Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Запровадження педагогічних умов формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти




Читайте также:
  1. IV Зміст навчання.
  2. IV. Зміст навчання
  3. IV. Зміст навчання
  4. V. Зміст навчання
  5. V. Зміст навчання
  6. А) формування концепції «розвиненого соціалізму» внаслідок усвідомлення нереальності побудови комунізму
  7. А) формування концепції «розвиненого соціалізму» внаслідок усвідомлення нереальності побудови комунізму
  8. Авторська казка як засіб морально-духовного виховання дітей дошкільного віку
  9. Аналіз методичної системи навчання інформатики
  10. Аналіз українських народних казок на уроках читання в початкових класах

У ході формувального етапу педагогічного експерименту дослідна робота була підпорядкована досягненню поставленої мети.

Завдання формувального етапу педагогічного експерименту були спрямовані на те, щоб:

1. Забезпечити реалізацію запропонованих нами умов здійснення формування готовності до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти.

2. Визначити особливості роботи зі здійснення естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти.

Формувальний етап педагогічного експерименту проходив у природних умовах, із дотриманням логіки та основних підходів до організації навчального процесу. Експериментальне навчання проводилося автором у процесі викладання курсу «Методика вивчення української мови» в експериментальній групі.

Нижче розглянемо особливості запровадження педагогічних умов організації формування готовності до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти.

Мета реалізації першої педагогічної умови – формування у майбутніх вчителів початкових класів мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання.

Нами було сформульовано задачі роботи:

1. Сфокусувати увагу студентів на значенні естетичного виховання. Дати зрозуміти студентам, що у навчально-вихомному процесі важливе значення має естетичне виховання.

2. Постійно підтримувати у студентів інтерес до роботи зі здійснення естетичного виховання.

3. Налаштувати студентів на ефективний процес пізнання, в тому числі за допомогою засобів естетичного виховання.

4. Викликати у майбутніх вчителів початкових класів особистісну зацікавленість у роботі з естетичного виховання.

Для цього нами було використано систему методів: бесіди, словесне малювання, вправи, робота з прислів’ями та загадками, екскурсія до бібліотеки, виставка робіт учнів.

Нами була проведена екскурсія у бібліотеку. Тема екскурсії: «Методична скарбничка бібліотеки». Після екскурсії було організовано виставку, де учні представили свої методичні розробки з естетичного виховання на уроках навчання грамоти.

Також для формування у майбутніх вчителів початкових класів мотивації щодо усвідомленої роботи з естетичного виховання нами було використано змагання «Словесне малювання» (Студенти-доповідач описував за допомогою прикметників певний предмет, завдання інших студентів – впізнати предмет, який описує доповідач). «Малюючи» словами, студент тренує уяву, розвиває мовлення і відчуття стилю, подібні завдання студенти охоче використовували на уроках навчання грамоти під час проходження практики.



Студентам було запропоновано порівнювати ілюстрації різних художників до одного твору. Студенти пояснювали, чому одна з картинок є більш доцільною для ілюстрації твору. Вони аргументували, чим відрізняється герой чи, навіть, загальний настрій у цих ілюстраціях. Відповіді та думки були різними. Так було студенти з’ясували, як показати першокласникам, що існують різні трактування одного й того ж образу.

Наведемо фрагмент лекції, який було проведено нами в експериментальній групі для формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання на уроках навчання грамоти.

Тема лекції. Методика роботи з букварем. Перше знайомство з навчальною книгою.

2. Оголошення теми та мети лекції

2.1.Робота за визначенням теми лекції

– Послухайте уважно загадку та спробуйте вгадати якому засобу навчання буде присвячена сьогодні лекція. Вчитель читає вірш.



Цю найпершу в школі книжку

Знає будь-який школяр.

До усіх книжок доріжку

Прокладає наш … (Буквар)

– Як ви гадаєте, про який засіб навчання іде мова? Чому?

– Які питання, на вашу думку, ми будемо розв’язувати на лекції? (Викладач акцентує увагу студентів на тому, що при роботі із підручником також важливо дбати про естетичне виховання).

2.2. Робота з формування мотивації до навчально-виховної діяльності.

Вчитель ставить проблемне запитання до аудиторії:

– Чи впливає буквар на естетичне виховання першокласників на уроках навчання грамоти? Як саме?

Першокурсники охоче виконували вправу, яка розвиває увагу до деталей художнього тексту. Оповідання чи уривок із повісті викладач читає вголос, а потім показує ілюстрацію, студенти повинні вказати в те місце, до якого відноситься ця ілюстрація; показувалося декілька ілюстрацій до різних творів, і студенти визначали, до якого фрагменту якого твору вони відносяться. Після підготовчих вправ робота викладача була спрямована на формування методичних умінь роботи з аналізу тексту: викладач пропонує пояснити студентам, чому зазначені прийоми сприяють естетичному розвитку першокласників?

Студенти на практиці реалізовували опрацьовані прийоми естетичного виховання, так було запропоновано молодшим школярам «домислювали» до прочитаного те, чого в тексті нема. Ці своєрідні імпровізації на тему прочитаного, вірно направлені педагогом, сприяють літературно-творчому розвитку, зберігаючи в той же час сприятливу для сприйняття художнього твору особливість молодших школярів – образне мислення. Робота з опрацювання подібних прийомів естетичного виховання позитивно впливає на формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти.



Нами було використано дидактичну вправу, в якій студент читав оповідання без кінцівки. Перед майбутніми педагогами ставилося завдання скласти кінцівку оповідання. На завершальному етапі кінцівка, яку пропонували студенти, порівнювалася з кінцівкою автора твору. Першокурсники відзначали перевагу авторського тексту.

Вправа сприяла розвитку уваги до художніх деталей твору і до логіки авторської думки, формувала естетичну свідомість, естетичне відчуття краси слова.

За нашими спостереженнями в ході лекційних занять з курсу «Методика викладання української мови» у студентів розвивалось почуття прекрасного, естетичне ставлення до себе, до оточення, розвиток фантазії, уміння бачити прекрасне в літературних творах, чути, зіставляти, порівнювати тощо, що, безумовно, впливає на готовність до естетичного виховання.

Під керівництвом педагога студенти виконували не лише літературно-творчі завдання, поглиблюючи сприйняття прочитаного, але й вправи, розраховані на творче засвоєння навколишнього світу (тобто під безпосереднім життєвим враженням).

Першокурсники охоче та успішно складали казки, в яких переплітали чарівність старовинних казок, сучасна фантастика і побутова, повсякденна реальність.

За результатами спостережень нами було виявлено, що студенти експериментальної групи на лекціях з методики викладання української мови виявляли інтерес до естетичного виховання.

Мета реалізації другої умови – забезпечення систематичного впливу на майбутніх вчителів початкових класів під час вивчення дисципліни «Методика вивчення української мови». Для реалізації даної мети нами було використано розповідь, бесіди, вправи естетичного спрямування, дидактичні ігри, в заняття включались інтегровані завдання для формування естетичної культури, робота в парах, творчі вправи.

У процесі роботи з опанування методами та прийомами естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти ставилися інтегровані завдання, пов`язані з естетичним вихованням учнів, – показати красу людських стосунків у праці, побуті; красу людської душі, природи, красу слова, твору літератури та естетичних ідеалів письменника.

Для цього нами було використано наступні педагогічні підходи:

· актуалізація знань з метою викликати у студентів методи, прийоми, форми роботи, ознаки, характеристики процесу виховання тощо;

· створення у студентів відповідного настрою з метою впливу на почуття, емоції, щоб викликати у студентів інтерес, чутливість до того матеріалу, що сприймається;

· залучення студентів до процесу сприйняття різних видів мистецт­ва (музики, образотворчого мистецтва, хореографії, драматургії, кінофільмів тощо);

· аналіз процесу естетичного виховання на уроках навчання грамоти на прикладі аналізу художнього твору з використанням евристичної бесіди.

У контексті підготовки майбутніх фахівців до естетичного виховання дитини вважаємо за необхідне ознайомити студентів із певною системою вказівок та орієнтирів, які сприятимуть ефективному формуванню досвіду молодших школярів.

Учені зазначають, що орієнтовна основа дії може бути повідомлена учням чи студентам у різній формі: у вигляді зразка дії, словесного пояснення з одночасним показом виконання дії, у вигляді поетапного алгоритму тощо. В освітньо-професійній програмі (ОПП) підготовки бакалавра за спеціальністю 6.010102 – «Початкова освіта» (галузевий стандарт вищої освіти) передбачені стереотипні, діагностичні та евристичні завдання діяльності педагога, що виконуються також за алгоритмом із різним рівнем складності.

Таким чином, перш за все ми ознайомили студентів з алгоритмами естетико-виховної роботи з естетичного виховання молодших школярів, які були спрямовані на створення простору для педагогічної творчості. У філософських словниках підкреслюється, що побудова алгоритмів для багатьох процесів розумової діяльності людини сприяє їх автоматизації й «вивільняє» особистість для творчості. Важливо акцентувати увагу майбутніх педагогів на етапах (підготовчий, основний, підсумковий) діяльності, на прикладах презентувати їх зміст та спонукати студентів до створення власних алгоритмів. Так, у підготовчому етапі доцільно передбачити засоби (конкретні твори мистецтва, об’єкти, явища навколишнього та ін.) забезпечення діяльності, в основному – ознайомити майбутніх педагогів з особливостями взаємодії учасників навчально-виховного процесу, у підсумковому – передбачити систему дій з метою закріплення сформульованих учнями висновків. Перш ніж презентувати майбутнім фахівцям певний алгоритм естетико-виховної роботи, доцільно залучити самих студентів у діяльність, передбачену етапами алгоритму.

Приклади створеного алгоритму естетико-виховної роботи на уроках навчання грамоти наведені у Додатку А.

Метою творчих завдань студентів із інноваційних методик було не тільки оволодіння методикою навчання учнів початкових класів за певними технологіями, а й розвиток творчих здібностей студентів, оволодіння ними необхідними уміннями і навичками роботи з активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів, формування критичного мислення, здійснення виховання школярів за допомогою різноманітних форм та засобів навчання. Причому, по завершенню вивчення розділу дисциплін ми пропонували студентам підготувати фрагмент уроку, в якому висвітлено засоби, форми та методи роботи, які б сприяли саме естетичному вихованню школярів. Розроблені уроки аналізувалися під час дидактичної гри, де група студентів виступала у ролі комісії, що за певними критеріями давала оцінку урокам. За допомогою подібних вправ студенти збагачували власний методичний досвід щодо здійснення естетичного виховання.

Не менш важливим чинником у формуванні готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання молодших школярів залишається їх залучення до естетичної діяльності на заняттях. Студентам було запропоновано дидактичні ігри, сюжетно-рольові ігри, театралізацію вивченого твору. Подібні завдання були спрямовані не лише на розвиток творчої особистості майбутнього фахівця, а й на формування естетичної свідомості через мову дійових осіб, яка приносить естетичну насолоду.

Т. Бугайко вбачає необхідною умовою естетичного сприйняття твору безпосередність вражень учнів [4]. Коли учні сприймають літературного героя як живу людину, то він викликає у них естетичне почуття, стає улюбленим героєм. Коли учень хвилюється, читаючи твір, коли образ стає його улюбленим, значить йому розкрився ідейно-естетичний зміст образу.

На нашу думку, саме у взаємовідношеннях дійових осіб, у їх боротьбі розкривається ідейно-естетичний зміст художнього твору. Тому на уроках навчання грамоти ми організовували роботу так, щоб учні могли вмотивувати логіку поведінки героїв твору, їх переживання, бо саме на прикладах літературних героїв вони вчаться розбиратися у людях, виробляють критерії оцінки якостей людини, вчаться бачити, як формується людина у конкретну історичну епоху. Отже, естетично сприйняти літературний образ – значить сприйняти його в усій повноті й багатогранності. Таким чином, необхідно зосередити увагу студентів на тому, що естетичному вихованню учнів засобами літератури на уроках навчання грамоти необхідно надавати особливу увагу.

Наведемо зразок фрагменту уроку з теми «Букви Юю. Позначення буквою ю звуків [у] та [йу] на початку слова та складу. Складання розповіді «Режим дня» за серією малюнків», який склали студенти експериментальної групи для забезпечення естетичного виховання шестирічок.

Тема уроку. Букви Юю. Позначення буквою ю звуків [у] та [йу] на початку слова та складу. Складання розповіді «Режим дня»

5. Закріплення вивченого матеріалу

5.1. Робота в парах

(Діти повинні розмістити сюжетні малюнки, що відображають основні моменти режиму дня, в певній послідовності.)

- Перед вами є картки. Що на них зображено?

- Ваше завдання із своїм сусідом по парті розташувати ці картки так, як проходив день цих дітей.

(На дошці вчитель складає послідовно малюнки разом із учнями.)

5.2. Складання тексту за серією малюнків

За серією малюнків учні почерзі складають усні твори, розповідають їх своїм сусідам.

Після виступів учнів вчитель читає вірш про початок дня школяра, а учні доповнюють незакінчені речення.

Як прокинувся - вставай,

Ліні волі ... (не давай).

І під музику бадьору ти зарядку.... (починай).

Щоб здоровим довго жити,

Воду слід усім...(любити),

Мило, пасту, гребінець - будеш справжній...(молодець).

2. Зуби добре вичищай,

Милом руки...(вимивай).

Пам'ятай про основне,

Що здоров'я...(головне).

3. Але ти не поспішай, подивись спочатку,

Чи нічого не забув, чи усе в ... (порядку).

І дивись, не барись,

В школу швидко, швидко ... (мчись).

В школі, в класі не брудни,

Сміття бачиш ... (підніми).

Т. Бугайко вбачає необхідною умовою естетичного сприйняття твору безпосередність вражень учнів [4]. Коли учні сприймають літературного героя як живу людину, то він викликає у них естетичне почуття, стає улюбленим героєм. Коли учень хвилюється, читаючи твір, коли образ стає його улюбленим, значить йому розкрився ідейно-естетичний зміст образу.

На нашу думку, саме у взаємовідношеннях дійових осіб, у їх боротьбі розкривається ідейно-естетичний зміст художнього твору. Тому важливо звернути увагу студентів на той факт, що на уроках навчання грамоти організовувати роботу слід так, щоб учні могли вмотивувати логіку поведінки героїв твору, їх переживання, бо саме на прикладах літературних героїв вони вчаться розбиратися у людях, виробляють критерії оцінки якостей людини, вчаться бачити, як формується людина у конкретну історичну епоху. Отже, естетично сприйняти літературний образ – значить сприйняти його в усій повноті й багатогранності. Таким чином, акцентуємо студентів на наданні особливої уваги естетичному вихованню учнів засобами літератури на уроках навчання грамоти.

З метою реалізації третьої умови (організація професійно спрямованої освіти студентів з використанням інтерактивних технологій) нами було використано наступні методи роботи: рольові ігри, робота в парах, мозковий штурм, мікрофон, незакінчені речення тощо.

Для забеспечення мотивації студентів до використання інтерактивних форм під час уроку навчання грамоти було запропоновано записати власні судження з теми естетичного виховання першокласників і власної готовності до нього. Завдання оформлювали у вигляді есе та творів за темами «Мої очікування щодо підготовки до естетичного виховання», «Лист до самого себе», «Самооцінка готовності до естетичного виховання першокласників», «Інтерв'ю» .

З метою сприяння формуванню готовності до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти нами були дібрані й проведені спеціальні дидактичні ігри. Перевагу було віддано тим іграм, організація яких на уроках навчання грамоти не потребовувала від вчителя багато часу на приготування відповідного обладнання, а від учнів – запам’ятовування громіздких правил. Запропоновані ігри проводились під час практичних занять зі студентами.

Гра «Переставлянка»

Мета. Ознайомити дітей з прислів’ями, формувати вміння працювати з деформованим текстом; розвивати мислення, кмітливість, увагу; виховувати естетичне ставлення до природи.

Обладнання. паперові макети хмаринок, ялинок.

Завдання:

У хмаринках заховалися мудрі вислови.

Багато лісу – бережи, немає лісу – посади)

Ялинки підготували нам чудовий вислів, але завірюха розвіяла слова по всьому лісу. Зберіть вислів і поясніть його.

Спробуй прочитати їх. (Хто рубає дерево,скорочує власне життя.)

За нашими спостереженнями використання на заняттях дидактичних ігор естетичного спрямування сприяло подальшому формуванню готовності до естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти.

Усі дидактичні ігри, що використовувались в ході формувального етапу педагогічного експерименту наведені у Додатку Д.

Відзначимо, що участь у даних іграх сприяла прояву першокурсниками фантазії, формуванню вміння діяти у проблемних ситуаціях тощо. Спостереження за роботою студентів засвідчили, що вони працювали активно, намагалися застосовувати естетичні знання та вміння не тільки на репродуктивному, а й на творчому рівнях, вчилися зрозуміло формулювати власні думки та з’ясовувати точку зору щодо значення даних ігор для естетичного виховання першокласників.

Також майбутніми фахівцями було запропоновано створити індивідуальні алгоритми, моделювання групових та колективних систем вказівок та орієнтирів із використанням інтерактивних технологій навчання («Мікрофон», «Коло ідей», «Незакінчене речення», «Аналіз ситуацій», «Мозковий штурм» та ін.) як «інструмент освоєння нового досвіду» [3]. При цьому викладач виступає в ролі консультанта-фасилітатора, що займає позицію помічника, спрямовує процес обміну інформацією, супроводжує власний пошук студентами можливих варіантів розв’язання проблеми, сприяє знаходженню рішень, формулюванню висновків тощо.

Доцільно залучати майбутніх педагогів в ігрову діяльність та ознайомити їх з алгоритмами естетичних ігор для молодших школярів.

Роль гри в освоєнні дитиною досвіду шляхом пізнання навколишнього світу підкреслювалась у дослідженнях багатьох науковців (Д. Ельконін, О. Запорожець, О. Леонтьєв, В. Роменець та ін.), адже в грі відбувається оперування наявним досвідом, його збагачення та уточнення. Особливо слід звернути увагу на алгоритми довготривалих естетичних ігор, що охоплюють весь навчальний рік і сприяють логічному взаємозв’язку, наступності різних форм навчально-виховної роботи в початковій школі.

Для активізації пізнавальної діяльності та організації професійно спрямованої освіти студентів під час практичних занять запроваджувалась робота в парах та робота в змінних трійках.

Під час вивчення теми «Ознайомлення першокласників із твором. Створення твору за планом» студенти працювали в парах, виконуючи завдання на аналіз значення у естетичному вихованні першокласників на уроках грамоти вправи «Складання усного твору за планом на тему «Горобці».

Наведемо приклад вправи для створення усного твору за планом на тему «Горобці», яку першокласники виконують на уроці навчання грамоти після екскурсії у зимовий парк.

Вправа для складання усного твору за планом на тему «Горобці».

Мета вправи: продовжувати ознайомлювати учнів із художніми творами, розвивати усне мовлення учнів, збагачувати словниковий запас учнів, виховувати естетичні почуття краси слова.

План усного твору:

1. Де мешкають горобці взимку?

2. Як виглядають горобці?

3. Що робили горобці під час спостережень за ними?

4. Чи полюбляєте ви спостерігати за горобцями?

Після того, як учні розповіли свої твори, вчитель запропонував власний твір про горобця.

Горобці

Люблю горобців. Вони гніздяться біля людських осель. Веселе цвірінькання цих сміливих і розумних розбишак доноситься з-під стріхи над моїм вікном.

У горобців міцний конічний дзьоб, короткі крила, довгий хвіст. Маленькі швидкі очі сіренької задиркуватої пташки насторожено поглядають навколо. Вони весело стрибають на своїх маленьких ніжках, нервово перелітають з гілки на гілку, щось шепочуться між собою, затівають шумливі бійки.

Горобці живляться насінням, ягодами, комахами, знищують ворогів саду.

Я люблю спостерігати за цими маленькими веселими пташками.

Після прослуховування учні порівнюють естетичну красу творів, визначають, за допомогою яких слів твір вчителя став естетично насиченим.

Інші вправи для складання усних творів, які було нами використано, наведено у Додатку Е.

Після виконання аналізу один з партнерів доповідає перед аудиторією про результати проведеної роботи. Студентами було зазначено, що подібні вправи сприяють усвідомленню учнями естетичної краси мови, розвитку естетичних смаків і вподобань. така робота на уроках може допомогти дітям пізнати красу мови, естетичне та художнє у змісті текстів, включення у навчальний процес не лише розуму і пам’яті, а й всіх органів відчуття, а головне вплинути на чуттєву та емоційну сферу дитини, завдяки чому вони адекватно відгукуються своїми емоціями, почуттями, переживаннями на художні твори. Отже, студенти доводили ефективність запропонованої роботи для естетичного виховання першокласників працюючи в парах.

Також на лекційному занятті з теми «Розвиток усного мовлення молодших школярів» студентам було запропоновано взяти інтерв’ю один в одного. Студенти в парі складали запитання для інтервьюіруємого з метою виявлення рівня професійно спрямованої на естетичне виховання освіти студентів. Такий вид діяльності в парах вимагає обміну думками і дозволяє швидко виконати вправи, не дає змоги жодному із учасників ухилитися від виконання завдання, і тим самим спонукає їх до спільної та активної роботи.

З метою вирішення проблеми організації професійно спрямованої освіти студентів на основі стимулювання творчої активності, нами було використано метод «мозковий штурм». Особливістю даного методу є висловлення учасниками обговорення якомога більшої кількості варіантів рішень, в тому числі найфантастичніших. Потім із загального числа висловлених ідей відбирають найбільш вдалі, які можуть бути використані на практиці.

За допомогою даного методу студенти аналізували значення дидактичної вправи, в якій учитель читав оповідання без кінцівки. Перед учнями ставилося завдання скласти кінцівку оповідання. На завершальному етапі кінцівка, яку пропонували учні, порівнювалася з кінцівкою автора твору. Учні відзначали перевагу авторського тексту. Результатами аналізу даної вправи студенти мали показати значення подібного виду роботи для естетичного виховання першокласників, його доцільність, ефективність та знайти шляхи вдосконалення здійснення естетичного виховання.

Також за допомогою інтерактивного методу «мозковий штурм» студенти розв’язували завдання наступного характеру: студентам були запропоновані сюжетні ілюстрації художників на одну тему, необхідно довести значення даних ілюстрацій для естетичного виховання першокласників на уроках навчання грамоти, навести конкретні вправи та обрати серед запропонованих вправ найефективніші.

За результатами проведеної вправи було студенти визначили наступні варіанти вправ: запропонувати учням порівняти ілюстрації різних художників до одного твору та пояснити, чому одна з картинок їм подобається більше. аргументувати, чим відрізняється герой чи, навіть, загальний настрій у цих ілюстраціях. Так вони доведуть до учнів, що існують різні трактування одного й того ж образу.

Активною формою інтерактивної роботи було створення студентами фрагментів уроків з навчання грамоти у першому класі. Робота проходила у змінних трійках. Вся експериментальна група студентів розподілялась по три особи на одну дослідну групу. Кожна дослідна група отримувала завдання підготувати певний етап уроку навчання грамоти таким чином, щоб у ньому чітко простежувалось формування естетичної культури першокласників. По завершенню формування етапу уроку члени різних дослідних груп мінялись один з одним і презентували свої наробки. Інші студенти виступали у ролі експертів роботи інших членів та доповідачів власного етапу уроку. Таким чином всі студенти обмінювались думками щодо ефективнішого застосування знань з формування естетичної культури першокласників, вміння доцільно використовувати методи та засоби естетичного виховання.

Наведемо фрагмент уроку, який було створено студентами під час практичного заняття, використовуючи метод змінних трійок.

Тема уроку. Букви Її. Позначення буквою ї звуків [і], [йі] і м’якості попереднього приголосного. Звуковий аналіз слів. Читання текстів, бесіда за змістом.

2. Актуалізація опорних знань

2.1.Робота за лексичним матеріалом вірша В.Бичко «Зима»

– Послухайте уважно вірш українського письменника Валентина Бичка та спробуйте вгадати назву цього вірша. Вчитель читає вірш.

Дорога біла стелеться,

І краю їй нема.

Сніжок мете. Метелиця.

Прийшла до нас зима.

Льодком тоненьким скована,

Спинилася ріка.

Повита тихим сном вона,

Весняних днів чека.

І ліс дріма. Безлистною

Верхівкою поник.

Над ним пісні висвистує

Лиш вітер-сніговик.

– Як ви гадаєте, яку назву дав письменник цьому віршу? Чому?

– Спробуйте назвати ті слова, якими Валентин Бичко намалював зиму.

2.2. Робота над розвитком словникового запасу учнів.

– Якими словами Ви можете змалювати зиму? Назвіть їх.

– Роздивіться картину «Русская зима» Н.С. Крилова. Якими фарбами користувався художник, щоб передати нам красу зимових пейзажів?

– Спробуйте змалювати красу зимових пейзажів цієї картини словами.

5. Узагальнення вивченого матеріалу

5.4. Дидактична гра «Поети»

Хід гри.

На дошці записаний вірш, у якому не вистачає слова у римованому рядку. Учні вибирають зображення, які відповідають словам, що необхідно вставити у рядки.

Сійся жито і пшениця,

Виросте всього доволі

Буде дітям - … (паляниця)

На широкім житнім … (полі)

Для веселої малечі

Запеклося сонце в хлібі,

Бублик вигляне із … (печі)

Хто зростив його – спасибі.

А рум’яний … (колобок)

Скочить прямо на зубок.

З метою показу ефективності запропонованого фрагменту уроку студентам було запропоновано використати даний урок під час проходження практики. Студенти відзначили, що першокласники охоче виконували вправи, які розвивають увагу до деталей художнього тексту. Оповідання чи уривок із повісті вчитель читає вголос, а потім учням показує ілюстрацію, вони повинні вказати в те місце, до якого відноситься ця ілюстрація. Молодші школярі «домислювали» до прочитаного те, чого в тексті нема. Ці своєрідні імпровізації на тему прочитаного, вірно направлені педагогом, сприяють літературно-творчому розвитку, зберігаючи в той же час сприятливу для сприйняття художнього твору особливість молодших школярів – образне мислення. Вправа сприяла розвитку уваги до художніх деталей твору і до логіки авторської думки, формувала естетичну свідомість, естетичне відчуття краси слова.

Першокласникам було запропоновано розповісти випадок із свого життя, описати літо, проведене на дачі, в таборі, розповісти про свого песика, котика, про молодшого братика чи сестричку. Запропоновані завдання вони робили за аналогією з прочитаного вчителем твору, що розвивало естетичне ставлення дитини до себе, до оточення, до природи. Школярі охоче та успішно складали казки, в яких переплітали чарівність старовинних казок, сучасна фантастика і побутова, повсякденна реальність.

Урок навчання грамоти, який студенти складали під час практичного заняття та використовували у практичній діяльності представлено у Додатку___

Отже, в експериментальній групі нами було використано систему завдань та вправ для реалізації зазначених педагогічних умов організації роботи з формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до естетичного виховання на уроках навчання грамоти .


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 26; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.019 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты