Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Принципи гуманітаризації, диференціації, інтеграції при визначенні змісту освіти.




Читайте также:
  1. Абсорбционный способ осушки газа. Достоинства и недостатки. Принципиальная схема.
  2. Антагонізм у мікроорганізмів. Антибіотики, характеристика, принципи одержання, одиниці виміру. Класифікація за механізмом дії на мікроорганізми.
  3. Виборче право України: поняття, джерела й основні принципи.
  4. Вопрос 32. Принципиальная схема размещения промышленных предприятий с учетом гигиенических нормативов в атмосферном воздухе.
  5. Выгорание и воспроизводство ядерного горючего. Принципиальная возможность и физические условия расширенного воспроизводства. Коэффициент воспроизводства.
  6. Добір змісту навчання
  7. Економічний розвиток, його сутність, цілі та принципи
  8. Європейські концепції освіти.
  9. Збудники харчової токсикоінфекції. Принципи санітарно-бактеріологічних досліджень харчових продуктів.
  10. Історія становлення і розвиток дитячих та юнацьких організацій. Принципи їх діяльності. Сучасний стан розвитку дитячих та юнацьких організацій в Україні.

Епоха універсалізації освіти, енциклопедичних знань відходить у минуле, темпи сучасного життя потребують більш раннього визначення сфери подальшої професійної підготовки. Таку можливість надає школярам диференціація освіти. Диференціація в освіті - процес та результат створення відмінностей між частинами освітньої системи, диференціація може здійснюватись між шкалами в межах шкільних систем, класами в межах школи, групами учнів та окремими учнями в межах класу з урахуванням одного чи кількох критеріїв - мети, методів, змісту освіти. Диференціація середньої освіти в Україні відбувається як на макро та мезо, так і на мікро рівні. Що до макро і мезо, то йдеться про існування різних типів середніх навчальних закладів: ЗОШ, спецшкіл, гімназії, ліцеї. Ці навчальні заклади мають академічний профіль, призначені для обдарованої молоді, спрямовані на підготовку учнів у вузи. Диференціація на мезорівні властива школам, ліцеям та гімназіям, школам-комплексам.

Диференціація на мікро рівні традиційно виявляється в роботі вчителів, передбачає роботу вчителів на уроці. Інтегрованість - поєднання навчальних і виховних процесів, зусиль різних інституцій - сім'ї, дошкільних закладів, шкіл, громадських спілок, дитячих молодіжних самодіяльних об’єднань.

 

17. Державні стандарти освіти, їх відображення в навчальних планах сучасної школи.

Освітній стандарт - це обов'язковий рівень вимог до загальноосвітньої підготовки випускників і відповідні до цих вимог зміст, методи, форми, засоби навчання і контролю знань. Державний освітній стандарт визначає певні нормативи, дотримання яких забезпечить інтеграцію особистості в сис­тему національної та світової культури. У змістовному аспекті стандарт ЗОШ передбачає:

1) знання теорій, концепцій, законів і закономірностей основ наук, історії науки, методології, проблем і прогнозів; 2)уміння застосувати наукові знання на практиці при вирішенні пізнавальних (теоретичних) і практичних завдань; 3) мати власне судження в галузі теорії та практики даної освітньої сфери;

4)знання основних проблем суспільства (соціальних, політичних, економічних, екологічних, моральних, виробничих, національних, міжнародних, культурних, сімейних) і розуміння своєї ролі у їх вирішенні; 5) оволодіння технологією безперервної самоосвіти.



Загальноосвітній стандарт - це система показників, що однозначно визначає встановленою державою норми освіченості, досягнення яких обов'язкове для особи яка одержує документ про загальну середню освіту.

Базовий навчальний план, що окреслює в інтегрованому вигляді контури змісту загальної середньої освіти (перелік освітніх галузей що вивчатимуться в школі), визначає питому вагу кожної галузі в загальному обсязі загальної освіти і тривалість її вивчення, встановлює тижневе навантаження учнів кожного класу та співвідношення в ньому навчального часу, що відводиться на реалізацію державного, шкільного і регіонального компонентів змісту освіти.

 

18. Нові типи шкіл, особливості їх навчальних планів.

Місією нової школи виконують кращі ЗОШ, гімназії, ліцеї, колегіуми, коледжі, школи-комплекси,авторські школи, які перетворилися у справжні науково-дослідницькі центри апробації нового змісту навчання, педагогічних технологій, глибокого осмислення інноваційних процесів, стимулювання ініціативи учня, розвитку його можливостей, створювання умов для саморозвитку особистості. Школи нового типу визначили свої стратегічні, концептуальні пріоритети, виробили оптимальні моделі перспективного розвитку. У багатьох з них діють свої універсали - об’єктивно існуючі загальні Положення - Імперативи.



Духовний імператив - мрії про людину, як суб'єкта культури І власної життєтворчості про пізнання самого себе, як найкращий шлях інших форм пізнання, про прекрасний гармонійний світ, про вічні етичні форми. Духовний Імператив - це система ідеалів, яга породжують прагнення і волю до життя за законами краси Гуманістичний і демократичний імператив - який передбачає розкриття людської суті у кожного, хто має здібності, схильності І бажання. Цей імператив розвиток здібностей, творчої Потенції, волі учня.

Комунікативний імператив - спрямований на розуміння себе, іншого, культури, природи, космосу.

Особистісно-діяльнісний імператив - вимагає реалізації себе як мікрокосму. Власне всі імперативи визначають парадигму особистісно-зорієнтованого навчання, що ґрунтується на вічних цінностях, невичерпності і привабливості пізнання.

Відповідно до освітнього рівня, який забезпечується загальноосвітнім навчальним закладом (початкова загальна освіта, базова загальна середня освіта, повна загальна середня освіта), існують різні типи загальноосвітніх навчальних закладів I, II, III ступенів. Школи кожного з трьох ступенів можуть функціонувати разом або самостійно. До загальноосвітніх навчальних закладів належать:

середня загальноосвітня школа - загальноосвітній навчальний заклад I-III ступенів (I ступінь - початкова школа, II ступінь - основна школа, III ступінь - старша школа, як правило, з профільним спрямуванням навчання); спеціалізована школа (школа-інтернат) - загальноосвітній навчальний заклад I-III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів; гімназія - загальноосвітній навчальний заклад II-III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю; ліцей - загальноосвітній навчальний заклад III ступеня з профільним навчанням і допрофесійною підготовкою; колегіум - загальноосвітній навчальний заклад III ступеня філологічно-філософського та (або) культурно-естетичного профілів; загальноосвітня школа-інтернат - загальноосвітній навчальний заклад з частковим або повним утриманням за рахунок держави дітей, які потребують соціальної допомоги; спеціальна загальноосвітня школа (школа-інтернат) - загальноосвітній навчальний заклад для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку; загальноосвітня санаторна школа (школа-інтернат) - загальноосвітній навчальний заклад I-III ступенів з відповідним профілем для дітей, які потребують тривалого лікування; школа соціальної реабілітації - загальноосвітній навчальний заклад для дітей, які потребують особливих умов виховання (створюється окремо для хлопців і дівчат); вечірня (змінна) школа - загальноосвітній навчальний заклад II-III ступенів для громадян, які не мають можливості навчатися у школах з денною формою навчання.



Інші навчальні заклади системи загальної середньої освіти: позашкільний навчально-виховний заклад - навчальний заклад для виховання дітей та задоволення їх потреб у додатковій освіті за інтересами (науковими, технічними, художньо-естетичними, спортивними тощо); міжшкільний навчально-виробничий комбінат - навчальний заклад для забезпечення потреб учнів загальноосвітніх навчальних закладів у профорієнтаційній, допрофесійній, професійній підготовці; професійно-технічний навчальний заклад - навчальний заклад для забезпечення потреб громадян у професійно-технічній і повній загальній середній освіті; вищий навчальний заклад I-II рівнів акредитації - навчальний заклад для задоволення потреб громадян за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодшого спеціаліста і бакалавра з одночасним завершенням здобуття повної загальної середньої освіти.

 


Дата добавления: 2015-04-18; просмотров: 84; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.029 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты