Актуальність і ступінь наукової дослідженності проблеми.

ЗМІСТ

ВСТУП

Актуальність і ступінь наукової дослідженності проблеми.

У «Національній доктрині розвитку освіти України в ХХI столітті» визначено основну мету освіти – всебічний розвиток людини як найвищої цінності суспільства, естетичне виховання та формування її духовних смаків, ідеалів та розвитку художньо-творчих здібностей [].

Особистісна орієнтація сучасної освіти передбачає прилучення молодої людини до естетичного досвіду людства, до творчої діяльності, що є основою естетичного розвитку особистості. В зв`язку з цим важливого значення набуває осмислення базових теоретичних засад формування естетичної свідомості особистості, вирішення питань естетичного виховання та естетичної діяльності.

В останнє десятиліття ХХ ст. в Україні закладено основи формування духовно розвиненої особистості з широким культурним кругозором. Цей час характеризується прагненням забезпечити художню освіту, безперервне естетичне виховання школярів в ході навчально-виховного процесу; залученням кожного учня до участі в різних галузях естетичної діяльності на основі діагностування його природних нахилів і здібностей.

Для вчителя школи І ступеня актуалізується перехід до дитиноцентризму, який визначає своїм головним суб’єктом впливу дитину як унікальну, цілісну, самоцінну особистість із широкими можливостями для самоактуалізації. З огляду на це, зростає роль своєчасного формування у дітей естетичного досвіду як основи осмислення ними і зовнішнього буття, і власного внутрішнього світу. Професійно компетентна реалізація вчителем виховного потенціалу початкової освіти забезпечує бажану смислокорекцію основ світогляду молодших школярів. У результаті грамотної педагогічної взаємодії суб’єктів діяльності естетичні цінності успішно втілюються в особистісні цінності дитини та перетворюються на регулятори її поведінки. Від професійної компетентності педагога залежить, чи сформується в молодшого школяра цілісний естетичний досвід, або ж відбудеться фрагментарне пізнання навколишнього світу.

Дані вимоги повинні враховувати в своїй педагогічній діяльності перш за все вчителі початкових класів. Сучасна початкова ланка системи освіти вимагає від вчителів високого рівня готовності до естетичного виховання, хоча вищі навчальні заклади (ВНЗ) орієнтуються на підготовку спеціалістів вузько зорієнтованих у процесі виховання.

Студенти педагогічних ВНЗ на даний час не мають можливості в повному обсязі оволодіти всіма різноманітними формами та видами естетичного виховання молодших школярів, хоча ВНЗ й виконують освітні стандарти підготовки фахівців початкових класів.

Разом з тим освітньо-виховний процес не наповнюється новим змістом, який реалізовував би високий рівень розвитку, інтеграції естетичних та педагогічних знань, умінь, навичок, формування широкого кругозору, спрямованості й готовності активно брати участь у естетичному вихованні учнів початкової школи.

Традиційна підготовка вчителя початкових класів у педагогічних ВНЗ до майбутньої професійної діяльності спрямована, перш за все, на засвоєння студентами методичних основ навчання учнів за певними предметами, збагчення та урізноманітнення форм та методів, які можна використовувати під час навчального, а не виховного процесу, що не може забезпечити якісну підготовку до виховної діяльності у початковій школі

Переважна кількість студентів-випускників під час навчально-виховного процесу не приділяє естетичному вихованню належної уваги, бо не володіє достатніми знаннями з методики естетичного виховання, не вбачає за необхідне вводити в урок елементи естетичного виховання.

Естетичному аспекту виховання молодших школярів та готовності до його здійснення у різноманітних видах практики студентів надається недостатня кількість уваги, меншою мірою розроблені педагогічні задачі, завдання та методичні рекомендації у програмі підготовки вчителів початкової школи. Гостро стоїть проблема із відсутністю навчально-методичної літератури, тренінгів студентів для підготовки їх до естетичного виховання першокласників.

Важливість естетико-педагогічної підготовки майбутнього вчителя початкових класів неодноразово наголошувалась науковцями. У контексті нашого дослідження особливого значення набувають філософсько-методологічні засади підготовки вчителя до освітньо-виховної діяльності (В. Андрущенко, С. Гончаренко, І. Зязюн та інші); психологічні особливості праці вчителя (Г. Балл, С. Золотухіна, В. Лазарєв, О. Леонтьєв, В. Рибалка, Л. Рибалка Т. Танько та ніші); особливості професійної підготовки вчителя у вищому навчальному закладі (О. Абдулліна, Р. Гуревич, В. Гриньова, О. Іонова, Н. Мойсеюк, І Прокопенко, О. Пєхота); теоретичні і методичні основи підготовки педагогів школи І ступеня (Н. Бібік, В. Бондар, П. Гусак, О. Кучерявий); формування готовності студентів до естетичної діяльності (Б. Брилін, С. Мельничук, Н. Миропольська, Н. Середа, О. Щолокова та ін.); особливості професійної підготовки студенів у вищому навчальному закладі (В. Андрущенко, І. Бех, Ю. Биков, І. Прокопенко, О. Романовський та інші); формування готовності студентів вищого навчального закладу до професійної діяльності (О. Ігнатюк, О. Пономарьов, О. Романовський, І. Синельник, Т. Солодовник); питання підготовки молодих фахівців у контексті психолого-педагогічної та інформаційної освіти (В. Михайличенко, З. Черваньова, Г. Шахова).

Підготовка вчителя початкових класів до естетичного виховання школярів висвітлена в працях О. Білої, Л. Зімакової, О. Макарової, Н. Савченко, В. Федорчук. Проте дослідження проблеми формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти було об’єктом спеціального наукового пошуку.

Актуальність формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти полягає у важливості розв’язання завдань сьогодення щодо здійснення підготовки молодих фахівців до естетичного виховання і форм естетичної свідомості підростаючого покоління.

Існують певні протиріччя між:

1. вимогами щодо підготовки конкурентоздатних майбутніх вчителів початкових класів та низьким рівнем їх готовності до професійної діяльності;

2. необхідністю підвищення якості професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів та недостатньої науковою розробленістю складових професійної підготовки;

3. рівнем підготовленості особистості та можливістю застосовувати свої знання, уміння та навички на практиці.

Актуальність, виявлені суперечності, практичне значення зазначеної проблеми зумовили вибір теми дипломної роботи: «Формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти»

Об’єкт дослідження – процес підготовки вчителів початкових класів.

Предмет дослідження – педагогічні умови формування готовності у майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти під час вивчення дисципліни «Методика вивчення української мови».

Мета дослідження– визначити й експериментально перевірити ефективність запропонованих педагогічних умов на процес формування готовності у майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти під час вивчення дисципліни «Методика вивчення української мови».

Відповідно до мети, об’єкту, предмету визначено основні завдання дослідження:

1. Проаналізувати стан дослідження проблеми формування готовності у майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання у науковій та методичній літературі.

2. Розкрити суть основних дефініцій дослідження та зв’язки між ними.

3. Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови формування готовності у майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти під час вивчення дисципліни «Методика вивчення української мови».

4. Уточнити критерії та показники сформованої готовності вчителів початкових класів до естетичного виховання на уроках навчання грамоти.

Гіпотеза дослідження –у нашому дослідженні ми виходимо з припущення про те, що здійснення естетичного виховання під час вивчення дисципліни «Методика вивчення української мови» позитивно вплине на формування у майбутніх вчителів початкових класів компонентів готовності до естетичного виховання за наступних педагогічних умов:

· формування у майбутніх вчителів початкових класів мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання;

· систематичне залучення майбутніх вчителів початкових класів до естетичної діяльності в ході вивчення дисципліни «Методика вивчення української мови»;

· організація професійно спрямованої освіти студентів з використанням інтерактивних технологій.

В ході реалізації завдань дослідження було використано комплекс методів:

· теоретичних: аналіз наукової, методичної та навчальної літератури з проблеми організації естетичного виховання молодших школярів у ході уроків;

· емпіричних: (анкетування, педагогічне спостереження, вивчення учнівських робіт, бесіди) з метою визначення особливостей вирішення досліджуваної проблеми в практиці початкового навчання; педагогічний експеримент для перевірки ефективності запропонованих педагогічних умов;

· методи математичної обробки було використано для аналізу отриманих експериментальних даних.

Експериментальна база дослідження. Експериментально-дослідна робота проводилася на базі Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради. Загалом до експерименту було залучено 62 студента перших курсів факультету початкового навчання.