Висновки до другого розділу. Дослідно-експериментальна робота містила констатувальний, формувальний та контрольний етапи педагогічного експерименту.

Дослідно-експериментальна робота містила констатувальний, формувальний та контрольний етапи педагогічного експерименту.

Нами було вибрано контрольну та експериментальну групи.

У якості критеріїв дослідження нами було обрано: віковий склад учнів; досвід відвідування учнями дошкільних навчальних закладів; мотивацію першокласників щодо участі в естетичній діяльності, рівень знань учнів про естетичну красу слова.

Результати констатувального етапу педагогічного експерименту засвідчили приблизно однаковий рівень учнів обох груп за всіма критеріями.

Програма формувального етапу педагогічного експерименту передбачала цілеспрямовану реалізацію визначених нами педагогічних умов із метою цілеспрямованого впливу на формування в учнів експериментальної групи складових естетичної свідомості (мотивації щодо естетичної діяльності, знань про естетичну красу слова).

Для реалізації першої умови – врахування особливостей психічного розвитку та діяльності першокласників – нами було реалізовано наступні підходи: вплив на почуття школяра шляхом виразності мовлення, створення спеціального опору на емоційність змісту, знаходження в ньому духовно близького, істотно важливого, виховуючі ситуації естетичного характеру.

З метою реалізації другої педагогічної умови – забезпечення системного впливу на шестирічних учнів на уроках навчання грамоти в процесі естетичного виховання – нами було використано розповідь, бесіди, вправи естетичного спрямування, дидактичні ігри робота в парах тощо.

Для реалізації третьої умови – систематичного залучення молодших школярів до естетичної діяльності в ході уроків навчання грамоти – нами було використано наступні методи роботи: дидактичні ігри, творчі вправи.

У результаті проведення контрольного етапу педагогічного експерименту зафіксовано значні позитивні зміни в показниках мотивації щодо участі в естетичній діяльності на уроках навчання грамоти у першокласників експериментальної групи. Зокрема, в цій групі приріст мотивації щодо участі в естетичній діяльностіна високому рівні склав 3,2%, на середньому – 3,3%, на низькому знизився на 6,5%. У контрольній групі також відбулись невеликі позитивні зрушення в зазначених напрямках. Зокрема, приріст мотивації щодо естетичної діяльності на високому рівні не зафіксовано, на середньому – 3,1%, на низькому знизився на 3,1%. У експериментальній групі приріст показників знань про естетичну красу слова склав 5,5%. Приріст показників знань про естетичну красу слова у контрольній групі склав 0,5%.

Таким чином, констатація позитивних наслідків проведеного експерименту підтвердила правильність висунутої нами гіпотези, мети, завдань і шляхів їх реалізації та засвідчила ефективність запропонованих педагогічних умов здійснення естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти в першому класі.