Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Білет 11




Читайте также:
  1. Lt;variant> сыртқы ортаның зиянды әсерлеріне ағзаның қарсы тұру қабілетінің төмендеуіне
  2. Білет 12
  3. Білет №11
  4. Білет. Охарактеризувати господарство Австралії
  5. Білет. Охарактеризувати господарство Африки
  6. Білет. Охарактеризувати господарство Канади
  7. ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 1
  8. ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 10
  9. ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 11

· Методологія експериментальних досліджень

Методологія експерименту - це загальна структура (методика) експерименту, тобто постановка та послідовність виконання експериментальних досліджень.

Експеримент включає такі основні етапи:

1) розроблення плану - програми експерименту;

2) оцінку вимірювання та вибір засобів для проведення експерименту;

3) проведення експерименту;

4) обробку та аналіз експериментальних даних.

Наведена кількість етапів характерна для традиційного експерименту. Разом з цим останнім часом широко використовують математичну теорію експерименту, яка дозволяє значно підвищити точність та зменшити обсяг експериментальних досліджень.

У цьому випадку експеримент включає такі етапи: розроблення плану – програми експерименту; оцінку вимірювання та вибір засобів для проведення експерименту; математичне планування експерименту з одночасним проведенням експериментального дослідження, обробкою та аналізом одержаних даних.

Зупинимося дещо детальніше на окремих етапах експериментального дослідження.

Розроблення плану-програми експерименту. План-програма включає найменування теми дослідження, робочу гіпотезу, методику експерименту, план створення експериментальної ситуації, перелік необхідних матеріалів, приладів, установок, список виконавців експерименту, календарний план робіт і кошторис витрат на виконання експерименту.

Одним з найбільш важливих етапів складання плану-програми є визначення мети і завдань експерименту. Чітко обґрунтовані завдання – це вагомий внесок у їх вирішення. Кількість завдань повинне бути невеликим. Для конкретного (некомплексного) експерименту оптимальна кількість завдань 3 – 4. У великому комплексному експерименті їх може бути 8 – 10.

Основа плану-програми - методика проведення експерименту. В методиці детально проектують процес проведення експерименту. Спочатку складають послідовність (черговість) проведення операцій вимірювань та спостережень.

Потім ретельно описують кожну операцію окремо з урахуванням вибраних засобів для проведення експерименту.

Після розроблення методики визначають обсяг та трудомісткість експериментальних досліджень, які залежать від глибини теоретичних розробок, ступеня точності прийнятих засобів вимірювання. Чим чіткіше сформульована теоретична частина дослідження, тим менший обсяг експерименту. Після встановлення обсягу експериментальних робіт складають перелік необхідних засобів вимірювання, матеріалів, список виконавців, календарний план та кошторис витрат.



Оцінка вимірювання та вибір засобів для проведення експерименту. Обґрунтування засобів вимірювання – це вибір необхідних для спостережень та вимірювань приладів, обладнання, машин, апаратів тощо. Засоби вимірювання можуть бути вибрані стандартні або за їх відсутності виготовлені самостійно.

Дуже відповідальною частиною є встановлення точності вимірів та похибок. Методи вимірювання повинні базуватися на законах спеціальної науки – метрології.

Проведення експерименту. Проведення експерименту є найважливішим та трудомістким етапом. Експериментальні дослідження необхідно проводити у відповідності до затвердженого плану-програми і особливо методики експерименту. Розпочинаючи експеримент, остаточно уточнюють методику його проведення, послідовність випробувань.

Обробка та аналіз експериментальних даних. Завершується експеримент переходом від емпіричного вивчення до обробки отриманих даних, логічних узагальнень, аналізу і теоретичної інтерпретації отриманого фактичного матеріалу.



 

· Програмне забезпечення управління портфелем проектів — загальне визначення

Сьогодні ефективне управління проектами неможливе без використання сучасних програмних засобів, оскільки зростають розміри проектів, частота їх виконання, обсяги інформації. Перші програми для управління проектами були розроблені майже сорок років тому, на початку 60-х років. В основу цих систем були покладені алгоритми сіткового планування і розрахунку параметрів проекту у часі за методом критичного шляху. Пізніше в системи додані можливості ресурсного і бюджетного планування, засоби контролю за ходом виконання проекту. Особливо значного розвитку вони набули у 80—90-х роках минулого століття.
Автоматизовані системи управління проектами містять такі структурні елементи:

· засоби для календарно-сіткового планування;

· засоби для вирішення окремих завдань (розробка бюджетів, аналіз ризиків, управління контрактами, часом тощо);

· засоби для спрощення і обмеження доступу до проектних даних;

· засоби для організації комунікацій;

· засоби для інтеграції з іншими прикладними програмами.

Як правило, універсальні системи управління проектами, пред­ставлені на ринку, забезпечують основний набір функціональних можливостей, які включають:

· засоби проектування структури робіт проекту і планування за методом критичного шляху:

· описання основних параметрів проекту;

· встановлення логічних зв’язків між роботами;

· багаторівневе представлення проекту;

· підтримка календаря проекту;

· засоби планування ресурсів і витрат:



· організаційна структура виконавців і структура витрат;

· ведення списку наявних ресурсів, номенклатури матеріалів і статей витрат;

· призначення ресурсів і витрат по роботах;

· підтримка календарів ресурсів;

· календарне планування за обмежених ресурсів;

· засоби контролю за ходом виконання проекту:

· фіксація планових параметрів проекту в базі даних;

· введення фактичних показників виконання робіт;

· введення фактичних обсягів робіт і використання ресурсів;

· порівняння планових і фактичних показників, прогнозування виконання робіт;

· засоби графічного подання структури проекту і створення різних звітів за проектом:

· діаграма Гантта (з електронною таблицею, яка дозволяє відображати різну додаткову інформацію);

· сіткова діаграма (PERT-діаграма);

· створення звітів, необхідних для планування і контролю проекту (звіти про виконання графіка проекту, різноманітні звіти по ресурсах і витратах тощо);

· засоби організації групової роботи.

 

На сьогодні у світі розроблено кілька сотень систем, які реалізують функції календарного планування і контролю проектів. Але реально на вітчизняному і російському ринках представлені не більш як 10 програм, серед яких — Microsoft Project, Open Plan Professional, Spider Project, Sure Trek Project Manager, Primavera Project Planner (P3), Time Line, CA Super Project, Project Scheduler, Turbo Project, Artemis Views. Розгляньмо найпоширеніші системи управління проектами:

· Microsoft Project;

· Open Plan Professional;

· Spider Project;

· Sure Trek Project Manager;

· Primavera Project Planner (P3).


Дата добавления: 2015-04-18; просмотров: 15; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.012 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты