Види взаємозв'язків між явищами

Одним із найзагальніших законів об'єктивного світу є за­кон загального зв'язку і залежності між явищами суспільного життя. Усі явища суспільного життя існують не ізольовано, а у нерозривному взаємозв'язку, тобто залежать одне від одного, то­му вивчення будь-якого явища буде неповним, якщо не дослід­жені його зв'язки з іншими явищами і процесами. Статистичне дослідження взаємозв'язків дає можливість виявити не тільки на­явність і напрямок зв'язку, але дозволяє кількісно оцінити і вира­зити його аналітично.

Визначення зв'язків між явищами дає змогу перейти від констатації фактів до пояснення і використання їх на практиці. Так, при вивченні урожайності сільськогосподарських культур можна визначити кількісні характеристики впливу багатьох фак­торів на урожайність. Це дозволяє виявити резерви зростання урожайності, встановити ступінь залежності їх як від об'єктивних ; причин, так і від умов діяльності сільськогосподарських підпри­ємств. Визначення взаємозв'язків дозволяє проводити науково обґрунтовані прогнози.

Зв'язки між явищами, окремими їх ознаками досить різнома­нітні, однак у будь-якому випадку одні ознаки виступають як фактори, що впливають на інші і зумовлюють їх зміну, інші — як ре­зультати дії цих факторів. Одні із них є причиною, інші наслідком.

Якщо перші прийнято називати ознаками-факторами, або факторними (причинними) ознаками, то другі —результативни­ми (наслідковими) ознаками.

Різноманітність зв'язків, в яких перебувають явища, зумов­лює необхідність їх класифікації, зведення зв'язків до певних типів, форм за їх істотними рисами і властивостями.

В основу класифікації зв'язків у статистиці покладено від­мінність і подібність зв'язків за такими їх особливостями, як сту­пінь тісноти, спрямованість, аналітичне вираження, одиничність або множинність факторів. Відповідно до цього розрізняють зв'язки функціональні і кореляційні, прямі і обернені, прямолінійні і криволінійні, однофакторні і багатофакторні.

За статистичною природою зв'язки поділяють на функціо­нальні і стохастичні. При функціональному зв'язку кожному мож­ливому значенню факторної ознаки д: відповідає чітко визначене значення результативної ознаки — у, тобто функціональні зв'яз­ки характеризуються повною відповідністю між причиною ' і наслідком, факторною і результативною ознаками. Така за­лежність притамана фізичним, хімічним явищам тощо. У суспільних процесах це найчастіше зв'язок складових елементів розрахункових формул відповідних показників, наприклад, за­лежність валового збору від урожайності сільськогосподарської культури і розміру посівної площі.

На відміну від функціональних, стохастичні зв'язки неод­нозначні. Стохастичні зв'язки проявляються як узгодженість варіації двох чи більше ознак. У ланці зв'язку "х ->у" кожному значенню ознаки х відповідає певна множина значень ознаки у, які утворюють так званий умовний розподіл. Стохастичний зв'язок, відбиваючи множинність причині наслідків, виявляється в зміні умовних розподілів.

Яхщо умовні розподіли замінюються одним параметром — середньою , то такий зв'язок називають кореляційним. Отже, кореляційний зв'язок є різновидом стохастичного і виявляється в зміні середніх умовних розподілів.

За напрямком дії (спрямованістю) розрізняють зв'язок прямий і обернений. Прямий — це такий зв'язок, при якому зі збільшенням або зменшенням значень факторної ознаки відповідно збільшу­ється або зменшується значення результативної ознаки, тобто фак­торна і результативна ознаки змінюються в одному напрямку.

Прикладом прямого зв'язку може бути зв'язок між фондо­озброєністю і продуктивністю праці, між собівартістю продукції і рівнем рентабельності.

Оберненим зв'язком називають такий, при якому значення результативної ознаки змінюється в протилежному напрямку відносно зміни значення факторної ознаки. Прикладом такого зв'язку може бути продуктивність праці і собівартість продукції.

Слід мати на увазі, що прямий і обернений зв'язки можуть переходити один в інший. Так, прямий зв'язок після досягнення факторною ознакою певного рівня в деяких випадках себе вичер­пує і потім робиться оберненим, тобто з наступним збільшенням значення факторної ознаки значення результативної ознаки зменшується.

За формою аналітичного вираження в загальній кла­сифікації виділяють зв'язки прямолінійні та криволінійні. Якщо певний зв'язок явищ можна точно або наближено зобразити рівнянням будь-якої прямої лінії, то його називають лінійним {прямолінійним) зв'язком, а якщо рівнянням будь-якої кривої лінії (параболи, гіперболи і т.п.) — нелінійним (криволінійним).

Аналітичним рівнянням можна описувати лише функціональні зв'язки. Кореляційні зв'язки описуються рівнян­ням лише наближено. Однак, навіть наближене описування за до­помогою аналітичних рівнянь кореляційних зв'язків суспільних явищ дає можливість отримати результати, цілком придатні для наукових і практичних потреб.

Для відповіді на питання про наявність або відсутність ко­реляційного зв'язку використовують ряд специфічних методів:

• елементарні прийоми (паралельне порівняння рядів зна­чень факторної і результативної ознак, балансовий метод, графічне зображення, метод аналітичного групування);

• дисперсійний аналіз;

• кореляційно-регресійний аналіз.