕННЯ ПО РОБОТУ.
  4. Виртуальная лабораторная работа №21
  5. Вирусный гепатит А (клиника, лабораторная диагностика, лечение).
  6. Внутрішня енергія. Кількість теплоти. Робота в термодинаміці
  7. Грипп. Этиология. Эпидемиология. Патогенез. Особенности клинического течения в возрастном аспекте. Лабораторная диагностика. Лечение. Показания к госпитализации.
  8. Две проблемы с роботами
  9. Дифтерия ротоглотки. Клинические формы. Патогенез. Лабораторная диагностика. Лечение. Правила введения противодифтерийной сыворотки.
  10. Електрорушійна сила джерела струму. Закон Ома для повного кола. Робота і потужність електричного струму. Закон Джоуля-Ленца

 

Тема: Визначення функціонального стану та адаптивних можливостей організму людини.

Мета: оцінити функціональний стан організму людини за допомогою різних проб.

Обладнання та матеріали: секундомір, лавка для степ-тесту, калькулятор.

Об’єкт дослідження: людина.

 

Будь-який вид діяльності в організмі діяльності людини досягається завдяки тісній взаємодії органів, тканин та фізіологічних систем. Цей взаємозв’язок формується на основі інтегральних нейрогуморальних механізмів регуляції та є єдиною функціональною системою. Механізми нейрогуморальної регуляції забезпечують збереження життєво важливих констант у відносно великому діапазоні, що дає можливість широких коливань у стані функцій організму у різних умовах оточуючого середовища.

Організм людини володіє гомеостатичними адаптивними механізмами регуляції. Адаптивна регуляція фізіологічних процесів характеризується сукупністю фізіологічних зсувів, що розвиваються у клітинах, органах, тканинах, системах та організмі загалом. Гомеостатичні механізми прагнуть стабілізувати новий рівень, тобто утримати на ньому активність функціональних систем та не допускати відхилень фізіологічних параметрів від нової адаптивної установки.

Оскільки протягом життя людина піддається впливу найрізноманітніших подразників, що вимагають адаптації, кожна людина повинна знати та правильно оцінювати можливості свого організму. Слід пам’ятати, що надмірна діяльність та наступні сила та частота адаптаційних процесів можуть викликати перенапруження компенсаторних механізмів.

Для оцінки функціонального стану та ступеню тренованості серцево-судинної системи застосовують різні проби. Функціональні проби дозволяють з’ясувати не лише ступінь тренованості, але й стан регуляторних систем організму. Так, при зміні положення тіла з горизонтального у вертикальне відбувається перерозподіл крові. Це викликає рефлекторну реакцію у системі кровообігу, що забезпечує нормальне кровопостачання усіх органів та, в першу чергу, головного мозку. Здоровий організм реагує на зміну положення тіла швидко та ефективно, то коливання частоти пульсу та артеріального тиску, які є неминучими при цьому, невеликі. Однак при порушенні механізму регуляції периферійного кровообігу коливання частоти пульсу та артеріального тиску при переході з горизонтального положення у вертикальне виражені більш суттєво.



Хід роботи

 

Завдання 1. Дослідження функціонального стану системи кровообігу за допомогою ортостатичної проби. Для експерименту слід розділитись на групи по двоє осіб. Багаторазово підрахуйте пульс та артеріальний тиск до отримання стабільного результату у положенні стоячи та у положенні лежачи. Потім проводять ті ж вимірювання відразу після зміни положення тіла з горизонтального у вертикальне та по збігу 1, 3, 5 та 10 хвилин. Дані внесіть у таблицю.

 

  До проби Під час проби
У положенні стоячи У положенні лежачи 1 хв після проби 3 хв після проби 5 хв після проби 10 хв після проби
Пульс, уд/хв            
Систолічний тиск, мм.рт.ст            
Діастолічний тиск, мм.рт.ст.            
               

 



У такий спосіб оцінюється швидкість відновлення частоти пульсу та величини артеріального тиску. У нормі частота пульсу досягає вихідного значення (що виміряне у положенні стоячи та до проведення проби) через дві хвилини. Вважається, що людина добре переносить пробу у випадку, коли збільшення пульсу не перевищує 11 ударів, задовільно – 12-18 ударів, незадовільно – 19 ударів та більше.

За результатами дослідження побудуйте графік, на якому відобразіть динаміку будь-якого з досліджуваних показників роботи серцево-судинної системи.

Завдання 2. Визначення функціонального стану серцево-судинної системи за допомогою проби Маріне. Для експерименту слід розділитись на групи по двоє осіб. Спочатку виміряйте величину артеріального тиску та підрахуйте частоту пульсу у стані спокою. Потім досліджуваний виконує 20 низьких присідань (ноги на ширині плечей, руки витягнуті вперед) протягом 30 секунд. Як у завданні 1, виміряйте усі показники. Дані внесіть у таблицю.

  До проби Під час проби
У спокої 1 хв після проби 3 хв після проби 5 хв після проби 10 хв після проби
Пульс, уд/хв          
Систолічний тиск, мм.рт.ст          
Діастолічний тиск, мм.рт.ст.          

За результатами дослідження побудуйте графік, на якому відобразіть динаміку будь-якого з досліджуваних показників роботи серцево-судинної системи.


Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 12; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2022 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты