Організація педагогічного експерименту

Згідно з метою та гіпотезою дослідження було сформульовано такізавданняекспериментальної частини:

Розробити систему критеріїв та показників дослідження мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання та рівня знань щодо використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників, а також рівня готовності студентів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти.

Отримати дані про наявний рівень мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання, рівня знань щодо використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників та рівня готовності студентів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти.

Розробити систему завдань та вправ для реалізації запропонованих нами педагогічних умов формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання на уроках навчання грамоти та випробувати її у ході формувального етапу педагогічного експерименту в експериментальній групі.

Перевірити рівень сформованості у студентів мотивації щодо участі в в естетичному вихованні, рівень сформованості знань щодо використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників та рівень рівня готовності студентів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти на контрольному етапі педагогічного експерименту.

Для втілення гіпотези нами було використано такіметоди дослідження:

1. Педагогічний експеримент.

2. Анкетування.

3. Спостереження.

4. Тестування студентів.

5. Аналіз студентських робіт.

6. Математична обробка результатів.

Педагогічний експеримент проводився у 2014-2015 навчальному році на базі Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради. Загалом у педагогічному експерименті взяло участь ___ викладачів кафедри педагогіки та психології та ____ студентів першого курсу факультету початкової освіти за напрямом підготовки 6.010102 Початкова освіта.

З метою визначення особливостей здійснення естетичного виховання студентів у вузі нами було проведене анкетування 8 викладачів вищої школи. Педагогам було запропоновано відповісти на такі запитання:

1. Які педагогічні чинники, на Вашу думку, сприяють підвищенню ефективності естетичного виховання студентів у навчально-виховному процесі?

2. Які форми і методи роботи зі студентами є ефективними в процесі здійснення естетичного виховання і як часто Ви їх використовуєте на заняттях?

3. Які засоби естетичного виховання частіше всього Ви використовуєте у своїй роботі?

4. Які труднощі виникають у Вас у процесі естетичного виховання студентів у ході занять?

Серед педагогічних чинників, що сприяють підвищенню рівня естетичного виховання студентів, частіше педагоги називали: врахування індивідуальних і вікових особливостей студентів; гуманізацію відносин у системі «викладач-студент»; поєднання репродуктивної й пошукової діяльності студентів, прогнозування й моделювання естетичної свідомості студентів.

В результаті аналізу одержаних результатів виявлено, що більшість викладачів (75%) використовують традиційні, «стандартні» форми і методи естетичного виховання; інтерактивні форми роботи використовує 25% викладачів. Але частота використання дуже низька: приблизно один раз у 3-4 місяці.

Серед засобів здійснення естетичного виховання увага викладачів здебільшого акцентувалась на бесіді, аналізі художніх творів, постійному контролі знань студентів; використанні активних методів навчання, хоча самі вони дотримуються «традиційних» форм і методів, вважаючи, що на нові витрачається надто багато часу, а результат однаковий.

Основні труднощі у роботі по підвищенню естетичної культури студентів багато викладачів пов`язують із недостатньо розробленим методичним апаратом підручників (37,5%), перевантаженням програм (62,5%). Серед труднощів зазначають відсутність технічних засобів навчання, методичної літератури.

Отже, у педагогічному експерименті було представлено 2 студентські колективи. В експерименті брали участь ___ учня перших курсів. Дані групи працюють за однаковими програмами з предмету «Методика викладання української мови».

Було виділено: експериментальну групу Е (___ особа) – студентський колектив, у навчанні якого були цілеспрямовано реалізовані визначені нами педагогічні умови здійснення формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання на уроках навчання грамоти; контрольна група К (___ особи) – студентський колектив, в якому здійснювалося формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання на уроках навчання грамоти за традиційною системою в ході занять з методики викладання української мови.

З метою визначення певних особливостей досліджуваних студентських колективів було проведено констатувальний етап педагогічного експерименту, який тривав з вересня 2014 року по жовтень 2015 року. Він підпорядковувався розв’язанню таких завдань:

1. Розробити критерії та показники дослідження.

2. Визначити наявний рівень сформованості мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання, рівень знань щодо використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників та рівень готовності студентів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти контрольної та експериментальної груп за даними критеріями.

Нами було досліджено рівень сформованості у студентів першокурсників мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання.

З цією метою, нами було розроблено систему показників.

Рівні сформованості мотивації щодо естетичної діяльності:

- високий – студент розуміє необхідність естетичної діяльності, виявляє інтерес до роботи, яка сприяє естетичному вихованню;

- середній – студент розуміє необхідність естетичної діяльності, не завжди виявляє інтерес до роботи, яка сприяє естетичному вихованню;

- низький – студент не може сформулювати власну позицію щодо необхідності естетичної діяльності, не використовує засоби та методи роботи, які сприяють естетичному вихованню.

Для з’ясування рівня сформованості у першокурсників мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання було проведено тестування. Запропоновані студентам питання наведено у Додатку А.

За результатами тестування та спостережень за роботою учнів нами було складено табл. 2.1.

Таблиця 2.1.

Характеристика сформованості у студентів мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання на констатувальному етапі педагогічного експерименту (у %)

У результаті аналізу отриманих результатів виявлено, що рівень сформованості мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання у студентів обраних груп був приблизно однаковим.

Враховуючи те, що процес формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання на уроках навчання грамоти в першому класі спирається на знання, отримані студентами під час опанування курсу з методики викладання української мови, де особлива увага приділяється інтерактивним технологіям, було визнано за необхідне з’ясувати рівень їх знань щодо використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників.

Нами було проведено анкетування студентів обох груп із метою виявлення знань щодо використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників. Запропоновані першокурсникам питання наведено у Додатку Б. До опитування входило 10 запитань. Після опитування виставлялася оцінка у балах. За кожну відповідь на запитання студент міг здобути такі бали:

«0» – за неправильну відповідь (або її відсутність);

«1» – за правильну непоширену однозначну відповідь;

«2» – за правильну поширену відповідь.

Результати виявлення рівня знань студентів про використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників досліджуваних груп наведено у Додатках В, Г.

Середній рівень сформованості знань студентів обох груп щодо використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників визначали за формулою:

N сер. = х 100%, де

N сер. – середній показник рівня сформованості знань студентів

n₁ – загальна сума балів

n₂ – максимальна кількість балів

Середній рівень сформованості знань учнів у контрольній групі:

N сер. = х 100% = 41,7%

Середній рівень сформованості знань студентів в експериментальній групі:

N сер. = х 100% = 40,3%

Після проведення підрахунків виявлено, що вихідний рівень знань про використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників у студентів обох груп майже однаковий. Порівняльний аналіз середнього показника сформованості знань студентів представлено на рис. 2.1.

Крім того, у процесі спостережень у ході лекційних, практичних, семінарських занять та вивчення студентських робіт нами було виявлено, що студенти цих груп мають приблизно однакові показники навчальної успішності, дисципліни, ставлення до навчання, а викладачі, що працюють з ними, – рівні педагогічної майстерності.

Рис. 2.1. Порівняльна характеристика сформованості знань студентів щодо використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників в експериментальній та контрольній групах на констатувальному етапі педагогічного експерименту (у%)

Для з’ясування рівня сформованості обраної нами готовності до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти для аналізу було використано систему відповідних показників. Охарактеризуємо їх.

Ми виділяємо чотири рівні готовності до інноваційної діяльності: низький, середній, достатній, високий. Студенти, яких відносять до першого (низького) рівня сформованості, характеризуються слабкою пізнавальною зацікавленістю інтерактивними педагогічними технологіями, нестійким позитивним ставленням до естетичного виховання. У такого майбутнього вчителя, як правило, відсутній чіткий прояв творчих дослідницьких здібностей. Сформованість цілей власної педагогічної діяльності носить хаотичний характер. Професійна педагогічна діяльність на даному рівні відбувається за давно відпрацьованою схемою. Відсутнє бажання досліджувати педагогічні проблеми естетичного виховання на науковому рівні, низька спроможність до формування індивідуального стилю діяльності. Вчителі цього рівня практично не ознайомлені з сутністю та етапами педагогічного проектування, педагогічною рефлексією.

Середній рівень готовності до естетичного виховання першокласників характеризується нестійким пізнавальним інтересом до інтерактивної діяльності та процесу естетичного виховання. Вчителі цього рівня не мають постійної потреби в застосуванні та реалізації інтерактивних проектів, у них не сформовані цілі власного процесу естетичного виховання, мало розвинута сприйнятливість до нововведень. Учителі, які відносяться до цього рівня, знають суть окремих інтерактивних технологій, проте не озайомлені досконало з процесом естетичного виховання, етапами його проведення. У них не розвинута педагогічна рефлексія на належному рівні, вони не в повній мірі реалізують свої творчі здібності.

Студенти, які знаходяться на достатньому рівні сформованості готовності до естетичного виховання характеризуються цілеспрямованістю, усвідомленістю необхідності запровадження та реалізації інтерактивних методів навчання, які спрямовані на естетичне виховання. Вони готові до подолання перешкод, що виникають у їх професійній діяльності, добре обізнані з відомими технологіями та методиками, намагаючись втілити їх у власній роботі, вдало здійснюють вибір мети та теми свого естетичного виховання, намагаються реалізувати комплекс необхідних умінь та навичок по застосуванню методів, прийомів та засобів естетичного виховання першокласників. Вчителі цього рівня обізнані про суть естетичного виховання, її етапи, знання з естетичного виховання займають значне місце в системі професійних знань. Активно ведуть пошук нових педагогічних технологій, частково використовують власні оригінальні методики та прийоми. Студенти такого рівня володіють технікою проведення дослідної роботи, більш відкриті для нового, прагнуть розвивати естетичні здібності своїх вихованців. У структурі педагогічного мислення важливе місце займає самооцінка та рефлексія, що дає змогу студентові модернізувати освітні проекти, здійснювати їх аналіз та відбір, коригувати свою власну учбову та професійну діяльність.

Високий рівень готовності до естетичного виховання характерний для студентів, які мають високу сприйнятливість до нововведень, володіють змістовними знаннями про нові наукові та новаторські підходи до процесу естетичного виховання. У них чітко сформовані цілі власної педагогічної діяльності, що відповідають цілям навчально-виховного процесу. Наявний високий рівень методологічних знань, володіння технологією проведення науково-дослідної роботи, складання методики власних авторських проектів. Активно та на високому рівні представлений творчий компонент діяльності, постійний пошук нових, резервних можливостей для підвищення якості педагогічної праці. Високий рівень педагогічної рефлексії дозволяє використовувати засоби діагностики та корекції власного професійного зростання.

Для з’ясування рівня сформованості обраної нами готовності до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти для аналізу було проведено анкетування, зразок якого представлено у Додатку_.

Рис. 2. Порівняння сформованості готовності до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти на констатувальному етапі педагогічного експерименту

За результатами анкетування та спостережень за роботою учнів нами було складено табл. 2.2.

Таблиця 2.2.

Характеристика рівня сформованості готовності до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти на констатувальному етапі педагогічного експерименту (у %)

У результаті аналізу отриманих результатів виявлено, що рівень сформованості готовності до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамотиу студентів обраних груп був приблизно однаковим.

Таким чином, дані, отримані в ході констатувального етапу педагогічного експерименту, свідчать про те, що на початковому етапі роботи досліджувані колективи студентів були приблизно рівними за рівнем мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання, студенти обраних класів мали приблизно однаковий рівень знань щодо використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників, готовності студентів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти, можлива різниця в показниках буде обумовлена особливостями організації навчального процесу, зокрема впливом цілеспрямованої реалізації запропонованих нами педагогічних умов формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання на уроках навчання грамоти .