ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ. Проведений теоретичний аналіз проблеми і аналіз результатів експериментального дослідження дозволили сформулювати такі загальні висновки:

Проведений теоретичний аналіз проблеми і аналіз результатів експериментального дослідження дозволили сформулювати такі загальні висновки:

1. Актуальність естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти обумовлена у важливістю розв’язання формування естетичної свідомості підростаючого покоління.

2. Проаналізовано стан дослідження проблеми організації естетичного виховання молодших школярів у науковій та методичній літературі. Розкрито поняття «естетика», «естетичне виховання», «естетична свідомість», «естетичні почуття», «естетичний ідеал», «естетичні знання», «естетична культура» та зв’язки між ними.

В результаті аналізу літературних джерел визначено, що естетичне виховання спрямоване на формування в дитини здатності сприймати прекрасне у навколишньому середовищі і мистецтві, на розвиток естетичних почуттів, суджень, смаків, умінь, творчих здібностей, потреби брати участь у створенні прекрасного в житті і художній творчості, формування свідомості людей у дусі поваги й приязні, товариськості та дружби.

Результатом естетичного виховання є естетична свідомість.

3. Для здійснення естетичного виховання в учнів необхідно формувати мотивацію щодо участі в естетичній діяльності, певні знання з естетичної краси тощо. Особливу роль у цьому відіграє початкова школа. У дослідженні узагальнено досвід шкільної практики формування знань та естетичної свідомості в ході початкового навчання. Формування відповідних знань та умінь зумовлює реалізацію вчителем певних педагогічних умов естетичного виховання, в тому числі в ході уроків навчання грамоти.

4. Науково обґрунтовано педагогічні умови організації роботи з естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти, а саме:

· врахування особливостей психічного розвитку та діяльності першокласників;

· забезпечення системного впливу на шестирічних учнів на уроках навчання грамоти в процесі організації естетичного виховання;

· систематичне залучення молодших школярів до естетичної діяльності в ході уроків навчання грамоти.

5. Зміст проведеного формувального етапу педагогічного експерименту передбачав реалізацію визначених нами педагогічних умов.

Встановлено, що успішність цієї роботи визначається оптимальним вибором форм, методів та прийомів, які відповідають віковим особливостям шестирічних школярів та логіці роботи першокласників на уроках навчання грамоти.

З метою реалізації першої умови – врахування особливостей психічного розвитку та діяльності першокласників – нами було використано наступні методи роботи: вплив на почуття школяра шляхом виразності мовлення, створення спеціального опору на емоційність змісту, виховуючі ситуації естетичного характеру.

З метою реалізації другої педагогічної умови – забезпечення системного впливу на шестирічних учнів на уроках навчання грамоти в процесі естетичного виховання – нами було використано розповідь, бесіди, вправи естетичного спрямування, дидактичні ігри, робота в парах тощо.

Для реалізації третьої умови – систематичне залучення молодших школярів до естетичної діяльності в ході уроків навчання грамоти – нами було проведено дидактичні ігри, творчі вправи.

6. Експериментальна перевірка визначених педагогічних умов довела їх ефективність, що знайшло виявлення в успішному формуванні в учнів експериментальної групи мотивації щодо участі в естетичній діяльності та знань про естетичну красу слова на уроках навчання грамоти.

Встановлено, що в експериментальній групі результати приросту сформованості мотивації щодо участі в естетичній діяльності високого рівня склали 3,2%, середнього – 3,3%, низького знизились на 6,5%.

Нами було виявлено, що рівень знань про естетичну красу слова у дітей контрольної та експериментальної груп збільшився. Проте, зміни в обраних нами групах якісно відрізнялись. Так, приріст показника рівня знань у контрольній групі склав 0,5%, у той час як в експериментальній групі приріст склав 5,5%.

У контрольній групі також відбулись невеликі позитивні зрушення в зазначених напрямках. Так, приріст сформованості мотивації щодо естетичної діяльності високого рівня не зафіксовано, середнього склав 3,1%, низького знизився на 3%. Приріст показників знань про естетичну красу слова склав 0,5%.

Отримані дані підтвердили висунуту гіпотезу та довели, що розроблена та реалізована нами система роботи в дидактичній системі початкової школи доречна та ефективна.

Перспективами подальших пошуків у даному напрямі є: педагогічні умови організації естетичного виховання першокласників у ході вивчення інших навчальних дисциплін.