Оптовий продаж товарів

Оптовий продаж товарів — це завершальна стадія комерційної діяльності оптових торговельних підприємств. Продаж товарів організовується у такий спосіб, щоб забезпечити своєчасне постачання товарів споживачам, сприяти прискоренню товарообігу, зниженню витрат обігу, отриманню бажаного рівня доходу.

Оптовий продаж товарів провадиться у таких самих організаційних формах, що й оптові закупівлі товарів, оскільки операціям закупівлі товарів, що здійснюються однією стороною, відповідають операції продажу, які здійснюються другою стороною.

Відмінною рисою господарської діяльності оптових торгових і постачальницько-збутових підприємств і організацій є те, що вони виконують подвійні функції: виступають одночасно і як покупці, і як постачальники товарів. Виходячи з цього у процесі оптового продажу встановлюються господарські зв'язки між оптовими і роздрібними торговими організаціями і підприємствами, між самими організаціями і підприємствами оптової торгівлі, а також між промисловими підприємствами і оптовиками (рис. 5.6).

Рис. 5.6. Торговельно-посередницькі процеси за складського товарообігу

За складського обігу досягається централізація товарних запасів на складах. Це дозволяє зменшити розмір поточних товарних запасів, якщо порівняти із запасами, що розосереджуються по окремих роздрібних торгових підприємствах. Теорія управління товарними запасами доводить, що у разі централізації товаропостачання через підприємства оптової торгівлі відбувається зменшення поточних запасів у роздрібній торгівлі.

Коефіцієнт зменшення поточних запасів визначається за формулою

,

де К_z — коефіцієнт зменшення запасів; g_i — річне надходження товару до j-го споживача (роздрібний торговець, дрібнооптове торгове підприємство); n — кількість споживачів.

Під час продажу товарів зі складів у підприємствах роздрібної торгівлі та дрібнооптових підприємствах певним чином нагромаджуються товарні запаси, однак у менших розмірах, ніж під час транзиту. Тому сукупні запаси в оптовій і роздрібній торгівлі за складського обігу, як правило, виявляються меншими, ніж під час транзитного обігу.

Продаж товарів зі складів підприємств оптової торгівлі може здійснюватися такими методами:

• стандартного (нормативного) постачання;

• з особистого добору товарів покупцем;

• замовлення за телефоном;

• письмового замовлення;

• пересувних кімнат товарних зразків;

• посередництво роз'їзних товарознавців (комівояжерів);

• через автосклади.

Загальними вимогами використання будь-якого методу є максимальна швидкість і оперативність за найменших витрат на виконання оперативних замовлень оптових покупців. Вибір методу постачання залежить від характеристик товару та умов праці торговельних підприємств.

Підприємства оптової торгівлі організовують постачання товарів не тільки через склади, а й транзитом, тобто безпосередньо від товаровиробників чи крупно оптового постачальника вищого рівня.

Види транзитного обігу за характером розрахунків:

• транзитний товарообіг за участю у розрахунках;

• транзитний товарообіг без участі у розрахунках.

Транзитний товарообіг з участю у розрахунках (рис. 5.7). Підприємство оптової торгівлі, організовуючи транзитний обіг, самостійно веде розрахунки з підприємством-постачальником за відвантажені товари і стягує їх вартість (разом з надбавкою) з покупців-одержувачів. Підприємство оптової торгівлі в цьому разі є кредитором роздрібних торговельних підприємств, що дуже вигідно останнім в умовах обмеження обігових коштів.

Рис. 5.7. Транзитний обіг з участю у розрахунках

Транзитний товарообіг без участі у розрахунках підприємства оптової торгівлі (рис. 5.8) — вид оптової торгівлі, за якої підприємство-оптовик є організатором процесу товаропросування.

Рис. 5.8. Транзитний обіг без участі у розрахунках

Транзитний товарообіг застосовують переважно під час продажу товарів простого асортименту (цукор, борошно, крупи тощо). Ці товари не потребують сортування і можуть надходити до торговельної мережі у виробничому асортименті. До того ж навіть невеликі торговельні підприємства закуповують їх, як правило, у тому обсязі, який більший від мінімальної норми відвантаження. В умовах обмеження обігових коштів даний метод практично не застосовується.

За організацію транзитного обігу відповідають торгові відділи підприємств оптової торгівлі. Керуючись договорами постачання, укладеними з постачальниками і покупцями, підприємства оптової торгівлі визначають кількість, асортимент, терміни транзитного відвантаження, порядок розрахунків тощо.