Показники діяльності підприємств оптової торгівлі

Підприємство оптової торгівлі — це складний і багатогранний механізм, ефективність діяльності якого залежить від задоволення потреб усіх тих, хто отримує певну вигоду від підприємства: покупці, постачальники, інвестори, власники та персонал самого підприємства оптової торгівлі. Кожний з них прагне здобути якомога більше зиску від діяльності підприємства. При цьому їхні інтереси можуть мати розбіжності або, навпаки, бути спільними. Споживач завжди бажає одержати більше та дешевше, своєю чергою власники та співробітники підприємства намагаються отримати найбільший прибуток.

Збалансувати інтереси, організувати ефективну діяльність підприємства покликане керівництво підприємства. Індикатором правильності прийняття певних рішень слугує показник оцінки діяльності підприємства оптової торгівлі.

За сучасного розвитку ринку дієвою можна назвати нову систему оцінки ефективності діяльності підприємства оптової торгівлі — збалансована система показників.

Основним недоліком традиційних систем показників оцінки діяльності підприємства є їх монетарність. Сучасні ринкові умови вимагають розширення оцінної системи діяльності підприємства шляхом урахування показників немонетарного характеру, для відстеження досягнення стратегічних цілей підприємства стосовно нематеріальних активів.

Збалансована система показників оцінки діяльності підприємства оптової торгівлі спрямована перш за все на інтеграцію показників у грошовому виразі з операційними параметрами таких аспектів діяльності підприємства, як рівень задоволення клієнта, внутрішньофірмові господарські процеси, інноваційна активність, заходи щодо поліпшення фінансових показників тощо. Збалансовану систему показників ефективності можна подати схематично (рис. 5.12).

Рис. 5.12. Концепція збалансованої системи показників

Основою буде перетворення маркетингової стратегії підприємства в терміни операційного управління підприємством оптової торгівлі.

Фінансова складова описує матеріальні результати реалізації стратегії за допомогою традиційних фінансових понять, Такі показники, як ROI, вартість для акціонерів, прибутковість, зростання доходу та граничні витрати являють собою відстрочені індикатори, які свідчать про успіх чи поразку підприємства.

Клієнтська складова визначає пропозицію споживацької цінності для цільових клієнтів. Споживацька пропозиція в даному контексті — умова, за якою нематеріальні активи створюють вартість. Переважну частину клієнтської складової підприємства оптової торгівлі становлять послуги.

Складова внутрішніх процесів (внутрішня складова) визначає найбільш важливі процеси, які мають вирішальне значення в реалізації стратегії.

Складова навчання і розвитку відображає ті нематеріальні активи, які є найбільш важливими для стратегії. Цілі цієї складової визначають види діяльності (людський капітал), інформаційні системи (інформаційний капітал) та моральний клімат (організаційний капітал), необхідні для підтримки процесів створення вартості. Всі вони мають бути взаємопов'язаними та відповідати основним внутрішнім процесам.

Цілі чотирьох складових пов'язані між собою причинно-наслідковими зв'язками. Все має розпочинатись з гіпотези, що фінансові результати можуть бути досягнуті тільки тоді, коли будуть задоволені потреби цільової групи клієнтів. Пропозиція споживацької цінності описує як збільшити продажу та завоювати лояльність. Внутрішні процеси створюють та надають клієнту цю пропозицію. Нематеріальні активи підтримують здійснення внутрішніх процесів, створюють основу для стратегії. Зібрані в стратегічну єдність цілі всіх складових — це і є основний інструмент формування вартості, тобто сфокусованої та послідовної стратегії.

Збалансована система показників — це інструмент, який дозволяє інтегрувати стратегію з оперативною діяльністю підприємства та приймати об'єктивні рішення в сфері розподілу ресурсів.

Слід зауважити, що використання збалансованої системи показників на підприємствах оптової торгівлі дозволяє показати реальний стан речей на підприємстві та відслідковувати досягнення стратегічних цілей. Концепція збалансованої системи показників не принижує значення фінансових показників, а, навпаки, попереджає, що їх слід доповнити іншими — нефінансовими.

На даний момент оцінка діяльності більшості підприємств оптової торгівлі заснована на системі показників, які можна розподілити на такі дві великі групи.

1. Статистичні показники — використовуються для формування загальних показників оптової торгівлі макроекономічного рівня. З їхньою допомогою оцінюється розвиток оптової торгівлі загалом, за найважливішими групами товарів, розраховується частка оптової торгівлі у валовому внутрішньому продукті тощо. До статистичних показників належать:

• загальний товарооборот;

• оптовий товарооборот;

• роздрібний товарооборот;

• оборот від посередницької діяльності;

• оборот від інших видів діяльності;

• обсяг товарних запасів у вартісному обчисленні на кінець звітного періоду;

• середньооблікова чисельність працівників підприємства оптової торгівлі;

• інформація щодо складського господарства.

2. Фінансові показники використовуються для оцінки ефективності діяльності оптового підприємства, аналізу джерел витрат та прибутку, підвищення рентабельності тощо. До фінансових показників діяльності оптового підприємства належать:

• доходи за видами діяльності;

• витрати за видами діяльності;

• прибуток (збиток) від звичайної та надзвичайної діяльності;

• чистий прибуток (збиток) оптового підприємства.

Фінансові показники в абсолютному обчисленні є основою для подальшого до розрахунку низки відносних показників, найбільш важливим з яких є коефіцієнт прибутковості.

Схематично структуру статистичних та фінансових показників зображено на рис. 5.13.

Рис. 5.13. Діюча система показників оцінки діяльності підприємств оптової торгівлі

Загальний оборот підприємства оптової торгівлі включає загальну вартість відвантаженого товару (виконаних робіт, послуг) без ПДВ та акцизу незалежно від надходження платежів на рахунок підприємства та зобов'язань зі сплати податків за всіма видами діяльності підприємства (разом з власним споживанням та внесеними до рахунку витратами на пакування і перевезення товару) в цінах фактичної реалізації. Не включають до обороту виручку підприємства від нетипових видів діяльності (продаж власного устаткування) та від нетипових фінансових операцій (прибуток на акції, дивіденди). Повернені покупцем товари також вираховуються з обороту.

Роздрібний товарооборот підприємств оптової торгівлі — це, як правило, підприємства оптової торгівлі, які діють на ринку споживчих товарів та можуть здійснювати роздрібний продаж товарів особистого споживання безпосередньо населенню як за готівкові кошти, так і на основі інших платіжних засобів, через спеціально організовану торговельну мережу з метою збільшення обсягів виручки.

Оптовий товарооборот підприємства — це планований показник, який повинен подаватися у внутрішній звітності з розподілом за товарами та товарними групами.

Оптовий товарооборот на наступний за звітним період розраховується за формулою

Т_ОПТ = Т_З + З_П - З_К ,

де Т_ОПТ — товарооборот оптовий (планований); Т_З — прогнозований обсяг закупівлі товарів для реалізації споживачам у вартісному обчисленні; З_П — очікувані залишки товарів, призначені для реалізації, на складах оптового підприємства на початок прогнозованого періоду; З_К — нормативний запас на кінець прогнозованого періоду.

Нормативний запас на кінець прогнозованого періоду дістаємо так:

З_К = О_ДЗ_Н ,

де О_Д — одноденний обсяг реалізації; З_Н — встановлений норматив товарних запасів на кінець прогнозованого періоду, дні.

Величина одноденної реалізації О_Д визначається за формулою

,

де 365 — тривалість прогнозованого періоду, дні (рік).

Для макроекономічного аналізу стану оптової торгівлі використовують такі показники статистичної звітності:

• середньооблікова чисельність працівників;

• інформація про складське господарство.

Валовий обсяг продаж (виручка від реалізації товарів Д_Р) — загальна сума виручки від реалізації товарів у цінах продажу. Валовий обсяг продажу є фінансовим показником основної операційної діяльності підприємства оптової торгівлі.

Чистий дохід від реалізації товарів (виручка) — різниця між валовим обсягом продаж та сумами вирахувань з доходу: суми податку на додану вартість, акцизні збори, інші податки та обов'язкові платежі, що підлягають відрахуванню до бюджету, вартість повернених покупцем товарів та інших вирахувань розраховується за формулою

Д_Ч = Д_Р – В_П ,

де Д_Ч — чистий дохід від реалізації; Д_Р — валовий обсяг продаж; В_П — вирахування з доходу (податки, акцизи, вартість повернених товарів тощо).

Валовий прибуток від реалізації— це різниця між чистим доходом від реалізації та собівартістю реалізованої продукції (товарів) знаходимо так:

П_Р = Д_Ч – С_Р ,

де П_Р — валовий прибуток від реалізації; Д_Ч — чистий дохід від реалізації; С_Р — собівартість реалізованої продукції.

Собівартість товарів (первісна вартість) призначених для реалізації — визначається на підставі цін закупівлі товарів, так званої первісної ціни товару (без податку на додану вартість) (рис. 5.14).

Рис. 5.14. Схема формування первісної ціни товарів (ціна закупівлі)

Ціна продажу включає первісну ціну та торговельну націнку

Торговельна націнка формується з націнки напервісну вартість товару і суми ПДВ (рис. 5.15).

Рис. 5.15. Формування ціни продажу товару

Дохід від іншої операційної діяльності — сума надходжень з інших активів, надання транспортних, виробничо-технологічних та інших послуг, оренди складських приміщень, одержання і сплата пені, штрафів, неустойок тощо.

Прибуток від операційної діяльності — різниця між сумою валового прибутку від реалізації та інших операційних доходів і загальною сумою витрат операційної діяльності оптового підприємства розраховується за формулою

П_ОП = (П_Р + Д_ІО) – В_О ,

де П_ОП — прибуток від операційної діяльності; П_Р — валовий прибуток від реалізації; Д_ІО — інші операційні доходи; В_О — витрати операційної діяльності оптового підприємства.

Поточні витрати підприємства оптової торгівлі — грошове відбиття витрат живої та уречевленої праці на здійснення поточної господарсько-торговельної діяльності підприємства, що за натурально-речовим складом становлять спожиту частину матеріальних, нематеріальних трудових та фінансових ресурсів.

Поточні витрати підприємств оптової торгівлі за видами діяльності поділяють на такі групи:

• витрати операційної діяльності;

• витрати фінансової діяльності;

• витрати інвестиційної діяльності;

• інші витрати звичайної діяльності;

• надзвичайні витрати.

Витрати обігу складаються з витрат:

• операційних;

• транспортно-заготівельних, що припадають на реалізовані товари;

• відсотки за кредит, які належать до витрат фінансової діяльності.

Витрати операційної діяльності такі:

• витрати, які включають до собівартості реалізованих товарів (продукції, послуг) та які становлять частину первісної вартості;

• адміністративні витрати;

• витрати на збут;

• інші операційні витрати.

Витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не входять до собівартості товарів, поділяються на витрати:

• адміністративні;

• на збут;

• інші операційні.

Адміністративні витрати — загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування й управління підприємством.

Витрати на збут — це витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг).

Інші операційні витрати — суми витрат, пов'язаних з іншого операційною діяльністю (штраф, неустойка, пеня, витрати від знецінення запасів, недостача, витрати від псування цінностей тощо).

Витрати операційної діяльності підприємств оптової торгівлі дорівнюють загальній сумі адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

Підприємства оптової торгівлі, окрім операційної діяльності, здійснюють також інвестиційну і фінансову діяльність, результати від якої враховуються у ході визначення фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування прибутку чи збитку.

Прибуток або збиток від звичайної діяльності розраховується за формулою

П_зв(З_зв) = (П_оп + Д_і + Д_ф) – (В_і + В_ф),

де П_зв(З_зв) —прибуток-збиток від звичайної діяльності; П_оп — прибуток від операційної діяльності; Д_і — дохід від інвестиційної діяльності; Д_ф — дохід від фінансової діяльності; В_і — витрати інвестиційної діяльності; В_ф — витрати фінансової діяльності.

Кінцевий фінансовий результат (прибуток) від звичайної діяльності дорівнює залишку після відрахувань з прибутку від звичайної діяльності до оподаткування суми податку на цей прибуток, визначеної за встановленою ставкою оподаткування

П_к = П_зв – В_пз,

де П_к — прибуток від звичайної діяльності (кінцевий); П_зв — прибуток від звичайної діяльності; В_пз — сума податку на прибуток від звичайної діяльності.

Чистий прибуток підприємства оптової торгівлі визначається після вирахування доходів, витрат та податку на прибуток від надзвичайної діяльності, якщо вони мали місце:

П = П_к ± (Д_н – (В_н +В_пн)),

де П — чистий прибуток підприємства оптової торгівлі; П_к — кінцевий прибуток від звичайної діяльності; Д_н — дохід від надзвичайної діяльності; В_н — витрати від надзвичайної діяльності; В_пн — податок на прибуток від надзвичайної діяльності.

Коефіцієнт прибутковості — відношення чистого прибутку до чистого доходу (виручки) від реалізації товарів. Застосовують як узагальнювальний показник ефективності основної діяльності оптового підприємства і розраховується за формулою

,

де К_П — коефіцієнт прибутковості; П - чистий прибуток; Д_ч — дохід чистий від реалізації.

Показник рентабельності операційної діяльності розраховується як відношення прибутку від операційної діяльності до суми відповідних витрат оптового підприємства:

,

де К_р — коефіцієнт рентабельності, %; П_оп — прибуток від операційної діяльності; В_о — сума витрат операційної діяльності за звітний період.

Коефіцієнт прибутковості інвестованого капіталу — співвідношення чистого прибутку до обсягу власного капіталу. Узагальнювальний показник, який характеризує результат діяльності підприємства оптової торгівлі.

Власний капітал — внутрішні джерела коштів підприємства оптової торгівлі (прибуток, внески засновників). Розраховується на підставі даних балансу підприємства оптової торгівлі, в яких відображено активи і пасиви оптового підприємства на певний термін.

Активи — економічні ресурси, які контролюються підприємством оптової торгівлі. Поділяють на матеріальні і нематеріальні активи.

Зобов'язання — зовнішні джерела коштів підприємства (аванси покупців, кредиторська заборгованість, сплата за векселями), тобто всі борги, які підприємство повинно сплатити в певний період. Строк ліквідації короткострокових зобов'язань триває не більше року, тоді як довгострокові зобов'язання можуть погашатися протягом кількох років. Термін погашення зобов'язань у кожному випадку є особливим та залежить від конкретних договірних умов.

Власний капітал — різниця між загального сумою активів та обсягом зобов'язань оптового підприємства.

Норма прибутку на власний капітал оптового підприємства — послідовне множення коефіцієнта прибутковості на коефіцієнт оборотності активів та на коефіцієнт, який характеризує співвідношення між власними та позиковими коштами оптового підприємства. Розраховується за формулою:

Н_п = К_п × К_об × К_с,

де Н_п — норма прибутку на власний капітал підприємства оптової торгівлі; К_п — коефіцієнт прибутковості; К_об — коефіцієнт оборотності активів; К_с — коефіцієнт співвідношення між власними та позиковими коштами оптового підприємства.

Дані показники використовують під час розрахунку «стратегічної моделі прибутку» (рис. 5.16), за допомогою якої можна дати оцінку стану господарської діяльності підприємства оптової торгівлі.

Рис. 5.16. Стратегічна модель прибутку підприємства

Застосування стратегічної моделі прибутку дозволяє відслідковувати співвідношення показників оцінки ефективності підприємства оптової торгівлі, своєчасно вносити корективи для досягнення бажаних результатів.

Підприємства оптової торгівлі, які в своїй діяльності користуються системою показників, оцінкою ефективності своєї діяльності та відслідковують взаємозв'язок між планами стосовно капіталу, прибутку і фінансових засобів, є більш успішними та прибутковими.