МІКРОФЛОРА ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ 3 страница

-Імунітет

стійкий

тривалий

антибактеріальний

антитоксичний

-Матеріал для дослідження: випорожнення, блювотні маси, жовч, секційний матеріал, вода відкритих водойм, стічні води, харчові продукти та ін.

-Методи діагностики:

Бактеріологічний. Проводять в декілька етапів.

- посів матеріалу у 1% пептонну воду і на лужний агар, середовище TCBS

- через 6-8 год на рідкому середовищі утворюється плівка, яку досліджують за наступними тестами:

- виготовлення мазка, фарбування за Грамом

- вивчення рухливості збудника (метод “висячої” краплі

- постановка РА на склі з холерною сироваткою

Попередній позитивний результат

- через 10-12 год визначають результати посіву на лужному агарі та TCBS агарі. При наявності підозрілих колоній:

- готують мазки-препарати та фарбують за Грамом;

- ставлять РА на склі О1 сироваткою.

При позитивному результаті чисту культуру накопичують та ідентифікують за:

- біохімічними властивостями (біля 13 тестів – тріада Хейберга, нітрозоіндолова реакція, реакція Фогеса-Проскауера, короткий строкатий ряд Гіса, тест на оксидазу)

- за антигенними властивостями (визнячення серовару Огава, Інаба, Гікошима)

- тести для диференціації біоварів

-Експрес-діагностика (попередня відповідь через 2-4 год)

- реакція імобілізації збудника холери

- РІФ

- РНГА з антитільним діагностикумом

- ПЛР

- Бактеріоскопічний метод

- фарбування мазків за Грамом

- вивчення рухливості (“висяча” крапля)

- Серологічний метод (використовують для ретроспективної діагностики)

- РА

- РНГА

- ІФА ( для виявлення антитоксичних антитіл)

-Профілактика(конвенційна)

Неспецифічна:

постійне спостереження та індикація збудника у відкритих водоймах;

охорона джерел водопостачання;

посилений санітарний нагляд за харчоблоками;

раннє виявлення хворих та носіїв;

дезінфекція осередків виявлення

Специфічна:

убита вакцина – вводять підшкірно – імунітет на 6 місяців

жива атенуйована – вводять на слизову оболонку ротової порожнини – імунітет на 1 рік

анатоксин – вводять підшкірно - імунітет більше року

гамаглобулін

бараняча імунна сироватка

-Хіміопрофілактика

тетрациклін протягом 3 діб

-Лікування

етітропне (тетрациклін)

патогенетичне (відновлення водно-сольового обміну)

114. Ієрсинії чуми. Морфологія. Патогенність. Патогенез, імунітет, лабораторна діагностика, профілактика чуми. -

Відповідь:

-Y.pestis

Морфологія

- Гр(–) поліморфні палички овоїдної форми

- фарбуються біполярно (метод Лефлера)

- нерухомі

- не утворюють спор

- утворюють капсулу (в організмі людини та тварин)

- можуть існувати в 2 фазах:

а) сапрофітна – в оточуючому середовищі

б) паразитарна – в організмі тварин та людини

-Культуральні властивості

факультативні анаероби

оптимальна t=28-300С (психрофіли)

невибагливі до поживних середовищ

-Для культивування використовують:

а) універсальні поживні середовища:

- МПА – вірулентні штами утворюють R-форми колоній

Культуральні властивості

Стадійність росту на щільних середовищах:

- через 10-12 год – “юна колонія” – стадія “битого скла”

- через 18-24 год – “зріла колонія” – “зім´ята мереживна хустинка” – біло-сірий ущільнений центр, прозорий ніжний край

- через 48 год – “стара колонія” (ромашка) – центр коричневого кольору, краї біло-сірі, мереживні

Культуральні властивості

- на МПБ

а) білі пластівці на поверхні середовища

б) плівка на поверхні, від якої вниз спускаються нитковидні вирости (“сталактити”)

б) елективні поживні середовища

- середовище Туманського – (МПА, генціанвіолет, дефібринована кров)

- цистеїновий агар

-Фактори патогенності

Адгезини – капсула, пілі

Ферменти патогенності

гемолізин

фібринолізин

плазмокоагулаза

уреаза

Перехресно-реагуючі антигени

Алергени (формують ГЧУТ)

-Екзотоксин (“мишачий токсин”) – гістотоксин, пригнічує мітохондріальне дихання клітин

-Ендотоксин

Антифагоцитарні фактори (забезпечують незавершений фагоцитоз)

- капсула

- протективні антигени

- аденілатциклаза

-Епідеміологія та патогенез

-Джерело інфекції – дикі, синантропні та домашні тварини (біля 300 видів). Основний резервуар інфекції – гризуни (біля 240 видів)

-Шляхи інфікування:

трансмісивний (перенощики – блохи)

повітряно-пиловий

повітряно-крапельний

контактний

аліментарний

-В основі патогенезу лежить серозно-геморагічне запалення

-Клінічні форми

(залежать від шляху інфікування)

Бубонна трансмісивний

шкірно-бубонна контактний

шкірна

Кишкова аліментарний

Легенева аерогенний

Первинно-септична усі можливі

Вторинно-септична

(генералізація процесу)

-Імунітет

стійкий

довготривалий

антибактеріальний та антитоксичний

переважно клітинний

формується стан ГЧУТ

-Лабораторна діагностика

Матеріал для дослідження: (визначається клінічною формою) – пунктат бубонів, харкотиння, випорожнення, кров, сеча, секційний матеріал

Методи попередньої діагностики:

(для накладання карантину)

Експрес діагностика - РІФ

Бактеріоскопічний

Серологічний – РІФ, РП, РНГА (виявлення антигену збудника в матеріалі)

Методи заключної діагностики:

Бактеріологічний

- посів на елективні середовища

- ідентифікація за:

а) культуральними

б) біохімічними

в) фаголізабельними властивостями

(чумний бактеріофаг – метод “стікаючої краплі”)

Біологічний

проводять зараження білих мишей та морських свинок

- внутрішньочеревно – загибель через 3 доби

- підшкірно – загибель через 7 діб

- нашкірно – загибель через 9 діб

-Методи ретроспективної діагностики:

Алергічний – шкірно-алергічна проба з пестином

Серологічний – виявлення антитіл (РНГА, ІФА)

Профілактика та лікування

-Профілактика

неспецифічна

а) контроль і спостереження за захворюваністю гризунів в ендемічних районах

б) екстренна дератизація, дезінсекція при виявленні епізоотії;

в) карантинні заходи

специфічна – жива атенуйована вакцина (штам EV). Вводиться перорально, нашкірно.

- Імунітет - на 6 місяців.

115. Ієрсинії псевдотуберкульозу та ентероколіту.Морфологія. Патогенність. Патогенез, імунітет, лабораторна діагностика, профілактика ієрсиніозів. -

Відповідь:

- Y.enterocolitica Y.pseudotuberculosis

-Морфологія Y.enterocolitica:

- Гр(– ) поліморфні палички овоїдної форми

- фарбуються біполярно (метод Лефлера)

- рухливі перитрихи (при t нижче 370С)

- не утворюють спор

- утворюють мікрокапсулу в організмі

-Культуральні властивості

факультативні анаероби, оптимальна t=22-280С

невибагливі до поживних середовищ

культивуються на:

а) універсальних поживних середовищах

б) диференційно-діагностичних (Ендо, Левіна), повільно ростуть на середовищі Плоскірєва

на щільних середовищах – утворюють

S-форми колоній

на рідких - помутніння

Антигенна будова

О-АГ

Н-АГ

за О-АГ виділяють 34 серовари.

- Біохімічна активність

розщеплює сечовину

ферментує сахарозу

не ферментує рамнози

-Фактори патогенності

Адгезини – пілі, мікрокапсула

Ферменти патогенності – плазмокоагулаза, фібринолізин, гемолізин, лецитиназа, РНК-аза

Ендотоксини

Екзотоксини – ентеротоксини

Білкові субстанції з властивостями екзотоксинів (некротична дія)

Алергени

-Епідеміологія та патогенез

Джерело інфекції – велика рогата худоба, свині, собаки, коти, птахи, а також хвора людина

-Шлях інфікування – аліментарний

Первинна локалізація збудника відбувається в лімфатичних вузлах та ентероцитах тонкого кишечника.

При доланні лімфатичного бар´єру виникає бактеріємія, в результаті чого спостерігається ураження селезінки, розвиток поліаденіту, поліартриту, менінгіту (переважно хворіють діти до 7 років)

-Форми інфекції: гастроінтестінальна, абдомінальна, генералізована, рецидивуюча (вторинно-вогнищева)

-Імунітет

нетривалий

напружений

типоспецифічний

формується стан ГЧУТ

-Лабораторна діагностика

Матеріал для дослідження: випорожнення, ліквор, сеча, кров

-Методи діагностики:

Бактеріологічний

а) посів матеріалу на фосфатний буфер з метою холодового збагачення

б) виділення чистої культури

в) ідентифікація за ферментативними та антигенними властивостями

Серологічний – РНГА, ІФА з парними сироватками

-Профілактика та лікування

Профілактика

а) неспецифічна

- постійний санітарний контроль за водопостачанням

- контроль за технологічним режимом обробки та зберігання харчових продуктів

- боротьба з гризунами

-Лікування

етіотропне

- Y.pseudotuberculosis

Морфологія

- Гр(–)поліморфні палички овоїдної форми

- фарбуються біполярно (метод Лефлера)

- рухливі перитрихи (при t нижче 370С)

- не утворюють спор

- утворюють мікрокапсулу в організмі

-Культуральні властивості

факультативні анаероби, оптимальна

t=22-280С

невибагливі до поживних середовищ

культивуються на:

а) універсальних поживних середовищах

б) диференційно-діагностичних (Ендо, Левіна), повільно ростуть на середовищі Плоскірєва

на щільних середовищах:

при t нижче 370С - S-форма колоній

при t = 370С і вище - R-форма

на рідких середовищах - плівка

-Біохімічна активність

розщеплює сечовину

ферментує рамнозу

не ферментує сахарозу

не виділяє індол

-Фактори патогенності

Адгезини – пілі, мікрокапсула

Ферменти патогенності – плазмокоагулаза, фібринолізин, гемолізин, лецитиназа, РНК-аза

Ендотоксини

Білкові субстанції з властивостями екзотоксину (некротична дія)

Алергени

-Епідеміологія та патогенез

Джерело інфекції: велика та мілка рогата худоба, гризуни, коти, птахи.

-Шлях інфікування: аліментарний

Первинно збудник локалізується в лімфатичних вузлах тонкого кишечника.

Після долання бар”єру лімфатичних вузлів потрапляє в кров (бактеріємія), в результаті чого розвивається паренхіматозна дифузія.

Викликає утворення псевдотуберкульозних гранульом та мікроабсцесів в макрофагальних елементах печінки, селезінки, легень, суглобів.

Перебіг хвороби ускладнюється станом ГЧУТ.

-Імунітет

нетривалий

ненапружений

типоспецифічний

нестерильний

формується ГЧУТ

-Лабораторна діагностика

Матеріал для дослідження: випорожнення, кров, сеча, жовч, синовіальна та плевральна рідини

-Методи діагностики:

Бактеріологічний

а) посів матеріалу на фосфатний буфер з метою холодового збагачення

б) виділення чистої культури

в) ідентифікація за ферментативними та антигенними властивостями

Серологічний – РНГА, ІФА

-Профілактика та лікування

Профілактика

неспецифічна

-Лікування

етіотропне

116. Збудник туляремії. Морфологія. Патогенність. Патогенез, лабораторна діагностика, імунітет і профілактика туляремії. -

Відповіді:

- Родина Brucellacea

Рід Francisella

Вид Francisella tularensis

3 різновиди:

Європейсько-азіатська

Американська

Середньоазіатська

-Морфологія

Мілкі поліморфні Гр- кокобактерії або палички

Нерухомі

Не утворюють спор

Мають ніжну капсулу

-Культуральні властивості

Облігатні аероби, вибагливі до поживних середовищ (потребують додавання екстрактів із органів і тканин, цистину, глюкози, жовтку)

-Дуже повільно ростуть на поживних середовищах, особливо в перших генераціях

Селективні середовища

Згорнуте яєчно-жовткове середовище

Кров´яний, рибно-дріжджовий агар з глюкозою і цистином.

Колонії з´являються через 2-5 діб;

S-форми – дрібні, опуклі.

-Фактори патогенності

Капсула

Протективний антиген (антифагоцитарна дія)

Ендотоксин

Алергени

-Резистентність

Нечутливі до низьких температур

Чутливі до:

високих температур

Висушування

УФО

Дезінфектантів

Довго зберігаються у воді та грунті (1-9 місяців)

-Епідеміологія та патогенез

Джерело – хворі тварини (гризуни)

-Шляхи передачі:

Трансмісивний

Контактний

Аліментарний

Аспіраційний (повітряно-пиловий)

-В залежності від шляху інфікування розрізняють такі форми туляремії:

Бубонні форми: виразково-бубонна, очно-бубонна (контактний або трансмісивний)

Кишкова (аліментарний)

Легенева (повітряно-пиловий)

Первинно-септична (генералізована форма)

-Імунітет

Стійкий, довічний

Клітинний

Гуморальний

Формується ГЧУТ

-Лабораторна діагностика

Матеріал для дослідження: залежить від форми інфекції.

-Методи діагностики:

Серологічний

РА (оріжнтовна та розгорнута)

РНГА

РІФ, ІФА

Біологічний

Алергічний – ставлять шкірно-алергічну пробу з тулярином (позитивна з 3-5 дня захворювання)

-Профілактика та лікування

Профілактика

Неспецифічна

Специфічна – жива атенуйована вакцина (Гайського-Ельберта) – нашкірне введення

-Лікування – етіотропне (тетрацикліни, макроліди, левоміцетин)

117. Бруцели. Види. Морфологія. Патогенність. Патогенез, імунітет, лабораторна діагностика, профілактика бруцельозу. -

Відповідь:

-Таксономія

-Родина Brucellaceae

-Рід Brucella

-Види:

B.melitensis – збудник бруцельозу мілкої рогатої худоби

B.abortus – збудник бруцельозу великої рогатої худоби

B.suis – збудник бруцельозу свиней

Морфологія

Мілкі, Гр-, поліморфні кокобацили

Нерухомі

Не утворюють спор

Утворюють істинну або мікрокапсулу

Культуральні властивості

Облігатні аероби

-Вибагливі до поживних середовищ

Дуже повільно ростуть на поживних середовищах (до 3 тижнів).

Поживні середовища:

Кров´яний агар

Печінковий агар – S-форми колоній, з перламутровим відтінком (можлива дисоціація в R форми).

Печінковий бульйон – помутніння і слизистий осад

-Резистентність

Стійкі до дії низьких температур

Чутливі до:

Високих температур

УФО

Дезінфектантів

Довго зберігають у воді, грунті, молочних продуктах

-Фактори патогенності

Ендотоксин

Протективний антиген (антифагоцитарний фактор)

Інгібітори злиття фагосом і лізосом

Капсула

Фактори інвазії (гіалуронідаза)

Алергени (зумовлюють формування ГЧУТ)

-Епідеміологія та патогенез

-Джерело інфекції – хворі тварини

-Шляхи інфікування:

Контактний

Аліментарний

Аерогенний.

-Захворювання має професійний характер.

Із вхідних воріт збудник потрапляє в лімфоїдну систему, де розмножується в фагоцитах.

З током лімфи потрапляє в кров (бактеріємія). З током крові розноситься у всі патерхіматозні органи, де викликають осередки розмноження (гранулеми).

Можуть тривалий час персистувати в лімфатичній тканині, періодично викликаючи загострення інфекції.

-Імунітет

Напружений

Гуморальний

Клітинний

Формується стан ГЧУТ

-Лабораторна діагностика

Матеріал для дослідження: кров, сеча, кістковий мозок, синовіальна рідина, сироватка крові

-Методи діагностики:

Серологічний – виявлення антитіл в сироватці крові

РА Хеддельсона (для масових

обстежень)

2. РА Райта – використовують при

позитивній РА Хеддельсона

3. ІФА, РНГА, РП

Алергічний – ставлять внутрішньо-шкірну пробу з бруцеліном (проба Бюрне). Позитивна з 15-20 дня захворювання.

Бактеріологічний – дуже тривалий, використовується тільки в спеціалізованих лабораторіях.

-Профілактика та лікування

Профілактика

Неспецифічна

Специфічна – жива атенуйована вакцина (імунітет – 6-12 місяців). Вводиться нашкірно.

-Лікування

етіотропне (тетрацикліни, левоміцетин)

вакцинотерапія

118. Збудник сибірки. Морфологія. Патогенність. Патогенез, імунітет, лабораторна діагностика, профілактика сибірки. -

Відповідь:

-Збудник сибірки

Таксономія

Родина Bacillaceae

Рід Bacillus

Види:

B. anthracis – збудник сибірки

B.subtilis умовно- B.cereus патогенні

B.megaterium

-Морфологія

Гр+ стрептобацили, великих розмірів, з обрубаними кінцями

Нерухомі

Утворюють капсулу (тільки в організмі людини або тварин)

В оточуючому середовищі утворюють спору, центрально розташовану, яка не перевищує поперечний переріз клітини

Під дією пеніциліну утворюють L-форми (“перлинове намисто”)

-Культуральні властивості

Факультативні анаероби

Невибагливі до поживних середовищ

На МПА – утворює R-форму колоній (“левяча грива”, “голова Медузи”

На МПБ – утворює осад у вигляді пластівців або шматочків вати, бульйон прозорий.

У стовпчику желатину – ріст, що нагадує “перевернуту” ялинку

-Резистентність

Вегетативні форми:

Мало стійкі до дії високих температур

Чутливі до УФО, дезінфектантів.

Спори:

Стійкі до високих температур

Дезінфектантів

В грунті зберігаються десятиліттями

-Фактори патогенності

Капсула – антифагоцитарний фактор

Екзотоксин. Складається з 3 фракцій:

Протективний антиген (взаємодіє з мембранами клітин, зумовлює прояв дії інших факторів)

Летальний фактор (гістотоксин, викликає набряк легень)

Набряковий фактор (підвищує проникливість судин, викликає набряк тканин)

-Епідеміологія та патогенез

Джерело інфекції – хвора тварина (травоїдні)

-Шляхи інфікування:

Контактний

Аліментарний

Повітряно-пиловий

-В залежності від шляхів проникнення збудника в організм розрізняють наступні клінічні форми сибірки:

Шкірна – сибірковий карбункул (осередок геморагічного некрозу) + лімфангіт, лімфаденіт.

Кишкова – гострий геморагічний коліт

Легенева – геморагічна пневмонія (без лікування 100% летальність)

Септична – ускладнення внаслідок генералізації процесу

-Імунітет

Стійкий

Напружений

Клітинний

Гуморальний

Формується стан ГЧУТ

-Лабораторна діагностика

Матеріал для дослідження: залежить від форми інфекції.

-Методи діагностики:

Бактеріоскопічний – мазки фарбують за Грамом, Романовським-Гімзе. Для збільшення інформативності методу – РІФ.

Бактеріологічний

Біологічний – тварини гинуть через 1-2 дні після введення матеріалу; у внутрішніх органах виявляють збудників типової морфології

Алергічний – постановка внутрішньо-шкірної проби з антраксином

Серологічний

РЗК, РНГА, ІФА – виявлення реконвалісцентів

РП по Асколі – виявлення антигенів збудника сибірки у досліджуваному матеріалі

-Профілактика та лікування

Профілактика

Неспецифічна

Ветеринарний контроль хутряної та шкіряної сировини

Контроль за захворюваністю серед тварин

Знищення трупів.

Специфічна

здійснюється серед груп ризику (працівники м´ясної, шкіряної, хутрово-переробної промисловості, пастухи, сільське населення, ветеринари, зоотехніки).

Полягає у щорічному введенні живої атенуйованої вакцити СТІ.

-Лікування

Етіотропне – антибіотики (пеніциліни, тетрацикліни, макроліди)

Специфічне – протисибірковий імуноглобулін

119. Збудник правця. Морфологія. Патогенність. Патогенез, імунітет, лабораторна діагностика, профілактика правця. -

Відповідь:

- Clostridium tetani

Морфологія

Гр+ палички (0,3-0,8x4-8 мкм)

не утворюють капсул

утворють термінально розташовану сферичну спору (в мазках чистої культури збудник нагадує “барабанні палички” або розсипані “булавки”

-Культуральні властивості

на спеціальних поживних середовищах утворює R-форми колоній (нагадують павучків)

в товщі середовища – жмутики вати із щільним коричневим центром

на середовищі Кітта-Тароцці - дифузне помутніння без газоутворення

Ферментативна активність – маловиражена. Повільно згурджують молоко, розріджують желатину, деякі штами розщеплюють глюкозу

Антигенна будова

За Н-антигеном виділяють 10 сероварів, але всі вони мають однакову структуру екзотоксину

-Патогенез правця

збудник в споровій формі потрапляє у рану.

при наявності анаеробних умов утворюється вегетативна форма і виділяє екзотоксин

Екзотоксин рецептується в області нервово-м’язових синапсів і по аксонам мотонейронів з швидкістю 1см/год транспортується в спинний і головний мозок, де вражає вставні нейрони

В залежності від місця проникнення збудника розрізняють наступні клінічні форми правця:

1) рановий правець;

2) правець новонароджених;

3) післяпологовий правець;

4) криптогенний правець.

-Імунітет

антибактеріальний і антитоксичний

ненапружений

нетривалий

ненапруженність імунітету пов’язана з швидким проникненням екзотоксину у нервову систему, де він стає недоступним для імунних клітин, а також його невеликою кількістю

(неповноцінна імунна відповідь)

-Лабораторна діагностика правця

проводиться рідко із-за типової клінічної картини

Матеріал для дослідження: рановий ексудат, тампони, перев’язувальний, шовний матеріал

Методи діагностики:

Бактеріоскопічний

Бактеріологічний

Біологічний - РН на мишах

Серологічний – ІФА (використовують для виявлення в рановому ексудаті екзотоксину збудника)

-Профілактика і лікування

Правець, за визначенням ВООЗ, є інфекцією, яку можна контролювати шляхом проведення планової вакцинації.

Планова вакцинація здійснюється з

3-місячного віку (3 рази з інтервалом в 45 діб)

перша ревакцинація – в 1,5 року

наступні ревакцинації - з інтервалом в 5-6 років

Планова профілактика проводиться правцевим анатоксином (АКДП, АДП, АДП-М, Тетракок, Інфанрікс)

Планова вакцинація дорослих проводиться вакцинами АП і ТABte. Їй підлягають військовослужбовці, залізничники, працівники сільського господарства, будівельники та ін.

-Екстренна профілактика

Неспецифічна - ПХО рани.

Специфічна профілактика – залежить від строків останньої вакцинації. Розрізняють:

Активно-пасивна - правцевий анатоксин і протиправцева антитоксична сироватка або протиправцевий гамаглобулін (імунізація неімунних осіб, які були щеплені більш ніж 5 років тому);

Активна - правцевий анатоксин (імунізація неімунних осіб, які дають алергічну реакцію на сироваткові препарати)

Пасивна - протиправцева сироватка або гамаглобулін (імунізація імунних осіб)

-Лікування

специфічне - антитоксична сироватка або гама-глобулін (ефективне до фіксації токсину в нервовій тканині, оскільки потім є недоступим для езогенних і ендогенних антитоксинів (гематоенцефалічний бар’єр)

неспецифічне - антибіотики

120. Збудник ботулізму. Морфологія. Патогенність. Патогенез, імунітет, лабораторна діагностика, профілактика ботулізму. –

Відповідь:

-Clostridium botulinum

-Морфологія

коротка гр+ паличка

перитрих

капсул не утворює

в зовнішньому середовищі утворює овальну спору, субтермінально розташовану (“тенісна ракетка”)

-Культуральні властивості:

щільні середовища - R-форма колоній, які нагадують собою крапельки роси

кров΄яний агар – зони гемолізу

середовище Кітта-Тароцці -помутніння з подальшим випаданням в осад

-Патогенез

Обумовлений дією екзотоксину (нейротоксин, спричиняє ураження рухливих нейронів в ЦНС).

Синтезується клітиною у неактивному стані. Активується протеазами кишечника або протеазами самої мікробної клітини

-Шлях проникнення – аліментарний

Основні ознаки дії токсину: нудота, блювота, болі в животі. Одночасно розвиваються головний біль і нервово паралітичні явища. Часто спостерігається блефароптоз (опущення вік) і анізокорія (різні розміри зіниць). За рахунок ураження нервово-м’язевої передачі імпульсів виникають парези або паралічі очних, глоткових і гортанних м’язів.

-Імунітет

антимікробний

антитоксичний

ненапружений

нетривалий

-Лабораторна діагностика

Досліджуваний матеріал: залишки харчових продуктів, кров, випорожнення, сеча, промивні води шлунку, блювотні маси.

Методи діагностики:

Бактеріологічний

Біологічний – використовують для виявлення типу токсину.

Серологічний – РНГА для виявлення типу токсину (реакція Бойдена)

Імунохімічний метод – виявлення ботулотоксину в досліджуваному матеріалі

-Профілактика

Неспецифічна

контроль за виготовленням консервованих продуктів

Специфічна

протиботулінічна полівалентна сироватка серотипів А, В, С, Е.

ботулінічний анатоксин

-Лкування

Неспецифічне

видалення залишків токсину із травного тракту шляхом екстреного промивання шлунку і кишківника

антибіотики - левоміцетин, напівсинтетичні пеніциліни, цефалоспорини

Специфічне

до визначення серотипу протиботулінічні сироватки серотипів А,В,С, Е

після визначення серотипу - моновалентна сироватка.

121. Збудники анаеробної газової інфекції. Морфологія. Патогенність. Патогенез, імунітет, лабораторна діагностика, профілактика захворювання. -

Відповідь:

-Патогенні для людини анаероби

Неспороутворюючі анаероби:

Рід Bacteroides:

Види: B. fragilis, B.melaninogenicus;

Рід Fusobacterium:

Види: F.nucleatum, F.necroforum;

Рід Propionobacterium

Види: P. acnes, P.avidus

Рід Peptococcus:

Вид: P. niger

Рід Peptostreptococcus:

Вид: P. anaerobius

Рід Veilonella:

Види: V.atipica, V.dispar

2.Спороутворюючі анаероби:

Родина Bacillaceaе

Рід Clostridium

Види: C. tetani – збудник правця

C. botulinum – збудник ботулізму

Газова анаеробна інфекція викликається наступними:

C. perfringens

C. novi

C. septicum

C. hystolyticum

C. difficile

C. sporogenes

Збудники газової анаеробної інфекціі

-Морфологія

Гр+ паличики

не утворюють капсул (крім

C. perfringens)

утворюють спори субтермінально або центрально розташовані

рухливі перитрихи, за виключенням C. perfringens

-Культуральні властивості

Мають типові для роду властивості

Для диференціації C. perfringens використовують:

середовище Кітта-Тароцці - росте з утворенням помутніння і виділенням великої кількості газу

молоко – швидке його зсідання (3-5 годин - „штормова реакція” (бурхливе виділення газу і утворення губчастого згустку)