КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
МІКРОФЛОРА ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ 3 страница
-Імунітет стійкий тривалий антибактеріальний антитоксичний -Матеріал для дослідження: випорожнення, блювотні маси, жовч, секційний матеріал, вода відкритих водойм, стічні води, харчові продукти та ін. -Методи діагностики: Бактеріологічний. Проводять в декілька етапів. - посів матеріалу у 1% пептонну воду і на лужний агар, середовище TCBS - через 6-8 год на рідкому середовищі утворюється плівка, яку досліджують за наступними тестами: - виготовлення мазка, фарбування за Грамом - вивчення рухливості збудника (метод “висячої” краплі - постановка РА на склі з холерною сироваткою Попередній позитивний результат - через 10-12 год визначають результати посіву на лужному агарі та TCBS агарі. При наявності підозрілих колоній: - готують мазки-препарати та фарбують за Грамом; - ставлять РА на склі О1 сироваткою. При позитивному результаті чисту культуру накопичують та ідентифікують за: - біохімічними властивостями (біля 13 тестів – тріада Хейберга, нітрозоіндолова реакція, реакція Фогеса-Проскауера, короткий строкатий ряд Гіса, тест на оксидазу) - за антигенними властивостями (визнячення серовару Огава, Інаба, Гікошима) - тести для диференціації біоварів -Експрес-діагностика (попередня відповідь через 2-4 год) - реакція імобілізації збудника холери - РІФ - РНГА з антитільним діагностикумом - ПЛР - Бактеріоскопічний метод - фарбування мазків за Грамом - вивчення рухливості (“висяча” крапля) - Серологічний метод (використовують для ретроспективної діагностики) - РА - РНГА - ІФА ( для виявлення антитоксичних антитіл)
-Профілактика(конвенційна) Неспецифічна: постійне спостереження та індикація збудника у відкритих водоймах; охорона джерел водопостачання; посилений санітарний нагляд за харчоблоками; раннє виявлення хворих та носіїв; дезінфекція осередків виявлення Специфічна: убита вакцина – вводять підшкірно – імунітет на 6 місяців жива атенуйована – вводять на слизову оболонку ротової порожнини – імунітет на 1 рік анатоксин – вводять підшкірно - імунітет більше року гамаглобулін бараняча імунна сироватка -Хіміопрофілактика тетрациклін протягом 3 діб
-Лікування етітропне (тетрациклін) патогенетичне (відновлення водно-сольового обміну)
114. Ієрсинії чуми. Морфологія. Патогенність. Патогенез, імунітет, лабораторна діагностика, профілактика чуми. -
Відповідь: -Y.pestis Морфологія - Гр(–) поліморфні палички овоїдної форми - фарбуються біполярно (метод Лефлера) - нерухомі - не утворюють спор - утворюють капсулу (в організмі людини та тварин) - можуть існувати в 2 фазах: а) сапрофітна – в оточуючому середовищі
б) паразитарна – в організмі тварин та людини
-Культуральні властивості факультативні анаероби оптимальна t=28-300С (психрофіли) невибагливі до поживних середовищ -Для культивування використовують: а) універсальні поживні середовища: - МПА – вірулентні штами утворюють R-форми колоній Культуральні властивості Стадійність росту на щільних середовищах: - через 10-12 год – “юна колонія” – стадія “битого скла” - через 18-24 год – “зріла колонія” – “зім´ята мереживна хустинка” – біло-сірий ущільнений центр, прозорий ніжний край - через 48 год – “стара колонія” (ромашка) – центр коричневого кольору, краї біло-сірі, мереживні Культуральні властивості - на МПБ а) білі пластівці на поверхні середовища б) плівка на поверхні, від якої вниз спускаються нитковидні вирости (“сталактити”)
б) елективні поживні середовища - середовище Туманського – (МПА, генціанвіолет, дефібринована кров) - цистеїновий агар
-Фактори патогенності Адгезини – капсула, пілі Ферменти патогенності гемолізин фібринолізин плазмокоагулаза уреаза Перехресно-реагуючі антигени Алергени (формують ГЧУТ)
-Екзотоксин (“мишачий токсин”) – гістотоксин, пригнічує мітохондріальне дихання клітин -Ендотоксин Антифагоцитарні фактори (забезпечують незавершений фагоцитоз) - капсула - протективні антигени - аденілатциклаза
-Епідеміологія та патогенез -Джерело інфекції – дикі, синантропні та домашні тварини (біля 300 видів). Основний резервуар інфекції – гризуни (біля 240 видів) -Шляхи інфікування: трансмісивний (перенощики – блохи) повітряно-пиловий повітряно-крапельний контактний аліментарний
-В основі патогенезу лежить серозно-геморагічне запалення
-Клінічні форми (залежать від шляху інфікування) Бубонна трансмісивний шкірно-бубонна контактний шкірна Кишкова аліментарний Легенева аерогенний Первинно-септична усі можливі Вторинно-септична (генералізація процесу)
-Імунітет стійкий довготривалий антибактеріальний та антитоксичний переважно клітинний формується стан ГЧУТ
-Лабораторна діагностика Матеріал для дослідження: (визначається клінічною формою) – пунктат бубонів, харкотиння, випорожнення, кров, сеча, секційний матеріал Методи попередньої діагностики: (для накладання карантину) Експрес діагностика - РІФ
Бактеріоскопічний Серологічний – РІФ, РП, РНГА (виявлення антигену збудника в матеріалі) Методи заключної діагностики: Бактеріологічний - посів на елективні середовища - ідентифікація за: а) культуральними б) біохімічними в) фаголізабельними властивостями (чумний бактеріофаг – метод “стікаючої краплі”)
Біологічний проводять зараження білих мишей та морських свинок - внутрішньочеревно – загибель через 3 доби - підшкірно – загибель через 7 діб - нашкірно – загибель через 9 діб
-Методи ретроспективної діагностики: Алергічний – шкірно-алергічна проба з пестином Серологічний – виявлення антитіл (РНГА, ІФА) Профілактика та лікування
-Профілактика неспецифічна а) контроль і спостереження за захворюваністю гризунів в ендемічних районах б) екстренна дератизація, дезінсекція при виявленні епізоотії; в) карантинні заходи
специфічна – жива атенуйована вакцина (штам EV). Вводиться перорально, нашкірно. - Імунітет - на 6 місяців.
115. Ієрсинії псевдотуберкульозу та ентероколіту.Морфологія. Патогенність. Патогенез, імунітет, лабораторна діагностика, профілактика ієрсиніозів. -
Відповідь: - Y.enterocolitica Y.pseudotuberculosis -Морфологія Y.enterocolitica: - Гр(– ) поліморфні палички овоїдної форми - фарбуються біполярно (метод Лефлера) - рухливі перитрихи (при t нижче 370С) - не утворюють спор - утворюють мікрокапсулу в організмі
-Культуральні властивості факультативні анаероби, оптимальна t=22-280С невибагливі до поживних середовищ культивуються на: а) універсальних поживних середовищах б) диференційно-діагностичних (Ендо, Левіна), повільно ростуть на середовищі Плоскірєва на щільних середовищах – утворюють S-форми колоній на рідких - помутніння Антигенна будова О-АГ Н-АГ за О-АГ виділяють 34 серовари.
- Біохімічна активність розщеплює сечовину ферментує сахарозу не ферментує рамнози
-Фактори патогенності Адгезини – пілі, мікрокапсула Ферменти патогенності – плазмокоагулаза, фібринолізин, гемолізин, лецитиназа, РНК-аза Ендотоксини Екзотоксини – ентеротоксини Білкові субстанції з властивостями екзотоксинів (некротична дія) Алергени
-Епідеміологія та патогенез Джерело інфекції – велика рогата худоба, свині, собаки, коти, птахи, а також хвора людина -Шлях інфікування – аліментарний
Первинна локалізація збудника відбувається в лімфатичних вузлах та ентероцитах тонкого кишечника. При доланні лімфатичного бар´єру виникає бактеріємія, в результаті чого спостерігається ураження селезінки, розвиток поліаденіту, поліартриту, менінгіту (переважно хворіють діти до 7 років) -Форми інфекції: гастроінтестінальна, абдомінальна, генералізована, рецидивуюча (вторинно-вогнищева)
-Імунітет нетривалий напружений типоспецифічний формується стан ГЧУТ
-Лабораторна діагностика Матеріал для дослідження: випорожнення, ліквор, сеча, кров
-Методи діагностики: Бактеріологічний а) посів матеріалу на фосфатний буфер з метою холодового збагачення б) виділення чистої культури в) ідентифікація за ферментативними та антигенними властивостями Серологічний – РНГА, ІФА з парними сироватками -Профілактика та лікування Профілактика а) неспецифічна - постійний санітарний контроль за водопостачанням - контроль за технологічним режимом обробки та зберігання харчових продуктів - боротьба з гризунами -Лікування етіотропне
- Y.pseudotuberculosis Морфологія - Гр(–)поліморфні палички овоїдної форми - фарбуються біполярно (метод Лефлера) - рухливі перитрихи (при t нижче 370С) - не утворюють спор - утворюють мікрокапсулу в організмі
-Культуральні властивості факультативні анаероби, оптимальна t=22-280С невибагливі до поживних середовищ культивуються на: а) універсальних поживних середовищах б) диференційно-діагностичних (Ендо, Левіна), повільно ростуть на середовищі Плоскірєва на щільних середовищах: при t нижче 370С - S-форма колоній при t = 370С і вище - R-форма на рідких середовищах - плівка
-Біохімічна активність розщеплює сечовину ферментує рамнозу не ферментує сахарозу не виділяє індол
-Фактори патогенності Адгезини – пілі, мікрокапсула Ферменти патогенності – плазмокоагулаза, фібринолізин, гемолізин, лецитиназа, РНК-аза Ендотоксини Білкові субстанції з властивостями екзотоксину (некротична дія) Алергени
-Епідеміологія та патогенез Джерело інфекції: велика та мілка рогата худоба, гризуни, коти, птахи.
-Шлях інфікування: аліментарний Первинно збудник локалізується в лімфатичних вузлах тонкого кишечника. Після долання бар”єру лімфатичних вузлів потрапляє в кров (бактеріємія), в результаті чого розвивається паренхіматозна дифузія. Викликає утворення псевдотуберкульозних гранульом та мікроабсцесів в макрофагальних елементах печінки, селезінки, легень, суглобів. Перебіг хвороби ускладнюється станом ГЧУТ.
-Імунітет нетривалий ненапружений типоспецифічний нестерильний формується ГЧУТ
-Лабораторна діагностика Матеріал для дослідження: випорожнення, кров, сеча, жовч, синовіальна та плевральна рідини
-Методи діагностики: Бактеріологічний а) посів матеріалу на фосфатний буфер з метою холодового збагачення б) виділення чистої культури в) ідентифікація за ферментативними та антигенними властивостями Серологічний – РНГА, ІФА -Профілактика та лікування Профілактика неспецифічна
-Лікування етіотропне
116. Збудник туляремії. Морфологія. Патогенність. Патогенез, лабораторна діагностика, імунітет і профілактика туляремії. -
Відповіді: - Родина Brucellacea Рід Francisella Вид Francisella tularensis 3 різновиди: Європейсько-азіатська Американська Середньоазіатська
-Морфологія Мілкі поліморфні Гр- кокобактерії або палички Нерухомі Не утворюють спор Мають ніжну капсулу -Культуральні властивості Облігатні аероби, вибагливі до поживних середовищ (потребують додавання екстрактів із органів і тканин, цистину, глюкози, жовтку)
-Дуже повільно ростуть на поживних середовищах, особливо в перших генераціях Селективні середовища Згорнуте яєчно-жовткове середовище Кров´яний, рибно-дріжджовий агар з глюкозою і цистином. Колонії з´являються через 2-5 діб; S-форми – дрібні, опуклі.
-Фактори патогенності Капсула Протективний антиген (антифагоцитарна дія) Ендотоксин Алергени
-Резистентність Нечутливі до низьких температур Чутливі до: високих температур Висушування УФО Дезінфектантів Довго зберігаються у воді та грунті (1-9 місяців)
-Епідеміологія та патогенез Джерело – хворі тварини (гризуни)
-Шляхи передачі: Трансмісивний Контактний Аліментарний Аспіраційний (повітряно-пиловий)
-В залежності від шляху інфікування розрізняють такі форми туляремії: Бубонні форми: виразково-бубонна, очно-бубонна (контактний або трансмісивний) Кишкова (аліментарний) Легенева (повітряно-пиловий) Первинно-септична (генералізована форма)
-Імунітет Стійкий, довічний Клітинний Гуморальний Формується ГЧУТ
-Лабораторна діагностика Матеріал для дослідження: залежить від форми інфекції.
-Методи діагностики: Серологічний РА (оріжнтовна та розгорнута) РНГА РІФ, ІФА Біологічний Алергічний – ставлять шкірно-алергічну пробу з тулярином (позитивна з 3-5 дня захворювання) -Профілактика та лікування Профілактика Неспецифічна Специфічна – жива атенуйована вакцина (Гайського-Ельберта) – нашкірне введення -Лікування – етіотропне (тетрацикліни, макроліди, левоміцетин)
117. Бруцели. Види. Морфологія. Патогенність. Патогенез, імунітет, лабораторна діагностика, профілактика бруцельозу. -
Відповідь: -Таксономія -Родина Brucellaceae -Рід Brucella -Види: B.melitensis – збудник бруцельозу мілкої рогатої худоби B.abortus – збудник бруцельозу великої рогатої худоби B.suis – збудник бруцельозу свиней Морфологія Мілкі, Гр-, поліморфні кокобацили Нерухомі Не утворюють спор Утворюють істинну або мікрокапсулу Культуральні властивості Облігатні аероби -Вибагливі до поживних середовищ Дуже повільно ростуть на поживних середовищах (до 3 тижнів). Поживні середовища: Кров´яний агар Печінковий агар – S-форми колоній, з перламутровим відтінком (можлива дисоціація в R форми). Печінковий бульйон – помутніння і слизистий осад
-Резистентність Стійкі до дії низьких температур Чутливі до: Високих температур УФО Дезінфектантів Довго зберігають у воді, грунті, молочних продуктах
-Фактори патогенності Ендотоксин Протективний антиген (антифагоцитарний фактор) Інгібітори злиття фагосом і лізосом Капсула Фактори інвазії (гіалуронідаза) Алергени (зумовлюють формування ГЧУТ)
-Епідеміологія та патогенез -Джерело інфекції – хворі тварини
-Шляхи інфікування: Контактний Аліментарний Аерогенний.
-Захворювання має професійний характер. Із вхідних воріт збудник потрапляє в лімфоїдну систему, де розмножується в фагоцитах. З током лімфи потрапляє в кров (бактеріємія). З током крові розноситься у всі патерхіматозні органи, де викликають осередки розмноження (гранулеми). Можуть тривалий час персистувати в лімфатичній тканині, періодично викликаючи загострення інфекції.
-Імунітет Напружений Гуморальний Клітинний Формується стан ГЧУТ
-Лабораторна діагностика Матеріал для дослідження: кров, сеча, кістковий мозок, синовіальна рідина, сироватка крові
-Методи діагностики: Серологічний – виявлення антитіл в сироватці крові РА Хеддельсона (для масових обстежень) 2. РА Райта – використовують при позитивній РА Хеддельсона 3. ІФА, РНГА, РП
Алергічний – ставлять внутрішньо-шкірну пробу з бруцеліном (проба Бюрне). Позитивна з 15-20 дня захворювання. Бактеріологічний – дуже тривалий, використовується тільки в спеціалізованих лабораторіях.
-Профілактика та лікування Профілактика Неспецифічна Специфічна – жива атенуйована вакцина (імунітет – 6-12 місяців). Вводиться нашкірно. -Лікування етіотропне (тетрацикліни, левоміцетин) вакцинотерапія
118. Збудник сибірки. Морфологія. Патогенність. Патогенез, імунітет, лабораторна діагностика, профілактика сибірки. -
Відповідь: -Збудник сибірки Таксономія Родина Bacillaceae Рід Bacillus Види: B. anthracis – збудник сибірки B.subtilis умовно- B.cereus патогенні B.megaterium
-Морфологія Гр+ стрептобацили, великих розмірів, з обрубаними кінцями Нерухомі Утворюють капсулу (тільки в організмі людини або тварин) В оточуючому середовищі утворюють спору, центрально розташовану, яка не перевищує поперечний переріз клітини Під дією пеніциліну утворюють L-форми (“перлинове намисто”)
-Культуральні властивості Факультативні анаероби Невибагливі до поживних середовищ На МПА – утворює R-форму колоній (“левяча грива”, “голова Медузи” На МПБ – утворює осад у вигляді пластівців або шматочків вати, бульйон прозорий. У стовпчику желатину – ріст, що нагадує “перевернуту” ялинку
-Резистентність Вегетативні форми: Мало стійкі до дії високих температур Чутливі до УФО, дезінфектантів. Спори: Стійкі до високих температур Дезінфектантів В грунті зберігаються десятиліттями
-Фактори патогенності Капсула – антифагоцитарний фактор Екзотоксин. Складається з 3 фракцій: Протективний антиген (взаємодіє з мембранами клітин, зумовлює прояв дії інших факторів) Летальний фактор (гістотоксин, викликає набряк легень) Набряковий фактор (підвищує проникливість судин, викликає набряк тканин)
-Епідеміологія та патогенез Джерело інфекції – хвора тварина (травоїдні) -Шляхи інфікування: Контактний Аліментарний Повітряно-пиловий
-В залежності від шляхів проникнення збудника в організм розрізняють наступні клінічні форми сибірки: Шкірна – сибірковий карбункул (осередок геморагічного некрозу) + лімфангіт, лімфаденіт. Кишкова – гострий геморагічний коліт Легенева – геморагічна пневмонія (без лікування 100% летальність) Септична – ускладнення внаслідок генералізації процесу
-Імунітет Стійкий Напружений Клітинний Гуморальний Формується стан ГЧУТ
-Лабораторна діагностика Матеріал для дослідження: залежить від форми інфекції.
-Методи діагностики: Бактеріоскопічний – мазки фарбують за Грамом, Романовським-Гімзе. Для збільшення інформативності методу – РІФ. Бактеріологічний Біологічний – тварини гинуть через 1-2 дні після введення матеріалу; у внутрішніх органах виявляють збудників типової морфології Алергічний – постановка внутрішньо-шкірної проби з антраксином Серологічний РЗК, РНГА, ІФА – виявлення реконвалісцентів РП по Асколі – виявлення антигенів збудника сибірки у досліджуваному матеріалі
-Профілактика та лікування Профілактика Неспецифічна Ветеринарний контроль хутряної та шкіряної сировини Контроль за захворюваністю серед тварин Знищення трупів. Специфічна здійснюється серед груп ризику (працівники м´ясної, шкіряної, хутрово-переробної промисловості, пастухи, сільське населення, ветеринари, зоотехніки). Полягає у щорічному введенні живої атенуйованої вакцити СТІ.
-Лікування Етіотропне – антибіотики (пеніциліни, тетрацикліни, макроліди) Специфічне – протисибірковий імуноглобулін
119. Збудник правця. Морфологія. Патогенність. Патогенез, імунітет, лабораторна діагностика, профілактика правця. -
Відповідь: - Clostridium tetani Морфологія Гр+ палички (0,3-0,8x4-8 мкм) не утворюють капсул утворють термінально розташовану сферичну спору (в мазках чистої культури збудник нагадує “барабанні палички” або розсипані “булавки”
-Культуральні властивості на спеціальних поживних середовищах утворює R-форми колоній (нагадують павучків) в товщі середовища – жмутики вати із щільним коричневим центром на середовищі Кітта-Тароцці - дифузне помутніння без газоутворення Ферментативна активність – маловиражена. Повільно згурджують молоко, розріджують желатину, деякі штами розщеплюють глюкозу Антигенна будова За Н-антигеном виділяють 10 сероварів, але всі вони мають однакову структуру екзотоксину
-Патогенез правця збудник в споровій формі потрапляє у рану. при наявності анаеробних умов утворюється вегетативна форма і виділяє екзотоксин Екзотоксин рецептується в області нервово-м’язових синапсів і по аксонам мотонейронів з швидкістю 1см/год транспортується в спинний і головний мозок, де вражає вставні нейрони В залежності від місця проникнення збудника розрізняють наступні клінічні форми правця: 1) рановий правець; 2) правець новонароджених; 3) післяпологовий правець; 4) криптогенний правець.
-Імунітет антибактеріальний і антитоксичний ненапружений нетривалий ненапруженність імунітету пов’язана з швидким проникненням екзотоксину у нервову систему, де він стає недоступним для імунних клітин, а також його невеликою кількістю (неповноцінна імунна відповідь)
-Лабораторна діагностика правця проводиться рідко із-за типової клінічної картини Матеріал для дослідження: рановий ексудат, тампони, перев’язувальний, шовний матеріал Методи діагностики: Бактеріоскопічний Бактеріологічний Біологічний - РН на мишах Серологічний – ІФА (використовують для виявлення в рановому ексудаті екзотоксину збудника) -Профілактика і лікування Правець, за визначенням ВООЗ, є інфекцією, яку можна контролювати шляхом проведення планової вакцинації. Планова вакцинація здійснюється з 3-місячного віку (3 рази з інтервалом в 45 діб) перша ревакцинація – в 1,5 року наступні ревакцинації - з інтервалом в 5-6 років Планова профілактика проводиться правцевим анатоксином (АКДП, АДП, АДП-М, Тетракок, Інфанрікс) Планова вакцинація дорослих проводиться вакцинами АП і ТABte. Їй підлягають військовослужбовці, залізничники, працівники сільського господарства, будівельники та ін. -Екстренна профілактика Неспецифічна - ПХО рани. Специфічна профілактика – залежить від строків останньої вакцинації. Розрізняють: Активно-пасивна - правцевий анатоксин і протиправцева антитоксична сироватка або протиправцевий гамаглобулін (імунізація неімунних осіб, які були щеплені більш ніж 5 років тому); Активна - правцевий анатоксин (імунізація неімунних осіб, які дають алергічну реакцію на сироваткові препарати) Пасивна - протиправцева сироватка або гамаглобулін (імунізація імунних осіб) -Лікування специфічне - антитоксична сироватка або гама-глобулін (ефективне до фіксації токсину в нервовій тканині, оскільки потім є недоступим для езогенних і ендогенних антитоксинів (гематоенцефалічний бар’єр) неспецифічне - антибіотики
120. Збудник ботулізму. Морфологія. Патогенність. Патогенез, імунітет, лабораторна діагностика, профілактика ботулізму. –
Відповідь: -Clostridium botulinum -Морфологія коротка гр+ паличка перитрих капсул не утворює в зовнішньому середовищі утворює овальну спору, субтермінально розташовану (“тенісна ракетка”)
-Культуральні властивості: щільні середовища - R-форма колоній, які нагадують собою крапельки роси кров΄яний агар – зони гемолізу середовище Кітта-Тароцці -помутніння з подальшим випаданням в осад
-Патогенез Обумовлений дією екзотоксину (нейротоксин, спричиняє ураження рухливих нейронів в ЦНС). Синтезується клітиною у неактивному стані. Активується протеазами кишечника або протеазами самої мікробної клітини -Шлях проникнення – аліментарний Основні ознаки дії токсину: нудота, блювота, болі в животі. Одночасно розвиваються головний біль і нервово паралітичні явища. Часто спостерігається блефароптоз (опущення вік) і анізокорія (різні розміри зіниць). За рахунок ураження нервово-м’язевої передачі імпульсів виникають парези або паралічі очних, глоткових і гортанних м’язів. -Імунітет антимікробний антитоксичний ненапружений нетривалий
-Лабораторна діагностика Досліджуваний матеріал: залишки харчових продуктів, кров, випорожнення, сеча, промивні води шлунку, блювотні маси. Методи діагностики: Бактеріологічний Біологічний – використовують для виявлення типу токсину. Серологічний – РНГА для виявлення типу токсину (реакція Бойдена) Імунохімічний метод – виявлення ботулотоксину в досліджуваному матеріалі
-Профілактика Неспецифічна контроль за виготовленням консервованих продуктів Специфічна протиботулінічна полівалентна сироватка серотипів А, В, С, Е. ботулінічний анатоксин -Лкування Неспецифічне видалення залишків токсину із травного тракту шляхом екстреного промивання шлунку і кишківника антибіотики - левоміцетин, напівсинтетичні пеніциліни, цефалоспорини Специфічне до визначення серотипу протиботулінічні сироватки серотипів А,В,С, Е після визначення серотипу - моновалентна сироватка.
121. Збудники анаеробної газової інфекції. Морфологія. Патогенність. Патогенез, імунітет, лабораторна діагностика, профілактика захворювання. -
Відповідь: -Патогенні для людини анаероби Неспороутворюючі анаероби: Рід Bacteroides: Види: B. fragilis, B.melaninogenicus; Рід Fusobacterium: Види: F.nucleatum, F.necroforum; Рід Propionobacterium Види: P. acnes, P.avidus Рід Peptococcus: Вид: P. niger Рід Peptostreptococcus: Вид: P. anaerobius Рід Veilonella: Види: V.atipica, V.dispar
2.Спороутворюючі анаероби: Родина Bacillaceaе Рід Clostridium Види: C. tetani – збудник правця C. botulinum – збудник ботулізму Газова анаеробна інфекція викликається наступними: C. perfringens C. novi C. septicum C. hystolyticum C. difficile C. sporogenes
Збудники газової анаеробної інфекціі -Морфологія Гр+ паличики не утворюють капсул (крім C. perfringens) утворюють спори субтермінально або центрально розташовані рухливі перитрихи, за виключенням C. perfringens
-Культуральні властивості Мають типові для роду властивості Для диференціації C. perfringens використовують: середовище Кітта-Тароцці - росте з утворенням помутніння і виділенням великої кількості газу молоко – швидке його зсідання (3-5 годин - „штормова реакція” (бурхливе виділення газу і утворення губчастого згустку)
|