Теорія ефекту масштабу Пола Кругмана

Сутність мікроекономічної теорії ефекту масштабу виробництва полягає в тому, що при певній організації та технології виробництва в довготерміновій перспективі середні загальні витрати зменшуються по мірі збільшення об'єму виробництва. Досліджуючи діяльність великих підприємств на світових ринках, П. Кругман установив, що цілеспрямоване розширення об'єму виробництва, орієнтоване на зниження собівартості продукції, детермінує діяльність підприємств, орієнтовану на активне розширення внутрішніх та зовнішніх ринків збуту продукції.

Одночасно активне використання ефекту масштабу виробництва приведе до зміцнення підприємства та концентрації виробництва. Економія масштабу:розвиток виробництва, при якому ріст витрат факторів на одиницю призводить до росту виробництва більше, ніж на одиницю.

Торгівля на основі ефекту масштабу: -зростання спеціалізації - кожен працівник може зосередитися на одній виробничій функції, довести її виповнення до ідеального, використовувати при цьому ідеальні машини і оснащення; -неподільність виробництва - при збільшенні масштабів випуску розміри обслуговуючих підрозділів, не задіяних напряму у виробництві (управлінського апарату, бухгалтерії та ін.), ростуть відносно повільніше, чим масштаби самого виробництва; -технологічна економія - витрати на створення нової якості товару зазвичай менше виникаючої в результаті його росту вартості. Наприклад, витрати на створення більш потужної машини дорівнюють тільки 2/3 від кожної одиниці приросту її потужності.

96.Едвард Прескотт і норвежець Фінн Кідланд лауреати Нобелівської премії «за їхній внесок у динамічну макроекономіку: тимчасова складова економічної політики і рушійні сили усередині бізнесів-циклів".

Суть вчення нобелівських лауреатів - Кідланд та Прескот не лише скептично ставляться до антициклічних методів державного регулювання, а й доводять цю думку шляхом економічного аналізу.

Рушійні сили і коливання усередині бізнесів-циклів і вибудовування економічної політики — ключові сфери макроекономічних досліджень. Фінн Кідланд і Едвард Прескотт зробили фундаментальний внесок у ці важливі області, не тільки з точки зору макроекономічного аналізу, але також з погляду практики в грошовій і податковій політиці в багатьох країнах.

У своїх дослідженнях вони виходили з того, що якщо домогосподарства очікують у майбутньому збільшення оподатковування капіталу, то менше заощаджують. Натомість, якщо фірми знають про проведення більш експансивної валютної політики і росту інфляції, то вони підвищують рівень цін і заробітної плати. Лауреати показали, як такий ефект чекань може стати причиною проблем, пов'язаних з тимчасовим фактором, оскільки якщо чиновники вчасно не вживають необхідних заходів, то пізніше вони вже не зможуть проводити бажану політику.

Розробки Кідланда і Прескотта запропонували пояснення подіям, що їх дотепер вважали окремими невдачами економічної політики, зокрема, тому, як економічні системи потрапляли до пастки високої інфляції при тому, що головною метою грошової політики була цінова стабільність. Цей аналіз вчених є базою для великої програми досліджень імовірностей і виконуваності економічної політики. Проведене дослідження також модернізувало теорію ділових циклів, об'єднавши її з теорією економічного росту.

Адже попередні моделі ділового циклу, як правило, ґрунтувалися на історичних відносинах між ключовими макроекономічними перемінами. Вони функціонували дуже добре протягом 1960-х, проте почали ламатися в більш бурхливих економічних умовах 1970-х, зі стрибками ціни на нафту і паралельно з інфляцією та безробіттям. Лауреати заклали основу для більш здорових моделей оцінки ділових циклів як колективного результату чисельних завбачливих рішень, прийнятих індивідуальними домогосподарствами і фірмами щодо споживання, інвестицій, трудової політики тощо.

Таким чином, подібні дослідження є вкрай актуальними для України, особливо в період зміни Президента та уряду. Якщо ми хочемо зберегти економічні здобутки, досягнуті в поточному році, то маємо користуватися не тільки доморощеними моделями розвитку, але й всебічно вивчати те, що надбала в цьому напрямкові світова наука.

Кідланд і Прескот доводили, що основними причинами економічних бумів є зміни технологій. Вони підвищують продуктивність праці, обсяги пропозиції товарів і послуг. Отже, державне регулювання сукупного попиту не буде ефективним, бо рушійною силою бізнес-циклів є сукупна пропозиція.

Лауреати звернули увагу на так звані реальні цикли, які, на відміну від монетарних циклів Фрідмана та фіскальних циклів Кейнса, не залежали від коливань процентних чи податкових ставок, а пояснювалися появою нових технологій.

Механізм дії технологічних шоків полягає у зростанні продуктивності праці та зарплати працівників внаслідок впровадження винаходів. Економіка починає оживати, підвищується рентабельність підприємств та зайнятість населення. Разом з ростом ВВП підвищуються дисконтні ставки та інфляція.

Після згасання ефекту технологічного стрибка виникає перегрів економіки. Люди, які на початку буму працювали понаднормово, із зростанням добробуту починають більше цінувати відпочинок. Вільний від роботи час набуває рис товару, який купується за недоотриману зарплату. Падіння продуктивності праці призводить до економічного колапсу, який триває аж до початку нового технологічного циклу.

98.Міжнародне маркетингове дослідження - систематизований процес збору й аналізу об'єктивної маркетингової інформації з метою прийняття конкретного управлінського рішення.

Цілі дослідження бувають:

– пошуковими, тобто передбачати збирання певних попередніх даних, на підставі яких можна виробити гіпотезу;

– описовими тобто передбачати опис певної проблеми (явища);

– експериментальними, тобто передбачати перевірку гіпотези про певний причинно-наслідковий зв'язок між досліджуваними явищами.

Принципи МД: системність: логічність, послідовність, періодичність проведення; комплексність: урахування та аналіз усіх елементів і чинників у їхньому взаємозв'язку та динаміці; цілеспрямованість: орієнтація на розв'язання актуальних, чітко визначених, суто маркетингових проблем; об'єктивність: незалежність від суб'єктивних оцінок та впливів; надійність: інформаційне та методичне забезпечення, точність отриманих даних;економічність: перевищення вигід від реалізації отриманих висновків та рекомендацій над витрати, пов'язані з проведенням маркетингових досліджень; результативність: наявність проміжних та кінцевих результатів, що допомагатимуть у розв'язанні маркетингових проблем; відповідність засадам добросовісної конкуренції.

Основними завданнями МД є: 1.аналіз та прогнозні дослідження кон'юнктури ринку; 2.визначення величини і динаміки попиту та пропонування товарів, співвідношення їх величин;
3.розрахунок місткості ринку в цілому та його окремих сегментів; 4.прогнозні дослідження обсягів збуту; 5.визначення конкурентних позицій, іміджу підприємства та його продукції; 6.дослідження поведінки споживачів, конкурентів, посередників, постачальників та інших суб'єктів ринку; 7.аналіз результатів маркетингової діяльності підприємства; 8.оцінка ефективності маркетингових заходів; 9.розробка рекомендацій стосовно поліпшення товарної, цінової, комунікаційної та розподільної маркетингової політики підприємства; 10.розробка докладної програми маркетингу.

Процес здійснення міжнародного маркетингового дослідження:

Етап 1. Визначення проблеми та цілей дослідження- На цьому етапі визначається проблема, яку необхідно дослідити, встановлюються цілі дослідження, співставляється визначена проблема з існуючою інформацією. Важливим є уточнення об’ємів маркетингового дослідження за напрямком діяльності, ідентифікацією суб’єктів дослідження, у просторі та часі. Наступним кроком є формулювання робочої гіпотези.

Етап 2. Розробка плану дослідження- Для цього етапу характерним є пошук, відбір, оцінка та вибір вторинних та первинних джерел інформації та методів її нагромадження. При виборі первинних джерел інформації проводяться пробні дослідження (пілотаж).

Етап 3. Реалізація дослідження - На цьому етапі формується група (колектив), що реалізує дане маркетингове дослідження. Суть етапу полягає у збиранні інформації. Вторинну інформацію нагромаджують, проводять її селекцію та створюють бази даних. При збиранні первинної інформації проводять технічно-організаційні приготування локальних досліджень та тренінг інтерв’юерів. Здійснення локальних досліджень координують та контролюють. Отриману первинну інформацію розбивають на категорії, кодують та створюють бази даних.

Етап 4. Аналіз та інтерпретація даних Аналіз даних проводиться з використанням різноманітних методів (статистичні розрахунки, факторний аналіз, кластерний аналіз та ін.). Аналіз та інтерпретація інформації дасть змогу спрогнозувати розвиток тих чи інших подій на закордонному ринку, визначити сильні та слабкі сторони фірми та її конкурентів. Завершується даний етап формулюванням висновків.

Етап 5. Підготовка звіту та розробка рекомендацій На цьому етапі відбувається письмова та усна презентація результатів міжнародного дослідження. Ефективність маркетингових досліджень покажуть розроблені спеціальні рекомендації для менеджерів, які відповідають за прийняття рішень.

Виділяють: кабінетні, польові, пілотні, панельні(регулярне з тією ж самою групою), фокус-групи та ін..

100. Транснаціональні компанії - це компанії, що володіють або контролюють виробничі активи в двох або більше країнах шляхом здійснення прямих іноземних інвестицій або внаслідок створення стратегічного альянсу з іноземними фірмами.

У ТНК існує два типи виробництва: 1)Багатонаціональне виробництво - у компанії існує окрема стратегія щодо кожної країни. Вона конкурує з місцевими підприємствами.

2) Глобальне виробництво - міжнародні компанії конкурують між собою в усьому світі.

Особливості ТНК:1. Міжнародна діяльність грає для ТНК не менше, а часто і більш важливе значення, ніж внутрішні операції.

2. ТНК мають у своєму розпорядженні широку промислову базу за рубежем.

3. ТНК, як правило, займаються всіма доступними видами міжнародного бізнесу.

Зростання виробництва в ТНК визначається трьома групами чинників, що підвищують конкурентноздатність ТНК (багатофакторний підхід Дж. Даннінга):

1. Переваги власності в порівнянні з іншими фірмами, а також переваги єдиного управління (економія на масштабі і на загальних постачаннях, полегшений доступ на світові ринки і.т.д.)

2. Переваги дислокації, пов'язані з розмірами ринку, заможністю чинниками виробництва, розвитком інфраструктури, інвестиційним кліматом, політичним ризиком.

3. Переваги інтерналізації, пов'язані з можливістю одержати більш високі і довгострокові прибутки за допомогою самостійної діяльності на закордонному ринку в порівнянні з використанням місцевих дистриб'юторів.

Позитивні наслідки діяльності ТНК: 1.Зміцнення ресурсної і виробничої бази країн, що приймають. 2.Розширення експортних можливостей. 3. Сприяння реструктуризації економіки країн-реципієнтів. 4. Поширення передової технології. 5. Поглиблення міжнародного поділу праці. 6. Посилення процесів інтернаціоналізації і глобалізації.

Негативні наслідки діяльності ТНК:

1.ТНК передають слаборозвиненим країнам не відповідні їхньому рівню розвитку технології з жорсткими обмеженнями на продаж. 2. Централізація і контроль основних функцій ТНК із країн приналежності закріплюють неоколоніальну залежність слаборозвинених країн. 3. Якщо країна намагається жорстко регулювати діяльність ТНК, останні просто покидають її і переміщаються туди, де регулювання м'якіше. 4. Важлива інформація про різні країни поширюється на міжнародному рівні глобальними розвідувальними мережами ТНК. 5. ТНК зневажають інтересами місцевих робітників, оскільки їхня діяльність носить глобальний характер.

6. ТНК уникають сплати податків шляхом внутр. переливу капіталу в країни з нижчим рівнем оподатков. 7. Через штучні ціни, ТНК підривають спроби країн управляти власною економікою.

Особливості: 1.незалежно від того, в якій країні була спочатку розміщена кор­порація, вона розглядає весь світ як єдине ціле, як арену своєї діяльності й проникає в усі кутки земної кулі в пошуках ринків, техніки, технологій, людей, ідей, капіталів та ін.

2.в межах своєї внутрішньокорпораційної структури розвивають різні форми міжнародного поділу праці - предметну, подетальну, поопе­раційну (технологічну) спеціалізацію. Збирання готових виробів наближають до конкретних ринків з урахуванням особливостей і запитів конкрет­ного місцевого споживача.

3.здійснюють стратегію довгострокової максимізації прибутків, яка передбачає відмову від короткострокових вигід задля зміцнення ринкових по­зицій у майбутньому та забезпечення стабільного прибутку на три­валу перспективу.

Вони можуть використовувати всі типи стратегій:

1) мультинаціональна – максимальне пристосування до потреб кожного окремого ринку

2) глобальна – один товар для всіх, економія на витратах

3) міжнародна – фірма застосовуючи досягнення на своєму нац ринку, пристосовує просування виробленого товару до місцевих особливостей, що є досить обмеженим

4) транснаціональна – використання переваг та можливостей кожного окремого підрозділу та їх оптимальне використання на кожному окремому ринку, де відбувається ефект глобального навчання (два зустрічні потоки навчання), орієнтована на економію витрат та орієнтацію на кожен ринок.

101. SWOT-аналіз — аналіз в стратегічному плануванні, що полягає в розділенні чинників і явищ на чотири категорії:

Цей акронім може бути представлений візуально у вигляді таблиці:

Оскільки SWOT аналіз в загальному вигляді не містить економічних категорій, його можна застосовувати до будь-яких організацій, окремих людей і країн для побудови стратегій в найрізноманітніших областях діяльності.

Метою SWOT-аналізу є здійснення експертної діагностики бізнес-середовища для виявлення тенденцій його розвитку, формування базових гіпотез про перспективи діяльності підприємства і його конкурентоспроможні можливості та визначення альтернативних напрямів стратегічного розвитку. Як будь-який експертний метод, SWOT-аналіз надає ефективні результати за умови повноти й актуальності отриманої інформації та чіткого розуміння керівництвом стратегічних орієнтирів розвитку підприємства.

Основні завдання SWOT-аналізу зведені до такого: виявлення можливостей зовнішнього середовища, які відповідають ресурсам підприємства; визначення його загроз і розроблення заходів із усунення чи послаблення їхнього впливу; виявлення сильних ознак внутрішнього середовища і зіставлення з ринковими можливостями; аналізування слабких ознак діяльності підприємства та розроблення заходів із їхнього подолання; визначення конкурентних можливостей і формування стратегічних пріоритетів.

SWOT-аналіз виконується з використанням якісних і кількісних методик, які розрізняються за способами оцінювання показників і рівнем формалізації. Якісні методики засновані на виборі експертами переліку оцінюваних показників і різняться за формами (чотирипольна таблиця або чотирипольна, матриця). У разі застосування якісних методик SWOT-аналізу виникають певні труднощі, повязані з невеликим рівнем інформативності; низькою формалізацією; відсутністю кількісного оцінювання чинників за важливістю, силою впливу, ранжування показників у різних експертів; складністю використання результатів під час управління.

Кількісні методики SWOT-аналізу дозволяють оцінити важливість і силу впливу чинників середовища на діяльність підприємства, підвищити рівень інформативності та зручності роботи з результатами. Такий аналіз у межах методики SWOT можна виконувати у табличній, матричній формі та у вигляді профілю.

Техніка проведення SWOT-аналізу передбачає виконання двох етапів. На першому етапі ідентифікуються та аналізуються зовнішні можливості й загрози із застосуванням ранжування та імовірнісного оцінювання компонент і чинників. За наявності різноманітних підходів до виокремлення впливових компонент зовнішнього макросередовища підприємства до переліку типових зараховують: економічну, політико-правову, науково-технологічну, демографічну, географічно-природну, соціальну, культурну. Зовнішнє мезооточення підприємства складається з конкурентів, споживачів, посередників, постачальників, контактних аудиторій. За кожною компонентою вибираються “парні” чи незалежні чинники. Під час вибору впливових чинників зовнішнього середовища необхідно забезпечити їхню неповторюваність, істотність і реальне відношення до діяльності підприємства.

Під час діагностики зовнішнього середовища підприємства виникає проблема формалізації та кількісного оцінювання різних соціально-економічних категорій і явищ. Для оцінювання впливу

16чинників компонент зовнішнього середовища доцільно застосовувати різноманітні коефіцієнти, індекси, тести тощо.

У практиці вітчизняних підприємств помилки під час використання методики SWOT-аналізу виникають у разі неправильного підходу до виокремлення переліку можливостей і загроз зовнішнього середовища. Загальною помилкою є обмеження вибору чинниками мезооточення, які забезпечують підприємству потенційні можливості чи несуть у собі загрози для ринкової діяльності.

Конкурентна сила підприємства визначається за допомогою порівняння оцінок чинників і їхніх сумарних значень досліджуваного підприємства та основних конкурентів. Сьогодні в практиці аналітичних досліджень компаній і підприємств подібні оцінки здійснюються через реалізацію бенчмаркінгу.

Оцінюють абсолютну конкурентну силу підприємства через визначення алгебраїчної суми різниць між оцінками досліджуваного підприємства та найвищими значеннями серед конкурентів. Таке оцінювання дає змогу визначити позицію досліджуваного підприємства щодо умовного “ідеального”.

103. Митний режим – це сукупність положень, що визначають статус товарів і транспортних засобів, переміщуваних через митний кордон України, для митних цілей. Митний кодекс України включає тринадцять видів митних режимів товарів і транспортних засобів: 1. Імпорт. 2. Реімпорт. 3. Експорт. 4. Реекспорт. 5. Транзит. 6. Тимчасовий ввіз (вивіз). 7. Митний склад. 8. Спеціальна митна зона. 9. Магазин безмитної торгівлі. 10. Переробка на митній території. 11. Переробка за межами митної території. 12. Знищення або руйнування. 13. Відмова на користь держави

1. Імпорт – митний режим, відповідно до якого товари завозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження терміну їхнього перебування на цій території і можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень.

2. Реімпорт– митний режим, за якого українські товари, вивезені з митної території України згідно митного кодексу експорту, завозяться назад у встановлені законодавством строки без сплати митних зборів та застосування до товарів заходів економічної політики.

3. Експорт – митний режим, за якого товари вивозяться за межі митної території України без зобов’язання про їх ввезення на цю територію.

4. Реекспорт– митний режим, за якого іноземні товари вивозяться з території України без сплати або з поверненням митних зборів та податків та без застосування заходів економічної політики.

5. Транзит – митний режим, відповідно до якого товари і транспортні засоби переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони дії одного митного органу без будь-якого використання таких товарів на митній території України.

6. Тимчасовий ввіз (вивіз) – митний режим, за якого товари можуть завозитися на (або вивозитися з) митну територію України з обов’язковим їх поверненням у незмінному стані, крім природного зносу й зменшення за нормальних умов транспортування й зберігання.

7. Митний склад – митний режим, за якого ввезені товари зберігаються під митним контролем без сплати митних податків і зборів і без застосування до них заходів економічної політики в період зберігання, а товари, призначені для вивозу згідно митного режиму експорту, зберігаються під митним контролем після митного оформлення митними органами до фактичного їх вивозу за межі митної території України.

8. Спеціальна митна зона – митний режим, за якого до товарів, завезених до вільних (спеціальних) економічних зон через межі митної території України, а також до товарів, що вивозяться з території цих зон за межі митної території України, не застосовуються методи тарифного і нетарифного регулювання, якщо інше не передбачене законом.

9. Магазин безмитної торгівлі – митний режим, за якого товари реалізуються під митним контролем на митній території України без сплати мита та податків та застосування до товарів заходів економічної політики.

10. Переробка товарів на митній території – митний режим, за якого завезені на митну територію України іноземні товари використовуються у встановленому законодавством порядку для переробки без застосування заходів економічної політики та з поверненням сум митних зборів та податків за умови вивезення продуктів переробки за межі митної території України відповідно до митного режиму експорту.

11. Переробка товарів поза митною територією – митний режим, за якого українські товари вивозяться без застосування до них заходів економічної політики та використовуються поза митною територією України з метою їх переробки та та наступного випуску продуктів переробки у вільний обіг на митній території України з повним або частковим звільненням від митних платежів, а також без застосування заходів економічної політики.

12. Знищення або руйнування – митний режим, за якого іноземні товари знищуються під митним контролем, включаючи приведення їх до стану, непридатного до використання, без сплати мита та митних зборів, а також без застосування до товарів заходів економічної політики.

13. Відмова від товару на користь держави - митний режим, за яким власник відмовляється від товарів, що знаходяться під митним контролем, без будь-яких умов на свою користь. За такого режиму на товари не нараховується і не стягуються податки і збори, а також не застосовуються заходи економічної політики.

104.ISO 9000 - це міжнародні стандарти, які були прийняті у 90 країнах світу як національні, що засвідчують високу організацію системи якості. Сімейство стандартів ISO працює у багатьох галузях промисловості та економіки.

Поряд з введенням нових принципів побудови стандартів серії ISO 9000 значних змін зазнала і структура всього сімейства в редакції 2000 року. Чинні нині понад 20 стандартів цієї серії, що відбивають властивості їхнього застосування у різних галузях, замінюються на 4 основних: 1.ISO 9000. Системи управління якістю. Основні положення та словник. 2. ISO 9001. Системи управління якістю. Вимоги. 3.ISO 9004. Системи управління якістю. Настанови щодо поліпшення діяльності. 4.ISO 19011. Керівництво з аудиту якості та екології.

Стандарти ISO 9001 і ISO 9004 у новій редакції розглядаються як сумісна пара стандартів, що можуть застосовуватися як спільно, так і окремо. Міжнародний стандарт серії ISO 9001 складається з таких основних пунктів:- вимоги до документації; - відповідальність керівництва; - управління ресурсами , які включають персонал, інформацію, інфраструктуру, робоче середовище; випуск продукції; - вимірювання, аналіз та поліпшення.

У концепцію нової версії стандартів покладено принцип орієнтованості на споживача, що визначає необхідність не просто врахування вимог споживачів, але й попереднього визначення та оцінювання з метою більш повного врахування. Відзначено також важливість врахування вимог до продукту, у тому числі встановлених законодавчо.

Організація повинна забезпечити планування та управління процесами, необхідними для безперервного вдосконалення системи менеджменту якості. При реалізації цієї діяльності необхідно спиратися на політику і цілі у сфері якості, результати аудитів і аналіз даних у сукупності з попереджувальними та коригувальними діями, а також використовувати процедуру аналізу з боку керівництва.

Сформульовано вимоги до засобів і робочого середовища, необхідних для досягнення відповідності продукту, включаючи робоче місце, оснастку, обладнання, оргтехніку і програмне забезпечення, а також допоміжні засоби.

Вимоги до процесів створення і сервісу продукції поділено на підрозділи. Для забезпечення управління процесів, організація повинна забезпечити наявність інформації про характеристики продукту, необхідних робочих інструкцій, застосування та обслуговування відповідного обладнання, проведення моніторингу процесів, здійснення встановлених процесів відпускання, доставки і післяпродажного сервісу продукту.

ISO 9001 застосовується до компаній, які займаються розробкою виробів або послуг, а також їх виробництвом, установкою або впровадженням. ISO 9002 просто виключає елементи розробки зі схожої моделі перевірки якості.

Інші критерії стандартів перевірки якості включають Стандарти якості (QS) 9000 для ряду компаній, що виробляють запчастини для автомобільної промисловості, та ISO 14000 для компаній, зайнятих у діяльності, пов‘язану з екологією.