Характеристика об’єкта обліку та склад інформації, необхідної, для управління господарською діяльністю і складання звітності в туризмі

Туризм господарство являється собою одну із ланок сфери обслуговування, де послуги надаються не н якої п речей, а в якості діяльності.

В сфері обслуговування не відбувається характерного для матеріально-речовинного виробництва переходу із форми діяльності у фор­му продукту. Процес виробництва послуг, як правило. іаіілди співпа­дає із процесом їх споживання.

Відповідно галузевій структурі сукупної продукції н сферу обслу­говування включають також торгівлю і громадське харчування.

Таким чином, роль туризму в сучасному світі визначається в пер­шу чергу тим, що він є часткою соціальної сфери.

Виробнича собівартість турпродукту складається іч власних вит­рат і послуг сторонніх організацій (транспортних, підприємств харчу­вання, готелів і т.п.).

Вартість послуг, за якою вони отримуються відрізних організацій (транспортних, екскурсійних та інших), включає купівельну вартість і суму податку на додану вартість, що сплачується відповідним органі­заціям.

Послуги враховуються наданими сторонніми організаціями, а кошти туристичного підприємства вкладеними в них з того моменту, коли документально оформлено надання послугтією чи іншою орган­ізацією.

За період надання послуг сторонніми організаціями останні мо­жуть неповністю або неякісно виконати зобов’язання, передбачені договором, тому виникають претензії, які повинні бути належним чи­ном мотивовані і документально обгрунтовані.

Основним направленням з надання туристичних послуг є продаж їх туристам, який здійснюється за цінами, установленими самим підприємством. Надаються послуги за готівку або по документам, які їх замінюють: кредитні картки, розрахункові чеки ощадних кас.

Крім того туристичні підприємства можуть надавати послуги по безготівковому розрахунку.

Об’єктом бухгалтерського обліку формування та продажу турис­тичного продукту є фінансові ресурси, вкладені в названі послуги. Звідси усі зміни цих ресурсів, що обумовлюються формуван- мям туристичного продукту та його продажем, докумен­туються і відображаються в бухгалтерських регістрах, що дає змогу от­римувати різну інформацію, необхідну для управління господарською діяльністю в туризмі. Основним показником господарської діяльності туристичних підприємств є доход (виручка) від реалізації послуг. На державному рівні він характеризує ступінь задоволення потреб населення в куль­турних благах. Крім того, обсяг виручки від продажу послуг впливає па стан грошового обігу в державі, так як більша частина туристичних послуг надається за готівку.

Поряд з показником грошової виручки (доходу) в туризмі вико­ристовують кількісні показники. Такими показниками є: кількість наданих туроднів. Застосування цих показників дозволяє визначити ступінь задоволення конкретних куль­турних потреб населення, а також оцінити якість роботи туристично­го підприємства.

Поточна інформація про фактичний доход (виручку) від надання туристичних та готельних послуг відображається в регістрах бухгал­терського обліку та в фінансовій звітності (форма №2 «Звіт про фінан­сові результати»).

Більш конкретна інформація про обсяг наданих туристичних по­слуг міститься в спеціальній статистичній формі № 1 -ТУР(к) «Звіт про діяльність туристської організації», затв. наказом Держкомстату Ук­раїни від 04.03.98р. №96 (додаток 2), в пояснювальній записці до цієї форми (додаток 3) та у формі №1-ТЕ «Звіт про обслуговування ту­ристів»

Форма №1-ТУР(к) складається за півріччя і за 9 місяців і надси­лається управлінню з питань туристичного або готельного господар­ства. Вона складається із двох розділів. В першому розділі відображаєть­ся розподіл туристів за цілями відвідування та віком, розподіл дітей і підлітків за віком та цілями відвідування, в другому — основні фінан­сово-економічні показники.

В пояснювальній записці відображаються показники кількості обслуговуваних осіб в службових цілях, в цілях дозвілля та відпочин­ку. Крім того в ній показується кількість обслуговуваних іноземних туристів.

У ф. № 1 -ТЕ відображаються показники окремих видів обслугову­вання за планом та фактично, фактична кількість об’єктів та кількість місць.