Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Учитель. Розвиток феодальних відносин на Русі в 1-й пол




Читайте также:
  1. Учитель.
  2. Учитель.
  3. Учитель.
  4. Учитель.
  5. Учитель.
  6. Учитель.
  7. Учитель.
  8. Учитель.

Розвиток феодальних відносин на Русі в 1-й пол. XI ст. призвів до розпаду давньоруської держа-ви на окремі незалежні феодальні князівства. Починається новий етап давньоруського мистецтва. Архітектура в цей час на­буває іншого характеру, основними типами споруд стають ансамблі феодальної садиби і феодального монастиря з монастирським собором. У зв'язку із занепа­дом влади князя і посиленням впливу церкви монастирі починають відігравати важливу роль у політичному й економічному житті країни.

 

«Мікрофон»

• Які собори побудовано в цей період на Русі?

• У чому специфіка художнього оформлення соборів цього періоду?

 

Учень.

У 1073—1078 рр. було побудовано Успенський собор Києво-Пе­черського монастиря. Він помітно відрізнявся від князівських соборів, побудованих раніше. Строгі форми споруди відповідали духові монастирського аске­тизму, феодальної замкнутості. Суворі релігійні мотиви витіснили фольклорну естетику. У середині Успенський собор був оздоблений настінними мозаїками, мозаїчними підлогами, різьбленими деталями. Популярність його була такою великою, що протягом багатьох років численні церкви на Русі будувалися за його зразком.

(Перегляд слайдів, ілюстрацій.)

 

Учень.

У кін. XI— на поч. XII ст. на території Печерського монастиря споруджено мініатюрну чотири-стовпну Іванівську Хрещальну трапезну палату і головні ворота монастиря із Троїцькою надбрамною церквою. До пам'яток цієї епохи належить Михайлівський собор Видубицького монастиря, церква Спаса на Берестові.

До відомих пам'яток архітектури цього періоду належить собор Михай­лівського Золотоверхого монастиря в Києві, побудований у 1108 р. князем Святополком Ізяславичем. Це шестистовпний хрестовокупольний храм, увінчаний одним верхом. Об'єм його більш статичний і зібраний, подібно до чернігівського Спаського собору. Всередині собор Михайлівського монастиря був багато оздоб­лений мозаїками і фресковим розписом. Уцілілі мозаїки і фрески перенесено до одного з експозиційних залів київського Софійського собору. Тут зберігається велика композиція «Євхаристія», мозаїчні зображення Стефана і Фадея, а також фрагменти чудового мозаїчного орнаменту.

 

Учень.



Розташування мозаїк в інтер'єрі собору майже нічим не відріз­няється від аналогічного декору Софії, але при всій подібності композиційних прийомів різниця між обома мозаїками з художнього і стилістичного боку ду­же помітна.

У Михайлівській «Євхаристії» вже немає того одноманітного ритму, яким позначені рухи апостолів у софійському варіанті, де чіткіше визначено площин­ний характер композиції. Михайлівські майстри прагнуть індивідуалізувати дій­ових осіб, показати, як кожен із персонажів реагує на подію, надати сцені жит­тєвої правдивості.

Відмінності між мозаїками можна помітити і в характері форми, кольору, ліній. Мозаїкам Михайлівського собору властива більша сила і звучність коль­орової гами. У мозаїки введено білий, рожевий, коричневий, зелений, сірий ко­льори в тональність одягу, чим досягаються сміливі колірні градації. Тут лінія не тільки окреслює форму і визначає межі колірної плями, але і діє як штрих, створюючи живописну тканину твору.

 

Учень.

Великої уваги заслуговують мозаїчні та фрескові орнаменти Ми­хайлівського собору. В орнаме-нттах, які займали визначне місце в системі роз­пису храмів, уже починає виявлятися вплив місцевого народного мистецтва, народних орнаментальних мотивів з їхньою вільною і безпосередньою компози­ційною структурою, ясністю мотиву, лаконічністю і виразністю кольору.



Із Михайлівського Золотоверхого монастиря походять дві видатні пам'ятки давньоруської скульптури — великі шиферні сюжетні рельєфи із зображенням вершників Георгія і Федора, Нестора і Дмитрія: Із композиційного погляду оби­два рельєфи дуже урівноважені, із чітко вираженим прагненням майстрів надати персонажам індивідуальних рис.

Крім Михайлівського собору та Богородичної церкви, відомий ряд малень­ких храмів кінця XI ст., будівництво яких було характерно для Переяславської землі.

 


Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 8; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2020 год. (0.004 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты