Життєвий цикл та учасники інноваційного проекту.

Основним завданням керівника проекту є забезпечення виконання робіт у конкретний термін, у межах виділених коштів і відповідно до технічного завдання (з визначеним рівнем якості). Ці важливі параметри в процесі управління проектом називають потрійним обмеженням.

Виходячи з вищезазначеного управління інноваційним проектомможна визначити як особливий вид управлінськоїдіяльності з колегіальної розробки системної моделі дій щодо досягнення визначеної мети (або сукупності цілей) та її реалізації при заданих обмеженнях щодо часу, коштів (ресурсів) і якості кінцевих результатів.

Зміст інноваційного проекту розглядають у трьох аспектах [4, с.138]:

§ за стадіями інноваційного процесу;

§ за процесом формування та реалізації;

§ за елементами організації.

Повний інноваційний проект охоплює всі стадії інноваційного процесу, пов’язані з трансформацією науково-технічних ідей у новий чи удосконалений продукт, упроваджений на ринку, в новий чи вдосконалений технологічний процес, що використовується у практичній діяльності або в новому підході до соціальних послуг. Відповідно до етапів інноваційного процесу проект включає НДР, проектно-конструктоські та дослідно-експериментальні роботи, освоєння виробництва, організацію виробництва та його запуск, маркетинг нових продуктів, а також фінансові заходи.

В основі розгляду змісту інноваційного проекту за процесом його формування та реалізації є концепція життєвого циклу проекту.

Життєвий цикл проекту – це проміжок часу між моментом появи, зародження проекту і моментом його ліквідації, завершення. Факт початку робіт над проектом та факт його ліквідації оформлюють офіційними документами. Стани, через які проходить проект, називають фазами (етапами, стадіями).

Життєвий цикл проекту (проектний цикл) можна розглядати як певний алгоритм, за яким здійснюють певні дії при розробленні та впровадженні проекту, визначають його фази (етапи). Своєю чергою кожна із фаз (етапів) може поділятися на фази (етапи) наступного рівня (підфази, підетапи) тощо.

Згідно з рекомендаціями Світового банку в проектному циклі виокремлюють таку кількість фаз (рис. 10.1.).

Рис.10.1. Життєвий цикл проекту (за версією Світового банку)

Виходячи з поняття управління проектом можна вирізнити дві фази у структурі життєвого циклу: розроблення проекту (розроблення системної моделі проекту) і реалізація проекту.

Фаза розробки пов’язана з усвідомленням цілей проекту, розробкою і аналізом планів і рішень щодо їх досягнення, затвердження відповідної проектної документації. Основними етапами цієї фази є ідентифікація, розробка та експертиза (рис.9.1).

Фаза реалізації – виконання затверджених планів, реалізація проектних рішень, втілення розробленої моделі з урахуванням впливу зовнішнього середовища. Основними етапами цієї фази життєвого циклу проекту є переговори, реалізація проекту та завершальне оцінювання (рис. 10.1).

Детальний опис етапів і фаз життєвого циклу проекту за версією Світового банку наведено у відповідних навчальних посібниках [9; 10;13].

Універсального підходу до поділу процесу реалізації проекту на фази (етапи, стадії) не існує. Згідно з рекомендаціями програми промислового розвитку ООН (UNIDO) життєвий цикл проекту поділяють на передінвестиційну, інвестиційну та експлуатаційну фази, які в свою чергу складаються з низки стадій (табл. 10.1).

Таблиця 10.1