Страхування кредиту повинно передувати появі конкретного ризику.

Не може бути застрахований уже відправлений товар або такий, власник якого вже втратив можливість змінити умови його відчуження. Страхування кредиту повинно передувати появі конкретного ризику. Не може бути застрахований уже відправлений товар або такий, власник якого вже втратив можливість змінити умови його відчуження.

86.Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів Публікація МТП № 500, Редакція 1993р. Правила, розроблені Міжнародною торговельною палатою, застосовуються до всіх документарних акредитивів (включаючи резервні акредитиви, у тому ступені, у якому вони можуть бути до них застосовні) і є обов'язковими для всіх зацікавлених сторін, при відсутності прямо вираженої угоди про інше. Вони включаються в кожен документарний акредитив шляхом прямої вказівки в ньому, що даний акредитив регулюється Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів.Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів Публікація МТП № 600, Редакція 2007р. Набрали чинностi з 1 липня 2007 року і діють поряд iз правилами UCP500, редакції 1993 р.

UCP600 відображають новітні тенденції у галузі акредитивного бізнесу, враховують рішення, прийняті на засіданнях Банківської комісії МТП зі спірних питань застосування попередньої редакції UCP 500, спрямовані на популяризацію використання акредитивів у міжнародній торгівлі.

Правила UCP-600 використовуються як при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, так і при розрахунках між вітчизняними компаніями.

В Україні документарні акредитиви використовують у 40% експортно-імпортних операцій.

Фундаментальним нововведенням в UCP600 стало положення, що встановлює безвідкличний характер акредитива. Вся цінність акредитива як форми розрахунків між учасниками торгівлі саме й полягає в його безотзивності.

Платіжні ризики— це основна група ризиків при здійсненні зовнішньоекономічних операцій. До неї належать численні ризики, пов’язані з виникненням безнадійної чи простроченої дебіторської заборгованості як в експортера, так й імпортера, з чого випливає ризик сплати пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті. Для мінімізації цих ризиків слід оптимізувати платіжні умови зовнішньоекономічних контрактів.

Акредитив - угода, за якою банк зобов’язується за проханням клієнта здійснити оплату документів третій особі (бенефіціару, в користь якого відкритий акредитив) або провести оплату, акцепт тратти, яку виставив бенефіціар або негоціацію (купівля) документів.

У розрахунках за зовнішньоторговельними операціями використовуються документарні акредитиви , платежі за якими здійснюються після подання до банку комерційних документів.

В розрахунках по документарному акредитиву беруть участь (рис. 1.4):

Ø імпортер, що звертається до банку з проханням про відкриття акредитива;

Ø банк-емітент, банк ,що відкриває акредитив;

Ø авізуючий банк, якому доручає сповістити експортера про відкриття в його користь акредитива і передати йому текст акредитива, посвідчивши його достовірність;

Ø бенефіціар-експортер, на користь якого відкритий акредитив і на корить кого буде здійснено платіж.

Послідовність розрахунків за акредитивом:

1. Подання заяви на відкриття акредитива;

2. Відкриття акредитива банком-емітентом і скерування його бенефіціару через авізуючий банк;

3. Сповіщення бенефіціара (авізування) про відкриття акредитива на його користь;

4. Відвантаження товару на експорт;

5. Оформлення і подання бенефіціаром в банк комплекту документів для одержання платежу по акредитиву;

6. Пересилка авізуючим банком документів банку-емітенту;

7. Перевірка банком-емітентом одержаних документів і їх оплата ( при виконанні всіх умов акредитива);

8. Видавання банком-емітентом оплачених документів наказодавачу акредитива;

9. Зарахування авізуючим банком експортної виручки бенефіціару.