Категорії дисципліни та їх взаємозв'язок

Основними категоріями такої дисципліни, як «Інфраструктура товарного ринку» є:

• потреба;

• попит;

• товари та послуги;

• пропозиція;

• ціна;

• обмін;

• розподіл.

Вивчаючи дану тему, студентам слід звернути увагу на політекономічне та маркетингове тлумачення категорій дисципліни, провести порівняння даних підходів.

Кінцевою метою виробництва є задоволення різноманітних, потреб людини як особистості, так і споживача (виробника). Виробництво, яке працює не з метою задоволення потреб людини чи суспільства, тобто заради виробництва, є марною тратою обмежених ресурсів землі, довкілля, економічних благ і робочої сили.

Сутність економічних потреб людини знаходить вираз у її бажанні мати те, що забезпечує та поліпшує її життєдіяльність,

Потреба (з погляду політекономії) — природний потяг людини до певних умов життя, відсутність яких викликає у неї відчуття дискомфорту і породжує прагнення змінити такий стан речей. Потреби — це спонукальні мотиви рушійних сил, що є об'єктивною основою ідеальних спонукань — інтересів, бажань, цілей тощо.

Отже, потреба — категорія, що відбиває ставлення людей, а звідси і поведінку до умов їх життєдіяльності. Структура потреб розгалужена.

Маркетинг як наука та практична діяльність надає таке визначення потреби. Потреби (за маркетингом) — це специфічний стан людини (групи людей чи суспільства в цілому), який постає через те, що, по-перше, людина є біологічною істотою, по-друге, вона є частиною суспільної системи і, по-третє, вона завжди взаємодіє з навколишнім середовищем, тобто суспільством та природою. Потреби — це суб'єктивне відчуття недостатнього задоволення, завжди пов'язане з намаганням людини позбутися цього відчуття чи принаймні зменшити його. Це намагання стає рушійною силою поведінки індивідуума на ринку.

Попит — це суспільна або особиста платоспроможна потреба в матеріальних благах або послугах, за яку покупці можуть і мають намір заплатити певну суму грошей. Попит характеризується за обсягом та еластичністю. Обсяг попиту має вираз у ринковій місткості.

Еластичність попиту — ступінь зміни в кількості запитаних товарів та послуг у відповідь на зміну їхньої ринкової ціни.

Цінова еластичність попиту— реакція величини споживчого попиту на зміну ціни товару. Цінова еластичність попиту вимірюється відношенням процентної зміни величини попиту на товар до процентної зміни його ціни.

Перехресна еластичність попиту — форма еластичності попиту, за якої зміна ціни на один товар веде до зміни попиту на інший (аналогічний за своїми споживчими властивостями) товар. Позитивне значення перехресної еластичності свідчить про те, що товари є взаємозамінними. Від'ємне значення перехресної еластичності свідчить, що товари є взаємодоповнюючими.

Пропозиція — сукупність товарів і послуг на ринку з певними цінами, що їх готові виробити та продати виробники.

Ринкові відносини функціонують стабільно лише тоді, коли ринок збалансований, коли підтримується відповідність між попитом і пропозицією.

Ринкова рівновага — стан ринку за рівності попиту та пропозиції. Ринкова рівновага встановлюється в результаті взаємодії рішень домогосподарств щодо придбання продукту-послуги та рішень виробника стосовно його продажу, та має вираз у рівноважній ціні та кількості продукту-послуги, що реально продається на ринку.

Розрізняють три види ринкової рівноваги: миттєву рівновагу, коротко- та довгострокову, через яку послідовно проходить пропозиція в процесі збільшення її еластичності у відповідь на збільшення попиту.

Діалектична залежність попиту і пропозиції полягає в тому, що пропозиція формує попит через асортимент виготовлених товарів, запропонованих послуг та їх ціни, а попит визначає обсяг і структуру пропозиції, впливаючи при цьому на виробництво.

В умовах маркетингової орієнтації головним завданням підприємств незалежно від форми власності є задоволення потреб та попиту споживачів у товарах та послугах і як наслідок — збільшення обсягу збуту й отримання прибутку. З урахуванням цього фахівці з маркетингу торговельних підприємств мають зосередити увагу на систематичному вивченні та оцінці поточного та прогнозуванні майбутнього ринкового попиту і попиту на товари конкретного підприємства, тобто ринкової кон'юнктури. Це потрібно для формування оптимального товарного асортименту із забезпеченням пріоритету споживачів, з урахуванням специфіки їхнього попиту, життєвого циклу товарів, забезпечення їхньої конкурентоспроможності, створення для покупців сприятливих умов щодо придбання товарів.

Продукт (продукт праці) — матеріальний або нематеріальний результат трудової діяльності, індивідуального або суспільного виробництва.

Товар (з погляду політекономії) — продукт праці, виготовлений з метою обміну або продажу. Товар — це матеріальне благо або послуга. Тобто товар — це суспільна форма продукту праці, що завдяки своїм корисним властивостям задовольняє потреби людей і вироблений для обміну.

Суспільне виробництво, в якому створюється товар, називається товарним. В умовах товарного виробництва кожне благо виробляється як товар. Він являє собою економічну клітинку товарних відносин, тому товарні відносини пронизують усі зв'язки спеціалізованого товарного господарства.

За законодавством України, товар — продукт діяльності (включаючи роботи, послуги, а також цінні папери), призначений для реалізації.

За маркетингом товар (фізична одиниця або процес) — це сукупність матеріальних і нематеріальних характеристик, властивостей та параметрів, які пропонуються для задоволення потреб і забезпечують очікувані вигоди як для споживачів, так і для товаровиробників. Для товаровиробників вигода від товару полягає в отриманні доходів та прибутку, а для споживачів — це сукупність властивостей, здатна задовольнити їхні потреби, розв'язати певні конкретні проблеми. Отже, маркетинг розглядає товар передовсім як набір характеристик, властивостей та параметрів.

Послуга — особлива споживна вартість процесу праці, виражена в корисному ефекті, що задовольняє потреби людини, колективу або суспільства в цілому.

Ринкові пропозиції компаній часто включають, крім товарів, також і послуги. Частка кожного компонента в загальній пропозиції може бути різною. В одному випадку пропозиція компанії складається тільки з видимих товарів, таких, наприклад, як мило, зубна паста або сіль, без надання будь-яких послуг. В іншому -— тільки з послуг: прийом у лікаря, фінансові послуги. Між цими двома крайностями існує безліч різних комбінацій товарів та послуг, запропонованих компанією.

За товарного виробництва задоволення потреб людини та суб'єктів господарювання відповідними речовими чинниками здійснюється через купівлю-продаж, а обмін продуктами праці набуває форми товарного обігу.

Товари — матеріальні, послуги — неосяжні, а враження від них запам'ятовуються. Компанії, які зробили ставку на створення вражень, дійшли висновку, що споживачі насправді платять не тільки за просто товари та послуги, вони платять за те, що пов'язано з їх отриманням, тобто за ті враження, які вони отримують, купуючи та користуючись цими товарами чи послугами.

Купуючи товар, споживачі платять за нього певну суму грошей, яка є його ціною.

Ціна, яку платять за товари чи послуги споживачі, має різні назви: плата (за навчання, квартиру, оренду), проценти (за банківський кредит, посередництво), страховий внесок, гонорар, тариф (за проїзд чи перевезення вантажів), аванс, комісійні, заробітна плата.

Ціна, за політекономією, — це грошовий вираз вартості, кількість грошей або інших товарів і послуг, що сплачують та отримують за одиницю товару або послуги.

Одночасно ціна відображає споживчі властивості товару, купівельну спроможність грошової одиниці, ступінь рідкісності товару, характер та силу конкуренції, державного контролю та загальноекономічної кон'юнктури в країні та світі, психологію економічної поведінки ринкових суб'єктів та інші суб'єктивні моменти (моду, смаки, традиції).

Ціна (за маркетингом) — це гроші або якась інша компенсація, що її пропонують за передачу права власності чи користування товарами та послугами.

Обмін з погляду політекономії розглядають як економічний процес, що опосередковує взаємозв'язок виробництва і розподілу — з одного боку, і споживання — з другого.

Обмін з позицій маркетингу — це акт отримання від певного суб'єкта того чи іншого блага з пропозицією натомість чогось іншого.

З'єднальною ланкою між виробником і споживачем є розподіл — одна із стадій суспільного відтворення. Категорія «розподіл», стосовно сукупності товарів, запропонованих ринку, означає визначення частки в ній кожного споживача як окремого індивідуума, так і суб'єкта господарювання.

Розподіл — економічний процес, що пов'язує виробництво зі споживачем і встановлює частки виробленого продукту щодо його подальшого використання.

Розподіл об'єктивно творить різні форми й системи доходів, його мета — стимулювання розвитку виробництва і зростання доходів.