Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Правова система. Галицько-Волинська земля значною мірою зберегла риси права, притаманні Давньоруській державі




Читайте также:
  1. C. получения систематической информации о ходе производства
  2. ERP — информационная система масштаба предприятия
  3. I. Місцеві фінанси як система.
  4. I. Основные признаки и систематика водорослей.
  5. II пара ЧМН - зрительный нерв и зрительная система.
  6. II. Тарифная система
  7. III) система статично невизначена.
  8. III. Система гражданского права.
  9. Quot;Основная" система
  10. SCADA-система. ОРС. Организация взаимодействия с контроллерами.

Галицько-Волинська земля значною мірою зберегла риси права, притаманні Давньоруській державі. Особли­вості системи права Галицько-Волинської держави такі:

* зміцнення феодального права привілею;

• відтворення соціальної диференціації населення;

* посилення місцевих особливостей унаслідок серед­ньовічного партикуляризму (роздробленості);

• вплив європейського феодального права.

Упродовж існування князівства тут переважно діяли відомі з часів Київської Русі загальні принципи, інститу­ти та форми правового регулювання суспільного життя,

 

Серед джерел права - звичай, Руська правда, церковне законодавство. (Оскільки ці джерела подані раніше, за­уважимо лише, що їх застосування в Галицько-Волинсь-кому князівстві не мало принципових відмінностей).

Подальший розвиток давньоруського права відбував­ся в князівському законодавстві, яке існувало у виді грамот, заповітів, статутів, договорів тощо. Так, у грамо­ті князя Івана Ростиславовича (1134 р.) регламентувало­ся правове становище іноземних купців, зокрема, поря­док їх звільнення від сплати мита. «Рукописання» (запо­віт) князя Володимира Васильковича (1287 р.) розглядає організацію управління містами й селами, право успад­кування та купівлі-продажу феодального землеволодін-.ня, порядок передачі князями права експлуатації залеж­ного населення. Статутна грамота князя Мстислава Да­ниловича (кінець XIII ст.) регулювала розміри та форми повииностей міського населення на користь князя.

Серед пам'яток права цього періоду також - збірник постанов галицько-волинських правителів та договори («ряди») князів із народом. На жаль, ці важливі пам'ятки права не збереглися, є лише згадки й посилання на них в інших джерелах.

Літописи вказують на існування правових документів, що слугували впорядкуванню окремих Інститутів права власності та зобов'язального права (договорів, угод, до­ручень тощо). Зокрема, широко застосовувались договори купівлі-продажу рухомого майна, обміну, дарування, за­повіту нерухомої власності. Містяться деякі відомості з кримінального права. Так, серед видів покарань назива­ються смертна кара, вигнання, конфіскація майна, штрафи. Правова система Галицько-Волинського князівства розвивалася під впливом західноєвропейського феодаль-1ного права. У XIV ст. на західноукраїнських землях з'яв­ляється магдебурзьке право, на ослові якого здійснюва­лося самоврядування в містах. Визначалися, зокрема, права міських станів, порядок обрання та функції органів міського самоврядування, регламентувалася діяльність купецьких корпорацій, ремісницьких цехів, регулювався порядок суду та судочинства. На галицько-волинських землях першими отримали таке право міста Санок (1339), Львів (1356), Кам'янець-Подільський (1374). Але воно поширювалось головним чином на німецьких колоністів.виводячи їх з-під юрисдикції місцевих феодалів. На пе­реважну більшість українського міського населення, ос­кільки воно було православним, дія магдебурзького пра­ва не розповсюджувалась.



І

Галицько-Волинське князівство явило собою продов­ження традиції русько-українського державотворення на початковому етапі розвинутого феодалізму та характер­ної для нього феодальної роздробленості. На зламі істо­рії воно не дало Польщі захопити західноукраїнські землі. Особливістю державного устрою було те, що галиць­ко-волинські князі не мали широкої економічної й соці­альної бази, а тому їх влада значного мірою обмежувала­ся боярством. Підґрунтям правової системи стало право Київської Русі. Основними джерелами права залишалися норми звичаєвого права й Руської правди. Давньоруське право розвинулося у князівському законодавстві. Наслід­ком впливу західноєвропейського середньовічного права стала поява в містах магдебурзького права, юрисдикції якого поки підлягали тільки іноземці.



Завдання для індивідуальної роботи

1. Охарактеризуйте процес утворення та розвитку Га­лицьке-Волинської держави.

2. Розкрийте роль Данила Галицького у становленні та розвитку Галицько-Волинської держави.

3. У чому полягав вплив особливостей розпитку фео­дального землеволодіння на суспільно-політичний устрій Галицьке-Волинського князівства.

4. Охарактеризуйте форму правління та особливості державного управління Галицьке-Волинського князівства.

5. Складіть схему органів влади й управління Галицько-Волипської держави.

6. Які відмінності у джерельне-правовій базі Галицьке-Волинської держави.

7. У чому полягали особливості системи права Галицько-Волинського князівства?

Тема 6

ЛИТОВСЬКО-РУСЬКА ДЕРЖАВА ТА її ПРАВО


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 5; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.01 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты