Аналіз результатів

Метою проведення контрольного етапу дослідно-експериментальної роботи було визначення динаміки рівня сформованості мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання та рівня знань щодо використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників, а також рівня готовності студентів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти, що потенційно дає можливість оцінити ефективність реалізованих нами педагогічних умов здійснення естетичного виховання молодших школярів у ході уроків навчання грамоти.

Рівень сформованості мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання за результатами тестування першокурсників. Тестові завдання представлено у Додатку И.

Таблиця 2.4.

Порівняльна характеристика результатів сформованості мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання в експериментальній групі (у %)

Отже, з таблиці видно, що рівень сформованості мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання першокурсників в експериментальній групі значно збільшився. Так, приріст високого рівня склав 3,2%, середнього на – 3,3%, низького знизився на 6,5%.

Аналізуючи таблицю 2.5, можна зробити висновок, що рівень сформованості мотивації першокурсників усвідомленої роботи з естетичного виховання контрольній групі збільшився також. Але приріст мотивації був невеликим. Так, приріст високого рівня не зафіксовано, середнього склав 3,1%, низького знизився на 3,1%.

Таблиця 2.5.

Порівняльна характеристика результатів сформованості мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання в контрольній групі (у %)

Для визначення ефективності експериментальної роботи ми пропонували учням серію контрольних питань. Це були питання на визначення змістовності і дієвості знань, набутих першокурсниками у процесі підготовки їх до естетичного виховання в ході уроків навчання грамоти. Питання наведено у Додатку К.

Результати повторного опитування учнів подано у Додатках Л, М.

Середній рівень сформованості знань про естетичну красу слова учнів контрольної групи розраховано нами за формулою:

N сер. = х 100% = 42,2%

Середній рівень сформованості знань про естетичну красу слова учнів експериментальної групи розраховано нами за формулою:

N сер. = х 100% = 45,8%

Порівняльний аналіз середнього показника сформованості знань про естетичну красу слова представлено на рис. 2.2.

Отримані на контрольному етапі дослідно-експериментальної роботи результати ми порівняли також із результатами констатувального етапу педагогічного експерименту з метою отримання об’єктивнішої інформації про вплив реалізованих нами педагогічних умов на формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання на уроках навчання грамоти .

Рис 2.2. Порівняльний аналіз знань студентів в контрольній та експериментальній групі на контрольному етапі педагогічного експерименту (у %)

В результаті виявлено, що рівень знань про використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників у студентів контрольної та експериментальної груп збільшився. Проте, зміни в обраних нами групах якісно відрізнялись. Нами було зафіксовано значне збільшення рівня знань про використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників у студентів експериментальної групи у порівнянні з результатами, що показали учні контрольної групи. Так, приріст показника рівня знань про використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників у контрольній групі склав 0,5%, у той час як в експериментальній групі приріст склав 5,5%.

Порівняльний аналіз набутих рівнів знань про використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників в контрольній та експериментальній групах представлено в табл. 2.6. та на діаграмі 2.3.

Порівняльна характеристика результатів експерименту в експериментальній та контрольній групах (у %)

Отже, з порівняльних діаграм видно, що рівень готовності до естетичного виховання студентів експериментальної групи значно збільшився. Так, приріст високого рівня склав 3,2%, достатнього рівня 12,8%, середнього рівня на 9,6%, а низький рівень зменшився на 25,6%.

У контрольній групі приріст зазначених умінь також був позитивним. Так, приріст готовності до естетичного виховання на високому рівні не змінився, на достатньому збільшився на 3,1%, середній – на 6,2%, низький зменшився на 9,3%.

Таким чином, запропоновані нами педагогічні умови формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання на уроках навчання грамоти сприяли позитивним змінам у рівні мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання та рівня знань щодо використання інтерактивних технологій на уроках навчання грамоти з метою естетичного виховання першокласників, а також рівня готовності студентів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти.

Підтвердження позитивних наслідків проведеного педагогічного експерименту підтвердило правильність висунутої нами гіпотези, мети, завдань і шляхів їх реалізації на заняттях з методики вивчення української мови та засвідчило ефективність запропонованих нами педагогічних умов.

Таблиця 2.6.

Порівняльна характеристика результатів експерименту з визначення рівня знань студентів в контрольній та експериментальній групах (у %)

Рис. 2.3. Порівняльна характеристика сформованості знань першокурсників в експериментальній та контрольній групах (у %)