Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Октави. Назви октав.




Весь звукоряд поділяється на дев’ять октав: сім повних та дві неповні. Найнижча у звукоряді субконтроктава – неповна, вона має тільки три звуки. Наступна зветься контроктавою, вона – повна. Далі йдуть велика та мала октави – також повні. Октави, що йдуть після малої, позначаються порядковими числами і називаються: перша, друга, третя і четверта (повні). П’ята октава має лише один звук до. Деякі фортепіано зовсім не мають п’ятої октави, і зукоряд у них закінчується звуком ля четвертої октави.

5. Діапазон. Регістр.

Діапазон – звуковий об'єм даного голосу або музикального інструменту. Діапазон визначається інтервалом між найнижчим і найвищим звуками даного голосу або інструменту.

Регістр – частина звуків, об'єднаних якою-небудь ознакою, головним чином тембровою. У кожному голосі або інструменті розрізняють 3 регістри: низький (субконтроктава, контроктава, велика), середній (мала, перша октава, друга октава), високий (третя октава, четверта октава, п'ята октава).

6. Скрипковий ключ. Запис звуків у скрипковому ключі.

Висота звуків визначається за допомогою умовного знака, що назива​ється ключем. Ключів кілька, але найбільш уживаними є ключі соль (скрипковий) та фа (басовий). Пояснення про басовий ключ буде подано пізніше.

Ключ соль, або скрипковий, пишеться на початку нотного стану так, щоб його завиток охоплював другу лінію і містився між першою та третьою лініями

Написана на другій лінії нотного стану нота визначає звук соль першої октави.

До першої октави записується на першій додатковій лінії під нотним станом, а всі інші звуки цієї октави за їх висотою розміщуються так:

Звуки другої, третьої та до четвертої октав записуються так:

У скрипковому ключі можна записати також кілька звуків малої октави:

Увесь звукоряд від ля субконтроктави до звука до п’ятої (або ля четвертої) октави прийнято ділити на три приблизно рівні частини, так звані регістри: нижній, середній та верхній. Частина звукоряду, що записується в скрипковому ключі, відноситься до середнього та верхньо​го регістрів.

 

7. Басовий ключ. Запис звуків у басовому ключі.

У скрипковому ключі можна записати лише частину звуків музичного звукоряду: частину малої октави, звуки першої, другої, третьої, четвертої та до п’ятої октав. Решту звуків малої октави записувати в цьому ключі незручно, бо читання нот утруднюється великою кількістю додаткових лі​ній під нотним станом. Тому звуки малої октави, великої, а також контроктави й субконтроктави записують у ключі фа, або басовому ключі.

Цей ключ пишеться на нотному стані в такий спосіб, щоб його головка була на четвертій лінії, верх підходив під п’яту лінію, а нижній кінець до​ходив до другої лінії. З правого боку поруч з ключем ставлять дві крапки так, щоб четверта лінія нотного стану проходила між ними. На ній запи​сують звук фа малої октави.

8. Стрій. Темперований стрій. Тон і півтон.

На межі XVII та XVIII ст. встановився музичний звукоряд, що нази​вається рівномірно-темперованим. У ньому всі звуки розташо​вано на однаковій відстані один від одного (відстань тут слід розуміти як співвідношення звуків за висотою), а октава поділяється на дванадцять рівних частин.

Найкоротша відстань між двома сусідніми звуками називається пів​тоном. Його прийнято вважати найменшою одиницею виміру співвідно​шень звуків за висотою. Півтонові дорівнює відстань між двома основни​ми звуками, що відповідають двом білим клавішам (або кнопкам), між якими немає чорної (тобто мі-фа і сі-до), або між основним та сусід​нім з ним підвищеним або зниженим звуком, тобто між білою і прилеглого до неї чорного клавішами фортепіано (або кнопками баяна).

Два півтони в сумі становлять цілий тон. Отже, октава має двана​дцять півтонів, або шість тонів.

Відстань між звуками до-ре, ре-мі, фа-соль, соль-ля і ля-сі дорівнює двом півтонам або цілому тонові. На фортепіано (баяні) це дві білі клавіші (дві кнопки), між якими є чорна. Крім того, тонові дорівнює відстань між двома клавішами (кнопками), між якими є третя.

9. Вихідні ступені звукоряду. Знаки альтерації. Ключові знаки.

Знаками альтерації в музиці називають умовні знаки, що їх ставлять у нотному запису перед нотою (або після ключа). Вони вказують на підвищення або зниження будь-якого з основних звуків октави. Знаків альтерації п’ять:

За допомогою знаків альтерації записують звуки октави, які не мають самостійних назв і відповідають чорним клавішам фортепіано або чорним кнопкам баяна. При альтерації звук зберігав свою основну назву, до якої додається назва знака альтерації: до-діез, мі-бемоль, фа-дубль-бемоль, ре-дубль-дієз і т. д.

Дієз показує підвищення основного звука на півтону. Його пишуть перед нотою, на тому самому місці (на лініях або між ними), де розта​шована і відповідна нота:

Бемоль – знижує основний звук на півтону. Його також пишуть перед нотою, на тому самому місці, де стоїть відповідна нота:

Бекар скасовує дію будь-якого із знаків альтерації незалежно від того, ключовий це знак чи додатковий. Пишеться він перед нотою і діє також лише на ту ноту (або кілька однакових нот), перед якою стоїть, в межах одного такту.

10. Енгармонізм звуків.

Деякі інтервали з різною кількістю ступенів (наприклад, збільшена секунда і мала терція, збільшена кварта і зменшена квінта тощо) мають однакову кількість тонів. Такі інтервали, якщо їх взяти ізольовано, на слух не відрізняються один від одного, бо їх звучання збігається.

Однакове звучання при різному записі інтервалів та однаковій кілько​сті тонів називається енгармонізмом інтервалів, а інтервали, по-різному записані, але однакові за звучанням і з однаковою кількістю тонів, називаються енгармонічно рівними.

Практичне заняття(2 години)

1.1.2. Тема: Звук:висота звука

Самостійні завдання до заняття

1. Вивчіть рекомендовану літературу.

2. Знайдіть звукові кордони (діапазон) свого голосу та назвати октави, якими голос користується.

3. Накресліть клавіатуру фортепіано.

4. Виготовіть «Музичне лото» на тему: Звук. Його висота.

5. Знайдіть приклади музично-дидактичних ігор, які розвивають звуковисотний слух у дошкільників:

Кононова Н.Г. Музыкально-дидактические игры для дошкольников: Из опыта работы муз. руководителя. – М.: Просвещение, 1982. – 96 с.;

– Комиссарова Л.Н., Костина Э.П. Наглядные средства в музыкальном воспитании дошкольников: Пособие для вопитателей и муз. руководителей дет. садов. – М.: Просвещение, 1986. – 144 с.

 

Контрольні запитання

1. Що таке звук? Які бувають звуки?

2. Які основні властивості музичного звука?

3. Що таке музичний звукоряд?

4. Що таке основні ступені? Які їх назви?

5. Що таке нота та нотний стан?

6. В якому порядку ведеться рахунок ліній на нотному стані?

7. Що таке початкова риска?

8. Як розміщуються ноти на нотному стані?

9. Що таке октава? На скільки октав поділяється музичний звукоряд? Як називаються октави?

10. Що таке діапазон?

11. Що таке регістр?

12. Яке значення скрипкового ключа та басового ключа в музиці, їх положення на нотному стані?

Методичні рекомендації

При вивченні теми студенти повинні звернути увагу на те, що звуків навколо нас безліч. Всі вони поділяються на музичні - з визначеною висотою та шумові – без визначеної висоти (шум, тріск тощо). Музичний звук має такі властивості: висоту, силу (гучність), тривалість і тембр.

Висота звука залежить від частоти коливань пружного тіла. Чим більша кількість коливань - тим вищий звук.

Сила (гучність) звука залежить від широти розмаху коливань пружного тіла. При широкому розмаху коливань звук буде сильним, гучним. Коли розмах коливань зменшується, звук стає тихішим. Висота його при цьому не змінюється.

Тембр (фр. timbrе) – своєрідне забарвлення звуків, зумовлюється складними фізичними явищами, що відбуваються при видобуванні звука та залежать від кількості призвуків, які супроводжують основний звук. Тембр дає можливість легко відрізнити той самий за висотою звук, відтворений різними музичними інструментами.

Студенти повинні знати, що всі музичні звуки, якщо їх розташувати за висотою від найнижчого до найвищого, утворюють музичний звукоряд, до якого входить близько ста різних за висотою звуків. Найбільший обсяг мають: орган (104 звуки), фортепіано (85-88 звуків), повний баян (57 звуків) та сучасна бандура (до 55 звуків).

Кожному звукові музичного звукоряду відповідають подібні до нього за звучанням, але різні за висотою звуки. Вони називаються октавами, а група звуків між ними – октавою (від лат. окtavа).

Весь звукоряд поділяється на дев'ять октав: сім повних та дві неповні. Найнижча в звукоряді субконтроктава – неповна, вона має тільки три звуки. Наступна зветься контроктавою, вона – повна. Далі йдуть велика та мала октави - також повні. Октави, що йдуть після малої, позначаються порядковими числами та називаються: перша, друга, третя і четверта (повні). П'ята октава має лише один звук До. Деякі фортепіано зовсім не мають п'ятої октави, і звукоряд у них закінчується звуком Ля четвертої октави.

Студенти повинні знати, що художні образи в музиці виражаються звуками та розвиваються ву часі. Вміння сприймати та відтворювати звуковисотні та часові співвідношення – важлива умова формування музичності в дошкільника, яка характеризується цілим комплексом здібностей (головні з них – музичний слух та емоційний відгук на музику).

Література основна

1. Андрєєва О.Ф. Основи музичної грамоти. – Київ, 1993. – С. 3-13, 24-27.

2. Вахромеев В.А. Элементарная теория музыки. – М, 1966. – С. 7-12, 19-23, 25.

3. Кононова Н.Г. Музыкально-дидактические игры для дошкольников: Из опыта работы муз. руководителя. – М.: Просвещение, 1982. – 96 с.

– Комиссарова Л.Н., Костина Э.П. Наглядные средства в музыкальном воспитании дошкольников: Пособие для вопитателей и муз. руководителей дет. садов. – М.: Просвещение, 1986. – 144 с.

4. Смаглій Г.А., Маловик Л.В. Основи теорії музики. – Х.: Факт, 1998. – С. 8-24.

Література додаткова

1. Виноградов Г., Красовская Е. Занимательная теория музыки. – М., 1991. – С. 11-17.

2. Способин И.В. Элементарная теория музыки. – М., 1979. – С. 5-22.

3. Фридкин Г.А. Практическое руководство по музыкальной грамоте. – М., 1985. – С. 5-11.

ТЕМА ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ

Звук

Завдання до самостійного вивчення

1. Вивчити самостійно рекомендовану літературу.

Питання для самостійного вивчення

1.Стрій. Темперований стрій.

2.Тон і півтон. Вихідні ступені звукоряду

Методичні рекомендації

На межі XVII та XVIII ст. встановився музичний звукоряд, що називається рівномірно-темперованим. У ньому всі звуки розташовано на однаковій відстані один від одного (відстань тут слід розуміти як співвідношення звуків за висотою), а октава поділяється на дванадцять рівних частин. Найкоротша відстань між двома сусідніми звуками називається півтоном.

Два півтони в сумі становлять цілий т о н. Отже, октава має дванадцять півтонів, або шість тонів.

Відстань між звуками До-Ре, Ре-Мі, Фа-Соль, Соль-Ля і Ля-Сі дорівнює двом півтонам або цілому тонові. На фортепіано (баяні) це дві білі клавіші (дві кнопки), між якими є чорна.

Література основна

1. Андрєєва О.Ф. Основи музичної грамоти. – Київ, 1993. – С. 3-13, 24-27.

2. Вахромеев В.А. Элементарная теория музыки. – М, 1966. – С. 7-12, 19-23, 25.

3. Кононова Н.Г. Музыкально-дидактические игры для дошкольников: Из опыта работы муз. руководителя. – М.: Просвещение, 1982. – 96 с.

– Комиссарова Л.Н., Костина Э.П. Наглядные средства в музыкальном воспитании дошкольников: Пособие для вопитателей и муз. руководителей дет. садов. – М.: Просвещение, 1986. – 144 с.

4. Смаглій Г.А., Маловик Л.В. Основи теорії музики. – Х.: Факт, 1998. – С. 8-24.

Література додаткова

1. Виноградов Г., Красовская Е. Занимательная теория музыки. – М., 1991. – С. 11-17.

2. Способин И.В. Элементарная теория музыки. – М., 1979. – С. 5-22.

3. Фридкин Г.А. Практическое руководство по музыкальной грамоте. – М., 1985. – С. 5-11.

ТЕМА

Метр. Ритм. Темп(2 години)

План лекції

1. Позначення тривалостей звуків.

2. Паузи. Види пауз.

3. Ритм. Метр. Їх значення в музиці.

4. Такт. Тактова риска. Затакт.

5. Розмір. Прості розміри. Групування нот у тактах простих розмірів.

6. Загальні поняття про складні розміри.

7. Змінні розміри.

8. Тактування 2-, 3-, 4- дольними розмірами.

9.Темп як засіб музичної виразності. Основні темпові позначення. Метроном.

10.Особливості розвитку ритмічного слуху у дітей дошкільного віку.

Література

1. Андрєєва О.Ф. Основи музичної грамоти. – К., 1993.

2. Вахромеев В.А. Элементарная теория музыки. – М., 1966.

3. Виноградов Г., Красовская Е. Занимательная теория музыки. – М., 1991. – 192 с.

4. Дубровская Е.А. Теория и методика музыкального воспитания детей. – М., 1991.

5. Пог Д., Спек С. Классическая музыка. – М., 2002.

6. Способин И.В. Элементарная теория музыки. – М., 1979.

7. Фридкин Г.А. Практическое руководство по музыкальной грамоте. – М., 1985.

Короткий зміст

1. Позначення тривалостей звуків.

Ціла нота – раз і, два і, три і, чотири і; половинна нота – раз і, два і; четвертна нота – раз і; восьма нота – раз.


Поделиться:

Дата добавления: 2015-04-18; просмотров: 488; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.005 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты