Учитель. А тепер розглянемо види мистецтва, які формуються у цей час

А тепер розглянемо види мистецтва, які формуються у цей час. Будь ласка, організуйте три групи. Перша група готує розповідь про архітекту­ру. Друга — про образотворче мистецтво. Третя — про ювелірне мистецтво. Пот­рібний матеріал ви знайдете у зошитах.

Знайдіть текст, який відповідає вашій темі, прочитайте його, складіть усний план для розповіді. Розподіліть текст поміж членами групи і приготуйте пові­домлення для всього класу. (Учні виконують завдання.)

Архітектура доби Козаччини

Архітектура цього часу базувалася переважно на традиціях давньоруської епохи. Починають кристалізуватися національні риси. Тепер не тільки церкви та монастирі будуються з каменю, а і світські будівлі. Паралельно формується стиль української дерев'яної церкви — трибанної та п'яти-банної із чітким поді­лом храму на три частини: вівтар, власне церкву та «бабинець». Вікнам і дверям надається шестикутна форма.

При будівництві церков на Західній Україні поєднують візантійський, ро­манський та готичний стилі. Церкви, які стояли за межами міст, будували міц­ними та неприступними, як фортеці. Це були церкви — твердині. Навіть мо­настирі будували, як фортеці, через постійну загрозу татарського нашестя та феодальних усобиць.

У Галичині (Львові та Перемишлі) широко представлена у церковному і світському будівництві готика.

Поява артилерії з її руйнівною силою викликала необхідність будови замків із каменю, які підсилюють вежами, бійницями. У будову замків проникають еле­менти європейського ренесансу. Такі укріплення характерні для Галичини, Во­лині і Поділля (Луцьк, Володимир-Волинський, Острог, Львів, Кам'янець — Подільський, Хотин, Бережани, Олесько, Меджибіж).

У Східній Україні не було достатньо каменю і будівництво велося з дере­ва. Фортеці мали земля-ні вали, дерев'яні стіни і башти, які могли оточуватися ровом з водою. Населення тут було мало, міста невеликі. Постійні набіги татар та княжі усобиці вимагали від людей доцільності в будівництві. Це сто-сується таких міст, як Житомир, Умань, Черкаси, Путивль, Чернігів, Канів, Стародуб. На півдні України осіле населення будувало міста з каменю, засновуючи міста-фортеці. Так, у Криму це Судак, Феодосія, Севастополь, Балаклава. Але най­більшою стала фортеця, яка розташована в сучасному Білгород-Дні-стровському. Вона має три лінії оборони та 26 башт.

Образотворче мистецтво: живопис, книжкова графіка

У цей час образотворче мистецтво досягло значних вершин, тому що поль­ські королі замовляли розписи церков та палаців саме «руським» майстрам фрескової техніки. Але сюжети поступово змінювалися: до них проникли народ­ні та світські мотиви, побутові подробиці.

Найкращими зразками вважаються фрески з Кирилівської церкви Києва (XIV ст.) та Вірменської церкви у Львові. У релігійні сюжети введені побутові та пейзажні мотиви.

Традиційне іконописання також включало певні побутові подробиці, пос­тупово відходячи від ві-зантійських канонів. Іконописець, а згодом — перший галицький митрополит Петро Рутенський з Воли-ні, став навіть засновником московської школи іконопису. Святі образи набули більш вільних рухів, ла-гід­ного виразу обличчя, вони позбавилися візантійської нерухомості та урочис­тості, стали більш земни-ми. Улюбленими сюжетами стали «Юрій Змієборець» і «Страшний суд».

Останній сюжет під впливом замовників — заможних селян та міщан — пос­тупово набував сатиричного забарвлення. (Демонструється фрагмент із фільму «Андрій Рубльов». Відбувається обговоренім сюжету розписів нової церкви.)

Книжкова мініатюра і графіка як напрями мистецтва продовжували розви­ватися. До традицій візантійського стилю все частіше проникали риси готич­ного та ренесансного стилів. Тексти прикра-шалися заставками, великими ор­наментованими літерами, багатими фарбами, серед яких переважали чорна та червона. Особливо цінними вважаються Галицьке Євангеліє (XIV ст.), «Житіє Бориса і Гліба», «Радзивилівський літопис» (XV ст.), Пересопницьке Євангеліє (XVI ст.).

Ювелірне мистецтво

На цей вид мистецтва був великий попит через появу прошарку достат­ньо заможних людей: ма-гнатів, купців, багатих міщан. Але із занепадом Києва були забуті і втрачені старовинні техніки, витоки яких ми знаходимо ще у Ві­зантії. Ювелірне мистецтво опинилося під впливом різних культур: європей-сь­кої (німецької), східної. Оскільки Львів був важливим вузлом у торгівлі схід­ними товарами, а магнати і шляхта із задоволенням замовляли зброю і кінські убори східного стилю, українським майстрам дово-дилося комбінувати стилі, що, у свою чергу, народжувало новий, самобутній напрямок у ювелірній справі. Дізнавшись про успіхи українських майстрів, польська влада ввела таке обме­ження: майстрами ювелірних золотих цехів могли бути тільки поляки і католи­ки. Тому православні українці почали роз-вивати ливарне мистецтво зі срібла, бронзи, олова та міді. Вони відливали і художньо оздоблювали гармати, ліхтарі, чаші, світильники і різноманітний посуд.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ

Самостійна робота зі зразками мистецтва цієї доби. Це фраг­менти з документального фільму «Дорогами України» , картки із зображенням об'єктів культури цього часу.

V. ОЦІНЮВАННЯ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Відшукати у своєму місті (сфотографувати), у книжках, у кіно зразки мистецтва цієї доби, розказати про свої знахідки і показати на наступному уро­ці у зручній формі.

10 клас

ТЕМА:Первісні музичні інструменти. Музична куль­тура східних слов'ян, античних міст Північ-ного Причорномор'я. Музична культура Київської держави: народна, придворно-світська, церков­на. Давньоруські музиканти, музичні інструмен­ти.

МЕТА: ознайомити учнів із первісними і стародавніми інструментами ук­раїнського народу; простежити процес розвитку музичної куль­тури Київської держави; ознайомити з виглядом стародавніх інструмент-тів, дати уявлення про їх звучання; формувати в учнів уміння працювати у групах, самостійно знахо­дити відповідний навчальний матеріал, аналізувати та опрацьову­вати його; розвивати в учнів навички самостійно­го пошуку інформації у рамках роботи над проектом; формувати навички роботи з мульти-медійною системою, пошуку інформації в мережі Інтернет;виховувати інтерес і повагу до творчої спадщини українсько­го народу: виховувати бажання зберігати і розвивати музичний фольклор;

ТИП УРОКУ: комбінований, на основі інтерактивних методів.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Оголошується тема та завдання уроку.