КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
АВСТРІЯПодаток на додану вартість. Стандартна ставка – 20%, знижена – 10% (на сільськогосподарську сировину, продовольчі товари, книги і періодичні видання, водопостачання, пасажирський транспорт, медичні, соціальні і готельні послуги, прибирання вулиць і ліквідацію відходів). Звільняються від податку банківські і страхові послуги. Акцизи. Стягуються з нафтопродуктів, тютюнових виробів, міцних спиртних напоїв, ігристих вин, пива, а також операцій зі страхування, угод з цінними паперами та нерухомістю. У всіх інших країнах-членах ЄС система оподаткування є подібною до попередніх, різняться лише ставки. 63.З розширенням закордонних операцій перед корпорацією постає завдання адаптації її організаційної структури до змінного середовища. При цьому виникає організаційна структура, яка виступає результатом взаємодії ряду чинників, в тому числі місця розташування і типу закордонних підприємств, їхнього впливу на загальну ефективність роботи корпорації, характеру активів, використовуваних для ведення бізнесу поза країною базування, і перспектив досягнення цілей міжнародної діяльності і загальних цілей корпорації в часі. Міжнародний відділ. Організаційне виділення міжнародних операцій дозволяє працівникам зі спеціальною підготовкою займатися такими різними питаннями, як оформлення експортної документації, укладання валютних угод, встановлення відносин з урядами закордонних країн. Об'єднавши всі закордонні операції, відповідний відділ може набути достатньої "критичної маси", щоб стати в організації дуже впливовою силою. Підрозділ, утворений за регіональною ознакою. Організаційна структура, побудована за географічною ознакою, популярна, насамперед, у компаній з дуже розвинутими міжнародними операціями, у котрих немає домінування якоїсь однієї країни або регіону. Лінійна організаційна структура являє собою систему управління, в якій кожний підлеглий має тільки одного керівника і в кожному підрозділі виконується весь комплекс робіт, пов’язаних із його управлінням. Принцип –підлеглості.Переваги: чіткість і простота взаємодії; надійний контроль та дисципліна; оперативність прийняття та виконання управлінських рішень; економічність за умов невеликих розмірів організації. Недоліки: потреба у керівниках універсальної кваліфікації; обмеження ініціативи працівників нижчих рівнів; перевантаження вищого керівництва; можливість необґрунтованого збільшення управлінського апарату. Функціональна організаційна структура. Для виконання певних функцій управління утворюються окремі управлінські підрозділи, які передають виконавцям обов’язкові для них рішення, тобто функціональний керівник в межах своєї сфери діяльності здійснює керівництво виконавцями. Принцип- спеціалізація функціональних керівників(зменшується кількість рівнів управління). Переваги: спеціалізація функціональних керівників; інформаційна оперативність; розвантаження вищого керівництва. Недоліки: порушення принципу єдиноначальності; складність контролю; недостатня гнучкість. Лінійно-функціональна організаційна структура - комбінація лінійної та функціональної структур. Основний принцип - розмежування повноважень і відповідальності за функціями та прийняття рішень по вертикалі. Принцип - допомага лінійним керівникам у вирішенні відповідних управлінських функцій. Переваги лінійно-функціональної структури - поєднання переваг лінійних та функціональних структур. Недоліки: складність взаємодії лінійних і функціональних керівників; перевантаження керівників в умовах реорганізації; опір змінам в організації. Дивізіональна організаційна структура. Перехід до цієї структури означає децентралізацію оперативних функцій управління, що передаються виробничим підрозділам (дивізіонам), та централізацію загальнокорпоративних функцій управління (фінансова діяльність, розробка стратегії) на вищому рівні управління. Принцип – децентралізація оперативних функцій, та централізація загальнокорпоративних функцій. Переваги: оперативна самостійність підрозділів; підвищення якості рішень; внутрішньофірмова конкуренція. Недоліки: дублювання функцій управління на рівні підрозділів; збільшення витрат на управління. Матрична організаційна структура - відповідь на підвищення ступеня динамічності середовища. Високий ступінь адаптації забезпечується тимчасовим характером функціонування структурних одиниць – проектних групп. Принцип – гнучкість, адаптивність. Переваги: висока адаптивність до змін середовища; ефективні механізми координації. Недоліки: обмежена сфера застосування; конфлікти між функціональними керівниками і керівниками проектів. 64. Причини:пошук більш високої доходності бізнесу; пониження попиту на внутрішньому ринку; згладжування різких коливань попиту; продовження життєвого циклу товару; зменшення ризиків за рахунок їх розпилення і географічної диверсифікації операцій; отримання визнання за кордоном і завоювання міжнародного престижу для фірми і її товарів; вимоги клієнтів; покращення показників ліквідності активів фірми за рахунок використання зарубіжних джерел отримання готівкової валюти; отримання додаткового комерційного ефекту за рахунок використання переваг національних факторів виробництва і ресурсного потенціалу країни; бажання окупити видатки по конкретному проекту швидше, ніж це можна зробити на внутрішньому ринку, отримати перевагу на масштабах виробництва; вихід за рубіж як свідчення ефективності своєї підприємницької діяльності; освоєння передового досвіду ведення міжнародного бізнесу і підвищення компетентності персоналу фірми. Існують різноманітні стратегії входження на зарубіжний ринок: 1.Непрямий експорт За непрямого експорту підприємство користується послугами посередників 2.Прямий експорт, за прямого проводить експортні операції самостійно 3.Міжнародне співробітництво - Ця стратегія виходу підприємства на зовнішній ринок ґрунтується на поєднанні його зусиль із ресурсами комерційних підприємств країни-партнера з метою створення виробничих і маркетингових потужностей. о Ліцензування і - Ліцензіар укладає на закордонному ринку угоду з ліцензіатом, передаючи права на використання виробничого процесу, товарного знаку, патенту, торгового секрету в обмін на гонорар або ліцензійний платіж. о Франчайзинг це спосіб кооперування, при якому франчайзер передає франчайзі право на використання своєї торгової марки, яка є важливою для бізнесу покупця, а також своє ноу-хау і який передбачає безперервне вливання необхідних активів у франчайзингові підприємства о Аутсорсінг - передача компанією неосновниx для компанії бізнес-процесів стороннім виконавцям на умовах субпідряду — найчастіше з мотивів зменшення витрат на ці бізнес-процеси, або рідше, для покращення якості результату: послуг, виготовлюваних комплектуючих тощо. о Управління по контракт - За такого способу підприємство надає закордонному партнеру "ноу-хау" у сфері управління, а той забезпечує необхідний капітал. Інакше кажучи, підприємство експортує не товар, а скоріше управлінські послуги. о Спільне підприємство - є результатом об'єднання зусиль закордонних і місцевих інвесторів з метою створення місцевого комерційного підприємства, яким вони володіють і управляють спільно. 4.Пряме інвестування - Створення закордонної виробничої філії є формою прямих інвестицій в економіку іноземної держави. Прям інвест передбачає інвестування капіталу в створення за кордоном власних складальних або виробничих підрозділів, забезпечуючи найбільш повне залучення підприємства до ЗЕД. Види: о Підприємство із збирання; о Підприємство повного виробничого циклу 69.Принципова структура інституцій в усіх країнах приблизно однакова. До неї звичайно входять Кабінет міністрів, Міністерство зовнішньої торгівлі або зовнішньоекономічних зв'язків, Митні органи (управління), Центральний банк, Експортно-імпортний банк, Центральне статистичне управління (міністерство), Міністерство закордонних справ, Податкові відомства. Міністерство зовнішньої торгівлі здійснює функції керівництва, регулювання і контролю в галузі зовнішньої торгівлі. Торговельні представництвакраїни в іноземних державах захищають за кордоном права даної країни в галузі зовнішньої торгівлі. Центральний банк будь-якої країни відіграє важливу роль в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю, валютно-фінансовими інструментами і насамперед регулюванням курсу національної валюти, що прямо впливає на експортно-імпортні потоки. Експортно-імпортні банки здійснюють кредитні й розрахункові функції від імені уряду. Митні органи - це державні установи, які контролюють експортно-імпортні потоки на митному кордоні країни; вони ведуть митну статистику, розробляють митні правила і процедури, стягують митні збори, мито і податки. Міністерство закордонних справ визначає зовнішньополітичні орієнтири і сприяє зовнішньополітичному забезпеченню зовнішньоекономічних інтересів національних експортерів та імпортерів. Кабінет Міністрів (центральний апарат уряду) координує діяльність органів, що беруть участь у процесі управління зовнішньоекономічною діяльністю, керує процесом узгодження й прийняття національної зовнішньоекономічної стратегії, політики та законодавства головними органами державної влади країни.
|