КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Інтервали
Завдання до самостійного вивчення
1. Вивчити самостійно рекомендовану літературу.
Питання для самостійного вивчення
1.Консонанси та дисонанси.
2.Виразне значення різних інтервалів у музиці.
Методичні рекомендації
Всі види інтервалів поділяються на дві групи: на консонанси та дисонанси, які сприймаються слухом по-різному.
Поняття консонанс виробилося на основі акустичних даних. Назва в перекладі з французької означає «злито», «благозвучно», «злагоджено». Справді, консонантні інтервали створюють враження довершеності, спокою, злагоди і, взяті ізольовано, не виявляють потягу до переходу в більш спокійний, довершений інтервал.
До консонанів належать: чисті прими, квінти, октави, малі та великі терції і сексти.
Поняття дисонанс – протилежне. Ця назва в перекладі з французької означає «Різнозвучний», «різноголосний». Дисонантні інтревали створюють враження різких, неспокійних, незлагоджених і навіть в ізольованому звучанні виявляють потяг до переходу в більш спокійне, досконале співзвуччя, який в умовах певного ладу ще загострюється.
До дисонансів галежать малі й великі чсекунди, септими та всі збільшені або зменшені інтревали.
Література основна
3. Андрєєва О.Ф. Основи музичної грамоти. – К., 1993. – С. 91-109.
4. Вахромеев В.А. Элементарная теория музыки. – М., 1966.
3. Фридкин Г.А. Практическое руководство по музыкальной грамоте.– М., 1985.
Література додаткова
1. Долматов Н.А. Музыкальная грамота и сольфеджио. – М., 1967.
2. Способин И.В. Элементарная теория музыки. – М., 1979.
3. Пог Д., Спек С. Классическая музыка. – М., 2002.
ТЕМА
Лад і тональність(2 години)
План лекції
1. Поняття про лад. Стійкі та нестійкі ступені ладу. Тоніка.
2. Мажор. Гама натурального мажору.
3. Поняття про тональність.
4. Мінор. Гама натурального мінору.
5. Паралельні та однойменні тональності та гами.
6. Виразне значення ладу в музиці.
7. Розвиток ладового чуття у дітей дошкільного віку.
Література
1. Андрєєва О.Ф. Основи музичної грамоти. – К., 1993.
2. Вахромеев В.А. Элементарная теория музыки. – М., 1966.
3. Виноградов Г., Красовская Е. Занимательная теория музыки. – М., 1991. – 192 с.
4. Дубровская Е.А. Теория и методика музыкального воспитания детей. – М., 1986.
5. Пог Д., Спек С. Классическая музыка. – М., 2002.
6. Способин И.В. Элементарная теория музыки. – М., 1979.
7. Фридкин Г.А. Практическое руководство по музыкальной грамоте. – М., 1985.
Короткий зміст
1. Поняття про лад. Стійкі та нестійкі ступені ладу. Тоніка.
Одним з важливих засобів музичної виразності є л а д. Щоб краще зрозуміти, що таке лад, проспіваймо широковідомі пісні: «Батьківщино ти моя безкрая» («Пісня про Батьківщину») І. Дунаевського та «Ой не ходи, Грицю». Музика першої з них радісна, бадьора, передає велич і героїку Радянської Вітчизни. Музика другої – лірична, з відтінком смутку.
Ці пісні написані в різних ладах: перша – в мажорному, друга – в мінорному. Отже, лад – це постійний взаємозв’язок звуків музичного твору, що надає йому певного напруження і забарвлення. Справді, жодний з музичних звуків не є випадковим у музиці. Всі вони певною мірою пов’язані між собою за висотою і тяжінням до тієї або іншої ладової системи, групуючись навколо головного опорного звука, що називається т о н і к о ю.
Вибір ладу залежить від змісту твору, проте не завжди, наприклад, мінорний лад використовується у творах з відтінком смутку. В цьому ладі написано багато ліричних творів, що оспівують красу природи («Реве та стогне Дніпр широкий», «Підмосковні вечори»), почуття людини, деякі побутові пісні, пісні про кохання, більшість колискових («Горобина», «Одинока гармонь», «Віють вітри», «Котику сіренький» та ін.).
Дата добавления: 2015-04-18; просмотров: 200; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав |