Порядок прийому і передачі БТР-70(80) командиром взводу.

Доукомплектування підрозділів і частин технікою здійснюється в плановому порядку за рахунок передачі машин з інших частин, з'єднань і баз збереження, одержання з заводів нових машин чи капітально відремонтованих. Автотракторна техніка в мобілізаційний період, крім того, надходить з народного господарства.

Усередині частини машини з одного підрозділу в інше передаються на підставі наказу командира частини, а з частини в частину — наказу командира з'єднання. Командири і їх заступники по технічній частині, що здають машини, зобов'язані забезпечити своєчасну підготовку і передачу кожної зазначеної в наказі машини. Готують машини до передачі екіпажі після інструктажу заступника командира підрозділу по технічній частині, (командира взводу). Усі необхідні роботи проводяться під керівництвом командирів взводів і рот. У допомогу екіпажам відповідно до наказу по частині залучаються фахівці з ремонтних підрозділів і виділяються необхідні матеріальні засоби.

Підготовлені машини повинні відповідати всім технічним вимогам на утримання, приймання і передачу техніки у військах. Ні при яких обставинах не можна допускати підміни справних деталей, приладів, вузлів і механізмів негідними чи більш низької категорії. Вся індивідуальна документація передається разом з машиною і заповнюється на день передачі. Готовність машин до передачі і правильність оформлення документів перевіряє командир частини особисто, залучаючи у випадку потреби відповідних начальників служб.

Для одержання машин військові частини на підставі розпорядження вищестоящого начальника бронетанкової (автомобільної) служби висилають спеціальну команду, очолювану офіцером (командиром взводу).

Приймання починається з перевірки наявності і правильності оформлення всієї покладеної на кожну машину індивідуальної документації. Одночасно звіряються номери агрегатів на машині з записами у формулярі. Після ознайомлення з даними формулярів і паспортів роботу з перевірки машин і спеціального обладнання виконують усі члени команди. Закінчення робіт із приймання машин планується за один-два дні до наміченого терміну навантаження.

При огляді машин перевіряються їх технічний стан, фарбування, а також укомплектованість ЗІП, заправлення експлуатаційними матеріалами.

Машини перевіряються зовнішнім оглядом без розкриття агрегатів і порушення заводських пломб. Обов'язково включається в роботу підігрівник і запускається двигун. Перевіряються працездатність і характеристики засобів зв'язку, системи наведення й іншого спеціального обладнання. Справність силових агрегатів перевіряється включенням їх у роботу не більше ніж на 2 години.

На колісних машинах дозволяється вибіркове размонтування шин.

Виявлені при прийманні машин недоліки усуваються в найкоротший термін силами і засобами частини, що здає.

Якщо з початку експлуатації чи після капітального ремонту гусеничні машини відробили більш 250 км, а колісні — 1000 км, то після огляду на місці вони перевіряються контрольним пробігом. Довжина пробігу повинна бути такий, щоб можна було перевірити роботу всіх агрегатів і механізмів на нормальних експлуатаційних режимах (для гусеничних машин 5км, для колісних — 15 км). Виявлені в процесі пробігу і після нього несправності також усуваються частиною, що здає. У випадку виявлення після пробігу на секції масляного фільтра металевої стружки машина заміняється інший.

Після усунення відзначених недоліків, підфарбування і проведення щоденного технічного обслуговування (ЩТО) передані машини пред'являються для остаточного приймання. На прийняті машини складаються, підписуються і завіряються гербовою печаткою акти технічного стану машини (по двох примірниках на кожну машину). Перегін машин до станції навантаження, навантаження і надійне кріплення їх на платформах чи у трюмах забезпечує частина, що здає. З метою безпеки машини ставляться на гальма з включеною нижчою передачею. Після установки в положення «по-похідному» вежі і пушки стопоряться, і стопори обов'язково пломбуються. Про це начальник ешелону робить відмітку в маршрутному листі. Крім того, перекриваються паливні крани, виключаються всі споживачі електроенергії, кришки всіх люків, двері кузовів і капоти закриваються і пломбуються. Якщо для машин передбачені брезенти (чохли), то ними накривають машини, надійно закріплюючи края.

Приймаючий з командою повертаються в частину разом із транспортом, охороняючи його на шляху пересування.

При одержанні машин із заводів приймаючий повинен мати довідку установленої форми для допуску на завод. Нові машини контрольно-перевірочним пробігам не піддаються, тому що для них установлений гарантійний термін роботи.

По закінченні приймання машин офіцер-приймаючий військової частини і представник військового приймання на заводі складають і підписують приймально-здавальний акт у двох примірниках. На військово-ремонтному заводі приймально-здавальний акт підписується начальником ОТК і начальником парку готової продукції, а потім затверджується начальником заводу.

Якщо транспортування машин продовжується більш 30 діб, здавач зобов'язаний зробити консервацію двигунів. У зимовий час із систем охолодження двигунів без форсуночного підігрівника масло й антифриз зливають в індивідуальну для кожної машини тару. Злив води обов'язковий і при наявності на машині засобів підігріву щоб уникнути розморожування системи. Якщо зовнішня температура нижче — 15⁰С, із завантажених машин знімають акумуляторні батареї і перевозять в опалювальних вагонах-теплушках.

Несекретні машини, що не мають озброєння і радіостанцій, можуть відправлятися в частини залізничним і водяним транспортом у порядку, установленому для перевезення народногосподарських вантажів, у супроводі воєнізованої охорони МШС. Прибуваюча в частину техніка приймається безпосередньо командирами підрозділів із залученням водіїв, за якими вона буде закріплена, і інших фахівців.

У воєнний час частини одержують техніку на доукомплектування, як правило, маршовими підрозділами. Командир маршового підрозділу приймає машини на заводі і відповідає за стан бойової готовності і доставку їх до місця призначення. Для зустрічі прибуваючих ешелонів командири частин висилають у місця вивантаження команди і необхідні технічні засоби (тягачі, майстерні, машини з експлуатаційними матеріалами і т.і.).

Про одержання (здачу) машин командир частини доповідає по команді.

Введення машин в стрій.

Введення в стрій — це встановлений порядок зарахування в списки частини отриманих на доукомплектування машин, передачі їх у підрозділи і закріплення за призначеними екіпажами.

До введення машин у стрій експлуатація їх забороняється.

Готують машини до введення в стрій екіпажі (водії) під керівництвом командирів взводів і заступників командирів рот по технічній частині (автомобільних техніків). Під час підготовки усуваються усі виявлені на машинах недоліки. Командири підрозділів і частин особисто перевіряють машини, переконуються в їх справності і готовності; після цього віддається наказ про введення машин у стрій.

У наказі вказуються: у який підрозділ і в яку групу зараховується кожна машина, привласнений їй номер по розрахунку, запас ходу до чергового середнього чи капітального ремонту на день введення в стрій, норма експлуатації машини до кінця року, звання і прізвища членів екіпажа чи водія, за яким закріплюється машина. Номер наказу про введення машини в стрій і прізвища членів екіпажа (водія) заносяться у формуляр (паспорт) машини. Усі члени екіпажа розписуються у формулярі про прийняття машини.

Машини вручаються екіпажам особисто командиром частини зазвичай в парку. Після зачитання наказу перед строєм підрозділів командир частини підходить до кожному екіпажу, приймає рапорт про прийняття машини і вручає командиру екіпажа (водію) формуляр (паспорт) машини. З цього моменту відповідальність за машину покладається на екіпаж, і в першу чергу на її командира.

Урочиста передача машин екіпажам має велике виховне значення і підвищує відповідальність особового складу за довірену йому техніку.

Машина, як правило, закріплюється за екіпажем (водієм) на увесь час служби. Однак з метою поглиблення практичних навичок у використанні й обслуговуванні техніки й озброєння дозволяється через рік навчання змінювати механіків-водіїв (водіїв) машин учбово-бойової, учбово-стройової і транспортної груп. Зміна екіпажа і заміна окремих його членів віддається наказом по частині і відзначається у формулярі. Передачу машин знову призначеним окремим членам екіпажа роблять командири підрозділів перед строєм роти.

Допуск до експлуатації машин

Експлуатація машин здійснюється екіпажами, за якими вони закріплені.

До самостійного водіння машин допускаються військовослужбовці, що добре знають їх будову, правила експлуатації, водіння і руху транспорту, що мають достатню практику і посвідчення на право водіння машин даного типу. Штатний механік-водій (водій), машина якого використовується для навчання, при проведенні занять звичайно залишається в машині. Виконуючи роль інструктора, він стежить за правильністю використання машини і дотриманням мір безпеки. Іноді, якщо це вимагають умови вправи, за вказівкою командира підрозділу штатний водій на короткий час залишає машину, але попередньо обов'язково знайомить тих, яких навчають, з особливостями її роботи.

Під час тривалих маршів дозволяється підміна штатного механіка-водія командиром машини, що має посвідчення на право водіння машин даної марки. У бойовій обстановці по наказу командира підрозділу в разі потреби водія можуть заміняти інші військовослужбовці, що уміють водити машину.

Офіцери, що мають права на водіння, водять машину на заняттях по командирській підготовці, при навчанні підлеглих і з метою іспиту машини контрольним пробігом.

Викладач_____________________________