КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Основні принципи організації бухгалтерського обліку в туристичній сфері діяльності ⇐ ПредыдущаяСтр 8 из 8 Принцип — це загальноприйняті правила організації бухгалтерського обліку господарської діяльності підприємства. Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» передбачено такі основні принципи: • обачність, • повне висвітлення, • автономність, • послідовність, • безперервність, • нарахування та відповідності доходів і витрат, • превалювання сутності над формою, історичної (фактичної) собівартості, • грошовий вимірник, • періодичність. Принцип обачності, тобто обережності, ґрунтується на запобіганні фостанню витрат підприємства, можливих втрат від сумнівної дебі- іорської заборгованості, стихійного лиха та ін. завдяки створенню спеціального резервного фонду. Принцип повного висвітлення передбачає висвітлення в бухгалтерському обліку усіх фактів господарської діяльності, а фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі. Принцип автономності означає, що рахунки, на яких відображаються майно і зобов’язання підприємства, повинні бути відокремлені під рахунків його співвласників або працівників. Бухгалтерські рахунки ведуться для підприємства, а не для людей, які володіють підприємством, або працюють в ньому. Приклад. Власником турфірми А є пан Б. Пан Б зняв у підприємства А 100 тис. грн. Ця операція знайде своє відображення в бухгалтерських звітах турфірми, її засоби зменшаться на 100 тис. грн., а фінансове становище пана Б покращиться. Якщо майно підприємства належить одному власнику, пану Б, то фінансове становище його в результаті такої операції залишиться без змін. Таким чином, подібні фінансові операції можуть впливати по- різному на власника, з однієї сторони, і на підприємство — з другої. Фінансові ж звіти підприємства містять інформацію про результати господарських операцій тільки для підприємства. Принцип послідовності означас послідовність застосування облікової політики, тобто вибрана підприємством облікова політика повин на застосовуватися послідовно із року в рік. Принцип безперервності полягає втому, що иідприс мс і побуде продовжувати свою діяльність невизначений час, якщо плі.кп відсутні факти, підтверджуючі зворотнє. Так як бухгал торс і. к н і і обл і к о 11 и раєть- ся на принцип безперервності, то він не містин, і інформацію про те, за яку суму можливо було б реалізувати засоби підприємства, якщо б воно припинило свою діяльність. Якщо підприємство має намір ліквідуватися, то про це потрібно вказати в обліковій політиці на майбутній рік і в пояснювальній записці за минулий фінансовий рік. Принцип нарахування та відповідності доходів і витрат означає, що результати господарської операції треба відображати в бухгалтерському обліку тоді, коли вони мали місце, а не тоді, коли підприємство отримує або сплачує грошові кошти. Тобто принцип нарахування відповідає на запитання, коли потрібно відображати доход. Приклад. Розглянемо турфірму, яка формує і реалізує свій турпродукт. З точки зору бухгалтерського обліку доходи (виручка) від реалізації цього турпродукту відображається тоді, коли послуги фактично надано туристу, а не тоді, коли було одержано грошові кошти від туриста Припустимо, що в січні ц.р. турфірмою «Ікс-Тур» було складено договір з туристом на купівлю путівки. Послуги, вказані в путівці, було надано в лютому ц.р., а гроші за путівку одержані турфірмою в січні ц.р. Турфірма повинна відобразити доход від надання послуг в лютому. Якщо турфірма одержує у січні від туриста плату за путівку і дає згоду на здійснення туру в лютому і березні, то одержаний доход треба відобразити в лютому і в березні. Принцип відповідності регулює облік витрат за звітний період. Це означає, що витрати звітного періоду — це собівартість здійснення господарської діяльності, в результаті якої з’являється доход того ж звітного періоду. Приклад. Припустимо, що в квітні ц.р. турфірма сформувала путівку за собівартістю 800 грн. Потім, в травні, фактично надала послуги, що було нказано в путівці, за 1200 грн. В травні турфірма врахує суму 1200 грн. як доход від продажу турпродукту. Цьому доходу повинна відповідати сума витрат 800 грн. як собівартість сформованої путівки. Принцип превалювання сутності над формою означає, що при відображенні господарських операцій необхідно орієнтуватися не тільки на правову основу цих операцій, але і на економічний зміст фактів та умов господарювання. Наприклад, одержання матеріалів без супровідних документів постачальника не означає переходу права власності на них під постачальника до турфірми. Проте, на практиці ці матеріали зараховуються на позабалансовий рахунок турфірми, оскільки до неї перейшли всі ризики, пов’язані із зберіганням цих матеріалів. Принцип історичної (фактичної) собівартості — це пріоритетна оцінка активів виходячи із затрат на їх виробництво або придбання. І ак, якщо турфірма придбала комп’ютер за $ 1500, то така господарська операція буде відображена в балансі на цю суму і буде являти собою собівартість комп’ютера. Сума ж, за яку ті чи інші засоби можуть бути реалізовані з урахуванням ринку, зветься їх ринковою вартістю. Так, якщо той же комп’ютер, через рік може бути проданий за $ 1000, це означає, що собівартість комп’ютера була $ 1500, а через рік його ринкова вартість стала — $ 1000. Принцип єдиного грошового вимірника означає, що всі господарські операції підприємства відображаються у бухгалтерському обліку у єдиній грошовій одиниці, тобто в національній валюті. Це дає змогу у загальнювати та порівнювати господарські операції з нормативними показниками та суміжними звітними періодами. Наприклад, із балансу можливо одержати дані про суму грошових коштів підприємства і не можна одержати дані про кількість будівель. Принцип періодичності означає можливість розподілу діяльності підприємства на періоди часу з метою складання фінансової звітності. Іншими словами, підприємство складає звітність у визначені періоди часу. На теперішній час звітним періодом є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально. Література [1,2,7,22,23,40]
|