Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Стан формування естетичного виховання першокласників у теорії та практиці вищої школи




В умовах глобалізації соціально-культурного середовища, активного входження України у світовий та європейський простір висуваються нові вимоги до вітчизняної системи професійної підготовки майбутніх учителів. Водночас звернення до реалій шкільної практики засвідчує, що діяльність вчителя початкових класів щодо організації естетичного виховання і виховного процесу взагалі нерідко позначається суб’єктивізмом: педагог діє, керуючись не так методичними порадами, науковими настановами, як своїми відчуттями, здогадками, почуттями, асоціаціями, симпатіями й антипатіями. Така психологічна особливість свідчить про недостатню здатність учителів критично аналізувати і своєчасно перебудовувати свої дії, більш диференційовано підходити до вибору тих засобів, які б сприяли успішному вирішенню завдань естетичного виховання. Такий стан актуалізує проблему перегляду традиційного формування готовності до естетичного виховання майбутніх учителів початкових класів.

Дослідження педагогів і психологів Ю. Бабанського, О. Ващенко, І. Зязюна, Н. Кузьміной, С. Мартиненко, О. Щербакова та ін. розкривають зміст педагогічної діяльності, яка відображає сучасні вимоги до вчителя на рівні запитів суспільства. Об’єктом уваги дослідників найчастіше стає моральна, психологічна готовність або підготовка вчителя до окремих сторін педагогічної діяльності у тому числі і до естетичного виховання.

Педагогічна наука виконує теоретичну та практичну функції. Розробка певних теоретичних положень є своєрідною відповіддю на потреби шкільної практики. Тому виникає необхідність аналізу стану здійснення естетичного виховання в сучасній початковій школі, зокрема, в ході уроків навчання грамоти.

Врахування особливостей психічного розвитку та діяльності шестирічних учнів також відіграє важливу роль в процесі естетичного виховання, бо для того, щоб формувати особистість учня, вчитель повинен бути чутливим до душевного стану своїх вихованців. Читання, переказ прочитаного, розповідь про побачене – умови розвитку усного мовлення, уваги, пам’яті, мислення та уявлення дитини. Крім того, ці види навчальної діяльності, які використовують під час вивчення навчання грамоти розвивають у дитини комунікативну, планувальну та експресивну функції, культуру мовлення, що сприяє естетичному вихованню. Культура мовлення складається не тільки з використання великої кількості слів, що будують розповідь, але й у тому, як промовляються ці слова, яка інтонація, гучність, темп мовлення. Для дитини шестирічного віку велике значення мають емоційні компоненти мовлення. Доведено, що психологічно дитина краще реагує на емоційний тон мовлення та супроводжуючу експресію, ніж на смислове навантаження слова. Це позначає, що дитина у шість років легко наслідує, він чутливий до образних форм поведінки будь-якого значущого для нього зразка. Тому першокласник буде копіювати свого вчителя у мовній експресії, у загальній мовній культурі [Гончаренко М.В.].

Для належного вирішення цих завдань майбутній вчитель початкових класів має володіти професійною готовністю, що може бути визначена, як особлива форма суб’єктивного відображення дійсності, системна характеристика естетичної активності індивіда, яка виявляється в процесі власне діяльності, входить до неї необхідною складовою і визначає її ефективність. Готовність до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти виявляється також у ступені та якості залучення особистості вчителя до використання у власній діяльності засобів, які сприяють естетичному вихованню, прояві емоційної стійкості, яка забезпечує витримку і володіння собою, професійно-педагогічного мислення, що дозволяє проникати у причиново-наслідкові зв’язки виховного процесу, аналізувати свою діяльність, відшуковувати науково обґрунтовані пояснення успіхів і невдач, передбачати результати своєї роботи.

Зважаючи на таке тлумачення готовності вчителів початкових класів до естетичного виховання на уроках навчання грамоти, можна виокремити складові:

· науково-теоретична готовність: знання сутності та особливостей виховання дітей молодшого шкільного віку; форм і методів проведення естетичного виховання першокласників, основних вимог до відбору і подання дітям необхідної інформації;

· практична готовність: володіння комплексом різноманітних методик проведення педагогічної діагностики, вивчення учнів; наявність умінь і навичок виокремлення й добору інформативного матеріалу, який сприяв би естетичному вихованню шести річок на уроках навчання грамоти; володіння педагогічною технікою організації і проведення виховної роботи.

Наведемо конкретні уміння, якими має володіти вчитель для ефективного проведення естетичного виховання учнів початкових класів на уроках навчання грамоти:

· цілепокладання (урахування особливостей кожного учня під час постановки завдань естетичного виховання; виокремлення основного, на що має звертатися увага при плануванні, підготовці й здійсненні виховної діяльності; чітке формулювання цілей і завдань роботи).

· організаторські (уміння планувати роботу; залучати шестирічок до визначення і розробки її змісту; застосовувати прийоми співробітництва і самоорганізації; регулювати та координувати процес виховання учнів);

· операційні або практичні (уміння спостерігати педагогічні факти, явища, процеси; вивчати відповідну літературу; вибирати діагностичні методи й методики, адекватні до поставлених завдань; добирати проблемні ситуації і використовувати їх у роботі з учнями; фіксувати необхідну інформацію, залучати учнів до практичної діяльності, що передбачає прояв ними естетичних знань, умінь і навичок);

· оцінно-аналітичні (уміння виокремлювати суттєві ознаки із загальної картини; бачити схожість та різницю у споріднених і схожих явищах; групувати факти, властивості, явища на єдиній основі; класифікувати й узагальнювати результати спостережень; обробляти інформацію);

· конструктивно-прогностичні (складати програми і методики естетичного виховання учнів першого класу; виділяти критерії та показники; використовувати результати в процесі планування роботи; визначати та застосовувати адекватні до одержаних даних форми і методи естетичного виховання).

Реалізація естетичного виховання в ході уроків у початкових класах полягає у формуванні в учнів здібностей повноцінного сприйняття та правильного розуміння прекрасного в мистецтві та житті, засвоєнні естетичних понять, виробленні смаків та ідеалів, у розвитку творчих задатків і талантів у галузі мистецтва [5].

Формування готовності вчителя першого класу до естетичного виховання на уроці навчання грамоти має певні особливості. На думку А. Кузмінського, зміст естетичного виховання учнів на уроці навчання грамоти та шляхи його реалізації полягають у:

1. Вивченні навчального предмету із залученням учнів до різних видів мистецтва в якості його творців;

2. Впливі естетичного виховання на розвиток особистості учня (формуванні естетичних потреб під час навчання грамоти, прагненні до опанування художніх цінностей суспільства на цих уроках);

3. Розвитку в учнів у процесі навчання грамоти естетичного виховання, художнього сприйняття, уміння бачити прекрасне не тільки в літературі, а й у природі та житті;

4. Формуванні в учнів на уроках навчання грамоти високих художніх смаків, пов'язаних зі сприйняттям і переживанням прекрасного; навчанні учнів умінню відчувати красу та гармонію мистецького твору, виявляти естетичну вимогливість до культури поведінки оточуючих і власної;

5. Залученні учнів у ході уроків навчання грамоти до художньої творчості, розвитку їх здібностей і таланту [18].

Уроки навчання грамоти займають важливе місце у системі початкового навчання, а їх естетичні можливості досить багаті. Але читання художніх творів виконує свої естетичні функції лише у тому разі, коли у дітей виникають яскраві емоції, без яких неможливі переживання, страждан­ня, чуйність, шляхетність. Вивчаючи твори, учень повинен на­вчитися думати, міркувати, бачити красу і одержувати від неї насолоду, бачити в них художнє і вміти його знаходити в інших творах. Він повинен навчитися оцінювати вчинки персонажів, висловлювати своє ставлення до них, правильно розуміти той чи той образ, вчинок, явище, подію, відрізняти гарні й погані вчинки, гарне в навколишній дійсності (в природі, мистецтві, житті тощо) від потворного. Як наслідок цього, у дітей повинні формуватися певні погляди, переконання, які вони зможуть використовувати у своєму житті і які допоможуть їм правильно орієнтуватися в складному світі мистецтва.

Успіх цієї роботи залежить від того, наскільки вчитель сам розуміє цей складний емоційний процес, уявляє специфіку художніх творів, враховує особливості їх сприймання.

Т. Бугайко обґрунтовує систему роботи на уроках навчання грамоти з огляду естетичного виховання: у початкових класах уроки мають підготовчий характер [4]. Їх мета – прищепити учням любов до краси художнього слова. Учитель повинен акцентувати увагу учнів на художніх прийомах, засобах, що використовуються автором. Твір повинен бути прочитаний у класі, щоб кожен учень спробував поспілкуватися, поговорити з учителем.

Відомо, що у структурі процесу навчання виділяються такі основні ланки: сприймання, усвідомлення, запам’ято­вування і застосування знань до розв’язку навчальних і життє­вих завдань.

Реалізацію завдань естетичного ви­ховання засобами художніх творів на уроках навчання грамоти можна здійснити за такою орієнтованою схемою (етапами) [2]:

1. Глибоке розуміння самим вчителем специфіки літературних творів як засобу естетичного виховання. Літературні твори – це один із найдоступніших для дітей видів мистецтва, який тісно пов’язаний із життям, порівняно легкий для сприй­мання та розуміння, має великий виховний вплив.

2. Сприймання дітьми літературного твору. Для того, щоб твір виконував свої естетичні функції, дітей необхідно підготу­вати до його сприймання. Учні повинні не лише зрозуміти текст, а й побачити, проникнути у його художній, естетичний зміст, відгукнутися на нього чуттєвою та емоційною сферою.

3. Систематичність має істотне значення для естетичного виховання учня.

Є. Пасічник, аналізуючи досвід вчителів початкових класів підсумовує, що істотним недоліком викладанням в школі є неувага до специфіки мистецтва, природи образного узагальнення [25]. Звідси сенсорна недовантаженість учнів, надмірний раціоналізм. Художні явища засвоюються так, як і логічні поняття, в результаті чого не викликають у дітей належного інтересу. При цьому використовуються такі методи впливу, прийоми роботи, які розраховані переважно на розумове навантаження дітей. Недооцінюються методи і прийоми роботи, що ґрунтуються на психологічному навіюванні. А в педагогічній роботі ці методи впливу повинні відігравати особливу роль [25]. Тому значну увагу при підготовці вчителів до естетичного виховання слід звернути саме на ті форми та методи роботи, які були б спрямовані на розвиток емоційної сфери дитини.

Підготовка педагогів до естетичного виховання представляє цілісне утворення, в якому з науково-теоретичної точки зору ми виділяємо два аспекти умов: педагогічні і психологічні, що докладно викладено у табл.1.3.

Таблиця 1.3.


Поделиться:

Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 103; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты